Постанова Західний апеляційний господарський суд № 914/2599/25
від 01.06.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 914/2599/25 Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючої судді Орищин Г.В. суддів Галушко Н.А. Желіка М.Б. секретар судового засідання Хом`як Х.А. розглянув апеляційну скаргу Львівської міської ради на рішення Господарського суду Львівської області від 29.01.2026 (повне рішення складено 29.01.2026, суддя Березяк Н.Є.) у справі №914/2599/25 за первісним позовом Львівської міської ради, м. Львів, до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Воркбуд», м. Львів, до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Карелла», м. Київ, про стягнення 5 720 653,76 грн пайового внеску, 4 471 635,12 грн інфляційних втрат та 851 735,08 грн 3% річних та зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Карелла», м. Київ, до відповідача Львівської міської ради, м. Львів, про стягнення 5 461 594,04 грн основного боргу, 4 386 148,36 грн інфляційного збільшення суми боргу та 890 323,23 грн 3% річних За участю представників: від позивача за первісним позовом Полійчук С.Р. від відповідача-1 за первісним позовом не з`явився від відповідача-2 за первісним позовом Безвенюк В.В., Думич А.М. Господарський суд Львівської області у рішенні від 29.01.2026 ухвалив: - позовні вимоги за первісним позовом задоволити частково; - стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Воркбуд» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Карелла» на користь Львівської міської ради 10 714 134, 18 грн, з яких: 5 549 775, 36 грн безпідставно збережених коштів, 826 293, 37 грн 3% річних та 4 338 065, 45 грн інфляційних втрат; - задоволити позовні вимоги за зустрічним позовом; - стягнути із Львівської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Карелла» грошові кошти у розмірі 10 738 065,63 грн, з яких 5 461 594,04 грн основного боргу, 4 386 148,36 грн інфляційного збільшення суми боргу, 890 323,23 грн 3% річних; - провести зустрічне зарахування грошових сум, що підлягають стягненню за первісним та зустрічним позовами та стягнути з Львівської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Карелла» 23 931, 45 грн; - стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Воркбуд» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Карелла» на користь Львівської міської ради 128 566, 67 грн судового збору; - стягнути із Львівської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Карелла» 128 856, 78 грн судового збору; - провести зустрічне зарахування присуджених до стягнення сум судового збору за первісним та зустрічним позовом та стягнути з Львівської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Карелла» 290, 11 грн судового збору. Не погодившись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, позивач за первісним позовом оскаржив його в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 29.01.2026 у частині задоволення зустрічного позову, а саме в частині стягнення з Львівської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Карелла» грошових коштів у розмірі 10 738 065,63 грн, з яких 5 461 594,04 грн основного боргу, 4 386 148,36 грн інфляційних втрат та 890 323,23 грн 3 % річних, зобов`язання провести зустрічне зарахування грошових сум, що підлягають стягненню за первісним і зустрічним позовами, а також стягнення з Львівської міської ради на користь ТзОВ «Карелла» судового збору в розмірі 23 931,45 грн; здійснити перерахунок судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та покласти судові витрати за подання апеляційної скарги на відповідачів. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Львівського апеляційного господарського суду від 19.02.2026, склад колегії з розгляду справи № 914/2599/25 визначено: головуюча суддя Орищин Г.В., судді Галушко Н.А., Желік М.Б. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Львівської міської ради, поданої на рішення Господарського суду Львівської області від 29.01.2026у цій справі. 