Постанова 4875 № 917/1585/25

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2026 року м. Харків Справа № 917/1585/25 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О. , суддя Лакіза В.В. розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу відповідача - фізичної особи-підприємця Гриценка Володимира Івановича (вх.№416П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 03.02.2026 у справі №917/1585/25 (повний текст рішення складено та підписано 09.02.2026 суддею Тимощенко О.М. у приміщенні Господарського суду Полтавської області) за позовом Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м.Полтава, до фізичної особи-підприємця Гриценка Володимира Івановича, с.Засулля, Лубенський район, Полтавська область, про стягнення 145188,51 грн,- ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до фізичної особи-підприємця Гриценка Володимира Івановича про стягнення 122739,67 грн інфляційних та 22448,84 грн 3% річних, нарахованих на прострочене грошове зобов`язання зі сплати 197061,72 грн вартості необлікованої електричної енергії в обсязі 56134 кВт*год, нарахованої відповідачу рішенням Комісії Лубенської філії АТ «Полтаваобленерго, яке оформлено протоколом засідання Комісії від 14.05.2021 № 00003385» з розгляду Акту про порушення від 07.04.2021 № 00003385, заборгованість зі сплати якої стягнуто з відповідача на користь позивача рішенням Господарського суду Полтавської області від 21.04.2025 у справі № 917/889/23. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на допущення відповідачем прострочення виконання грошового зобов`язання зі оплати 197061,72 грн вартості необлікованої електричної енергії в обсязі 56134 кВт*год, нарахованої відповідачу рішенням Комісії Лубенської філії АТ «Полтаваобленерго», яке оформлено протоколом засідання Комісії від 14.05.2021 № 00003385 з розгляду Акту про порушення від 07.04.2021 № 00003385, заборгованість зі сплати якої стягнуто з відповідача на користь позивача стягнуто рішенням Господарського суду Полтавської області від 21.04.2025 у справі № 917/889/23, враховуючи те, що відповідач отримав вказаний протокол та сформований на його підставі рахунок на сплату вартості необлікованої електричної енергії 10.09.2021, а відповідно до пункту 8.2.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії відповідач мав сплатити вказаний розрахунковий документ протягом 30 днів з дня його отримання-10.10.2021, у той час як відповідачем оплачено зазначену вартість лише: 28.07.2025 в сумі 100 000 грн за платіжними інструкціями від 28.07.2025 №№@2PL858542, 2PL197368 та 29.07.2025 в сумі 97 061,72 грн - за платіжною інструкцією від 29.07.2025№2PL626362, що відповідно до ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України є підставою для нарахування на відповідне прострочене грошове зобов`язання інфляційних втрат в сумі 122 739,67 грн та 22 448,84 грн 3 % річних за період прострочення з 11.10.2021 по 28.07.2025. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 03.02.2026 у справі №917/1585/25 позов задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Гриценка Володимира Івановича на користь Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" 122100,07 грн - інфляційних, 22424,43 грн - 3% річних та 2411,32 грн - витрат з оплати судового збору. Рішення обґрунтовано доведеністю обставин прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання зі сплати 197061,72 грн вартості необлікованої електричної енергії обсягом 56134 кВт*год на суму 197061,72 грн, нарахованої рішенням Комісії Лубенської філії АТ «Полтаваобленерго», оформленим протоколом засідання Комісії від 14.05.2021 № 00003385 з розгляду Акту про порушення від 07.04.2021 № 00003385 та правомірністю нарахування за відповідне прострочення на підставі ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України інфляційних втрат та 3% річних,з огляду на те, що: - рішенням Господарського суду Полтавської області від 14.05.2024 у справі № 917/1780/23, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 у справі № 917/1780/23 відмовлено у позові ФОП Гриценка В. І. про скасування рішення Комісії Лубенської філії АТ «Полтаваобленерго» від 10.09.2021, оформленого протоколом від 10.09.2021 №00003385з розгляду акта про порушення від 07.04.2021 № 00003385 про нарахування вартості необлікованої електроенергії, а рішенням Господарського суду Полтавської області від 21.04.2025 у справі № 917/889/23, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 у справі №917/889/23 стягнуто заборгованість з оплати нарахованої зазначеним рішенням Комісії Лубенської філії АТ «Полтаваобленерго» вартості необлікованої електричної енергії в сумі 197061,72. - настання строку оплати зазначеної вартості необлікованої енергії 11.10.2021, враховуючи отримання відповідачем рахунку на її сплату 10.09.2021 та положення пункту 8.2.