Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/10073/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "26" травня 2026 р. Справа № 910/10073/25 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Шапрана В.В. суддів: Буравльова С.І. Андрієнка В.В. секретар Місюк О.П. за участю представників: позивача - Юхименко С.В.; відповідача - Ізвєков В.В. розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 (повне рішення складене 19.12.2025) у справі №910/10073/25 (суддя - Павленко Є.В.) за позовом Акціонерного товариства «Укpнaфта» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про стягнення заборгованості. ВСТАНОВИВ: У серпні 2025 року Акціонерне товариство «Укpнaфта» звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про стягнення заборгованості у загальному розмірі 656692880,23 грн, з яких: - 17050969,82 грн - інфляційні втрати, 50532394,91 грн - пеня, 25578741,60 грн - штраф та 6714503,95 грн - 3% річних, що нараховані у зв`язку з порушенням відповідачем строків проведення розрахунків за позитивний небаланс за договором транспортування природного газу №1907000632 від 14.11.2019 за період з 01.01.2020 по 31.12.2024; - 266326339,62 грн - основна заборгованість за вищевказаним правочином за січень 2021 року, 35483424,37 грн - 3% річних, 48471393,81 грн - пеня, 18642844,00 грн - штраф та 187892268,15 грн - інфляційні втрати, нараховані на вказану суму основної заборгованості. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2025 відкрито провадження у справі №910/10073/25, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 (повне рішення складене 19.12.2025) у справі №910/10073/25 позов Акціонерного товариства «Укpнaфта» задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на користь позивача 6548673,59 грн 3% річних, 12744593,69 грн інфляційних втрат, 266326339,62 грн основної заборгованості за січень 2021 року, а також нараховані на вказану суму основної заборгованості 35483424,37 грн 3% річних та 186983830,93 грн інфляційних втрат, в іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 508086862,20 грн та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову, в іншій частині рішення залишити без змін. Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом під час ухвалення рішення неповно з`ясовано обставин, що мають значення для справи, рішення ухвалене за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, фактичним обставинам справи, неправильного застосування норми матеріального права. Ключові аргументи скаржника зводяться до наступного: - у відповідача наявні законодавчі обмеження щодо використання тарифних коштів, отриманих як плату за розподіл потужності, на виплату плати за позитивний добовий небаланс та на будь-які інші цілі. Тому відповідач не мав можливості вчасно виконати свої зобов`язання перед позивачем в частині розрахунків за позитивні небаланси у період з лютого 2022 року по червень 2023 року; - неправомірним є висновок місцевого господарського суду в тій частині, що обсяг позитивного небалансу природного газу замовника послуг визначається виключно на підставі відомостей про обсяги природного газу, які подані замовником послуг на точку входу, без урахування даних про фактичні обсяги відборів природного газу на точці виходу, з урахуванням торгових сповіщень; - суд безпідставно прийняв до уваги у якості доказів наявності позитивного небалансу за період січень 2021 року у заявленому розмірі акт наданих послуг №01-2021-1907000632/9980121 від 31.01.2021, звіт про використання замовленої потужності від 31.01.2021, а також розрахунок обсягів добових небалансів, складений позивачем, дані у яких призначаються виключно для визначення величини використаної потужності, проте такі докази жодним чином не підтверджують обсяг позитивного небалансу, так як не містять інформації щодо здійснених Акціонерним товариством «Укрнафта» відборів природного газу на точках виходу у спірний період (торгових сповіщень, даних щодо подач газу до газосховища); - в порушення п. 5 глави 1 розділу I Кодексу газотранспортної системи суд першої інстанції фактично ототожнив порядок визначення величини використаної потужності та порядок визначення обсягів добових небалансів в частині визначення відповідних обсягів добових небалансів на підставі даних лише точки входу, а не різниці поданого та відібраного обсягу; - суд в порушення приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України помилково встановив наявність преюдиціальних обставин у справі №910/17380/21 для даної справи, оскільки спір у справі №910/17380/21 стосувався перевищення замовленої потужності на точці входу до ГТС в межах окремої складової послуги транспортування. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2026 апеляційну скаргу у справі №910/10073/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Владимиренко С.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2026 відкрито апеляційне провадження у справі №910/10073/25, призначено її розгляду на 10.02.2026, а також встановлено позивачу строк на подання відзиву. До суду 02.02.2026 Акціонерним товариством «Укpнaфта» подано відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач просить відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення суду залишити без змін. 06.02.2026 відповідачем подано відповідь на відзив на апеляційну скаргу. На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/429/26 від 09.02.2026 у зв`язку з перебуванням судді Владимиренко С.В. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/10073/25. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2026 апеляційну скаргу у справі №910/10073/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2026 справу №910/10073/25 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду. 10.02.2026 представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про витребування доказів в Акціонерного товариства «Укpнaфта» на підтвердження обсягів поданого та відібраного природного газу до газотранспортної системи України у період січня 2021 року. У призначене судове засідання 10.02.2026 з`явилися представники сторін. Присутній представник позивача не заперечував щодо задоволення клопотання про відкладення розгляду справи. Протокольною ухвалою від 10.02.2026 в судовому засіданні оголошено перерву до 10.03.2026. При цьому, клопотання представника відповідача про витребування доказів судом не розглядалося. 09.03.2026 представником позивача подані заперечення на клопотання про витребування доказів. Того ж дня представником відповідача Ізвєковим В.В. подано заяву про вступ у справу та відкладення судового засідання. Також, 10.03.2026 представником відповідача подано клопотання про виклик спеціаліста, згідно якого заявник просив викликати в судове засідання Петренка В.П. у статусі спеціаліста для надання консультацій і роз`яснень з питань, що можуть виникнути під час дослідження доказів, зокрема, даних інформаційної платформи. У призначене засідання суду 10.03.2026 з`явилися представники сторін. Присутній представник позивача заперечила щодо поданих клопотань про витребування доказів та виклик спеціаліста, а щодо клопотання про відкладення розгляду справи залишила дане питання на розсуд суду. Протокольною ухвалою суду від 10.03.2026 в судовому засіданні оголошено перерву до 31.03.2026. При цьому, клопотання представника відповідача про витребування доказів та виклик спеціаліста судом не розглядалися. 