Ухвала КАС ВС № 420/34891/24

УХВАЛА 08 червня 2026 року м. Київ справа №420/34891/24 адміністративне провадження №К/990/22102/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Жука А.В., суддів: Білак М.В., Уханенка С.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року у справі №420/34891/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної міграційної служби України, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Державної міграційної служби України від 23 липня 2024 року №113-24, яким позивачу було відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; - зобов`язати Державну міграційну службу України прийняти рішення про визнання біженцем або особою, яка погребує додаткового захисту стосовно позивача. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року, у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2026 року (у складі судді-доповідача - Желєзного І.В.) на підставі пункту 4 частини п`ятої статті332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року у справі №420/34891/24 було повернуто особі, яка її подала. 15 травня 2025 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року у справі №420/34891/24. Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначає таке. Відповідно до статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України). З матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 12 грудня 2025 року, а касаційна скарга направлена до суду касаційної інстанції 15 травня 2026 року, тобто з пропуском установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження. Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. В касаційній скарзі позивач просить поновити строк на касаційне оскарження. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Верховний Суд також звертає увагу на те, що при вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі. Як було установлено, позивач вже звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою, однак ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2026 року її було повернуто. Крім того, установлено, що копію ухвали про повернення касаційної скарги (провадження № К/990/8728/26) скаржником отримано засобами поштового зв`язку 09 березня 2026 року, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням. Однак з повторною касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду засобами поштового зв`язку лише 15 травня 2026 року. Значний проміжок часу з моменту отримання ухвали Суду про повернення касаційної скарги та повторним поданням касаційної скарги (більше 2 місяців) вказує на відсутність процесуальної зацікавленості скаржника у касаційному перегляді судових рішень у даній справі. Водночас обґрунтованих доводів про поважність причин, з яких відбулося таке зволікання з поданням чергової касаційної скарги за період після отримання копії ухвали про повернення попередньо поданої касаційної скарги, скаржник не наводить. Верховний Суд, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним. Так, невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення касаційної скарги, не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, а тому не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Скаржник, маючи намір реалізації наданого йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх процесуальних обов`язків. Для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України у скаржника було достатньо часу, а строк, що сплинув на момент подання касаційної скарги після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції і виготовлення її повного тексту, не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень. Крім того, Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. За таких обставин зазначені скаржником причини пропуску строку на подання касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а отже, не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Поновлення судом строку на касаційне оскарження з урахуванням вищезазначеного не відповідатиме принципу правової визначеності як одного з основних елементів принципу верховенства права, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження слід відмовити. За змістом положень частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання визначених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Частиною третьою статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку із наданням доказів на їх підтвердження. У зв`язку із прийняттям Вищою радою правосуддя рішення від 29 травня 2026 року №1056/0/15-26, яким тимчасово відсторонено суддю Верховного Суду Желєзного І.В. від здійснення правосуддя Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 червня 2026 року, який здійснено на підставі розпорядження в.о. заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 01 червня 2026 року № № 584, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) -Жук А.В., судді: Білак М.В., Уханенко С.А. Ураховуючи, що у період з 19 травня 2026 року до 28 травня 2026 року суддя Желєзний І.В. перебував у відпустці, питання щодо розгляду матеріалів касаційної скарги вирішується після припинення обставин, які перешкоджали такому розгляду. З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач не указав поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, не надав доказів щодо вжиття заходів для своєчасного подання касаційної скарги у найкоротші строки після її повернення, не обґрунтував причину зволікання з поданням цієї касаційної скарги. Керуючись статтями 329, 330, 332 КАС України, УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року у справі №420/34891/24.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року у справі №420/34891/24 - залишити без руху.

3. Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом надання до Суду: - клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги у цій справі із зазначенням поважних причин пропуску такого строку та поданням доказів їх поважності.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху в установлений судом строк, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. .................................. .................................. .................................. А.В. Жук М.В. Білак С.А. Уханенко Судді Верховного Суду