Постанова Вінницький апеляційний суд № 128/5289/25

Справа № 128/5289/25 Провадження № 22-ц/801/1071/2026 Категорія: 41 Головуючий у суді 1-ї інстанції Карпінська Ю. Ф. Доповідач:Копаничук С. Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2026 рокуСправа № 128/5289/25м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого: Копаничук С.Г. (суддя - доповідач), суддів: Оніщука В.В., Рибчинського В.П., позивач: АТ «Таскомбанк» відповідач : ОСОБА_1 розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу АТ «Таскомбанк» на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 17.02.2026 року у справі за позовною заявою Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- встановив: 29.12.2025 року АТ «Таскомбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за заявою договором про надання споживчого кредиту та за заявою договором про приєднання до публічної пропозиції. Зазначило, що 22.07.2024 року між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було укладено заяву-договір №4160945-023 про надання споживчого кредиту, згідно якого АТ «Таскомбанк» зобов`язалося перерахувати на поточний рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 кредитні кошти у розмірі 36 346 грн, строком на 24 місяці (до 22.07.2026 року) на споживчі потреби. ОСОБА_1 зобов`язувався повернути кредит в повному обсязі та сплачувати відсотки у розмірі 0,01% річних та комісію у розмірі 6,9 % щомісячно. АТ «Таскомбанк» свої зобов`язання виконало в повному обсязі, надало ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 36 346 грн строком на 24 місяців (до 22.07.2026 року). Також раніше ,28.06.2024 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було укладено заяву-договір №999/27240156-VR про приєднання до публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб,за яким АТ «Таскомбанк» зобов`язалося відкрити кредитну лінію на поточний рахунок ОСОБА_1 з встановленим лімітом у розмірі 10 000 грн, з відсотковою ставкою 83% річних , строком на 12 місяців з автоматичною пролонгацією на такий самий строк. ОСОБА_1 зобов`язувався повернути кредит в повному обсязі та сплачувати відсотки встановлені договором за користування кредитними коштами. АТ «Таскомбанк» свої зобов`язання виконало в повному обсязі, відкрило ОСОБА_1 кредитну лінію з встановленим лімітом у розмірі 10 000 грн, з відсотковою ставкою 83% річних , строком на 12 місяців. ОСОБА_1 свої зобов`язання за вказаними договорами не виконував, у зв`язку з чим, у нього за заявою-договором №4160945-023 про надання кредиту від 22.07.2024 станом на 02.09.2025 виникла заборгованість у розмірі 71 459,66 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 36 346,00 грн, заборгованість за відсотками 3,48 грн, заборгованість за комісією 35 110,18 грн. Крім того, за заявою-договором №999/27240156-VR від 28.06.2024 станом на 02.09.2025 утворилась заборгованість у розмірі 17 697,37 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 9 971,84 грн, заборгованість за процентами 7 725,53 грн. Посилаючись на те, що ОСОБА_1 не виконує умови договорів, АТ «Таскомбанк» просило стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість у вищевказаних сумах. Заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 17.02.2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» заборгованість за заявою-договором №999/27240156-VR від 28.06.2024 у загальному розмірі 17 697, 37 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 9 971,84 грн, заборгованість за процентами 7 725,53 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» заборгованість за заявою-договором №4160945-023 від 22.07.2024 у загальному розмірі 36 349, 48 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 36 346,00 грн, заборгованість за процентами 3,48 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» судовий збір в сумі 1 468, 36 грн.У задоволенні решти вимог відмовлено . В апеляційній скарзі АТ «Таскомбанк» хоча і просить скасувати вищезазначене рішення в цілому і ухвалити у справі нове, проте просить задовольнити його позовні вимоги щодо заборгованості з комісії у розмірі 35 110, 18 грн. Вказує, що заяву-договір було підписано ОСОБА_1 , що свідчить про його волевиявлення та погодження з умовами договору, яким передбачено сплату комісії за користування кредитним коштами. Суд не врахував, що ЗУ «Про споживче кредитування» не забороняє встановлення у договорі про споживчий кредит комісії. Окрім того, позичальник не скористався правом на відкликання протягом 14 днів своєї згоди на укладення договору про надання кредиту, кредитний договір раніше не оспорювався ОСОБА_1 та не визнавався судом недійсним, що є аргументом того , що умови договору підходили відповідачу. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин ,на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом першої інстанції встановлено, що 28.06.2024 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було укладено заяву-договір про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №999/27240156-VR.(а.с.12) Згідно з копією додаткового договору до заяви-договору про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №999/27240156-VR від 28.06.2024, АТ «Таскомбанк» встановлює позичальнику ОСОБА_1 кредитний ліміт на суму 10 000 грн, строком кредиту 12 місяців, з відсотками за користування кредитом: за операціями зняття готівкових коштів 83,0%, за іншими операціями 65,0%, орієнтовна реальна річна процентна ставка від 0,00001% до 123,11%, денна процентна ставка 0,22739726%, що підтверджується копією такого договору.(а.с.14) На підтвердження отримання та використання кредитних коштів за заявою-договором №999/27240156-VR від 28.06.2024 до позову долучено банківську виписку по особових рахунках ОСОБА_1 (ас.52) Згідно копії розрахунку заборгованості за заявою-договором №999/27240156-VR від 28.06.2024, заборгованість ОСОБА_1 станом на 02.09.2025 складає 17 697,37 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 9 971,84 грн, заборгованість за відсотками 7 725,53 грн.(а.с.51) 22.07.2024 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було укладено заяву-договір про надання споживчого кредиту №4160945-023, за умовами якого АТ «Таскомбанк» надає позичальнику споживчий кредит на суму кредиту 36 346 грн зі сплатою комісії за надання кредиту, яка є фіксованою (незмінною), нараховується банком і сплачується позичальником одноразово, під час надання кредиту, у розмірі 6,9% від суми кредиту, зазначеної в п п. 1.2.4 заяви-договору (база розрахунку комісії) і складає суму 2 346 грн. Кредитні кошти надаються шляхом безготівкового перерахунку на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Таскомбанк»; на строк 24 місяці зі сплатою відсотків у розмірі 0,01% річних. Загальні витрати за кредитом 62 538,57 грн з яких 2 346,00 грн (комісія за надання кредиту) + 60 188,88 грн (комісія за обслуговування кредиту) + 3,69 грн (проценти за користування кредитом).(а.с.7) На підтвердження отримання та використання кредитних коштів за заявою-договором №4160945-023 від 22.07.2024 до позову долучено виписку по особових рахунках ОСОБА_1 .(а.с.52) Згідно з копією розрахунку заборгованості за заявою-договором №4160945-023 від 22.07.2024, заборгованість ОСОБА_1 станом на 02.09.2025 складає 71 459,66 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту (в т. ч. прострочена) 36 346,00 грн, заборгованість за процентами (в т. ч. прострочена) 3,48 грн, заборгованість за комісією (в т. ч. прострочена ) 35 110,18 грн.(а.с.11). Задовольняючи позовні вимоги частково, суд виходив із того, що між АТ «Таскомбанк» та відповідачем були належним чином укладені кредитні договори №4160945-023 від 22.07.2024 року та №999/27240156-VR від 28.06.2024 року , за умовами яких банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти у розмір 36 346 грн та відкрив кредитну лінію з лімітом у розмірі 10 000 грн , що підтверджується договорами, виписками по рахунках та розрахунками заборгованості. Суд встановив факти отримання та використання ОСОБА_1 кредитних коштів, а також невиконання ним обов`язку щодо їх своєчасного повернення та сплати відсотків, у зв`язку з чим дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками за вказаними договорами. Відмовляючи у стягненні комісії у розмірі 35 110,18 грн за обслуговування кредиту за договором №4160945-023 від 22.07.2024, суд виходив із того,що умовами договору не було конкретизовано перелік додаткових чи супутніх послуг банку, за надання яких така комісія підлягала сплаті, що суперечить вимогам ЗУ «Про споживче кредитування» та правовим висновкам Верховного Суду. З огляду на це суд визнав відповідну умову договору нікчемною та дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог банку шляхом стягнення з ОСОБА_1 лише суми основного боргу та нарахованих відсотків. Колегія суддів вважає, що суд вірно встановив обставини справи, оцінивши докази відповідно до ст.89 ЦПК, правильно визначив спірні правовідносини і застосував до них норми права і дійшов обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Оскільки рішення суду фактично оскаржується лише в частині відмови у стягненні нарахованої комісії за заявою-договором №4160945-023 від 22.07.2024,останнє апеляційним судом переглядається лише у цій частині . Доводи апеляційної скарги про помилковість висновків суду щодо нікчемності умов кредитного договору щодо сплати комісії за обслуговування кредиту, оскільки ОСОБА_1 своїм підписом підтвердив погодження з розміром комісії ,вказаним у договорі, не заслуговують на увагу. Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу. Враховуючи неоспорюваний факт неналежного виконання ОСОБА_1 положень заяви-договору №4160945-023 про надання споживчого кредиту щодо повернення кредиту, що діє до 22.07.2026 року, АТ «Таскомбанк» мало право звернутися за поверненням боргу достроково. Відповідно до ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» (в редакції чинній на дату укладання кредитного договору) для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/ або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо). Отже, ЗУ «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч.1 ст. 1 та ч.2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10.05.2007 № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту». Відповідно до пункту 5 вищезазначених правил, банк надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною в договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг банку, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит додатка 2 до цих Правил. Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит). Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог ЗУ «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості. ЗУ «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації. Відповідно до ч.1 ст.11 ЗУ «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит. Згідно з ч.5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності ЗУ «Про споживче кредитування» (10.06.2017), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч.1,2 ст. 11, ч.5 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування». Такий правовий висновок щодо застосування вказаних норм права викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19. Верховний Суд у постанові від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 щодо застосування ст.ст.11,12 ЗУ «Про споживче кредитування» дійшов висновку ,що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч.ч.1,2 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч.ч.1,2 ст. 11, ч.5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування». Доводи апеляційної скарги про помилковість висновків суду про нікчемність умов кредитного договору щодо сплати комісії, оскільки ОСОБА_1 погодився з умовами договору (розміром комісії) ,що розраховується за відповідний розрахунковий період у розмірі 6,9% щомісячно від наданої банком кредиту ,безпідставні, оскільки у самому договорі та графіку платежів не конкретизовано перелік додаткових чи супутніх послуг банку, за надання яких встановлено таку комісію, а зміст відповідних послуг фактично не розкрито. Враховуючи відсутність доказів фактичного надання АТ «Таскомбанк» супровідних послуг та їх погодження зі ОСОБА_1 під час укладення договору, колегія суддів вважає, що висновок суду про нікчемність положень договору №4160945-023 щодо щомісячної комісії на підставі ст. 11, 12 ЗУ «Про споживче кредитування» ,є обгрунтованим . У зв`язку з чим суд першої інстанції підставно відмовив позивачу у стягненні комісії у сумі 35 110,18 грн. За таких обставин ,колегія суддів вважає доводи скарги щодо вказаних підстав апелянта непереконливими та такими ,що підлягають відхиленню ,а висновки суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у стягненні комісії за користування кредитними коштами з ОСОБА_1 законними та обгрунтованими. Оскільки оскаржуване рішення суду відповідає дійсним обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права , останнє підлягає залишенню без змін. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Враховуючи, що апеляційна скарга АТ «Таскомбанк» задоволенню не підлягає, судові витрати в суді апеляційної інстанції необхідно залишити за апелянтом АТ «Таскомбанк». Керуючись ст.ст.374, 375, 381, 382-384, ЦПК України, суд, Постановив: Апеляційну скаргу АТ «Таскомбанк» залишити без задоволення. Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 17.02.2026 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Суддя-доповідач С. Г. Копаничук судді: В.В. Оніщук В.П. Рибчинський