24.03.2026 представником відповідача подано клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи. Також 30.03.2026 представником відповідача подано письмові пояснення щодо доказів обсягів подач та відборів, на підставі яких розраховано позитивний небаланс Акціонерного товариства «Укpнaфта» у січні 2021 року. В засідання суду 31.03.2026 з`явилися представники сторін. Судом поставлено на обговорення подані відповідачем клопотання про витребування доказів, виклик в судове засідання спеціаліста та призначення у справі судової економічної експертизи. Представник відповідача підтримав подані клопотання, натомість представник відповідача просив відмовити у задоволенні клопотань. З метою додаткового з`ясування обставин справи у судовому засіданні 31.03.2026 у розгляді клопотань оголошено перерву до 21.04.2026. У призначене судове засідання 21.04.2026 з`явилися представники сторін. За результатами дослідження заявлених клопотань апеляційний суд дійшов висновку про залишення їх без розгляду з наступних підстав. Згідно з ч. 1 ст. 207 ГПК України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом (ч. 2 ст. 207 ГПК України). З матеріалів справи вбачається, що відповідачем до суду першої інстанції не подавалися клопотання про витребування доказів, виклик в судове засідання спеціаліста та призначення у справі судової економічної експертизи. Зі змісту протоколу судового засідання від 18.09.2025 вбачається, що у вказаному підготовчому засіданні в суді першої інстанції головуючим було з`ясовано в учасників справи, чи надано ними всі докази та чи повідомлено всі обставини справи, на що представниками сторін надано ствердну відповідь. В тому ж підготовчому засіданні судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Тобто, клопотання відповідача подані з порушенням порядку їх подання, при цьому, такі клопотання не містять жодних обґрунтувань поважності причин їх неподання до суду першої інстанції в межах підготовчого провадження. За наведених обставин апеляційний суд вважає, що наявні підстави для залишення без розгляду клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про витребування доказів, виклик в судове засідання спеціаліста та призначення у справі судової економічної експертизи на підставі ч. 2 ст. 207 ГПК України. Надалі судом розпочато розгляд апеляційної скарги по суті та заслухано пояснення представників сторін. З метою додаткового з`ясування обставин справи в засіданні суду 21.04.2026 оголошено перерву до 26.05.2026. 25.05.2026 представником відповідача подано клопотання про долучення доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції. У призначене судове засідання 26.05.2026 з`явилися представники сторін та надали додаткові пояснення по суті апеляційної скарги. Надалі судом досліджено наявні в матеріалах справи докази та заслухано виступи представників сторін у судових дебатах. Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне. Відповідно ч. 1 ст. 22 Закону України «Про ринок природного газу» права та обов`язки оператора газотранспортної системи визначаються цим законом, Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, а також договором транспортування природного газу. Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про ринок природного газу» транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) №2497 від 30.09.2015 було затверджено форму Типового договору транспортування природного газу. 14.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (оператор) та Акціонерним товариством «Укpнaфта» (замовник) укладений договір транспортування природного газу №1907000632 на умовах Типового договору транспортування природного газу, відповідно до п. 2.1 якого оператор зобов`язався надати замовнику послугу з транспортування природного газу на умовах, визначених цим правочином, а замовник - сплатити оператору встановлені договором вартість вказаної послуги та інші плати (за їх наявності), які виникають при його виконанні. Згідно з п. 2.2 договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, затвердженому постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015 (далі - Кодекс), з урахуванням особливостей, передбачених цим договором. Пунктами 2.3 та 2.4 договору визначено, що обсяг послуги, яка надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями) до цього правочину, крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби. Приймання-передача газу, документальне оформлення й подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу. Згідно з п. 2.5 вказаного правочину замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ у точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі. Пунктом 2.6 договору передбачено, що оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ у точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим правочином, протягом погоджених термінів. Відповідно до п. 2.8 договору взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору. Оператор зобов`язаний: - своєчасно надавати послуги належної якості; - розміщувати на своєму веб-сайті чинні тарифи, вартість послуг з врегулювання добового небалансу, Типовий договір транспортування природного газу і Кодекс; - здійснювати у строк до 20-го числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів замовника протягом звітного газового місяця (п. 3.1 договору). Згідно з п. 4.2 договору замовник має право: - отримувати від оператора послуги належної якості та в обумовлені цим договором строки; - замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям; - отримувати від оператора всю необхідну інформацію щодо роботи газотранспортної системи, від якої залежить належне виконання замовником своїх зобов`язань за цим договором; - передати права щодо доступу до газотранспортної системи, які він набуває за цим договором, іншим суб`єктам ринку природного газу за умови повідомлення про це оператора в порядку і строки, передбачені Кодексом та цим договором; - отримувати плату за недотримання вимог щодо якості газу, який передається оператором з газотранспортної системи, у порядку, визначеному цим договором; - користуватись іншими правами, передбаченими договором і чинним законодавством України. Відповідно до п. п. 7.1-7.3 договору вартість послуг розраховується: - розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються регулятором; - транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором; - балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом. Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті: https://tsoua.com. Тарифи, передбачені п. 7.1 цього розділу, є обов`язковими для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього договору. Пунктами 9.1-9.3 договору передбачено, що у разі виникнення у замовника добового небалансу, оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу. У разі виникнення у замовника негативного добового небалансу, оператор здійснює продаж замовнику природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу. У разі виникнення у замовника позитивного добового небалансу, оператор здійснює купівлю у замовника природного газу в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу. Якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14-го числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок за добовий небаланс у термін до 5-ти робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом 2 цього пункту. Оплата вартості щодобових небалансів оператором за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою чинним законодавством, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період. Відповідно до п. 11.5 договору оператор і замовник зобов`язуються здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п`ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється актом звірки. Згідно з п. 17.1 договору (у редакції додаткової угоди №1 від 31.12.2019) сторони погодили, що цей договір набирає чинності з дня його укладання, а в частині транспортування природного газу з 7:00 годин 01.01.2020 (включно), у разі настання таких відкладальних обставин: надання оператору остаточного рішення про сертифікацію регулятором, прийнятого з урахування висновку сертифікату енергетичного співтовариства; наявності в оператора права на провадження діяльності з транспортування природного газу. Цей договір діє до 31.12.2022, а в частині розрахунків - до їх повного виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. З матеріалів справи вбачається, що остаточне рішення про сертифікацію було надано відповідачу постановою НКРЕКП №3010 від 24.12.2019, яка набула чинності з 01.01.2020. Крім того, оператор отримав право на здійснення господарської діяльності з транспортування природного газу на підставі відповідної ліцензії, що підтверджується постановою НКРЕКП №3011 від 24.12.2019, яка набула чинності з 01.01.2020. Отже, обумовлені договором відкладальні обставини настали і в частині транспортування природного газу правочин набув чинності з 7:00 години 01.01.2020. З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов вказаного правочину оператор у період з 01.01.2020 по 31.12.2024 надавав замовнику послуги з транспортування природного газу, зокрема послуги замовленої (договірної) потужності у точках виходу з газотранспортної системи та послуги з врегулювання щодобових небалансів. За змістом п. п. 1 та 2 глави 3 розділу IV Кодексу для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб`єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ, оператор газотранспортної системи зобов`язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи. Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних з укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом. Суб`єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором газотранспортної системи договір транспортування, набувають права доступу до інформаційної платформи та статусу користувача платформи з моменту укладення (переукладення) договору. Оператор газотранспортної системи присвоює кожному такому суб`єкту ринку природного газу код користувача платформи та створює на інформаційній платформі інтерфейс такого користувача відповідно до його статусу суб`єкта ринку природного газу (постачальник, оператор газорозподільної системи, оптовий продавець/покупець, оператор газосховищ тощо), про що має повідомити останнього. При цьому додатком до договору визначаються уповноважені особи суб`єкта ринку природного газу (користувача платформи), які будуть мати право доступу до інформаційної платформи від імені користувача платформи (зазначаються їхні адреси електронної пошти та контактні дані), для їх електронної реєстрації, що оформлюється у вигляді повідомлення на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, наведеною в додатку 1 до цього Кодексу, до якого додаються у письмовій формі довіреності користувача платформи на кожну уповноважену особу. Згідно з п. 3 глави 3 розділу IV Кодексу обмін даними між уповноваженими особами користувачів інформаційної платформи та інформаційною платформою (оператором газотранспортної системи) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи веб-додатка. Якщо електронна пошта недоступна, уповноважена особа користувача платформи повинна повідомити про це оператора газотранспортної системи. З метою контролю цілісності і достовірності інформації, яка передається в електронному вигляді, а також підтвердження її авторства під час обміну інформацією оператор газотранспортної системи забезпечує використання електронного цифрового підпису. Усі операції, що здійснюються через інформаційну платформу, зберігаються з інформацією щодо відповідного користувача інформаційної платформи, часу здійснення операції, електронного-цифрового підпису (ЕЦП), накладеного на форми (файли), що завантажуються до інформаційної платформи. З наявних у матеріалах справи відомостей з інформаційної платформи оператора за період з 01.01.2020 по 31.12.2024 вбачається, що у вказаний період відповідач здійснював у позивача в порядку п. п. 9.1 та 9.2 договору купівлю природного газу внаслідок виникнення позитивного добового небалансу та розміщував у порядку п. 9.4 договору відповідні повідомлення - акти врегулювання щодобових небалансів за відповідні календарні місяці. Копії зазначених актів за період з січня 2020 року по грудень 2024 року наявні в матеріалах справи (том 1, а. с. 17-76). Однак, звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» в порушення приписів п. 9.4 несвоєчасно здійснювало розрахунки за щодобові позитивні небаланси за вищевказаними актами. У зв`язку з цим позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 17050969,82 грн інфляційних втрат та 6714503,95 грн 3% річних, нарахованих на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за загальний період прострочення з 21.02.2020 по 20.11.2024 по кожному акту окремо, а також 25578741,60 грн штрафу та 50532394,91 грн пені, нарахованих на підставі ст. 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за загальний період прострочення з 21.02.2020 по 20.11.2024. Також, як убачається з матеріалів справи та не заперечувалося сторонами під час її розгляду, 31.01.2021 на виконання умов договору між сторонами було підписано акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць січень 2021 року №01-2021-1907000632 (том 1, а. с. 23), у якому вказано, що загальний обсяг позитивного небалансу становить 1268,55025 тис. м3. Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 11.08.2022 у справі №910/17380/21, яке набрало законної сили, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Акціонерного товариства «Укpнaфта» та стягнуто з останнього 7593558,78 грн основної заборгованості, 292092,51 грн інфляційних втрат, 131691,03 грн 3% річних та 550897,09 грн пені. Судовими рішеннями у вказаній справі було встановлено, що за результатами остаточної алокації точок входу та виходу до/з газотранспортної системи відповідача, позивач виявив наявність у відповідача перевищення замовленої договірної потужності та здійснив розрахунок вартості такої плати у відповідному розрахунковому місяці, а саме за січень 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 32715,10767 тис. м3 всього на загальну суму 8003162,22 грн. Твердження відповідача про відсутність у нього обов`язку з оплати вартості перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 7593558,78 грн, оскільки заявлені позивачем об`єми газу є обсягами газу інших товариств, які були транзитом протранспортовані через внутрішньопромислові мережі відповідача та подані останніми у внутрішні газорозподільні мережі АТ «Сумигаз», АТ «Чернігівгаз» та АТ «Чернівцігаз», судом не прийнято до уваги з огляду на те, що в даному випадку перевищення замовленої потужності відбулося саме у вказаних точках входу (у т. ч. віртуальних точках), які перелічені у зведеному акті приймання-передачі природного газу за січень 2021 року від 05.02.2021. Тобто, за наслідками остаточної алокації оператором було встановлено, що на вказані точки входу до газотранспортної системи від замовника надійшли обсяги природного газу з перевищенням замовленої потужності (замовленого обсягу). Позивач стверджує, що з наявної у матеріалах справи копії звіту про використання замовленої потужності Акціонерного товариства «Укpнaфта» від 31.01.2021, який був предметом розгляду судами у справі №910/17380/21 та на підставі якого було встановлено перевищення замовленої потужності у вказаний період, вбачається, що загальний обсяг газу, поданий позивачем до газотранспортної системи в січні 2021 року, становить 99603,068 77 тис. м3. З огляду на викладене, оскільки оператор не визначив обсяг небалансу для Акціонерного товариства «Укpнaфта» за величинами обсягу алокованого ним обсягу газу за актом наданих послуг від 31.01.2021 та звітом про використання замовленої потужності від вказаної дати, позивач на підставі положень п. 8.3 договору та п. 15 глави 1 розділу IX Кодексу просив суд стягнути з відповідача заборгованість за позитивний небаланс за січень 2021 року у розмірі 266326339,62 грн. Окрім цього, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього грошового зобов`язання на суму 266326339,62 грн, позивач просив стягнути з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України 187892268,15 грн інфляційних втрат та 35483424,37 грн 3% річних, нарахованих на вказану суму заборгованості за період з 21.02.2021 по 31.07.2025, а також на підставі ст. 231 ГК України 18642844,00 грн штрафу та 48471393,81 грн пені. Заперечуючи проти позову, відповідач вказував на наступне: - розрахунки за позитивні небаланси за період з січня 2020 року по грудень 2024 року здійснювалися відповідно до умов договору транспортування природного газу та Кодексу, з дотриманням встановлених строків; - наданий позивачем розрахунок штрафних санкцій та компенсаційних виплат є арифметично невірним