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії, які передбачають обов`язок сплати відповідного розрахункового документу протягом 30 днів з дня його отримання, а також те, що останній день строку -10.10.2021 припав на вихідний (неділю), відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України у разі, якщо останній день строку припав на вихідний день днем закінчення строку є перший за ним робочий день-11.10.2021(понеділок), у той час як відповідачем оплачено зазначену вартість лише:28.07.2025 в сумі 100000 грн за платіжними інструкціями від 28.07.2025 №2PL860539, №@2PL858542 №2PL197368 та 29.07.2025 в сумі 97 061,72 грн- за платіжною інструкцією від 29.07.2025№2PL626362. Разом з цим суд зазначив, що позивачем невірно визначено початок строку нарахування 3% річних з 11.10.2021, який є останнім днем оплати, а також позивачем не враховано зменшення суми боргу та дати часткових оплат, які позивач враховував як дні прострочення, у зв`язку з чим суд здійснив відповідний перерахунок інфляційних та 3% річних. Відповідач - фізична особа-підприємець Гриценко Володимир Іванович, 28.02.2026 через підсистему "Електронний суд" подав на зазначене рішення до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить це рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на неправильність висновку суду першої інстанції щодо періоду прострочення, з огляду на те, що за своєю суттю зобов`язання з оплати вартості необлікованої електричної енергії є зобов`язанням з відшкодування шкоди, зміст якого в силу його специфіки може бути визначено або з договору особи, яка завдала шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися, зокрема, про розмір, спосіб, строки відшкодування шкоди, а в разі відсутності такої домовленості-рішенням суду, в якому визначається спосіб та розмір відшкодування шкоди, а тому в даному випадку визначення змісту відповідного зобов`язання відбулось 09.07.2025 внаслідок набрання законної сили рішенням Господарського суду Полтавської області від 21.04.2025 у справі № 917/889/23. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2026 для розгляду справи № 922/2290/25 сформовано склад колегії суддів: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача -фізичної особи-підприємця Гриценка Володимира Івановича на рішення Господарського суду Полтавської області від 03.02.2026 у справі №917/1585/25 та ухвалено здійснити її розгляд без повідомлення учасників справи. 17.04.2026 позивачем через підсистему «Електронний суд» подано відзив на апеляційну скаргу (вх. № 4331), в якому він просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення -без змін, посилаючись, зокрема, на те, що оскаржуване рішення відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, оскільки судом при його ухваленні досліджено всі докази, які містяться у справі та враховано висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, що викладені в постановах Верховного Суду. 27.04.2026 відповідачем через підсистему «Електронний суд» подано відповідь на відзив на апеляційну скаргу (вх. № 4723), в якій він просить суд врахувати, що відзив позивача на апеляційну скаргу не містить обґрунтування заперечень щодо змісту апеляційної скарги в частині доводів, що визначення виду та розміру зобов`язання з оплати вартості не облікованої електричної енергії відбулось 09.07.2025 внаслідок набрання законної сили рішенням Господарського суду Полтавської області від 21.04.2025 у справі № 917/889/23. Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на таке. З матеріалів справи вбачається, що 07.04.2021 уповноваженими представниками АТ "Полтаваобленерго" на об`єкті позивача за адресою вул. Ломоносова, 8, м. Лубни, Полтавська область, (об`єкт "приміщення складу №2 з підвалом") було виявлено порушення п. 1.2.1, п. 2.3.1., п.п. 1 п. 5.5.5., п.п. 20 п. 5.5.5., п. 8.2.4., п.п. 7 п. 8.4.2 ПРРЕЕ та п. 11.9.1, 11.9.2. Кодексу системи розподілу (далі - КСР), а саме: самовільне підключення електропроводки до електричної мережі, що не є власністю оператора системи, поза розрахунковими засобами обліку електроенергії з порушенням схеми обліку. За фактом виявленого порушення у присутності Гриценко В.І. був складений Акт про порушення № 00003385 (далі акт про порушення) з додатками. 10.09.2021 споживач разом зі свої представником з`явився на засідання комісії з розгляду акту про порушення №00003385 від 07.04.2021, за результатами якого було прийнято рішення, оформлене протоколом №00003385 від 10.09.2021, відповідно до якого було донараховано обсяг та вартість необлікованої електроенергії у розмірі 56134 кВт*год на суму 197 061,72 грн. Представник споживача зробив відмітку про отримання копії протоколу 10.09.2021 та виклав свої заперечення. Не погодившись із зазначеним рішенням Комісії, оформленим протоколом від 10.09.2021 №00003385 ФОП Гриценко В. І. звернувся до Господарського суду Полтавської області з вимогою про його скасування. