Постанова 4873 № 910/3950/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "28" травня 2026 р. Справа№ 910/3950/25 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Кравчука Г.А. суддів: Коробенка Г.П. Тищенко А.І. при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л. за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 28.05.2026 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ЕВЕНТ" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2025 (повне рішення складено 03.09.2025) у справі № 910/3950/25 (суддя Літвінова М.Є.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ЕВЕНТ" до Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" про тлумачення договору, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог. У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ЕВЕНТ" (далі - ТОВ "Гранд Евент") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" (далі - КО "Київзеленбуд") в якому просило суд: - здійснити тлумачення договору від 19.09.2017, який укладено між КО "Київзеленбуд" та ТОВ "Гранд Евент", визначивши відсутність в зазначеному договорі положень щодо дострокового припинення договору; - здійснити тлумачення договору від 19.09.2017, який укладено між КО "Київзеленбуд" та ТОВ "Гранд Евент", визначивши, що припинення договору не залежить від дії розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.09.2011 №1615. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторонами до договору про співпрацю від 19.09.2017 укладено додаткову угоду №4 від 30.11.2022, якою надано право організації проведення заходів позивачу на територій Печерського ландшафтного парку у період з моменту укладання договору на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 180 днів з дня його припинення або скасування. На думку позивача, після втрати чинності розпорядженням №1615, на підставі розпорядження від 06.08.2024 №870, дія договору від 19.09.2017, яким надано ТОВ "Гранд Евент" дозвіл на проведення відповідних виставок та заходів на території Печерського ландшафтного парку, не припинилась та не встановлено заборону діяльності з організації виставок або зобов`язання відповідача вжити заходів щодо розірвання договорів із залученими суб`єктами господарювання. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.08.2025 у справі №910/3950/25 у задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки тлумачення не може створювати нових, а лише роз`яснює існуючи між сторонами умови угоди; тлумачення договору можливе до початку виконання сторонами його умов; тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину, встановлені судами обставини виключають необхідність застосування до спірних правовідносин статті 213 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) в аспекті тлумачення змісту того правочину (його пункту), який тривалий час виконувався його сторонами. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів. Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Гранд Евент" 21.09.2025 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2025 у справі №910/3950/25 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним, ухваленим з порушенням норм процесуального та матеріального права, за неповного встановлення обставин, які мають значення для справи. Так, позивач вважає, що посилання відповідача на необхідність дострокового розірвання договору, у зв`язку з дією воєнного стану є необґрунтованим. Договір не містить визначення підстав для його одностороннього розірвання. На переконання скаржника, суд першої інстанції мав встановити відсутність в спірному договорі положень щодо дострокового припинення договору. Тлумачення має на меті продовження можливості виконання сторонами умов правочину. Тобто, таке тлумачення умов договору можливе і після початку виконання сторонами його умов, при цьому тлумачення не створює, а лише роз`яснює існуючі умови угоди. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті. Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2025 апеляційну скаргу ТОВ "Гранд Евент" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2025 у справі №910/3950/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Тарасенко К.В., Коробенко Г.П. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2026 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3950/25. 13.10.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/3950/25. У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. з 16.10.2025 до 22.10.2025 включно, процесуальні дії по справі не здійснювались. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2025 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків. 03.11.2025, через систему "Електронний суд", скаржником подано заяву про усунення її недоліків. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Гранд Евент" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2025 у справі №910/3950/25, розгляд справи призначено на 15.01.2026, запропоновано сторонам вчинити певні процесуальні дії в установлений судом строк. Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2026 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці. Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2026 апеляційну скаргу ТОВ "Гранд Евент" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2025 у справі №910/3950/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів: Тищенко А.І., Коробенка Г.П. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2026 колегією суддів у зазначеному складі прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ "Гранд Евент" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2025 у справі №910/3950/25 та призначено її до розгляду на 25.02.2026. У зв`язку з перебуванням головуючого судді Кравчука Г.А. у відпустці з 23.02.2026 до 27.02.2026, судове засідання призначене на 25.02.2026, не відбулося. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Гранд Евент" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2025 у справі №910/3950/25 призначено на 09.04.2026. У судовому засіданні 09.04.2026 оголошено перерву до 28.05.2026. Позиція інших учасників справи. 09.12.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив відповідача на апеляційну скаргу, в якому останній заперечує проти доводів апеляційної скарги, не погоджується з вимогами викладеними у ній, вважає їх безпідставними необґрунтованими, такими, що не базуються на вимога закону, а тому такими, які не підлягають задоволенню. Так, відповідач зазначає, що положення договору, які позивач просить суд розтлумачити, чітко викладені в договорі та законодавчо визначені ГК України та ЦК України. Також відповідач вказує, що договір виконувався з 2017 року, що згідно з усталеною практикою Верховного Суду зумовлює неможливість тлумачення змісту договору. Крім того, в договорі відсутні незрозумілі слова, поняття, терміни, які не дають змоги з`ясувати сторонам їх дійсні наміри під час підписання договору, а позивач фактично має намір зміни, уточнення умов договору. Явка представників сторін. У судове засідання 28.05.2026 з`явилися представники сторін. Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Представник відповідача вимоги апеляційної скарги заперечив, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції. Як убачається з матеріалів справи, розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.09.2011 №1615 "Про організацію постійно діючої міської виставки квітів, ландшафтного дизайну та інших громадських заходів на території Печерського ландшафтного парку" доручено КО "Київзеленбуд" виконання робіт з підготовки та організації міської постійно діючої виставки квітів, ландшафтного дизайну та інших заходів на території Печерського ландшафтного парку, забезпечення її високого естетичного та організаційного рівня, з можливістю залучення до участі у підготовці та організації виставки комунальних підприємств по утриманню зелених насаджень, міських лісопаркових господарств, підприємств по вирощуванню та реалізації квіткової продукції, квіткарів-аматорів, ландшафтних дизайнерів тощо. На виконання вказаного розпорядження, 19.09.2017 між КО "Київзеленбуд" та ТОВ "Гранд Евент" укладено договір про співпрацю, метою якого є оформлення взаємовідносин та об`єднання зусиль сторін задля створення умов для відпочинку киян і гостей столиці, а також для пропаганди досягнень передового досвіду у сфері квітникарства, ландшафтного дизайну й озеленення міста, - у формі спільної роботи над підготовкою та проведенням заходів на території Печерського ландшафтного парку в місті Києві, згідно з розпорядженням №1615 (пункт 1.1 договору). У пунктах 2.1, 2.2 договору сторони домовились про координацію зусиль у процесі підготовки до заходів у ролі співорганізаторів. Діяльність сторін у рамках цього договору проводиться на основі взаєморозуміння і взаємоповаги. Кожна з сторін за цим договором може виконувати повністю або частково зобов`язання іншої сторони, як самостійно, так із залученням третіх осіб, але в будь-якому разі зобов`язана повідомити про таке іншу сторону в письмовій формі (пункт 2.7 договору). За умовами пункту 3.1 договору КО "Київзеленбуд" зобов`язалось, зокрема: надати ТОВ "Гранд Евент" право організації проведення заходів на територій Печерського ландшафтного парку до 31.12.2018 року; надавати ТОВ "Гранд Евент" акти для компенсації понесених КО "Київзеленбуд" витрат з водопостачання, електроенергії, прибирання території, вивезення сміття та забезпечення цілодобового безперебійного електроживлення. Реалізація квитків на заходи здійснюється уповноваженою особою ТОВ "Гранд Евент". Відповідно до пункту 3.2 договору відповідач зобов`язався, зокрема, надавати КО "Київзеленбуд" звіт щодо організаційних та фінансових результатів проведення заходів. Пунктом 4.5 договору встановлено, що прибуток, отриманий за рахунок або в результаті спільної діяльності за проведення відповідного заходу, становить різницю між всіма отриманими товариствами коштами за проведення заходу та понесеними витратами на його проведення. ТОВ "Гранд Евент" залишає 40% від прибутку собі, а решту (60%) - перераховує КО "Київзеленбуд". Всі ймовірні претензії за даним договором повинні бути розглянуті сторонами у встановлений чинним законодавством України строк. Забороняється розірвання договору в односторонньому порядку. Сторони погоджуються регулювати всі спірні питання шляхом переговорів. У випадку недосягнення згоди, спір вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору, визначеному відповідним чинним законодавством України (пункти 6.5, 6.6 договору). Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2018 (пункт 6.1 договору). У подальшому сторони уклали додаткові угоди №№1-4 до вказаного правочину, якими вносились зміни до пунктів 3.1, 3.2 договору щодо зобов`язань сторін та пункту 6.1 щодо терміну його дії. Зокрема, додатковою угодою від 30.11.2022 №4 внесено зміни до договору та викладно підпункт 1 пункту 3.1 та пункт 6.1 договору в наступній редакції: "надати право організації проведення заходів відповідачу на територій Печерського ландшафтного парку в період з моменту укладання договору на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 180 днів з дня його припинення або скасування"; "Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 180 днів з дня його припинення або скасування". 28.03.2024 на засіданні Ради оборони міста Києва, яке проводилось з метою захисту населення Столиці від масових ракетних атак країни-агресора та інших дій ворога, розглянуто питання щодо обмеження проведення заходів в місті Києві, які передбачають участь значної кількості людей. На виконання рішення Ради оборони міста Києва, оформленого протоколом від 28.03.2024 №4, з метою захисту населення міста Києва від масованих ракетних атак країни-ворога та запобігання іншим діям останнього, спрямованим на дестабілізацію ситуації у місті, розпорядженням Київської міської військової адміністрації від 06.08.2024 №870 визнано таким, що втратило чинність розпорядження від 05.09.2011 №1615. Надалі, відповідач звернувся до суду про розірвання договору про співпрацю від 19.09.2017, який укладено між КО "Київзеленбуд" до ТОВ "Гранд Евент". За результатами розгляду справи №910/8813/24 рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 позовні вимоги задоволено та розірвано договір про співпрацю від 19.09.2017. Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що після втрати чинності розпорядженням №1615, на підставі розпорядження від 06.08.2024 №870, дія договору від 19.09.2017, яким надано ТОВ "Гранд Евент" дозвіл на проведення відповідних виставок та заходів на території Печерського ландшафтного парку, не припинилась та не встановлено заборону діяльності з організації виставок або зобов`язання відповідача вжити заходів щодо розірвання договорів із залученими суб`єктами господарювання. На переконання позивача, договір не містить визначення підстав для його одностороннього розірвання. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови. За приписами статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України цього Кодексу. У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови. Згідно з частинами 1-4 статті 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною 3 цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення. Так, у частинах 3, 4 статті 213 ЦК України визначені загальні способи, що мають застосовуватися для тлумачення на трьох його рівнях: Перший рівень тлумачення - за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів (абзац 1 частини 3 статті 213 ЦК України). Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали під час вчинення правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні (абзац 2 частини 3 статті 213 ЦК України). Третім рівнем тлумачення (за безрезультативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніше у правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення (частина 4 статті 213 ЦК України). Такий висновок Верховного Суду міститься у постанові від 18.03.2021 у справі №910/9525/19. У постанові від 25.07.2018 у справі №317/39/17 Верховний Суд сформулював такий правовий висновок: підставою для тлумачення судом угоди є наявність спору між сторонами щодо її змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всієї угоди або її частини, що не дає змогу з`ясувати дійсним зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір, тлумачення не може створювати, а лише роз`яснює існуючі умови угоди. Тобто, суд може постановити рішення про тлумачення змісту договору без зміни його умов. При цьому, зважаючи на те, що метою тлумачення правочину є з`ясування змісту його окремих частин, який складає права та обов`язки сторін, тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину; з огляду на викладене, тлумаченню підлягає зміст угоди або її частина у способи, встановлені статтею 213 ЦК України, тобто, тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень. Підставою для тлумачення судом угоди є наявність спору між сторонами угоди щодо її змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всієї угоди або її частини, що не дає змогу з`ясувати дійсний зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір. Тлумачення не може створювати, а лише роз`яснює існуючі умови угоди. Тобто, у розумінні наведених приписів, на вимогу однієї або двох сторін договору суд може постановити рішення про тлумачення змісту цього договору без зміни його умов. При цьому, зважаючи на те, що метою тлумачення правочину є з`ясування змісту його окремих частин, який складає права та обов`язки сторін, тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину, тому тлумачення договору можливе до початку виконання сторонами його умов. Тлумачення умов договору можливе до початку виконання сторонами його умов, при цьому тлумачення не може створювати, а лише роз`яснює існуючі умови угоди. Таким чином, при вирішенні питання щодо тлумачення умов договору, суду необхідно встановити наявність між сторонами договору спору, перевірити та встановити в чому полягає порушення прав позивача і чи дійсно є обставини, на які посилається позивач достатніми підставами для застосування статті 213 ЦК України. Як зазначалось вище, розпорядженням №1615 прийнято рішення про організацію та території Печерського ландшафтного парку постійно діючої міської виставки квітів, ландшафтного дизайну та інших громадських заходів. Цим же розпорядженням КО "Київзеленбуд" доручено: виконати роботи з підготовки та організації міської постійно діючої виставки квітів, ландшафтного дизайну та інших заходів на території Печерського ландшафтного парку, а також забезпечити високий естетичний та організаційний рівень останньої, з можливістю залучення до участі у підготовці та організації виставки комунальних підприємств по утриманню зелених насаджень, міських лісопаркових господарств, підприємств по вирощуванню та реалізації квіткової продукції, квіткарів-аматорів, ландшафтних дизайнерів тощо. На виконання вказаного розпорядження, 19.09.2017 між КО "Київзеленбуд" та ТОВ "Гранд Евент" укладено договір про співпрацю, метою якого є оформлення взаємовідносин та об`єднання зусиль сторін задля створення умов для відпочинку киян і гостей столиці, а також для пропаганди досягнень передового досвіду у сфері квітникарства, ландшафтного дизайну й озеленення міста, - у формі спільної роботи над підготовкою та проведенням заходів на території Печерського ландшафтного парку в місті Києві, згідно з розпорядженням №1615 (пункт 1.1 договору). Разом із тим, Радою оборони міста Києва прийнято рішення, оформлене протоколом від 28.03.2024 №4, про невідкладене опрацювання питання щодо обмеження проведення заходів в місті Києві, які передбачають участь значної кількості людей, а також про перегляд раніше прийнятих рішень про погодження проведення таких заходів у місті Києві. На виконання вищевказаного рішення Ради оборони міста Києва, з метою захисту населення міста Києва від масованих ракетних атак країни-ворога та запобігання іншим діям останнього, спрямованим на дестабілізацію ситуації у місті, розпорядженням Київської міської військової адміністрації від 06.08.2024 №870 визнано таким, що втратило чинність, розпорядження №1615 (на виконання якого укладено спірний правочин). У липні 2024 року КО "Київзеленбуд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Гранд Евент" про розірвання укладеного між вказаними юридичними особами договору про співпрацю від 19.09.2017, у зв`язку з суттєвим порушенням відповідачем своїх зобов`язань за вказаним правочином. За результатами розгляду справи №910/8813/24, судом 28.11.2024 ухвалено рішення про розірвання договору про співпрацю від 19.09.2017, укладеного між КО "Київзеленбуд" та ТОВ "Гранд Евент". Також, у межах вищевказаної справи судом встановлено те, що після втрати чинності розпорядженням №1615, що надавало дозвіл на проведення відповідних виставок та заходів на території Печерського ландшафтного парку, подальше виконання умов спірного правочину його сторонами неможливе, а також за відсутності іншого розпорядчого акта, яким надано дозвіл на організацію та проведення будь-яких масових громадських заходів на території Печерського ландшафтного парку, подальше виконання сторонами умов спірного правочину фактично суперечитиме приписам чинного законодавства. З огляду на вищевказане обставини, позивач звернувся до суду з даним позовом про тлумачення договору від 19.09.2017, враховуючи відсутність положення про дострокове припинення правочину та припинення дії розпорядження №1615. Проаналізувавши положення договору про співпрацю від 19.09.2017, суд першої інстанції зауважив, що сторонами у пункті 1.1 передбачена спільна робота сторін, згідно з розпорядженням від 05.09.2011 №1615. Однак, 24.02.2022 російська федерація розпочала повномасштабне вторгнення на територію України. Згідно з указом Президента України, воєнний стан запроваджується з 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб. Військова адміністрація міста Києва - це тимчасовий державний орган, створений на випадок воєнних дій у місті. Основні завдання військової адміністрації: готувати місто до оборони, забезпечувати громадський