Ухвала КГС ВС № 910/18143/23

УХВАЛА 08 червня 2026 року м. Київ cправа № 910/18143/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Кондратова І. Д., розглянувши матеріали касаційної скарги Державної митної служби України в особі Одеської митниці на рішення Господарського суду міста Києва (Ващенко Т.М.) від 25.06.2024 та на постанову Північного апеляційного господарського суду (Сітайло Л.Г., Буравльов С. І., Шапран В. В.) від 29.09.2025 (повний текст складено 15.10.2025) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трікса" до Державної казначейської служби України, Державної митної служби України в особі Одеської митниці про стягнення 13 939 680,70 грн ВСТАНОВИВ:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Трікса» (надалі - Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної казначейської служби України (надалі - Відповідач 1), Одеської митниці (надалі - Відповідач 2, Скаржник) про стягнення шкоди, заподіяної неправомірними діями Одеської митниці.

2. Господарський суд міста Києва рішенням від 25.06.2024 у справі №910/18143/23 позовні вимоги задовольнив повністю; стягнув з Державного бюджету України на користь Позивача 13 939 680,70 грн майнової шкоди.

3. Північний апеляційний господарський суд постановою від 11.03.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 у справі № 910/18143/23 скасував. У задоволенні позовних вимог відмовив.

4. Верховний Суд постановою від 02.07.2025 касаційну скаргу Позивача частково задовольнив, постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 у справі № 910/18143/23 - скасував, справу направив на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

5. Північний апеляційний господарський суд постановою від 29.09.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 у справі № 910/18143/23 залишив без змін.

6. Відповідач 2 (Скаржник), із використанням підсистеми "Електронний суд", звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 у справі № 910/18143/23, в якій просить: - поновити строк на касаційне оскарження у справі № 910/18143/23 на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025; - відкрити касаційне провадження на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025; - касаційну скаргу Скаржника задовольнити; - рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 року у справі №910/18143/23 скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Позивача.

7. Підставою касаційного оскарження Скаржник вказав пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі- ГПК України).

8. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, Скаржник зазначив про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права (частини 2 статті 356 Митного Кодексу України (далі - МК України), частини 2 статті 235 МК України, частини 5 статті 338 МК України, статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), в подібних правовідносинах (стягнення матеріальної шкоди за результатами правомірної реалізації товарів, які швидко псуються або мають обмежений строк зберігання - безпосередніх предметів порушення митних правил, вилучених відповідно до положень Митного кодексу України). 9. 05 листопада 2025 року Скаржник подав заяву про зміну та доповнення касаційної скарги. Згідно з довідкою про доставку документа в електронний кабінет Скаржника, постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 (повний текст складено 15.10.2025) доставлено до електронного кабінету Скаржника 15.10.2025 о 15:20 год, тобто останнім днем подачі касаційної скарги є 04 листопада 2025 року. Враховуючи вищенаведене Суд не приймає заяву про зміну та доповнення касаційної скарги до розгляду, оскільки вона подана поза межами строку на касаційне оскарження. 10. 11 листопада 2025 року Позивач, із використанням підсистеми "Електронний суд", звернувся до Верховного Суду з запереченням проти відкриття касаційного провадження, в яких просить відмовити у відкритті касаційного провадження, оскільки вважає, що касаційна скарга не підпадає під виключний випадок, що зазначений в пункті 3 частини 2 статті 287 ГПК України, зазначає, що змінена касаційна скарга подана поза межами процесуальних строків на подання касаційної скарги, а клопотання про зупинення виконання рішення є необґрунтованим. Також Позивач зазначив, що касаційна скарга зводиться до спроби переконати суд у необхідності переглянути зміст оскаржуваного судового рішення.

11. Верховний Суд ухвалою від 02.02.2026 залишив касаційну скаргу без руху, надав Скаржнику строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених в ній недоліків, а саме: надання документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 334552,33 грн.

12. У зв`язку з вимогами ухвали Верховного Суду від 02.02.2026, Скаржник надіслав до Суду клопотання про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, в якому просить відстрочити строк сплати судового збору до винесення судового рішення у справі №910/18143/23, а у разі неможливості відстрочення продовжити строк на усунення недоліків поданої касаційної скарги.

13. Верховний Суд ухвалою від 12.03.2026 касаційну скаргу Скаржника вдруге залишив без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України із наданням Скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків шляхом надання до Верховного Суду доказу сплати судового збору у розмірі 334 552,33 грн із зарахуванням вказаної суми до спеціального фонду Державного бюджету України.

14. На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 12.03.2026 Скаржник надіслав клопотання про продовження строку сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 у справі №910/18143/23 до винесення судового рішення, яке по суті є клопотанням про відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування вказаного клопотання Скаржник зазначив, що наразі відсутня можливість сплатити в повному обсязі суму судового збору у розмірі 334 552,33 грн, у зв`язку з відсутністю бюджетних надходжень на оплату судового збору. Скаржник вказує, що з метою недопущення відмови у відкритті касаційного провадження чи повернення касаційної скарги з підстав несплати судового збору у встановленому розмірі у справі №910/18143/23 начальник Одеської митниці подав розпорядження управлінню фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Одеської митниці щодо сплати судового збору за подання до Суду касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 у справі № 910/18143/23. Листом від 02.03.2026 № 7.10-1/22-04/4/2820 «Про перерозподіл видатків» Одеська митниця звернулась до Державної митної служби України щодо збільшення кошторисних призначень за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» на суму 894 000,00 грн. Листом від 27.03.2026 № 7.10-1/22-04/4/4252 «Про наближення кошторисних призначень та додаткову потребу в коштах» Одеська митниця звернулась до Державної митної служби України щодо виділення додаткових коштів за КПКВ 3506010 «Керівництво та управління у сфері митної політики» за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» на загальну суму 9 044 088,00 гривень.