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 14.05.2024 у справі № 917/1780/23, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 у справі № 917/1780/23 у позові відмовлено. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 17.12.2024 закрив касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП Гриценка Володимира Івановича на рішення Господарського суду Полтавської області від 14.05.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 у справі №917/1780/23. Враховуючи викладене, рішення Господарського суду Полтавської області від 14.05.2024 у справі № 917/1780/23 набрало законної сили 14.10.2024. В межах зазначеної справи судами встановлено, що Акт про порушення № 00003385 від 07.04.2021 складено у відповідності до вимог постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" в редакції чинній на час виникнення правовідносин. Форма Акту про порушення відповідає додатку № 8 до Правил. Акт про порушення складений уповноваженими представниками оператора системи, які мають таке право відповідно до посадових інструкцій. В акті зазначено зміст виявленого правопорушення з посиланням на п.п.7 п.8.4.2. Правил. В акті зазначено всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів ( кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення Акта про порушення. В Акті заповнено всі графи рядки без пропусків. Текст Акту є однозначним, без можливості подвійного тлумачення. Вищевказані обставини, встановлені у рішенні Господарського суду Полтавської області від 14.05.2024 у справі № 917/1780/23, підтвердилися під час апеляційного перегляду, про що зазначено у постанові Східного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 у справі №917/1780/23. Відповідач вартість необлікованої електричної енергії на загальну суму 197061,72 грн (з ПДВ) не оплатив. Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до фізичної особи - підприємця Гриценко Володимира Івановича про стягнення 197 061,72 грн заборгованості за необліковану активну електричну енергію, нараховану на підставі акту про порушення № 00003385 від 07.04.2021 та протоколу № 00003385 засідання комісії від 14.05.2021 з розгляду акта та протоколу № 00003385 засідання комісії від 10.09.2021. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 21.04.2025 у справі №917/889/23 позов Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" задоволено; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Гриценко Володимира Івановича на користь Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" 197061,72 грн заборгованості за необліковану активну електричну енергію та 2 955,93 грн відшкодування витрат з оплати судового збору. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 у справі №917/889/23 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Гриценко Володимира Івановича залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Полтавської області від 21.04.2025 у справі №917/889/23 залишено без змін. Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, фізичною особою-підприємцем Гриценком Володимиром Івановичем на виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 21.04.2025 у справі №917/889/23 сплачено на користь Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" 100000 грн заборгованості за необліковану активну електричну енергію за платіжним інструкціями від 28.07.2025 №№@2PL858542 №2PL197368 та 29.07.2025 в сумі 97061,72 грн - за платіжною інструкцією від 29.07.2025 №2PL626362. З огляду на наведені обставини, позивач, посилаючись на те, що відповідач 10.09.2021 отримав вказаний протокол та сформований на його підставі рахунок на сплату вартості необлікованої електричної енергії від 10.09.2021 № 21700206, відповідно до пункту 8.2.7. Правил роздрібного ринку відповідач мав сплатити вказаний розрахунковий документ протягом 30 днів з дня його отримання-10.10.2021, у той час як відповідачем оплачено зазначену вартість лише:28.07.2025 в сумі 100 000 та 29.07.2025 в сумі 97 061,72 грн, що відповідно до ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України є підставою для нарахування на відповідне прострочене грошове зобов`язання інфляційних втрат в сумі 122 739,67 грн та 22 448,84 грн 3 % річних за період прострочення з 11.10.2021 до 28.07.2025 122 739,67 грн. Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про часткове задоволення позову, з огляду на наступні мотиви. Предметом позову у даній справі є стягнення нарахованих на підставі ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України інфляційних втрат та 3% річних на прострочене грошове зобов`язання з оплати вартості необлікованої електричної енергії, яку нараховано відповідачу рішенням Комісії Лубенської філії АТ «Полтаваобленерго, оформленим протоколом засідання Комісії від 14.05.2021 № № 00003385» з розгляду Акту про порушення від 07.04.2021 № 00003385 та заборгованість зі сплати якої стягнуто рішенням Господарського суду Полтавської області від 21.04.2025 у справі № 917/889/23. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електроенергії" затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ), в редакції чинній, станом на час виникнення спірних правовідносин). Відповідно до пункту 1.1.1 ПРРЕЕ ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку. За змістом пп. 1, 4, 5, 6, 19, 20 п.5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; невідкладно повідомляти оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про недоліки в роботі засобу вимірювання; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача. За змістом п.8.1.1 ПРРЕЕ учасники роздрібного ринку під час здійснення діяльності з розподілу, передачі, постачання (продажу) електричної енергії споживачу, надання послуг комерційного обліку мають дотримуватись вимог чинного законодавства та укладених договорів. Статтею 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несанкціоноване втручання в роботу об`єктів електроенергетики тощо. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів. Як вказано в підп.12 п.5.1.1 глави 5.1 розділу V ПРРЕЕ, оператор системи має право складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та порушення вимог законодавства України у сфері енергетики. Згідно з п. 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення. Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи). Пунктом 8.2.6 ПРРЕЕ передбачено, що на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків. Згідно з п. 8.2.4 ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу. Пунктом 8.4.10 ПРРЕЕ передбачено формулу за якою, разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 5 пункту 8.4.2 цієї глави розраховується вартість не облікованої електричної енергії. Підпунктом 4 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору. Відповідно до п. 8.2.7 ПРРЕЕ споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день). У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Як зазначалось вище, відповідачу рішенням Комісії Лубенської філії АТ «Полтаваобленерго, яке оформлено протоколом засідання Комісії від 14.05.2021 № № 00003385» з розгляду Акту про порушення від 07.04.2021 № 00003385 за порушення, передбачене п. п. 7 п. 8.4.2. ПРРЕЕ -самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку нараховано вартість не облікованої електричної енергії на підставі пункту 8.4.12 ПРРЕЕ, яким передбачено формулу нарахування вартості не облікованої електричної енергії у разі виявлення у непобутового споживача відповідного порушення в сумі 197061,72 грн. Як зазначалось вище, законність відповідного нарахування підтверджено рішенням Господарського суду Полтавської області від 14.05.2024 у справі № 917/1780/23, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.10.2024. При цьому встановлені рішеннями Господарського суду Полтавської області від 14.05.2024 у справі № 917/1780/23 та від 21.04.2025 у справі № 917/889/23, які набрали законної сили обставини щодо здійснення відповідачем на його об`єкті -приміщенні складу № 2 з підвалом по вул. Ломоносова, 8 в м. Лубни самовільного підключення електропроводки до електричної мережі, що не є власністю оператора системи, поза розрахунковими засобами обліку електроенергії з порушенням схеми обліку відповідно до положень ч. 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України є преюдиційними, тобто такими, що не потребують повторного доказування в рамках даної справи, а тому суд першої інстанції правомірно відхилив посилання відповідача на те, що вказане приміщення складу з підвалом не під`єднано до мереж АТ "Полтаваобленерго", в ньому відсутній засіб комерційного обліку електричної енергії, у приміщені не було виявлено самовільне підключення електропроводки до електричної мережі та відповідно відсутній факт споживання необлікованої електричної енергії, в рамках справи № 917/889/23 позивач подав суду недостовірні докази щодо таких обставин, які суперечать наданим відповідачем до відзиву на позов в рмках даної справи № 917/1585/25 доказам, а саме: Акту технічного обстеження приміщення складу № 2 з підвалом за адресою:м Полтавська область, Лубенський район, м. Лубни (станом на 2021) вул. Волонтерська (Ломоносова),8;Акту від 13.09.2023 технічного обстеження нежитлової будівлі Арматурний цех пл.. 493,6 кв.