24.03.2026 на адресу Західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 914/2599/25. Ухвалюючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що обов`язок замовника будівництва щодо сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту у 2020 році був прямо передбачений п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» та не залежав від укладення відповідного договору. Суд встановив, що будівництво об`єкта на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові було розпочато та завершено у 2020 році, а тому забудовник був зобов`язаний до введення об`єкта в експлуатацію сплатити пайову участь до місцевого бюджету. При цьому, відсутність звернення забудовника із заявою про визначення розміру пайової участі не позбавляла орган місцевого самоврядування права самостійно визначити її розмір на підставі наявних документів. Разом з тим, суд дійшов висновку, що позивач за первісним позовом неправильно визначив розмір пайової участі, оскільки застосував показник опосередкованої вартості спорудження житла, який набрав чинності вже після введення об`єкта в експлуатацію. Враховуючи, що об`єкти були прийняті в експлуатацію 19.06.2020, суд застосував чинний на цю дату показник опосередкованої вартості житла для Львівської області у розмірі 12 504 грн за 1 кв. м та здійснив власний перерахунок. За результатами такого перерахунку суд визначив розмір безпідставно збережених коштів пайової участі у сумі 5 549 775,36 грн, а також здійснив перерахунок інфляційних втрат і 3% річних. Щодо зустрічного позову суд виходив із того, що між сторонами діяв договір про пайову участь від 23.01.2017, укладений на виконання вимог ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», який зберіг чинність до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Суд встановив, що первісний розрахунок пайового внеску був здійснений виходячи з техніко-економічних показників проєкту, які в подальшому змінилися, а містобудівні умови та обмеження, на підставі яких укладався договір, були скасовані рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради. Оскільки фактично було реалізовано лише частину запланованого будівництва, а розмір пайового внеску підлягав коригуванню відповідно до умов договору, суд дійшов висновку, що сплачені ТзОВ «Карелла» та ТзОВ «Воркбуд» кошти перевищували розмір внеску, який підлягав сплаті за фактично збудовані та введені в експлуатацію об`єкти. Враховуючи припинення підстав для утримання частини сплачених коштів, суд визнав суму 5 461 594,04 грн безпідставно набутою Львівською міською радою та такою, що підлягає поверненню на підставі ст. 1212 ЦК України. Також суд визнав обґрунтованими вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на зазначену суму з моменту припинення правової підстави для її утримання Львівською міською радою. Враховуючи наявність присуджених до стягнення грошових сум за первісним та зустрічним позовами, суд провів їх зустрічне зарахування та стягнув різницю на користь позивача за зустрічним позовом. Львівська міська рада (позивач за первісним) позовом не погодилася з ухваленим рішенням місцевого господарського суду та оскаржила його в апеляційному порядку. Зокрема, зазначила, що: - вважає помилковим висновок суду про можливість стягнення коштів, як безпідставно набутого майна. Спірні кошти були сплачені на виконання чинного договору про пайову участь № 16 від 23.01.2017, який не визнаний судом недійсним, не розірваний і не припинений у встановленому законом порядку; - суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про припинення зобов`язань сторін, фактично пов`язавши це з втратою чинності містобудівних умов та обмежень. Сам факт прийняття нового містобудівного регулювання не є юридичним фактом припинення цивільно-правового договору і не замінює передбачені законом підстави припинення зобов`язань. Зміна вихідних містобудівних параметрів могла б бути підставою для перегляду умов договору або його розірвання у встановленому порядку, однак суд не встановив ані внесення змін до договору, ані його припинення у передбачений законом спосіб. Таким чином, висновок про припинення договірних зобов`язань зроблено поза межами належного правового регулювання; - в даному випадку, виконання договірного зобов`язання було помилково ототожнено з безпідставним набуттям майна. Спірні кошти сплачені на виконання чинного договору про пайову участь № 16 від 23.01.2017, що виключає їх кваліфікацію як безпідставно набутих. Інститут кондикційних зобов`язань має субсидіарний характер і застосовується лише за відсутності правової підстави для набуття або збереження майна, чого в даному випадку не встановлено. Відтак, висновок про наявність підстав для стягнення коштів, як безпідставно набутих, є юридично необґрунтованим; - суд вирішив питання про права та обов`язки Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, який є стороною договору, але не був залучений до участі у справі. Це є істотним порушенням норм процесуального права, оскільки суд не вправі формувати висновки щодо правовідносин особи, яка не бере участі у процесі та позбавлена