порядок та безпеку цивільного населення, здійснювати контроль правового режиму воєнного стану та забезпечувати життєдіяльність міста. Враховуючи Закон України "Про правовий режим воєнного стану", Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-1X, Указ Президента України від 24.02.2022 №68/2022 "Про утворення військових адміністрацій", враховуючи протокол Ради оборони міста Києва від 28.03.2024 №4, Київською міською військовою адміністрацією з метою захисту населення міста Києва від масованих ракетних атак країни-агресора та запобігання іншим діям ворога, спрямованих на дестабілізацію ситуації у столиці, визнано таким, що втратило чинність, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.09.2011 №1615 "Про організацію постійно діючої міської виставки квітів; ландшафтного дизайну та інших громадських заходів на території Печерського ландшафтного парку". Водночас, ТОВ "Гранд Евент" просить надати тлумачення договору, який протягом тривалого часу виконувався сторонами, що не заперечується та не спростовується ані позивач, ані відповідачем Суд першої інстанції слушно зауважив, що тлумачення договору можливе лише до початку виконання сторонами його умов. Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. У розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина 1 статті 16 ЦК України). Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені положеннями статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України. Спосіб захисту порушеного права обумовлюється нормою матеріального права, яка регулює ті чи інші правовідносини між сторонами спору. Отже, позивач, формулюючи позовні вимоги, повинен відштовхуватись від тих наданих йому законом прав, які були об`єктивно порушені відповідачем і позов повинен бути направлений на припинення цих правопорушень та на відновлення порушеного права. Таким чином, право вибору способу захисту порушеного права належить позивачу, а суд наділений компетенцією перевірити відповідність обраного способу захисту змісту порушеного права. При цьому, обраний спосіб захисту не лише повинен бути встановлений договором або законом, але і бути ефективним, таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. Виходячи з приписів статті 4 ГПК України, статей 15, 16 ЦК України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності), зокрема, таких умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність, ефективність обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог. Таким чином, оскільки тлумачення не може створювати нових, а лише роз`яснює існуючи між сторонами умови угоди; тлумачення договору можливе до початку виконання сторонами його умов; тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину, встановлені судами обставини виключають необхідність застосування до спірних правовідносин статті 213 ЦК України в аспекті тлумачення змісту того правочину (його пункту), який тривалий час виконувався його сторонами. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.02.2023 у справі №910/9525/19. Як вбачається з матеріалів справи, договір виконувався сторонами з 2017 року, що згідно з усталеною практикою Верховного Суду зумовлює неможливість тлумачення його змісту. Крім того, в договорі відсутні незрозумілі слова, поняття, терміни, які не дають змоги з`ясувати сторонам їх дійсні наміри під час підписання договору. Згідно з послідовною і сталою правовою позицією Верховного Суду відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу чи невідповідність обраного позивачем способу захисту способам, визначеним законодавством, є самостійною і достатньою підставою для відмови в позові (повністю або частково). Близька за змістом правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.02.2022 у справі №905/730/20, від 22.12.2022 у справі №910/9215/21. За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог. Інші доводи апеляційної скарги взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції керується висновками, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на викладене зазначає, що у даній постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі про відмову у задоволенні позовних вимог. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги. Згідно з частиною 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Статтею 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Нормою статті 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів, відповідно до норм чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Судові витрати. Згідно зі статтею 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника. Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ЕВЕНТ" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2025 у справі № 910/3950/25 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2025 у справі №910/3950/25 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/3950/25 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту. Повний текст постанови складено 05.06.2026. Головуючий суддя Г.А. Кравчук Судді Г.П. Коробенко А.І. Тищенко