м. за адресою:м Полтавська область, Лубенський район, м. Лубни (станом на 2021) вул. Волонтерська (Ломоносова); Технічному паспорту на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, рік спорудження 1976, вулиця Волонтерська, 6-Д(Ломоносова,8), місто Лубни, район Лубенський,область Полтавська від 07.12.2023; Технічному паспорту на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами , рік спорудження 1961, вулиця Волонтерська, 6-Б (Ломоносова,8), місто Лубни, район Лубенський,область Полтавська від 07.12.2023, Схемі розташувань будівель та споруд по вул. Волонтерській, буд 6-Д, 6-Б, м. Лубни, район Лубенський, область Полтавська; протоколу огляду від 04.09.2025 у кримінальному провадженні № 12021175570000364. При цьому судом правомірно враховано те, що рішенням Європейського суду з прав людини у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002р, Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007р. одним з основних елементів верховенства права визнано принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів, а тому підтверджена рішенням Господарського суду Полтавської області від 14.05.2024 у справі № 917/1780/23 відповідність чинному законодавству рішення Комісії Лубенської філії АТ «Полтаваобленерго, яке оформлено протоколом засідання Комісії від 14.05.2021 № 00003385» з розгляду Акту про порушення від 07.04.2021 № 00003385, яким встановлено вищезазначене порушення ПРРЕЕ та нараховано вартість необлікованої електричної енергії, на яку нараховано спірні суми інфляційних та 3% річних, так само як і виникнення у відповідача грошового зобов`язання зі сплати такої вартості, яку стягнуто рішенням Господарського суду Полтавської області від 21.04.2025 у справі № 917/889/23, не може ставитись під сумнів при розгляді даної справи. Згідно з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то вонопідлягаєвиконанню у цей строк (термін). Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що відповідно до пункту 8.2.7. Правил роздрібного ринку відповідач мав сплатити вказаний розрахунковий документ протягом 30 днів з дня його отримання -по 11.10.2021, враховуючи те, що останній день строку -10.10.2021 припав на вихідний (неділю), відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України днем закінчення строку є перший за ним робочий день-11.10.2021(понеділок), у той час як відповідачем оплачено зазначену вартість з простроченням, а саме лише: 28.07.2025 в сумі 100 000 грн за платіжними інструкціями від 28.07.2025 №№@2PL858542, 2PL197368 та 29.07.2025 в сумі 97 061,72 грн -за платіжною інструкцією від 29.07.2025 №2PL626362. Статтею 625 Цивільного кодексу України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже цією нормою передбачено нарахування інфляційних втрат лише на грошове зобов`язання. При цьому слід враховувати, що Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що інфляційні втрати та 3% річних не є штрафними санкціями, зокрема, неустойкою (штрафу пені), вказані нарахування на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у відшкодуванні його матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.02.2018 у справі №922/4544/16, від 26.04.2018 у справі №910/11857/17, від 16.10.2018 у справі №910/19094/17, від 06.11.2018 у справі №910/9947/15, від 19.06.2019 № 903/2718/16-ц, від 29.01.2019 у справі №910/11249/17, від 19.02.2019 у справі №910/7086/17, від 10.09.2019 у справі №920/792/18, від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц від 18.03.2020 № 902/417/18. Отже, нарахування, передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання. Подібний за змістом правовий висновок викладений в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18, Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19, Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №920/505/22. За загальним правилом, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України). Згідно з приписами статті 604 Цивільного кодексу Українизобов`язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація). Разом з цим, правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості зі сплати грошових коштів не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Судувід 16.05.2018 № 686/21962/15-ц, від 04 .07.2018 у справі №310/11534/13-ц, від 04.06.2019 у справі №916/190/18 За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 22.09.20 у справі № 918/631/19, від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18). В постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17 викладено висновок, що нарахування за недовраховану електроенергію не є оперативно-господарською санкцією, а є платою за поставлену електричну енергію і розмір відповідного нарахування за недовраховану електроенергію визначається у порядку, встановленому ПРР ЕЕ та відповідно до Методики за встановленими нею формулами. При цьому Велика Палата зауважила на тому, що нарахування за недовраховану електроенергію, здійснювані електропередавальною організацією, не є збитками у розумінні законодавства про електроенергетику. Отже, господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність нарахування інфляційних та річних на грошове зобов`язання