можливості захищати свої інтереси; - висновок про відсутність правових підстав для утримання коштів не узгоджується з фактичними обставинами справи, зокрема з встановленим виконанням сторонами умов договору про пайову участь № 16 від 23.01.2017. Належне виконання договірних зобов`язань виключає можливість кваліфікації спірних коштів як безпідставно набутих. Крім того, відсутні встановлені у передбаченому законом порядку підстави для припинення або зміни договірних зобов`язань. Відтак, висновки суду є такими, що не відповідають матеріалам справи та нормам матеріального права. Скориставшись своїм правом, наданим ст. 263 ГПК України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Карелла» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому покликається, зокрема, на таке: - доводи апелянта про неможливість застосування ст. 1212 ЦК України через відсутність рішення про недійсність, розірвання або припинення договору є юридично необґрунтованими. Чинне законодавство та усталена судова практика виходять із того, що вирішальним є не формальний факт наявності такого рішення, а встановлення відсутності або подальшого припинення правової підстави набуття майна. Така підстава може припинятися в силу закону, у зв`язку з належним виконанням зобов`язання, зміною істотних умов або фактичним припиненням зобов`язальних відносин. Отже, застосування кондикційних норм можливе на підставі сукупності встановлених судом обставин, які свідчать про втрату правової підстави, а не виключно на підставі окремого судового акта; - у спірних правовідносинах встановлено факт надмірної сплати коштів у зв`язку зі зміною техніко-економічних показників об`єкта та припиненням відповідної правової підстави. Це утворює класичну кондикційну ситуацію, коли майно набуте без достатньої правової підстави або така підстава відпала. Відповідно до практики Верховного Суду, саме такі обставини є достатніми для застосування ст.1212 ЦК України та виникнення обов`язку з повернення безпідставно набутого майна; - доводи апелянта про необхідність залучення Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради третьою особою є необґрунтованими, оскільки він не є самостійним учасником спірних правовідносин, що виникли з договору пайової участі та пов`язаних із ним зобов`язань щодо розпорядження коштами місцевого бюджету, стороною яких виступає Львівська міська рада. Рішення суду першої інстанції не стосується прав чи обов`язків Департаменту, а отже підстави вважати, що суд вирішував питання його правового статусу, відсутні. У зв`язку з цим відсутні й процесуальні передумови для його обов`язкового залучення до участі у справі. Процесуальний хід розгляду апеляційної скарги відображено у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду. Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, судова колегія встановила такі обставини: 26.10.2015 Управлінням архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради видано Товариству з обмеженою відповідальністю «Карелла» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вул. Героїв УПА, 72 у м. Львові за № 192 (далі МУО № 192), відповідно до яких ТзОВ «Карелла» планувало здійснення будівництва торговельно-житлового комплексу за вказаною адресою у такому складі: І черга реконструкція частини будівлі «Б-4» на вул. Героїв УПА, 73 під торговий центр та будівництво багаторівневого гаража; ІІ черга будівництво багатоквартирних житлових будинків із гаражем відкритого типу та об`єктами обслуговування на вул. Героїв УПА, 73 зі знесенням частини будівлі «Б-4», що передбачало, зокрема, будівництво: - 1 пускового комплексу (9- та 15-поверхові 1 3 секції житлового будинку № 3, 4, 5 на генплані); - 2 пускового комплексу (9- та 15-поверхові 4 6 секції житлового будинку з комерційними приміщеннями № 6, 7, 8 на генплані); - 3 пускового комплексу (9- та 15-поверхові 7 9 секції житлового будинку з комерційними приміщеннями № 9, 10, 11 на генплані). 15.12.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Карелла» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Воркбуд» укладено договір № 1 про будівництво та про пайову участь у будівництві. Відповідно до преамбули вказаного договору, сторони мають намір реалізувати проект реконструкції (будівництва), який, зокрема, включає реконструкцію існуючої будівлі за адресою: місто Львів, вулиця Героїв УПА, 73, з елементами житлової та торгової забудови в межах земельної ділянки з кадастровим номером 4610136900:04:004:0056 з використанням (доступом) до земельної ділянки з кадастровим номером 4610136900:04:004:0057. ТзОВ «Карелла» (згідно договору - сторона 1) надала (делегувала) ТзОВ «Воркбуд» (згідно договору - сторона 2) виключне право вчиняти всі дії, в т.