15. За приписами статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

16. Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

17. Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 20.02.2020 у справі № 420/1582/19, від 17.09.2020 у справі № 460/3138/19 тощо).

18. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

19. Частиною першою статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

20. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями статті 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див. рішення у справі "Делкурт проти Бельгії", від 17 січня 1970 року, п. 25, Серія А №11; п. 27 рішення Суду у справі "Пелевін проти України", no. 24402/02, від 20 травня 2010 року).

21. Право на доступ до суду, тобто право ініціювати у судах провадження у цивільних справах, є невід`ємним елементом, притаманним праву, закріпленому пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це право на доступ не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які, однак, не можуть забороняти або скорочувати доступ особи у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть цього права була підірвана (див. рішення у справах "Голдер проти Сполученого Королівства" від 21.02.1975, пункт 36, Серія А №18, "Пономаренко проти України", заява № 13156/02, пункт 36, від 14.06.2007, "Мацюк проти України", заява № 1751/03, пункт 28, від 10.12.2009 та "Кузьменко проти України", заява № 49526/07, пункт 25, від 09.03.2017).

22. Характер порушення, встановленого ЄСПЛ у справі "Король та інші проти України" від 09.10.2025 (заява № 82560/17 та 6 інших заяв), в частині заяви № 36465/21(обмеження доступу до суду через непосильний судовий збір без оцінки майнового стану юридичної особи), ставить під сумнів результат національного провадження в частині повернення позовної заяви.

23. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.01.2026 у справі №925/1293/19 наголосила, що висновок судів про неможливість застосування статті 8 Закону України "Про судовий збір" до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи - за висновками ЄСПЛ - не відповідає вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист.

24. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі №906/308/20 зазначено, що: "сума зборів, призначена у світлі конкретних обставин цієї справи, включаючи спроможність заявника її сплатити та стадію, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено, є важливими чинниками при визначенні того, скористалася ця особа своїм правом доступу до суду чи ні, та чи мала "розгляд судом". Враховуючи ці чинники, далі Суд має визначити, чи становила вимога сплати збору, зокрема за обставин цієї конкретної справи, обмеження, яке завдало шкоди самій суті права заявника на доступ до суду. Отже, судовий збір сам по собі не обмежує право особи на справедливий суд, однак при цьому такий збір повинен встановлюватись з урахуванням спроможності заявника його сплатити та стадії, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено".

25. Таким чином, аналіз вище наведених положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення (за умов, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір") або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення сторони від сплати такого.

26. Звертаючись з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, Скаржник надав докази, які підтверджують неможливість сплати судового збору, а саме: витяг з виписки Одеської митниці за 26.03.2026, відповідно до якої залишок за КЕКВ 2800 складає 0,00 грн; службову записку Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Одеської митниці, відповідно до якої станом на 30.03.2026 року залишок коштів на реєстраційному рахунку Одеської митниці UA318201720901380001000159377 за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» складає 0,00 грн, а також зазначено, що: листом від 24.02.2026 № 7.10-1/22-04/4/2600 «Про додаткову потребу в коштах» Одеська митниця звернулась до Державної митної служби України щодо виділення додаткових коштів у сумі 12 271 627,00 грн; листом від 02.03.2026 № 7.10-1/22-04/4/2820 «Про перерозподіл видатків» Одеська митниця звернулась до Державної митної служби України щодо збільшення кошторисних призначень за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» на суму 894 000,00 грн; листом від 27.03.2026 № 7.10-1/22-04/4/4252 «Про наближення кошторисних призначень та додаткову потребу в коштах» Одеська митниця звернулась до Державної митної служби України щодо виділення додаткових коштів за КПКВ 3506010 «Керівництво та управління у сфері митної політики» за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» на загальну суму 9 044 088,00 грн.

27. З урахуванням вищевикладеного, Суд вважає за можливе задовольнити клопотання Скаржника про відстрочення сплати судового збору.

28. Враховуючи обґрунтування Скаржником підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, Суд дійшов висновку, що матеріали касаційної скарги є достатніми для відкриття касаційного провадження на підставі цього пункту. При цьому доводи касаційної скарги по суті будуть розглянуті Судом під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень.

29. За приписами частин 1, 4 статті 294 ГПК України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій повідомляється про дату, час і місце розгляду скарги, а також про витребування матеріалів справи.

30. Оскільки касаційна скарга подана в межах строку на касаційне оскарження, Суд не розглядає клопотання Скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 року у справі №910/18143/23. Керуючись статтями 174, 234, 235, 287- 291, 294 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання Державної митної служби України в особі Одеської митниці про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 року у справі №910/18143/23 задовольнити.

2. Відстрочити Державній митній службі України в особі Одеської митниці сплату судового збору у розмірі 334 552,33 грн за подання касаційної скарги у справі № 910/18143/23 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

3. Відкрити касаційне провадження у справі № 910/18143/23 за касаційною скаргою Державної митної служби України в особі Одеської митниці на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 року у справі №910/18143/23.

4. Здійснити перегляд оскаржуваних судових рішень у судовому засіданні 30 червня 2026 року о 11:40 год. у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 2 (кабінет №209).

5. Явка учасників справи в судове засідання не є обов`язковою.

6. Установити учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 ГПК України до 25 червня 2026 року.

7. Роз`яснити учасникам справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів відповідно до статті 197 Господарського процесуального кодексу України та Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21.

8. Витребувати з Господарського суду міста Києва та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/18143/23. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Головуюча Г. Вронська Судді О. Баранець І. Кондратова