Постанова 4811 № 461/510/25
від 08.06.2026 ·Справа № 461/510/25 Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р. Провадження № 22-ц/811/1937/25 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Ванівського О.М., суддів Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О. секретаря: Костюк С.О. з участю: представника відповідача адвоката Нестерової О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Нестерової О.К. на рішення Галицького районного суду м.Львова від 10 березня 2025 року та на ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 06 травня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - в с т а н о в и в: В січні 2025 року АТ «Ідея Банк» звернулося до Галицького районного суду м. Львова з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування поданого позову покликався на те, що 09.09.2020 року між АТ «Ідея Банк» та гр. ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № І02.00302.006927499. Згідно Кредитного договору Відповідач отримав кредит в розмірі 600 000,000 грн, на: споживчі потреби, шляхом переказу коштів на рахунок № НОМЕР_1 Позичальника, який відкрито в АТ «Ідея Банк»; cплати страхового внеску за рахунок кредиту в розмірі 5 881,77 грн. згідно з умовами Договору добровільного страхування життя, укладеного відповідно до п. 2.1.3. цього Договору. Відповідно до п. 1.4. Кредитного договору за користування кредитом Позичальник сплачує проценти згідно з річною змінюваною процентною ставкою у розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 7% (Маржу Кредитора) протягом першого року дії Договору; 13,49% (Маржу Кредитора) протягом наступних років дії Договору. Станом на день укладення Договору змінна частина ставки, визначена за Рішенням Правління Банку, становить 9,5%, що разом з Маржею Кредитора складає змінювану процентну ставку в розмірі 16,5% на перший рік дії Договору (до 09.09.2021) та 22,99% на наступні роки дії Договору. Згідно п. 1.2 Кредитного договору Позичальник зобов`язується повернути фактично отримані кошти, сплатити проценти за користування отриманими кредитними коштами та плату за обслуговування кредиту в порядку, що передбачені цим Договором. Також, 09.09.2020 між Банком та гр. ОСОБА_1 було укладено Договір поруки, за яким Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником ( ОСОБА_3 ) в повному обсязі зобов`язань, що випливають з Кредитного договору (№І02.00302.006927499 від 09.09.2020), а саме: повернути Кредитору фактично отримані кредитні кошти в сумі 600 000,00 грн. в обумовлений в Кредитному договорі термін; сплатити Кредитору проценти за користування кредитними коштами та плату за обслуговування кредиту в порядку, розмірі та в строк, що передбачено Кредитним договором; сплатити інші виплати, належні Кредитору і такі, що випливають з умов Кредитного договору ( в т.ч. штраф, пеню, збитки, тощо). Позивач повністю виконав свої зобов`язання згідно Кредитного договору, що підтверджується меморіальними ордерами, належним чином засвідчені копії котрих додаються. Станом на дату подання цієї заяви Відповідачі не повернули отриманий кредит в встановлений Кредитним договором термін та не сплатили нараховані інші платежі, у тому числі проценти за Кредитним договором, у зв`язку з чим Позивач був змушений звернутися до суду, просив позов задоволити. Оскаржуваним рішенням Галицького районного суду м.Львова від 10 березня 2025 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації/проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації/проживання: АДРЕСА_2 ) на користь позивача - Акціонерного товариства «Ідея Банк» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 19390819) заборгованість за кредитним договором в розмірі 491 230,87 грн. (чотириста дев`яносто одна гривня 87 копійок). Стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації/проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації/проживання: АДРЕСА_2 ) на користь позивача - Акціонерного товариства «Ідея Банк» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 19390819) судовий збір в розмірі 7 368,47 грн. (сім тисяч триста шістдесят вісім гривень 47 копійок), а саме 3 684,24 грн. (три тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 24 копійок) з Боржника - ОСОБА_2 та 3 684,23 грн. (три тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 23 копійки) з ОСОБА_4 , що сплачений при поданні позовної заяви. Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 06 травня 2025 року заяву задоволено. Абзац другий резолютивної частини рішення Галицького районного суду м. Львова від 10 березня 2025 року у справі № 461/510/25, викладено наступним чином: «Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації/проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації/проживання: АДРЕСА_2 ) на користь позивача - Акціонерного товариства «Ідея Банк» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 19390819) заборгованість за кредитним договором в розмірі 491 230,87 грн. (чотириста дев`яносто одну тисячу двісті тридцять гривень 87 копійок». Рішення та ухвалу суду оскаржила представник ОСОБА_1 адвокат Нестерова Олександра Костятнинівна. Вважає рішення та ухвалу суду незаконними та необґрунтованими, такими що порушують законні права та інтереси відповідача, винесеними з порушенням норм матеріального права. Покликається на те, що чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_2 сумлінно виконував умови договору та вносив весь час необхідні платежі, за виключенням, його заборгованість не перевищує тридцяти тисяч гривень. Зазначена заборгованість виникла через форс- мажорні обставини, в яких вони опинилися в зв`язку зі збройною агресією проти України та введення воєнного стану. Звертає увагу на те, що відповідно до законодавства України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, держава звільняє