внаслідок неправильного визначення моменту настання прострочення грошового зобов`язання оператора; - джерелом виплат за позитивні небаланси є кошти, отримані від негативних небалансів, і використання тарифних коштів на інші цілі, зокрема, на оплату нарахованих позивачем неустойки та компенсаційних виплат, заборонено; - алокація обсягів газу та визначення небалансів належать виключно до повноважень оператора. Крім того, чинне законодавство не передбачає ретроспективного коригування вже закритих періодів для визначення обсягів відповідних небалансів. Відтак, вимоги про стягнення додаткових сум вартості позитивних небалансів за січень 2021 року ґрунтуються на помилковому та необґрунтованому розрахунку позивача; - оператором було правомірно розраховано обсяг добового небалансу відповідача за період газового місяця січня 2021 року та направлено акт врегулювання щодобових небалансів №01-2021-1907000632 від 31.01.2021, зі змісту якого вбачається, що зобов`язання відповідача перед позивачем зі сплати небалансів в обсязі 891557,64 м3, а саме різниці між позитивними та негативними небалансами на суму вартості 6269737,19 грн, виникла за наслідками перевищення обсягів переданого природного газу на точках входу в ГТС над обсягами відібраного природного газу на точках виходу з ГТС; - зі змісту розрахунку позивача добових небалансів за січень 2021 року, а також зі змісту скріншотів з інформаційної платформи вбачається, що замовником було подано 63646915,02 м3 на точках входу до ГТС, а на точках виходу з ГТС було відібрано 62755357,38 м3. Вищенаведене підтверджуються інформацією, що завантажувалася до інформаційної платформи оператора самим замовником послуг, як того вимагають положення глави 5 розділу ХІI Кодексу; - також зі сторони Акціонерного товариства «Укрнафта» здійснювалося набуття/відчуження природного газу, що підтверджується поданими через інформаційну платформу торговими сповіщеннями за спірний період. Вищевказані обставини вже були предметом дослідження у справі №910/17380/21. Натомість, позивач у своєму розрахунку небалансу за січень 2021 року безпідставно визначає обсяг добового небалансу шляхом необґрунтованого збільшення алокації подач природного газу в точках входу до ГТС, з огляду на обсяги фактично використаної потужності в точках входу/виходу до/з ГТС, що, у свою чергу, суперечить вищенаведеним положенням Кодексу; - застосування до спірних правовідносин сторін приписів ст. 231 ГК України є неправомірним внаслідок втрати чинності вказаним нормативно-правовим актом на час розгляду судом спору; - нарахування штрафних санкцій на підставі приписів ст. 231 ГК України здійснюється виключно щодо порушення строків виконання негрошового зобов`язання, що виключає можливість застосування цієї норми до спірних правовідносин; - обсяг відповідальності сторін був погоджений умовами договору, який не передбачає можливості стягнення з оператора пені чи штрафу за несвоєчасну оплату позитивних небалансів. Позивач на спростування наведених тверджень звернув увагу на наступне: - строк здійснення виплат за спірним правочином обчислюється з дня здійснення відповідного повідомлення про заборгованість за позитивний небаланс, а не з наступного дня, оскільки це прямо передбачено Типовим договором транспортування природного газу; - врахування дня фактичної сплати простроченої заборгованості до періоду нарахування пені та компенсаційних виплат кореспондується з приписами ст. ст. 610, 611 та 625 ЦК України; - відсутність передбачених договором спеціальних санкцій для оператора не звільняє останнього від відповідальності за порушення відповідного грошового зобов`язання, оскільки застосування таких штрафних санкцій прямо передбачено ст. 231 ГК України, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин та подання позову; - відповідні обсяги газу та факт перевищення договірної потужності підтверджені наявними у матеріалах справи актом врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць січень 2021 року №01-2021-1907000632, відомостями з інформаційної платформи та судовими рішеннями у справі №910/17380/21, які також спростовують посилання відповідача на неможливість ретроспективних коригувань і відсутність спірної заборгованості. Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, в оскаржуваному рішенні дійшов наступних висновків: А) щодо позовних вимог про стягнення 17050969,82 грн інфляційних втрат, 50532394,91 грн пені, 25578741,60 грн штрафу та 6714503,95 грн 3% річних, нарахованих у зв`язку з порушенням відповідачем строків проведення розрахунків за позитивний небаланс за період з 01.01.2020 по 31.12.2024: - 22.12.2021 НКРЕКП прийнято постанову «Про джерела фінансування Плану розвитку газотранспортної системи на 2022-2031 роки Оператора газотранспортної системи ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», якою регулятор: зобов`язав оператора перераховувати та обліковувати кошти, визначені як плановані тарифні джерела фінансування інвестиційної програми на 2022 рік Плану розвитку газотранспортної системи на 2022-2031 роки, на окремому банківському рахунку; заборонив використовувати зазначені кошти до прийняття НКРЕКП рішення щодо затвердження відповідного Плану розвитку. Також, постановою НКРЕКП №348 від 17.03.2022 «Про виконання інвестиційних програм Операторів ГРМ, Оператора ГТС та Оператора газосховищ у період дії воєнного стану в Україні» оператору надано дозвіл на використання коштів, визначених як плановані тарифні джерела фінансування відповідних інвестиційних програм, на ліквідацію наслідків аварійних ситуацій, викликаних веденням воєнних дій на території здійснення ліцензованої діяльності, а також на першочергові заходи, безпосередньо спрямовані на забезпечення надійної та безпечної експлуатації й підтримання у належному стані об`єктів газорозподільної системи/газотранспортної системи/газосховищ, що знаходяться в їх власності або користуванні, у тому числі на правах господарського відання, користування чи експлуатації; - разом з цим, вказані положення постанов регулятора стосуються виключно питань організації його діяльності як оператора газотранспортної системи (розробка тарифів, визначення напрямків використання коштів, формування та виконання плану розвитку газотранспортної системи, визначення джерел його фінансування, організація балансування ГТС тощо) і не можуть бути підставою для звільнення оператора від виконання договірних зобов`язань перед контрагентами зі сплати грошових коштів. Вказані акти регулятора не змінюють і не припиняють зобов`язань оператора зі сплати позивачу вартості позитивного добового небалансу природного газу, які встановлені договором. Відтак, оператор не навів жодних обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення вказаного грошового зобов`язання; - при перевірці заявлених до стягнення з відповідача сум 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що позивач невірно визначив початкову дату періоду прострочення виконання оператором грошових зобов`язань; - за розрахунком суду обґрунтований розмір компенсаційних виплат за порушення оператором строків оплат за позитивні небаланси за період з січня 2020 року по грудень 2024 року становить 6548673,59 грн 3% річних та 12744593,69 грн інфляційних втрат, відтак зазначені позовні вимоги підлягають задоволенню у визначеному судом розмірі; - оскільки спірне зобов`язання оператора є грошовим, до нього не можуть бути застосовані положення ст. 231 ГК України, а отже правові підстави для стягнення з відповідача 50532394,91 грн пені та 25578741,60 грн штрафу відсутні, у зв`язку з чим ці позовні вимоги не підлягають задоволенню; Б) щодо позовних вимог про стягнення 266326339,62 грн основної заборгованості за січень 2021 року, 35483424,37 грн 3% річних, 48471393,81 грн пені, 18642844,00 грн штрафу та 187892268,15 грн інфляційних втрат, нарахованих на вказану суму основної заборгованості: - судовими рішеннями у справі №910/17380/21 встановлено, що за результатами остаточної алокації точок входу та виходу до/з газотранспортної системи відповідача позивач виявив наявність