ч. правочини, як замовник (забудовник), щодо реалізації проекту забудови в межах території забудови відповідно до проекту, не порушуючи умов цього договору, для набуття кожною зі сторін у свою власність об`єктів нерухомого майна відповідно до умов цього договору (п.3.1). Цей договір є достатнім доказом права (повноважень) сторони 2 на вчинення дій, в т.ч. правочинів, та виконання обов`язків, передбачених цим договором, а також на вчинення дій щодо представництва інтересів сторін перед будь-якими особами, органами державної влади, установами і організаціями, та органами місцевого самоврядування стосовно будь-яких питань, пов`язаних з виконанням умов цього договору з врахуванням обмежень, які передбачені у п.3.6 цього договору. Факт укладення цього договору є достатнім підтвердженням наявності у сторони 2 права виконувати умови цього договору, в т.ч. набути, реалізувати (користуватися) правами і виконувати зобов`язання, які передбачені цим договором (п.3.3). Сторона 1 зобов`язана самостійно, своєчасно і за власний рахунок сплатити грошовими коштами пайову участь у розвиток інфраструктури населеного пункту щодо будівлі корпусу № 41 (ТК та трьохрівневого паркінгу, п. 4.28). Сторона 2 зобов`язана самостійно і своєчасно сплатити пайову участь у розвиток інфраструктури населеного пункту щодо житлового комплексу, а у випадку, якщо згідно з договором про сплату пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту перерахувати кошти як сплату такого внеску щодо житлового комплексу має сторона 1, то сторона 2 перераховує на поточний рахунок сторони 1 відповідну суму за сім календарних днів до граничної дати виникнення відповідного зобов`язання, яке передбачене таким договором. Сторона 1 зобов`язана своєчасно сплатити всю отриману від сторони 2 суму, як пайову участь у розвиток інфраструктури населеного пункту щодо житлового комплексу і надати стороні 2 підтвердження сплати стороною 1 пайової, участі у розвитку інфраструктури протягом трьох днів після сплати кожного платежу пайової участі (п.4.29). 15.03.2016 філією ДП «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області було видано ТзОВ «Карелла» експертний звіт № 14-0281-16 за результатами розгляду проектної документації за проектом «Будівництво торгово-житлового комплексу на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові», у складі: І черга реконструкція частини будівлі «Б-4» на вул. Героїв УПА, 73 під торговий центр та будівництво багаторівневого гаража; ІІ черга будівництво багатоквартирних житлових будинків із гаражем відкритого типу та об`єктами обслуговування на вул. Героїв УПА, 73 зі знесенням частини будівлі «Б-4», що передбачало, зокрема, будівництво: - 1 пускового комплексу (9- та 15-поверхові 1 3 секції житлового будинку № 3, 4, 5 на генплані); - 2 пускового комплексу (9- та 15-поверхові 4 6 секції житлового будинку з комерційними приміщеннями № 6, 7, 8 на генплані); - 3 пускового комплексу (9- та 15-поверхові 7 9 секції житлового будинку з комерційними приміщеннями № 9, 10, 11 на генплані). 23.01.2017 між Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Карелла», укладено договір про пайову участь № 16 у зв`язку зі здійсненням будівництва торгово-житлового комплексу на вул. Героїв УПА, 72 у м. Львові. У відповідності до п.1.1 вказаного договору, ТзОВ «Карелла» зобов`язується здійснити відрахування у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом сплати пайового внеску на умовах і у порядку, передбаченому цим Договором. ТзОВ «Карелла» зобов`язується сплатити пайовий внесок на створення і розвиток інженерно- транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова в сумі 16841658,53 грн: 6 841 658,53 грн по 31 грудня 2018 року, 10 000 000,00 грн по 31 грудня 2019 року (але не пізніше дати прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію) (п.2.2). 