Постанова 4876 № Б29/334-09

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28.05.2026 року м.Дніпро Справа № Б29/334-09 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Джепи Ю.А. (доповідач), суддів: Соп`яненко О.Ю., Фещенко Ю.В., за участю секретаря судового засідання: Федорчук В.С., за участю представників: від скаржника (арбітражний керуючий Горб В.А.) - Дєлов В.В., адвокат (в залі суду), кредитор (ТОВ Сенс Банк) - Супряга С.О., адвокат (поза межами приміщення суду), інші учасники - не з`явилися, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу арбітражного керуючого Горба Володимира Андрійовича на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2026 у справі №Б29/334-09 (суддя Первушин Ю.Ю.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми Будмехсервіс, місто Дніпропетровськ, вулиця Будьонного, 4, до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна будівельна компанія Україна-Канада, смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і ухвали суду першої інстанції. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2026 у справі № Б29/334-09 відмовлено у затвердженні поданого до суду 19.09.2024 звіту ліквідатора - арбітражного керуючого Горба Володимира Андрійовича (вх. суду №44315/24). Задоволено скаргу кредитора АТ "Сенс Банк" про усунення арбітражного керуючого Горба Володимира Андрійовича від виконання функцій ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" (вх. суду №29885/25). Відсторонено арбітражного керуючого Горба Володимира Андрійовича від виконання повноважень ліквідатора у справі №Б29/334-09 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада". Зобов`язано комітет кредиторів надати суду: - кандидатуру арбітражного керуючого для призначення ліквідатором у справі №Б29/334-09 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада", у відповідності до приписів пункту 5 частини 5 статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства, за його письмовою згодою; - надати суду пропозиції щодо порядку здійснення подальшого провадження у цій справі про банкрутство, у тому числі щодо доцільності продовження ліквідаційної процедури. Одночасно постановлено здійснити електронний запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого у відповідності до статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства та Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги. Не погоджуючись з ухваленим рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду звернувся арбітражний керуючий Горб Володимир Андрійович з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2026 у справі №Б29/334-09 повністю. Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні скарги АТ Сенс Банк та затвердити звіт ліквідатора. На думку скаржника, ухвала постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права та без урахування фактичних обставин справи, зокрема вимог ст. 1, ч. 8 ст. 48, ч. 4 ст. 28, ст. 28, ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, а також норм ГПК України (ст. 86, 194, 236), оскільки скарга АТ «Сенс Банк» щодо усунення ліквідатора була подана не головою комітету кредиторів, що, на думку скаржника, виключає застосування положень ч. 4 ст. 28 КУзПБ щодо ініціювання відсторонення, а також не доведено наявності передбачених законом підстав для відсторонення ліквідатора. За змістом ч. 4 ст. 28 КУзПБ відсторонення можливе лише за умов відповідності інтересам усіх кредиторів, чого суд не встановив, тоді як скарга фактично відображає інтереси одного кредитора без врахування позицій інших учасників провадження. Окремо скаржник вказує, що не було надано належної оцінки доводам про невжиття ліквідатором заходів щодо виконання ухвали від 13.08.2020 у справі №Б29/334-09 щодо прийняття та реєстрації за боржником житлового будинку (234,8 кв.м., дві квартири, господарські споруди за адресою смт. Слобожанське, вул. Бульварна, 1), однак підтверджує, що ліквідатор звертався до державного реєстратора та отримав відмову 08.09.2020, а також посилається на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.11.2022 та постанову Верховного Суду від 13.04.2023 у справі №Б29/334-09, якими, на думку скаржника, встановлено відсутність обов`язку ліквідатора щодо вжиття таких заходів і безпідставність відповідних вимог кредитора. Скаржник також зазначає, що суд першої інстанції не врахував обставини щодо спірного майна, зокрема дані Державного реєстру речових прав (витяг від 23.08.2024 №392204760), за якими право власності на будинок зареєстровано за АТ «Сенс Банк» на підставі свідоцтва від 09.04.2015 та передавального акту від 11.10.2019, а також наявність арешту №50807399, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15.06.2023 (справа №761/20579/23), при цьому земельна ділянка під об`єктом зареєстрована за фізичною особою ОСОБА_1 . Додатково скаржник вказує на неврахування судом клопотання ліквідатора щодо скасування арешту та записів про право власності, а також на порушення принципів повного та всебічного дослідження доказів і мотивованості судового рішення, визначених ст. 86, 194, 236 ГПК України.