громадян від відповідальності перед фінансовою (кредитною) установою, якщо прострочать зобов`язання за кредитом: - у випадку прострочення зобов`язань за кредитом не буде нараховано штрафні санкції, зокрема штраф, пеня та інші платежі, які вказані у кредитному договорі; - кредитор не має права підіймати процентну ставку за користування кредитом у випадку невиконання зобов`язань. За винятком, коли договір передбачає встановлення змінюваної процентної ставки; - всі штрафи, пені та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані з 24.02.2022 року за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором, підлягають списанню. Вважає, що АТ «Ідея Банк» не має права на дострокове стягнення кредитних коштів в повному обсязі та така можливість не передбачається Договором поруки. Замість цього позивач повинен був звернутися до поручителя та вирішити усі питання в переговорному режимі, мав право без додаткового погодження із поручителем здійснювати договірне списання коштів з будь якого її рахунку, але такою можливістю не скористався, повинен був після переговорів звернутися до Третейського суду. Просить рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 08.06.2026 року заяви Акціонерного товариства «Ідея Банк» про відмову від частини позовних вимог- задоволено. Прийнято відмову Акціонерного товариства «Ідея Банк» про відмову від частини позовних вимог до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 142 500 грн. Визнано нечинним рішення Галицького районного суду м.Львова від 10 березня 2025 року в частині вирішення позову Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 142 500 (сто сорок дві тисячі п`ятсот) грн. Провадження у справі в частині вирішення позову Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 142 500 (сто сорок дві тисячі п`ятсот) грн - закрито. Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника відповідача адвоката Нестерової О.К. на підтримання апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що таку слід задовольнити частково. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. В силу положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам. Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Задовольняючи позовні вимоги про стягнення боргу, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 у зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору допустив заборгованість в розмірі 491 230, 87 грн., яка підлягає стягненню з позичальника та поручителів. Колегія суддів не в повній мірі погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне. Судом встановлено, що 09.09.2020 року між АТ «Ідея Банк» та гр. ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № І02.00302.006927499. Згідно Кредитного договору Відповідач отримав кредит в розмірі 600 000,000 грн, на споживчі потреби, шляхом переказу коштів на рахунок № НОМЕР_1 Позичальника, який відкрито в АТ «Ідея Банк»; cплати страхового внеску за рахунок кредиту в розмірі 5 881,77 грн. згідно з умовами Договору добровільного страхування життя, укладеного відповідно до п. 2.1.3. цього Договору. Відповідно до п. 1.4. Кредитного договору за користування кредитом Позичальник сплачує проценти згідно з річною змінюваною процентною ставкою у розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 7% (Маржу Кредитора) протягом першого року дії Договору; 13,49% (Маржу Кредитора) протягом наступних років дії Договору. Станом на день укладення Договору змінна частина ставки, визначена за Рішенням Правління Банку, становить 9,5%, що разом з Маржею Кредитора складає змінювану процентну ставку в розмірі 16,5% на перший рік дії Договору (до 09.09.2021) та 22,99% на наступні роки дії Договору. Згідно п. 1.2 Кредитного договору Позичальник зобов`язується повернути фактично отримані кошти, сплатити проценти за користування отриманими кредитними коштами та плату за обслуговування кредиту в порядку, що передбачені цим Договором Також, 09.09.2020 між Банком та гр. ОСОБА_1 було укладено Договір поруки, за яким Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником ( ОСОБА_3 ) в повному обсязі зобов`язань, що випливають з Кредитного договору (№І02.00302.006927499 від 09.09.2020), а саме: повернути Кредитору фактично отримані кредитні кошти в сумі 600 000,00 грн. в обумовлений в Кредитному договорі термін; сплатити Кредитору проценти за користування кредитними коштами та плату за обслуговування кредиту в порядку, розмірі та в строк, що передбачено Кредитним договором; сплатити інші виплати, належні Кредитору і такі, що випливають з умов Кредитного договору ( в т.ч. штраф, пеню, збитки, тощо). Позивач повністю виконав свої зобов`язання згідно Кредитного договору. Статтею 525 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частина перша статті 1049 ЦК України встановлює, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України (частина друга статті 1050 ЦК України). Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою. Частинами першою та другою статті 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого зобов`язання. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України). Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Як встановив суд першої інстанції, позичальник ОСОБА_2 допустив неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором, внаслідок чого станом на 09.01.2025 року виникла заборгованість у загальному розмірі 491 230, 87 грн., яка складається із: 450 460,92 грн. прострочений борг; 40 769, 95 грн прострочені проценти, що підтверджено розрахунком банку. У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору банк звернувся до позичальника та поручителя за кредитним договором з вимогою про погашення заборгованості станом на 02.10.2024. Вимога містить застереження, що у випадку невиконання цієї вимоги термін повернення кредиту визнається банком таким, що настав достроково на шістдесятий день з моменту отримання цієї вимоги та банк буде вимушений стягнути всю суму кредиту в примусовому порядку. В апеляційній скарзі Відповідач посилається на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.1, яким військову агресію росії проти України визнано форс-мажорною обставиною, однак, слід взяти до уваги наступне. Відповідно до опублікованого на сайті Торгово-промислової палати України листа №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об?