у відповідача перевищення замовленої договірної потужності та здійснив розрахунок вартості такої плати у відповідному розрахунковому місяці, а саме за січень 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності у розмірі 32715,10767 тис. м3 всього на загальну суму 8003162,22 грн; - твердження відповідача про відсутність у нього обов`язку з оплати вартості перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 7593558,78 грн, оскільки заявлені позивачем об`єми газу є обсягами газу інших товариств, які були транзитом протранспортовані через внутрішньопромислові мережі відповідача та подані останніми у внутрішні газорозподільні мережі АТ «Сумигаз», АТ «Чернігівгаз» та АТ «Чернівцігаз», судом не приймаються до уваги з огляду на те, що в даному випадку перевищення замовленої потужності відбулося саме у вказаних точках входу (у т. ч. віртуальних точках), які перелічені у зведеному акті приймання-передачі природного газу за січень 2021 року від 05.02.2021. Тобто, за наслідками остаточної алокації оператором було встановлено, що на вказані точки входу до газотранспортної системи від замовника надійшли обсяги природного газу з перевищенням замовленої потужності (замовленого обсягу); - з наявної у матеріалах справи копії звіту про використання замовленої потужності позивача від 31.01.2021, який був предметом розгляду судами у справі №910/17380/21 та на підставі якого було встановлено перевищення замовленої потужності у вказаний період, вбачається, що загальний обсяг газу, поданий позивачем до газотранспортної системи в січні 2021 року, становить 99603,06877 тис. м3; - з наявної у матеріалах справи копії акта врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць січень 2021 року від 31.01.2021 вбачається, що всупереч положень п. 15 глави 1 розділу IX Кодексу, обсяг газу, який був алокований оператором на позивача з метою визначення величини використаної потужності, при визначенні за січень 2021 року небалансу щодо позивача врахований не був. Докази відбору газу, визначеного відповідачем у звіті про використання замовленої потужності від 31.01.2021 як поданий Акціонерним товариством «Укрнафта» по точках входу, у матеріалах справи відсутні; - оскільки наданий позивачем подобовий розрахунок вартості позитивного небалансу на обсяг газу, який не був врахований в акті врегулювання щодобових небалансів за січень 2021 року, відповідає вимогам Кодексу і відповідач у встановленому законом порядку не спростував правильність і достовірність наведених у ньому відомостей, то визначена позивачем вартість позитивного небалансу за січень 2021 року у розмірі 272596076,81 грн є обґрунтованою та арифметично вірною; - відповідач у визначеному п. 9.4 договору порядку повідомлення на інформаційній платформі щодо суми позитивного небалансу у розмірі 266326339,62 грн (з урахуванням проведених між сторонами розрахунків за актом врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць січень від 31.01.2021 №01-2021-1907000632) не здійснив; - доводи відповідача про відсутність у нього обов`язку з оплати вказаної суми небалансів щодо обсягу газу у розмірі 99603,06877 тис. м3 (з яких 32715,10767 тис. м3 обсяг перевищеної потужності) спростовуються наявними в матеріалах справи належними доказами й обставинами, встановленими в судових рішеннях у справі №910/17380/21; - жодним нормативно-правовим актом не передбачено заборони коригування обсягів та вартості позитивних небалансів. Інше тлумачення положень Кодексу нівелювало б прямі та чіткі приписи п. 15 глави 1 розділу IX Кодексу щодо того, що обсяг небалансу для замовника визначається саме за величинами остаточних алокацій, на підставі яких цьому ж замовнику була визначена величина використання обсягів потужності точок входу/виходу; - враховуючи, що сума основного боргу відповідача за позитивний небаланс у січні 2021 року, яка загалом складає 266326339,62 грн, підтверджена належними доказами і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність і обґрунтованість цієї вимоги позивача; - оскільки заявлений позивачем до стягнення розмір 3% річних є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства і не перевищує розраховану судом суму вказаної компенсаційної виплати, позовна вимога про стягнення з відповідача вказаної суми підлягає задоволенню; - оскільки позивач не включив до розрахунку інфляційних втрат показник інфляції за липень 2025 року, судом здійснено власний розрахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат у межах заявленого періоду прострочення і за перерахунком суду обґрунтований розмір інфляційних втрат становить 186983830,93 грн. Відтак, ця позовна вимога підлягає задоволенню у вищезазначеному розмірі; - обов`язок оператора сплатити на користь позивача вартість позитивних небалансів є грошовим зобов`язанням, до якого положення ст. 231 ГК України не застосовуються, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача пені та штрафу задоволенню не підлягають. Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції у даній справі в частині задоволених позовних вимог про: - стягнення інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих у зв`язку з порушенням відповідачем строків проведення розрахунків за позитивний небаланс за період з 01.01.2020 по 31.12.2024; - стягнення основної заборгованості за позитивний небаланс за січень 2021 року і нарахованих в цій частині 3% річних та інфляційних втрат. Натомість, рішення суду в частині відмови у задоволенні решти позовних вимог, а саме штрафу і пені, учасниками справи не оскаржене. Отже, рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 у справі №910/10073/25 переглядається апеляційним судом в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» 6548673,59 грн 3% річних та 12744593,69 грн інфляційних втрат, нарахованих у зв`язку з порушенням відповідачем строків проведення розрахунків за позитивний небаланс за період з 01.01.2020 по 31.12.2024. Водночас, апеляційний суд вважає безпідставними та необґрунтованими висновки місцевого господарського щодо часткового задоволення позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» 266326339,62 грн основної заборгованості за позитивний небаланс за січень 2021 року, а також нарахованих на вказану суму 35483424,37 грн 3% річних та 186983830,93 грн інфляційних втрат. Наведене колегія суддів вважає за необхідне обґрунтувати наступним чином. Частинами 1 та 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до п. п. 9, 19, 45 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) замовник - це фізична або юридична особа, яка на підставі договору замовляє надання однієї чи кількох із таких послуг, зокрема, транспортування природного газу. Оператор газотранспортної системи - це суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників). Транспортування природного газу - це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу. Згідно з п. 5 глави 1 розділу І Кодексу балансування системи - це діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування. Небаланс - це різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації. Плата за добовий небаланс - це сума коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу. Портфоліо балансування - це сукупність подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу. Відповідно до п. 1 глави 1 розділу VІІІ Кодексу одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування. Згідно з п. п. 1, 2, 3, 4 глави 1 розділу ХІV Кодексу замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим кодексом. Періодом балансування є газова доба (D); при розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги природного газу в розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи; перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом; оператор газотранспортної системи надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи. Пунктом 2 глави 6 розділу ХІV Кодексу передбачено, якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування за газову добу дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу відсутній добовий небаланс за цю газову добу. Якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс. Відповідно до п. 6 глави 6 розділу ХІV Кодексу плата за добовий небаланс застосовується таким чином: якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора газотранспортної системи у розмірі плати за добовий небаланс; якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс. Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України). Як вірно встановлено місцевим господарським судом та не заперечується відповідачем, у період з 01.01.2020 по 31.12.2024 відповідач здійснював у позивача в порядку п. п. 9.1 та 9.2 договору купівлю природного газу внаслідок виникнення позитивного добового небалансу та розміщував у порядку п. 9.4 договору відповідні повідомлення - акти врегулювання щодобових небалансів за відповідні календарні місяці. Копії зазначених актів за період з січня 2020 року по грудень 2024 року наявні в матеріалах справи. Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» в порушення приписів п. 9.4 несвоєчасно здійснювало розрахунки за щодобові позитивні небаланси за вищевказаними актами, наслідком чого є наявність правових підстав для нарахування 3% річних та інфляційний втрат згідно ст. 625 ЦК України. Заперечуючи проти позову в цій частині, відповідач як в суді першої інстанції, так і при зверненні з апеляційної скаргою посилається на наявність законодавчих обмежень щодо використання тарифних коштів, отриманих як плату за розподіл потужності, на виплату плати за позитивний добовий небаланс та на будь-які інші цілі. У зв`язку з цим відповідач стверджує, що він не мав можливості вчасно виконати свої зобов`язання перед позивачем в частині розрахунків за позитивні небаланси у період з лютого 2022 року по червень 2023 року. Зокрема, 22.12.2021 НКРЕКП прийнято постанову «Про джерела фінансування Плану розвитку газотранспортної системи на 2022-2031 роки Оператора газотранспортної системи ТОВ «Оператор газотранспортної системи України». Вказаною постановою регулятор: зобов`язав оператора перераховувати та обліковувати кошти, визначені як плановані тарифні джерела фінансування інвестиційної програми на 2022 рік Плану розвитку газотранспортної системи на 2022-2031 роки, на окремому банківському рахунку; заборонив використовувати зазначені кошти до прийняття НКРЕКП рішення щодо затвердження відповідного Плану розвитку. Також, постановою НКРЕКП №348 від 17.03.2022 «Про виконання інвестиційних програм Операторів ГРМ, Оператора ГТС та Оператора газосховищ у період дії воєнного стану в Україні» оператору надано дозвіл на використання коштів, визначених як плановані тарифні джерела фінансування відповідних інвестиційних програм, на ліквідацію наслідків аварійних ситуацій, викликаних веденням воєнних дій на території здійснення ліцензованої діяльності, а також на першочергові заходи, безпосередньо спрямовані на забезпечення надійної та безпечної експлуатації й підтримання у належному стані об`єктів газорозподільної системи/газотранспортної системи/газосховищ, що знаходяться в їх власності або користуванні, у тому числі на правах господарського відання, користування чи експлуатації. Разом з цим, як вірно зазначено судом першої інстанції, вказані положення постанов НКРЕКП стосуються виключно питань організації його діяльності як оператора газотранспортної системи (розробка тарифів, визначення напрямків використання коштів, формування та виконання плану розвитку газотранспортної системи, визначення джерел його фінансування, організація балансування ГТС тощо) і не можуть бути підставою для звільнення від виконання договірних зобов`язань перед контрагентами зі сплати грошових коштів. Вказані акти регулятора не змінюють і не припиняють зобов`язань оператора зі сплати позивачу вартості позитивного добового небалансу природного газу, які встановлені договором. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.09.2023 у справі №910/8741/22. При цьому, вказані обмеження, на які посилається відповідач, жодним чином не завадили останньому здійснювати розрахунки з позивачем за позитивні небаланси за договором у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями відповідних платіжних інструкцій. За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання через відсутність у нього необхідних коштів. Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів. У випадках порушення грошового зобов`язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов`язання через відсутність необхідних коштів (ст. 607 ЦК України) або відсутність вини (ст. ст. 614, 617 ЦК України чи ст. 218 ГК України). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №910/4926/19 та 30.03.2020 у справі №910/3011/19. Таким чином, відповідач не навів жодних обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення вказаного грошового зобов`язання. Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Суд першої інстанції при перевірці заявлених до стягнення з відповідача сум 3% річних та інфляційних втрат встановив, що позивач невірно визначив початкову дату періоду прострочення виконання відповідачем грошових зобов`язань. Пунктом 9.4 договору визначено, що оператор здійснює виплату грошових коштів на рахунок замовника у термін до 5-ти робочих днів з дня відповідного повідомлення на інформаційній платформі. За приписами ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Відповідно до вимог ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону в місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Формулювання п. 9.4 договору та аналогічні положення Типового договору встановлюють виключно строк виконання відповідного грошового зобов`язання і жодним чином не змінюють встановленого чинним законодавством порядку обчислення перебігу такого строку - з наступного дня після настання відповідної події, з урахуванням вихідних, святкових і неробочих днів. Крім того, за приписами ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Обчислення компенсаційних виплат, передбачених ст. 625 ЦК України, має здійснюватися з урахуванням того, що день фактичної оплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення таких інфляційних нарахувань та трьох процентів річних. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.02.2020 у справі №910/2615/18. Водночас, позивач помилково включив до періодів прострочення грошового зобов`язання дні часткових оплат/погашень спірних сум заборгованості, у зв`язку з чим судом здійснено власний розрахунок заявлених до стягнення компенсаційних виплат. При цьому, судом враховано, що відповідач не заперечував проти зазначених у розрахунку позивача дат розміщення відповідних актів на інформаційній платформі, вказаних у цих актах сум, а також дат і сум часткового/повного погашення сум спірної заборгованості. Як наслідок, апеляційний суд погоджується з висновками Господарського суду міста Києва, що обґрунтований розмір компенсаційних виплат за порушення оператором строків оплат за позитивні небаланси за період з січня 2020 року по грудень 2024 року становить 6548673,59 грн 3% річних та 12744593,69 грн інфляційних втрат. Отже, висновки місцевого господарського суду щодо наявності підстав для часткового задоволення позову в наведеній частині є обґрунтованими. Протилежні доводи скаржника щодо відсутності підстав для нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат колегією суддів відхиляються. В частині задоволення позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» 266326339,62 грн основної заборгованості за позитивний небаланс за січень 2021 року судове рішення мотивоване тим, що у межах справи №910/17380/21 оператор довів факт та обсяги перевищення позивачем замовленої (договірної) потужності точок входу у січні 2021 року, а за даними звіту про використання замовленої потужності Акціонерного товариства «Укрнафта» від 31.01.2021, який був предметом розгляду судами у справі №910/17380/21 та на підставі якого було встановлено перевищення замовленої потужності у вказаний період, вбачається, що загальний обсяг газу, поданий позивачем до газотранспортної системи в січні 2021 року, становить 99603,06877 тис. м3. Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні виснував, що всупереч положень п. 15 глави 1 розділу IX Кодексу обсяг газу, який був алокований оператором на замовника з метою визначення величини використаної потужності, при визначенні за січень 2021 року небалансу щодо Акціонерного товариства «Укрнафта» врахований не був. Підставою для такого висновку стало порівняння судом даних про алокацію точок входу згідно звіту про використання замовленої потужності та акту врегулювання щодобових небалансів за січень 2021 року від 31.01.2021 №01-2021-1907000632. Проте, такі висновки суду першої інстанції є помилковими з огляду на неправильне встановлення змісту спірних правовідносин сторін. Так, як вірно вказує скаржник, обсяги фактично використаної потужності точок входу згідно зі звітом про використання замовленої потужності лише частково відображають алокацію подач позивача при визначенні його небалансу та повністю враховані оператором. Пунктом 9 глави 1 розділу VIII Кодексу передбачено, що замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи нижченаведені послуги, що є складовими послуги транспортування: - доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи; - замовлення фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтвердженої номінації; - вчинення дій з врегулювання добового небалансу. У п. 5 глави 1 розділу 1 Кодексу наведені такі визначення: - потужність - максимально допустиме перетікання обсягу природного газу, виражене в одиницях енергії до одиниці часу, що надається замовнику послуг транспортування відповідно до договору транспортування; - небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації; - комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації. Тобто, доступ до потужності визначених точок входу/виходу та врегулювання добового небалансу є окремими складовими послуг транспортування природного газу та мають різну правову та комерційну природу: - використання потужності точок входу/виходу полягає у фізичному перетіканні природного газу по визначених точках; - при врегулюванні небалансу проводиться співставлення сукупних обсягів подач та відборів та визначення різниці між ними. Щодо правила визначення обсягу фактично використаної потужності точок входу для суміжного газовидобувного підприємства, суд звертає увагу на наступне. Відповідно до п. п. 8 та 9 глави 1 розділу IX Кодексу потужність фізичної та/або віртуальної точки входу від суміжного газовидобувного підприємства (через мережі якого може передаватися природний газ іншого газовидобувного підприємства чи групи газовидобувних підприємств) надається виключно суміжному газовидобувному підприємству та газовидобувним підприємствам, що подають обсяги природного газу власного видобутку, через мережі суміжного газовидобувного підприємства на гарантованій основі. Потужність віртуальної точки входу з газорозподільної системи надається газовидобувному підприємству, що безпосередньо підключене до газорозподільної системи, та газовидобувним підприємствам, що подають обсяги природного газу власного видобутку, через мережі газовидобувного підприємства, яке безпосередньо підключене до газорозподільних систем. Позивач є суміжним газовидобувним підприємством (через мережі якого газ інших газовидобувних підприємств подається в ГТС) і для нього розподіляється потужність лише на фізичні точки входу у місцях безпосереднього підключення до ГТС та у місцях підключення до газорозподільних систем, які об`єднані у віртуальні. Водночас, глава 2 розділу II Кодексу передбачає існування у ГТС і інших точок, по яких не розподіляється потужність для суміжного газовидобувного підприємства (на міждержавних з`єднаннях, з установок LNG, з газосховищ, віртуальна торгова точка). Згідно з п. 15 глави 1 розділу IX Кодексу величина використаних замовником послуг транспортування обсягів потужності точок входу/виходу дорівнює величинам остаточних алокацій щодобових подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу у відповідних точках входу/виходу. Відповідальність за перевищення замовлених потужностей несуть замовники послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу. Тобто, при визначенні величини фактично використаної потужності точок входу враховується алокація (обсяг) саме по цих точках. Відповідно до п. 1 глави 2 розділу IV Кодексу з метою уніфікації та однозначної ідентифікації суб`єктів ринку природного газу та точок комерційного обліку, розміщених на об`єктах газової інфраструктури, та для забезпечення спрощення процедур зміни постачальників природного газу та електронного обміну даними між суб`єктами ринку природного газу, на національному рівні використовується система кодування, рекомендована Європейською мережею операторів газотранспортних систем (ENTSOG). Для кодування використовується ЕІС-код. На ринку природного газу використовуються ЕІС-коди, що присвоєні відповідно до регламенту ЕІС-схеми для кодування та ідентифікації в енергетиці. Кожному суб`єкту ринку природного газу та/або точці комерційного обліку може бути присвоєно лише один ЕІС-код. Схема ідентифікації вимагає, щоб присвоєні ЕІС-коди були унікальними та незмінними протягом довгого періоду часу. Тобто кожна точка, по якій здійснюється облік природного газу у правовідносинах між оператором та замовниками послуг транспортування (входу, виходу, ВТТ), ідентифікується через присвоєний їй унікальний ЕІС-код. У звіті про використання замовленої потужності у січні 2021 року міститься інформація про обсяги (алокації) подач природного газу на віртуальних точках входу, які об`єднують фізичні точки входу Акціонерного товариства «Укрнафта» до газорозподільних мереж (з назвами відповідних операторів газорозподільної мережі), та точки входу Акціонерного товариства «Укрнафта», по яких обліковується газ, який надходить в ГТС безпосередньо від позивача як суміжного газовидобувного підприємства, ЕІС-код якого 56ZE-92-00002402. Тобто, вказаний у звіті про використання замовленої потужності у січні 2021 року загальний обсяг фактично використаної потужності точок входу (99603,06877 тис. м3) є сумою щоденних обсягів по чітко визначених точках входу, які ідентифіковані за ЕІС-кодами. Водночас, у звіті відсутні відомості про обсяги подач на інші точки входу, по яких не визначається потужність, але які беруть участь при визначенні небалансу позивача. Далі суд звертає увагу на правила визначення небалансу, що є предметом дослідження в межах даної справи. Відповідно до п. 1 глави 6 розділу XIV Кодексу оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень). Небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації (п. 5 глави 1 розділу І Кодексу). Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом (п. 3 глави 1 розділу XIV Кодексу). Згідно з п. 1 глави 1 розділу XIV Кодексу при розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги природного газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи. Оператор газотранспортної системи надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи (п. 4 глави 1 розділу XIV Кодексу). Отже, при здійсненні комерційного балансування оператор розраховує небаланс кожного замовника послуг транспортування, як різницю між обсягами його подач та відборів. До алокації Акціонерного товариства «Укрнафта» при визначенні його небалансу, на відміну від визначення потужності, включається увесь обсяг подач та відборів, дані про які розміщені на інформаційній платформі (на усі точки входу, виходу, віртуальні торгові точки). У разі, якщо замовник послуг транспортування відібрав природного газу більше ніж подав у газотранспортну систему, то у відповідний газовий день у нього виник негативний небаланс, а якщо подав більше ніж відібрав - позитивний небаланс. У випадку, якщо за підсумками місяця загальний обсяг позитивного небалансу перевищує загальний обсяг негативного, то в оператора виникає обов`язок сплатити замовнику послуг транспортування кошти (плату), які розраховуються як різниця між загальною за місяць вартістю позитивних та негативних небалансів. Тобто при визначенні небалансу