з оплати вартості поставленої електричної енергії. Разом з цим суд правомірно зазначив, що позивачем невірно визначено початок строку нарахування 3% річних з 11.10.2021, який є останнім днем оплати, а також позивачем не враховано зменшення суми боргу та дати часткових оплат, які позивач враховував як дні прострочення, у зв`язку з чим суд здійснив відповідний перерахунок інфляційних та 3% річних. Оскільки спірна сума нарахування за необліковану електроенергію за своєю правовою природою є платою за поставлену електричну енергію, обсяг та вартість якої відповідно до положень ПРРЕЕ визначаються на засіданнях Комісії електропостачальної організації розрахунковим шляхом, відповідно до Методики за встановленими нею формулами, шляхом прийняття Комісією рішення за результатами розгляду протоколу про порушення із зазначенням такої вартості у відповідному рішенні, оформленому протоколом, в якому й наводиться її розрахунок, а також в оформленому на підставі цього рішення розрахунковому документі (рахунку), які надаються споживачу, і саме з дати отримання такого розрахункового документу імперативною нормою п. 8.2.7. ПРРЕЕ пов`язується відлік 30-денного строку оплати, колегія суддів відхиляє як безпідставні доводи апеляційної скарги щодо неправильного визначення в рішенні суду періоду прострочення, в обґрунтування якого відповідач посилається на те, що по своїй суті зобов`язання з оплати вартості необлікованої електричної енергії є зобов`язанням з відшкодування шкоди, зміст якого в силу його специфіки може бути визначено або в договорі особи, яка завдала шкоди, з потерпілим, а в разі його відсутності -рішенням суду, в якому визначається спосіб та розмір відшкодування шкоди, а тому, на його думку, в даному випадку визначення змісту відповідного зобов`язання відбулось 09.07.2025 внаслідок набрання законної сили рішенням Господарського суду Полтавської області від 21.04.2025 у справі № 917/889/23 про стягнення такої вартості Разом з цим колегія суддів враховує, що за своєю економічною природою сутність боргу як певної грошової суми, яка на законних підставах має бути сплачена іншій особі, залишається незмінною на будь-яких етапах існування зобов`язання та не залежить (як і право вимоги кредитора) від того, чи зобов`язання виконується, чи мали місце обставини неналежного виконання зобов`язання. За своєю правовою природою судове рішення є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб; за загальним правилом судове рішення забезпечує примусове виконання зобов`язання, яке виникло з підстав, що існували до винесення судового рішення, але не породжує таке зобов`язання, крім випадків, коли положення норм чинного законодавства пов`язують виникнення зобов`язання саме з набранням законної сили рішенням суду; рішення суду лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин і вносить у них ясність та визначеність. З огляду на наведене, вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором чи з інших визначених законом підстав виникнення зобов`язання, не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу. Отже, ухвалення судового рішення щодо стягнення заборгованості не свідчить про заміну зобов`язання, на підставі якого виникла така заборгованість новим зобов`язанням за рішенням суду, а вказує лише на охоронний характер таких правовідносин, у яких права та інтереси сторони захищені судовим рішенням, що є обов`язковим до виконання на всій території України. Зазначена правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 № 320/51515/17, від 04.06.2019 № 916/190/18, від 10.09.2025 у справі № 369/13444/20. З оглядку на наведене, рішення Господарського суду Полтавської області від 21.04.2025 у справі № 917/889/23, яким стягнуто вартість не облікованої електроенергії не змінює обсяг прав та обов`язків сторін зобов`язання, у тому числі обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, які вже визначені в рішенні Комісії, законність якого підтверджена рішенням Господарського суду Полтавської області від 14.05.2024 у справі № 917/1780/23,яке набрало законної сили 24.10.2024, а також визначеного імперативною нормою п. 8.2.7. ПРРЕЕ строку оплати такої вартості, а лише підтверджує їх наявність та надає можливість примусового виконання такого зобов`язання. З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, а оскаржуване рішення ухвалено при дотриманні норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення - залишенню без змін. Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1 статті 275, статтями 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Гриценка Володимира Івановича залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Полтавської області від 03.02.2026 у справі №917/1585/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя І.В. Тарасова Суддя Я.О. Білоусова Суддя В.В. Лакіза