28.12.2018 сторонами укладено додаткову угоду про внесення змін до договору про пайову участь, відповідно до якої внесено зміни до п.2.2 договору про пайову участь та викладено його в наступній редакції: «Сплатити пайовий внесок на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова в сумі 16 841 658,53 грн: 300 000,00 грн по 20 березня 2018 року; 3 315 000,00 грн по 10 липня 2018 року; 1570000,00 грн по 03 серпня 2018 року; 1 656 658,53 грн по 30 листопада 2019 року; 10 000 000,00 по 31 грудня 2019 року (але не пізніше дати введення об`єкта в експлуатацію)». У попередньому розрахунку пайового внеску у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова для ТзОВ «Карелла» при будівництві торгово-житлового комплексу на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові визначено, що зазначений розрахунок складено на підставі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 192, виданих ТзОВ «Карелла» (далі МУО № 192) та експертного звіту від 15.03.2016 № 14-0281-16 щодо розгляду проектної документації за проектом «Будівництво торгово-житлового комплексу на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові». Зі змісту розрахунку пайового внеску вбачається, що загальний розмір пайового внеску становить 16 841 658,53 грн та визначений, виходячи із загальної площі об`єкта будівництва 60 726,0 кв. м (у тому числі площа підземного паркінгу 4 135,0 кв. м), з яких: 3 291 869,27 грн розмір пайового внеску за будівництво торгового центру загальною площею 10 257,9 кв. м; 1 147 849,96 грн розмір пайового внеску за будівництво багаторівневого гаража загальною площею 4 649,50 кв. м; 11 714 809,33 грн розмір пайового внеску за будівництво житла площею 45 819,50 кв. м, з якої виключено 4 135,0 кв. м площі підземного паркінгу та 1 094,5 кв. м комерційних приміщень; 687 129,97 грн розмір пайового внеску за будівництво комерційних приміщень площею 1 094,5 кв. м. Розрахунок пайового внеску здійснено виходячи з показника опосередкованої вартості спорудження житла у регіоні на момент проведення розрахунку в розмірі 8 817,00 грн із застосуванням коефіцієнтів зональності та коефіцієнта, що враховує соціально-економічну важливість об`єкта будівництва, а також із застосуванням ставки пайової участі у розмірі 2%. На виконання умов договору про пайову участь, ТзОВ «Карелла», а також ТзОВ «Воркбуд», яке діяло як замовник будівництва ТзОВ «Карелла» на підставі договору № 1, здійснили оплату грошових коштів на загальну суму 10624719,20 грн. Зазначені кошти сплачено ТзОВ «Воркбуд» у 2018 2019 роках на загальну суму 6 185 000,00 грн; ТзОВ «Карелла» у грудні 2019 року на загальну суму 4 439 719,20 грн. Платежі здійснювалися частинами у різні дати, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками. 20.04.2018 Філією ДП «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області було видано ТзОВ «Карелла» новий Експертний звіт № 14-0675-18 за результатами розгляду проектної документації за проектом «Будівництво торгово-житлового комплексу на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові (коригування)». Згідно з додатком № 1 до Експертного звіту № 14-0675-18 від 20.04.2018, проектними рішеннями передбачено коригування затвердженої проектної документації у зв`язку з набранням чинності 10.06.2017 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності», а також у зв`язку зі зміною проектних рішень в частині заміни централізованого опалення п`ятнадцятиповерхових секцій житлового будинку (ІІ черга будівництва) на індивідуальне поквартирне опалення із застосуванням газових опалювальних котлів із герметичною камерою згоряння. Крім того, коригування зумовлено розподілом ІІ черги будівництва на чотири пускові комплекси. Також, зазначеним додатком № 1 передбачено здійснення будівництва торгово-житлового комплексу у дві черги, а саме: перша черга реконструкція частини будівлі «Б-4» (виробничого корпусу) під торговий центр та будівництво наземного п`ятирівневого гаража; друга черга будівництво приблокованого до торгового центру багатоквартирного житлового будинку секційного типу з вбудованими комерційними приміщеннями та підземним паркінгом, із одночасним знесенням частини будівлі «Б-4», що включає перший пусковий комплекс дев`ятиповерхові та п`ятнадцятиповерхові секції за № 3, 4, 5 згідно з генеральним планом; другий пусковий комплекс дев`ятиповерхові та п`ятнадцятиповерхові секції з комерційними приміщеннями за № 6, 7, 8 згідно з генеральним планом; третій пусковий комплекс дев`ятиповерхові секції з комерційними приміщеннями за № 9, 10 згідно з генеральним планом; четвертий пусковий комплекс п`ятнадцятиповерхова секція з комерційними приміщеннями за № 11 згідно з генеральним планом. 30.03.2018 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано сертифікат серії ІУ № 163180891083, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта першого пускового комплексу другої черги (дев`ятиповерхові та п`ятнадцятиповерхові секції за № 3, 4, 5 житлового будинку згідно з генеральним планом) із загальною площею квартир 9 461,6 кв. м та площею вбудованих, вбудовано-прибудованих і прибудованих приміщень 1144,1 кв. м, поверховістю 9 та 15 поверхів. 