3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу. АТ «Сенс Банк» у відзиві на апеляційну скаргу у справі №Б29/334-09 про банкрутство ТОВ «Міжнародна будівельна компанія «Україна-Канада» зазначає, що оскаржувана ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2026 є законною та обґрунтованою, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Кредитор посилається насамперед на імперативні приписи абз. 3 ч. 1, ч. 2 та ч. 4 ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до яких ліквідатор зобов`язаний виявляти та повертати активи банкрута, а у разі невиявлення або неповного виявлення чи реалізації майна суд зобов`язаний призначити нового ліквідатора; при цьому підстави для заміни ліквідатора за ч.4 ст.28 КУзПБ мають загальний характер, тоді як ч.4 ст.65 КУзПБ є спеціальною нормою, що прямо передбачає можливість відсторонення ліквідатора та призначення нового без залежності від волі всіх кредиторів або комітету кредиторів. АТ «Сенс Банк» зазначає про наявність заставного майна за іпотечним договором №17 від 18.01.2008 між АКБСР «Укрсоцбанк» та ТОВ «МБК «Україна-Канада», укладеним в забезпечення кредитного договору №085/001-8 від 18.01.2008, предметом якого є житловий будинок (дві квартири, господарські споруди) за адресою: смт. Юбілейне, вул. Бульварна, 1, заставною вартістю 234 000,00 дол. США. Грошові вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» (правонаступник АТ «Сенс Банк») у сумі 34 181 360,75 грн включені до першої черги як забезпечені заставою ухвалою від 30.08.2012 у справі №Б29/334-09, отже Банк як забезпечений кредитор має законне очікування задоволення вимог саме за рахунок цього майна. Посилаючись на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2018 (залишену в силі постановою ВС від 26.09.2020 у справі №Б29/334-09), кредитор зазначає, що аукціон 30.03.2015 та договір купівлі-продажу щодо спірного будинку були визнані недійсними; у подальшому ухвалою від 13.08.2020 майно було повернуто у власність боржника та зобов`язано ліквідатора забезпечити його збереження, однак постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.11.2022, залишеною в силі постановою Верховного Суду від 13.04.2023, ці акти скасовано та відмовлено у відповідних вимогах АТ «Альфа-Банк», при цьому Верховний Суд (п.57) констатував, що на момент розгляду право власності було зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі рішення Дніпропетровського районного суду від 01.06.2020 у справі №175/4242/16-ц, яке згодом постановою Верховного Суду від 28.09.2022 змінено та в частині визнання права власності скасовано із відмовою у позові про визнання права власності. Банк додатково наголошує, що внаслідок недійсності правочинів та судових рішень власником заставного майна залишається ТОВ «МБК «Україна-Канада» на підставі свідоцтва про право власності ЯЯЯ №190239 від 01.09.2006, а ліквідатор зобов`язаний реалізувати це майно виключно у порядку ст.63 КУзПБ, на що звертав увагу Верховний Суд у п.110 постанови у справі №Б29/334-09 (904/430/24) від 21.01.2026. Також зазначається, що ліквідатор не виконав ключові обов`язки, передбачені ст.61 та ст.65 КУзПБ: не вжив заходів щодо витребування майна (не подано віндикаційний позов до АТ «Сенс Банк» і негаторний позов до ОСОБА_1 ), не прийняв майно у відання та не забезпечив його збереження, не сформував ліквідаційну масу, не провів належної інвентаризації та оцінки, не реалізував заставне майно, не спрямував кошти на задоволення вимог забезпеченого кредитора, а також подав ліквідаційний звіт і баланс передчасно до завершення розрахунків з кредиторами, що виключає вважати ліквідаційну процедуру завершеною. Окремо Банк посилається на позиції щодо витребування майна (ст.388 ЦК України, практика Великої Палати ВС, зокрема справа №911/3680/17 та №623/4334/21), зазначаючи, що право власника на витребування залежить від вибуття майна поза волею власника, а у даному випадку ліквідатор має процесуальні інструменти захисту, але не використав їх належним чином; також вказується, що попередній позов про витребування майна був залишений без розгляду ухвалою від 06.11.2023 у справі №Б29/334-09 через неявку представника позивача, а за наявності фактичного користування майном належним способом захисту є негаторний позов. Додатково АТ «Сенс Банк» зазначає, що ліквідаційний звіт і баланс подані передчасно, оскільки високоліквідне заставне майно не реалізоване, що робить звернення ліквідатора про їх затвердження передчасним і протиправним, а без повного виявлення та реалізації активів ліквідація боржника є недопустимою. Також Банк вказує на порушення ліквідатором обов`язків за ст.61 КУзПБ: не забезпечено збереження майна, не здійснено його ефективного управління (зокрема не передано в оренду, тоді як ОСОБА_1 фактично користується ним), не сформовано ліквідаційну масу, не завершено інвентаризацію, не здійснено реалізацію майна у встановленому порядку, а отже не виконано вимоги ст.65 КУПБ щодо повноти дій з виявлення та повернення активів.