єктивними обставинами для суб?єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов?язаням/обов?язком виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання форс мажорних обставин. Разом з тим, лист Торгово-промислової палати України не є достатнім підтвердженням настання форс-мажорних обставин, оскільки не є індивідуальним сертифікатом, виданим на підставі ст.14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні». Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов?язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов?язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов?язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов?язання, відсутність у боржника необхідних коштів. Для того, щоб правильно використати цей правовий механізм зобов?язань, існує Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово- промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин (обставин непереборної сили), затверджений рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 за №44 (надалі - Регламент). Відповідно до ст. 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати Відповідно до ст. 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та задають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб?єкта господарської діяльності за собівартістю. Відповідно до п. 6.1 Регламенту підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 14 Закону України «Про торгово-промислову палату в Україні», а також визначених договором, контрактом, угодою і тд і тп. Тобто, засвідчення форс-мажорних обставин відбувається не в цілому для фізичної чи юридичної особи, а за конкретним її зобов`язанням за конкретним договором. Щодо твердження апелянта (поручителя за кредитним договором), що АТ «Ідея Банк» всупереч вимогам Закону України «Про споживче кредитування» не виконав свого переддоговірного обов`язку щодо досудового врегулювання спору, то такі не відповідають дійсним обставинам справи та спростовуються матеріалами справи, оскільки 07.10.2024 АТ «Ідея Банк» на адресу відповідачки, зазначеною нею у кредитному договорі, надіслав вимогу про усунення порушення кредитного зобов?язання, у якій повідомляв відповідачу про порушення нею зобов?язання за кредитним договором та про можливу відповідальність за таке порушення. Також не заслуговують на увагу доводи апелянта стосовно того, що право на дострокове стягнення коштів із поручителя не передбачене умовами договору, а тому у АТ «Ідея Банк» не виникло права на дострокове стягнення коштів із ОСОБА_1 , оскільки відповідно до п.3 Договору поруки, укладеного між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 у випадку порушення забезпеченого цим договором Поручитель і Боржник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, тобто Кредитор має право на власний розсуд вимагати виконання зобов?язання за Кредитним договором, як від Боржника, так і від Поручителя, як в повному обсязі, так і в частині боргу. Проте, приймаючи рішення у справі колегія суддів враховує, що Акціонерне товариство «Ідея Банк» відмовилось від частини позовних вимог до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 142 500 грн., а також здійснення відповідачами платежів, передбачених кредитним договором на загальну суму 167 500 грн (за період з січня 2025 року по грудень 2025 року), 15 000 грн. (за лютий 2026 року), 45 000 (за період березень травень 2026 року). Враховуючи наведене рішення суду слід змінити та стягнути солідарно з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації/проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації/проживання: АДРЕСА_2 ) на користь позивача - Акціонерного товариства «Ідея Банк» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 19390819) заборгованість за кредитним договором в розмірі 250 230, 87 грн. Крім того, враховуючи те, що рішення Галицького районного суду м.Львова від 10 березня 2025 року підлягає зміні, то слід скасувати ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 06 травня 2025 року про виправлення описки в рішенні Галицького районного суду м.Львова від 10 березня 2025 року. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункт 1-4 частини першої статті 376 ЦПК України). Підсумовуючи наведене, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції зміні шляхом викладення її мотивувальної частини в редакції цієї постанови. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.367, 368, 374,376, 381, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,- УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Нестерової О.К. задовольнити частково. Рішення Галицького районного суду м.Львова від 10 березня 2025 року змінити та стягнути солідарно з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації/проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації/проживання: АДРЕСА_2 ) на користь позивача - Акціонерного товариства «Ідея Банк» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 19390819) заборгованість за кредитним договором в розмірі 250 230, 87 грн. (двісті п`ятдесят тисяч двісті тридцять грн. вісімдесят сім копійок) Ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 06 травня 2025 року скасувати. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 08 червня 2026 року. Головуючий: Ванівський О.М. Судді: Цяцяк Р.П. Шеремета Н.О.