23.08.2018 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано сертифікат серії ІУ № 163182351690, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта четвертого пускового комплексу другої черги (секція № 11 житлового будинку з комерційними приміщеннями згідно з генеральним планом) із загальною площею квартир 3 935,6 кв. м та площею вбудованих, вбудовано-прибудованих і прибудованих приміщень 518,8 кв. м, поверховістю 15 поверхів. Листом Департаменту економічного розвитку № 2301-1901 від 11.07.2018 повідомлено ТзОВ «Карелла», що відповідно до договору про пайову участь, розмір пайового внеску становить 16 841 658,53 грн при будівництві торгово-житлового комплексу на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові за загальну площу 60 726,0 кв. м, при цьому, площа підземного паркінгу 4 135,0 кв. м не підлягає нарахуванню пайового внеску. Крім того, зазначеним листом повідомлено, що станом на 10.07.2018 замовником (забудовником) сплачено пайовий внесок за вказаним договором у сумі 3 615 000,00 грн. Водночас, зобов`язання зі сплати пайового внеску при будівництві багатоквартирних житлових будинків на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові (перший пусковий комплекс, секції за № 1 3) загальною площею 13 084,50 кв. м, у тому числі площа підземного паркінгу 935,0 кв. м, на яку пайовий внесок не нараховується, виконані в повному обсязі. Листом № 2301-2236 від 08.08.2018 Департамент економічного розвитку повідомив ТзОВ «Карелла», що станом на 07.08.2018 замовником (забудовником) сплачено пайовий внесок за договором про пайову участь у сумі 5 185 000,00 грн. Водночас, зобов`язання зі сплати пайового внеску при будівництві багатоквартирних житлових будинків на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові (четвертий пусковий комплекс, секція № 9) загальною площею 5 501,50 кв. м, у тому числі площа підземного паркінгу 222,8 кв. м, на яку пайовий внесок не нараховується, виконані в повному обсязі. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав № 2070046646101 від 15.04.2020 та витягу з Державного реєстру речових прав № 206881189 від 15.04.2020, за ТзОВ «Карелла» та ТзОВ «Воркбуд» зареєстровано об`єкт незавершеного будівництва (багатоквартирний житловий будинок з паркінгом) зі ступенем готовності 88% на праві спільної часткової власності. 16.04.2020 ТзОВ «Карелла» та ТзОВ «Воркбуд» звернулися до Львівської міської ради із заявою щодо отримання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, а саме реконструкції об`єкта незавершеного будівництва (багатоквартирного житлового будинку з паркінгом), шляхом надбудови та добудови під житлові будинки з вбудованими приміщеннями громадського призначення, трансформаторною підстанцією та підземною автостоянкою на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові. Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради 08.05.2020 за № 404 затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування вищезазначеного об`єкта будівництва. Пунктом 3 додатку до вказаного рішення встановлено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові № 192 від 26.10.2015 вважаються такими, що втратили чинність. 03.06.2020 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові зареєстровано дозвіл на виконання будівельних робіт № ЛВ112201551126 на об`єкт «Реконструкція об`єкта незавершеного будівництва (багатоквартирний житловий будинок з паркінгом), шляхом надбудови та добудови під житлові будинки з вбудованими приміщеннями громадського призначення, трансформаторною підстанцією та підземною автостоянкою на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові» (перша черга). Згідно із сертифікатом про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта № ЛВ162201711456, виданим Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, зазначений об`єкт будівництва (перша черга) прийнято в експлуатацію 19.06.2020. Відповідно до розділу «Техніко-економічні показники», загальна площа об`єкта будівництва (перша черга) становить 12 480,0 кв. м. 05.06.2020 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові зареєстровано дозвіл на виконання будівельних робіт № ЛВ112201551193 на об`єкт «Реконструкція об`єкта незавершеного будівництва (багатоквартирний житловий будинок з паркінгом), шляхом надбудови та добудови під житлові будинки з вбудованими приміщеннями громадського призначення, трансформаторною підстанцією та підземною автостоянкою на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові» (друга черга). Згідно із сертифікатом про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта № ЛВ162201711430, виданим Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, зазначений об`єкт будівництва (друга черга) прийнято в експлуатацію 19.06.2020. Відповідно до розділу «Техніко-економічні показники» загальна площа об`єкта будівництва (друга черга) становить 9 712,0 кв. м. Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.05.2023 у справі № 914/3385/22, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.08.2023 та постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 14.11.2023, встановлено, що зобов`язання ТзОВ «Каелла» за договором про пайову участь від 23.01.2017 № 16 стосувалися виключно закінчених будівництвом об`єктів, а саме: першого пускового комплексу (дев`ятиповерхові та п`ятнадцятиповерхові секції за № 3, 4, 5 житлового будинку згідно з генеральним планом) та четвертого пускового комплексу (секція № 11 житлового будинку з комерційними приміщеннями згідно з генеральним планом) на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові. Посилаючись на те, що замовники будівництва ТзОВ «ВОРКБУД» та ТзОВ «КАРЕЛЛА» не звернулися до Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради із заявою про визначення розміру пайової участі, не подали необхідних документів щодо вартості та техніко-економічних показників об`єкта і не сплатили до місцевого бюджету кошти пайової участі, у зв`язку з чим безпідставно зберегли кошти, які підлягали сплаті, а департамент самостійно визначив їх розмір, як 2% вартості будівництва, розрахованої за опосередкованою вартістю виходячи із площі квартир 12 480 кв. м (перша черга) та 9 712 кв. м (друга черга). Враховуючи наведене, Львівська міська рада звернулась до господарського суду з позовом про солідарне стягнення з ТзОВ «ВОРКБУД» та ТзОВ «КАРЕЛЛА» 11 044 024 грн безпідставно збережених коштів (у тому числі 5 720 653,76 грн пайового внеску, 4 471 635,12 грн інфляційних втрат та 851 735,08 грн 3% річних) на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України. Водночас, ТзОВ «Карелла» звернулося до суду із зустрічним позовом, посилаючись на те, що у зв`язку з частковою реалізацією проєкту будівництва розмір пайової участі підлягав зменшенню, а сплачені понад належний розмір кошти є безпідставно набутими та підлягають поверненню. Зустрічний позов обґрунтовано тим, що на виконання вимог ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», між сторонами було укладено договір про пайову участь, відповідно до якого ТзОВ «Карелла» зобов`язувалося сплатити 16 841 658,53 грн пайового внеску, з яких ТзОВ «Карелла» та ТзОВ «Воркбуд» фактично сплатили 10 624 719,20 грн. Проте, оскільки будівництво торгово-житлового комплексу на вул. Героїв УПА, 72 у м. Львові було реалізовано лише частково, розмір пайового внеску, що підлягав сплаті, зменшився до 5 163 125,16 грн. За твердженням позивача за зустрічним позовом, різниця між фактично сплаченою сумою та сумою належного до сплати внеску є безпідставно набутою Львівською міською радою та підлягає поверненню. У зв`язку з цим, ТзОВ «Карелла» просить стягнути з Львівської міської ради надмірно сплачені кошти пайової участі, а також 4 386 148,36 грн інфляційних втрат і 890 323,23 грн 3% річних. Перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків: За змістом ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Судом апеляційної інстанції не встановлено порушення норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права місцевим судом, які відповідно до ст.277 ГПК України є підставами для скасування або зміни судового рішення, відтак, в апеляційному порядку перевіряється правильність висновків суду першої інстанції виключно в оскаржуваній частині, а саме щодо неправильного застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, зокрема положень ст. 1212 ЦК України, оскільки, на думку апелянта, спірні правовідносини є договірними, а укладений між сторонами договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова № 16 від 23.01.2017 не визнавався недійсним, не розривався та не припинявся. Згідно ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. За змістом ч.2 ст.509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Стаття 11 ЦК України встановлює, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури такого населеного пункту шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів пайової участі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Зазначеною статтею також передбачено, що порядок залучення, розрахунку