4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини. Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2020 ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" призначено арбітражного керуючого Горба Володимира Андрійовича (свідоцтво №988 від 27.05.2013). Цією ж постановою суд зобов`язав призначеного ліквідатора здійснювати ліквідаційну процедуру відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства; за результатами проведеної роботи у строк до 21.05.2021 надати до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс відповідно до вимог статті 65 Кодексу України з процедур банкрутства. Судом встановлено, що 18.01.2008 між АКБСР «Укрсоцбанк» та ТОВ «МБК «Україна-Канада» укладено іпотечний договір №17, відповідно до якого в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №085/001-8 від 18.01.2008 передано в іпотеку житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: смт. Ювілейне, вул. Бульварна, 1, із заставною вартістю 234 000,00 дол. США. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2012 вимоги ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», у розмірі 34 181 360,75 грн включено до реєстру вимог кредиторів як забезпечені заставою майна боржника та віднесені до першої черги задоволення. Ухвалою суду від 22.05.2018, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 26.09.2020 у справі №Б29/334-09, визнано частково недійсними результати аукціону від 30.03.2015 та договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений між керуючим санацією та ПАТ «Укрсоцбанк» щодо вказаного об`єкта нерухомості. Наслідком недійсності правочинів є збереження права власності за ТОВ «МБК «Україна-Канада» на підставі Свідоцтва про право власності ЯЯЯ №190239 від 01.09.2006.

5. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції. Переглядаючи оскаржувану ухвалу в межах доводів апеляційної скарги та перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів виходить із наступного. Судом першої інстанції встановлено, що 18.01.2008 між АКБСР «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», та ТОВ «МБК «Україна-Канада» укладено іпотечний договір №17, за яким на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №085/001-8 від 18.01.2008 в іпотеку передано житловий будинок загальною площею 234,8 кв.м, що складається з двох квартир та розташований за адресою: смт. Ювілейне (нині смт. Слобожанське), вул. Бульварна,

1. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2012 вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» у сумі 34 181 360,75 грн включено до першої черги реєстру вимог кредиторів як забезпечені заставою майна боржника. Також місцевим господарським судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2018 у справі №Б29/334-09, залишеною без змін судом касаційної інстанції, частково визнано недійсними результати аукціону від 30.03.2015 та договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна, укладений між керуючим санацією боржника та ПАТ «Укрсоцбанк». Внаслідок визнання зазначених правочинів недійсними право власності на спірний об`єкт не перейшло до покупця, а власником майна продовжувало залишатися ТОВ «МБК «Україна-Канада» на підставі Свідоцтва про право власності ЯЯЯ №190239 від 01.09.2006. Отже, зазначений об`єкт нерухомості підлягає поверненню до ліквідаційної маси боржника та подальшій реалізації в порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства. Оцінюючи дії ліквідатора, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із положень статей 60, 61 та 65 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до яких на ліквідатора покладається обов`язок здійснити повний комплекс заходів, спрямованих на виявлення, повернення, інвентаризацію, збереження та реалізацію майна банкрута. При цьому обов`язком ліквідатора є вчинення всієї сукупності необхідних дій для формування ліквідаційної маси та задоволення вимог кредиторів, а його діяльність має відповідати принципу безсумнівної повноти дій, сформульованому в усталеній практиці Верховного Суду. Матеріалами справи підтверджується, що після призначення постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2020 ліквідатором ТОВ «МБК «Україна-Канада» арбітражного керуючого Горба В.А. останній не забезпечив повернення спірного нерухомого майна до ліквідаційної маси та не вжив належних заходів для відновлення майнових прав боржника. Зокрема, не здійснено відновлення запису про право власності боржника в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не оскаржено рішення державного реєстратора Середи А.О. №53955363 від 08.09.2020, не вжито заходів щодо отримання дубліката Свідоцтва про право власності ЯЯЯ №190239 від 01.09.2006, не забезпечено включення спірного майна до ліквідаційної маси та його подальша реалізацію в інтересах кредиторів. При цьому кредитор - АТ «Сенс Банк», а не ліквідатор, ініціював питання щодо застосування наслідків недійсності аукціону та відновлення права власності боржника на спірне майно. З матеріалів справи вбачається, що станом на момент постановлення оскаржуваної ухвали у боржника наявний нереалізований актив значної вартості - житловий будинок загальною площею 234,8 кв.м за адресою: смт. Слобожанське, вул. Бульварна, 1, який не повернутий до ліквідаційної маси та не реалізований у межах ліквідаційної процедури. Враховуючи викладене, ліквідатор звернувся до суду із звітом та ліквідаційним балансом до завершення усіх необхідних заходів щодо формування ліквідаційної маси та проведення розрахунків із кредиторами, що суперечить вимогам статті 65 КУзПБ. З огляду на наведене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неналежне виконання арбітражним керуючим Горбом В.А. покладених на нього обов`язків ліквідатора та наявність передбачених КУзПБ підстав для його відсторонення від виконання повноважень ліквідатора. Відповідно, правомірною є і відмова у затвердженні поданого 19.09.2024 звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу як таких, що подані передчасно. Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції та вважає їх такими, що відповідають встановленим обставинам справи, належним доказам та вимогам чинного законодавства. Водночас доводи апеляційної скарги наведених висновків не спростовують. Так, колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що ліквідатором були вжиті всі необхідні заходи для виконання покладених на нього обов`язків. Такі твердження не підтверджуються матеріалами справи, які свідчать про відсутність всіх можливих належних дій, спрямованих на повернення до ліквідаційної маси спірного нерухомого майна та відновлення майнових прав боржника. Сам по собі факт вчинення окремих процесуальних дій, направлення запитів або листування не може свідчити про належне виконання ліквідатором покладених на нього функцій, оскільки критерієм оцінки його діяльності є вжиття всього комплексу необхідних заходів для виявлення, повернення та реалізації активів банкрута з метою задоволення вимог кредиторів. Відповідно до статей 61 та 65 КУзПБ саме ліквідатор є особою, яка діє від імені банкрута та зобов`язана вживати всіх передбачених законом заходів для повернення майна до ліквідаційної маси. Встановлені судом обставини свідчать про те, що ліквідатор не використав наявні процесуальні та правові механізми для захисту майнових інтересів боржника. Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що відсутність державної реєстрації права власності за боржником унеможливлювала вчинення подальших дій щодо спірного майна. Як правильно зазначив суд першої інстанції, визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу не припинило права власності боржника на відповідний об`єкт нерухомості. За таких обставин саме на ліквідатора покладався обов`язок забезпечити реалізацію наслідків відповідних судових рішень та вжити усіх належних заходів для фактичного відновлення порушених прав боржника. Матеріалами справи підтверджується, що на момент подання ліквідатором звіту та ліквідаційного балансу у власності банкрута залишався нереалізований майновий актив значної вартості, а ліквідаційна маса не була сформована у повному обсязі. За таких обставин подання звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу суперечить вимогам статті 65 КУзПБ, відповідно до якої звіт подається лише після завершення всіх розрахунків із кредиторами та виконання ліквідатором усіх заходів ліквідаційної процедури. Частини 4 статті 65 КУзПБ прямо передбачає можливість призначення нового ліквідатора у випадку встановлення судом факту невиявлення або нереалізації майнових активів банкрута у повному обсязі. Оскільки на момент розгляду справи спірний житловий будинок залишався нереалізованим активом банкрута, а ліквідатором не було забезпечено його повернення до ліквідаційної маси та реалізацію, суд першої інстанції правомірно застосував зазначені положення Кодексу та дійшов правильного висновку про необхідність відсторонення арбітражного керуючого Горба В.А. від виконання повноважень ліквідатора. Отже, колегія суддів виснує, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи, надав належну правову оцінку наявним у справі доказам, правильно застосував положення Кодексу України з процедур банкрутства та Господарського процесуального кодексу України, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

6. Висновки за результатами апеляційного перегляду справи Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не містять передбачених ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування оскаржуваної ухвали, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

7. Розподіл судових витрат Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника. Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Горба Володимира Андрійовича на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2026 у справі №Б29/334-09 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2026 у справі №Б29/334-09 - залишити без змін.

3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачені ст. ст. 286-289 ГПК України. Повну постанову складено 08.06.2026. Головуючий суддя Ю.А. Джепа Судді: Ю.В. Фещенко О.Ю. Соп`яненко