природного газу оператор фактично здійснює співставлення обсягу природного газу, поданого замовником послуг транспортування на точку входу, та відібраного природного газу таким замовником на точці виходу, беручи до уваги при цьому торгові сповіщення (той обсяг природного газу, який замовник послуг міг відчужити або набути). Відтак, неправомірним є висновок місцевого господарського суду в тій частині, що обсяг позитивного небалансу природного газу замовника послуг визначається виключно на підставі відомостей про обсяги природного газу, які подані замовником послуг на точку входу, без урахування даних про фактичні обсяги відборів природного газу на точці виходу, з урахуванням торгових сповіщень. При цьому, у якості доказів наявності позитивного небалансу за період січень 2021 року у заявленому розмірі позивачем надано до матеріалів справи акт наданих послуг №01-2021-1907000632/9980121 від 31.01.2021 та звіт про використання замовленої потужності від 31.01.2021, дані у яких призначаються виключно для визначення величини використаної потужності, проте такі докази жодним чином не підтверджують обсяг позитивного небалансу. Також, судом першої інстанції безпідставно взято до уваги розрахунок обсягів добових небалансів, складений позивачем, оскільки такий розрахунок та долучені докази на його підтвердження не містять інформації щодо здійснених Акціонерним товариством «Укрнафта» відборів природного газу на точках виходу у спірний період (торгових сповіщень, даних щодо подач газу до газосховища). Водночас, як убачається з акту врегулювання щодобових небалансів від 31.01.2021, місячний негативний небаланс позивача у січні 2021 року склав 376,99261 тис. м3, а місячний позитивний небаланс склав 1268,55025 тис. м3. Відповідно, позитивний небаланс позивача за січень 2021 року перевищує негативний небаланс: 1268,55025 - 376,99261 = 891,55764 тис. м3 (891557,64 м3). Тобто, обсяг позитивного небалансу позивача у січні 2021 року становить 891557,64 м3, що є різницею між сукупними обсягами його подач та відборів по усіх точках входу/виходу, які беруть участь при врегулюванні небалансу. Вартість позитивного небалансу позивача у січні 2021 року, як визначено в акті врегулювання щодобових небалансів від 31.01.2021, становить 6269737,19 грн, і вказані грошові кошти були оплачені оператором в повному обсязі. Отже, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції в порушення п. 5 глави 1 розділу I Кодексу фактично ототожнив порядок визначення величини використаної потужності та порядок визначення обсягів добових небалансів в частині визначення відповідних обсягів добових небалансів на підставі даних лише точки входу, а не різниці поданого та відібраного обсягу. Водночас, суд також помилково послався як на докази наявності обсягів позитивного небалансу, звіт про використання потужності та акт наданих послуг за січень 2021 року, які є первинними документами на підтвердження вчинення господарської операції в межах надання окремої складової послуги транспортування природного газу - доступ до потужності, а не іншої складової - врегулювання добових небалансів. Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт наявності позитивного небалансу у спірний період на загальну суму 266326339,62 грн. При цьому, на переконання апеляційного суду, місцевий господарський суд в порушення приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України помилково встановив наявність преюдиціальних обставин у справі №910/17380/21 для даної справи, оскільки спір у справі №910/17380/21 стосувався перевищення замовленої потужності на точці входу до ГТС в межах окремої складової послуги транспортування. Водночас, встановлені судами у вказаній справі обставини з приводу того, що загальний обсяг газу, поданий позивачем до газотранспортної системи в січні 2021 року, становить 99603,06877 тис. м3, на основі чого позивач розрахував додатковий обсяг позитивного небалансу, не мають значення для цілей визначення обсягів добових небалансів. Таким чином, колегія суддів вказує на відсутність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» 266326339,62 грн основної заборгованості за позитивний небаланс за січень 2021 року. Як наслідок, оскільки вимоги про стягнення з відповідача 35483424,37 грн 3% річних та 186983830,93 грн інфляційних втрат є похідними від вимоги про стягнення основного боргу, такі вимоги також не підлягають задоволенню. Підсумовуючи усе вищезазначене, апеляційний суд вважає, що рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» 266326339,62 грн основної заборгованості за позитивний небаланс за січень 2021 року, а також нарахованих на вказану суму 35483424,37 грн 3% річних та 186983830,93 грн інфляційних втрат, з ухваленням в зазначеній частині нового рішення про відмову у задоволенні позову. Поряд з цим, в частині задоволених позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» 6548673,59 грн 3% річних та 12744593,69 грн інфляційних втрат, нарахованих у зв`язку з порушенням відповідачем строків проведення розрахунків за позитивний небаланс за період з 01.01.2020 по 31.12.2024, рішення суду підлягає залишенню без змін. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом. Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі ст. ст. 76 та 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Оскільки судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 у справі №910/10073/25 підлягає частковому скасуванню. За вказаних обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» підлягає частковому задоволенню. Враховуючи часткове скасування оскаржуваного судового рішення, у відповідності до ч. 14 ст. 129 ГПК України, суд апеляційної інстанції змінює розподіл судових витрат. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на часткове задоволення позовних вимог за результатами розгляду апеляційної скарги на загальну суму 19293267,28 грн, що становить 2,94% від загального розміру (656692880,23 грн), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 24926,50 грн. Враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги відповідача, з позивача на користь відповідача слід стягнути витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1234370,26 грн (відповідно до пропорції розмір задоволених позовних вимог за результатами апеляційного перегляду рішення становить 97,06%). Водночас, ч. 11 ст. 129 ГПК України передбачено, що при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. Враховуючи вказані положення процесуального закону, з позивача на користь відповідача слід стягнути різницю витрат зі сплати судового збору у розмірі 1209443,76 (1234370,26 грн (сума судового збору, яка підлягає стягненню з позивача на користь відповідача за подання апеляційної скарги) - 24926,50 грн (сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за подання позовної заяви). Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 у справі №910/10073/25 скасувати в частині задоволених позовних вимог про стягнення 266326339,62 грн основної заборгованості за позитивний небаланс за січень 2021 року, а також нарахованих на вказану суму 35483424,37 грн 3% річних та 186983830,93 грн інфляційних втрат.

3. Ухвалити в зазначеній частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

4. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 у справі №910/10073/25 залишити без змін.

5. Стягнути з Акціонерного товариства «Укpнaфта» (04053, місто Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5, ідентифікаційний код 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, місто Київ, проспект Любомира Гузара, будинок 44, ідентифікаційний код 42795490) різницю витрат зі сплати судового збору у розмірі 1209443 (один мільйон двісті дев`ять тисяч чотириста сорок три),76 грн.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

7. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення повного судового рішення. У зв`язку з перебуванням судді Андрієнка В.В. у відпустці з 04.06.2026 по 05.06.2026 повна постанова складена 08.06.2026. Головуючий суддя В.В. Шапран Судді С.І. Буравльов В.В. Андрієнко