розміру та використання коштів пайової участі встановлюється органами місцевого самоврядування відповідно до вимог закону. Договір про пайову участь укладається не пізніше ніж через п`ятнадцять робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами такого договору є розмір пайової участі, строк (графік) її сплати та відповідальність сторін, а невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі. При цьому кошти пайової участі підлягають сплаті в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами згідно з визначеним договором графіком. Величина пайової участі визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, відповідно до встановленого ним розміру пайової участі та з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. 20.09.2019 прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", пунктом 13 якого, статтю 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" виключено. Водночас, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень наведеного Закону передбачено, що договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання. Як вбачається з матеріалів справи, договір про пайову участь № 16 від 23.01.2017 був укладений на підставі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 192 від 26.10.2015 і передбачав сплату пайового внеску, розрахованого виходячи з визначених на той момент техніко-економічних показників об`єкта будівництва. При цьому, розділом 3 договору сторони прямо погодили, що у разі зміни техніко-економічних показників об`єкта, розмір пайового внеску підлягає коригуванню за фактичними техніко-економічними показниками. Судом першої інстанції встановлено, що проект будівництва, для реалізації якого було укладено договір, фактично реалізований лише частково, а рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 08.05.2020 № 404 містобудівні умови та обмеження № 192 від 26.10.2015, які були покладені в основу укладення договору та визначення розміру пайової участі, визнані такими, що втратили чинність. Водночас, матеріали справи не містять доказів здійснення Департаментом економічного розвитку коригування розміру пайового внеску відповідно до фактичних техніко-економічних показників об`єкта, хоча такий обов`язок прямо випливав з умов договору. За результатами дослідження доказів суд першої інстанції встановив, що із загальної суми сплаченого пайового внеску 10 624 719,20 грн фактичному обсягу реалізованого будівництва відповідає пайовий внесок у розмірі 5163125,16 грн, тоді як кошти у сумі 5461594,04 грн були сплачені понад розмір внеску, який підлягав сплаті за фактичними показниками об`єкта. Колегія суддів звертає увагу, що після часткового виконання проєкту будівництва, втрати чинності містобудівними умовами та обмеженнями № 192 і визначення фактичного розміру пайової участі, відпала правова підстава для подальшого утримання Львівською міською радою частини раніше сплачених коштів, які не відповідають фактичному обсягу забудови. Саме на випадок, коли підстава набуття майна згодом відпала, ч.1 ст.1212 ЦК України прямо передбачає обов`язок повернення такого майна потерпілому. При цьому, наявність між сторонами чинного договору не виключає застосування положень ст.1212 ЦК України в тій частині, в якій правова підстава для збереження майна відпала. Верховний Суд у своїй усталеній практиці виходить із того, що вирішальним є не формальна чинність договору як правочину, а наявність або відсутність правової підстави для збереження конкретного майна (коштів) у відповідний період або в певному обсязі (постанови Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 910/16334/19, від 07.12.2021 у справі № 910/13182/20, від 10.02.2022 у справі № 918/339/21). Тому посилання апелянта на сам факт існування договору не спростовує висновків місцевого господарського суду, оскільки в даному випадку застосування ст.1212 ЦК України пов`язане не з первісною відсутністю правової підстави для сплати коштів, а з припиненням існування правової підстави у відповідній частині у зв`язку зі зміною обставин, які були враховані при визначенні розміру пайової участі. Доводи апелянта про неможливість застосування ст.1212 ЦК України виключно з підстав чинності договору є помилковими, оскільки договірне регулювання та кондикційні зобов`язання не є взаємовиключними у випадках, коли після часткового виконання зобов`язання відбувається відпадіння правової підстави для утримання частини отриманого майна. У такому разі виникає самостійне зобов`язання з повернення безпідставно збереженого майна в частині, яка не охоплюється фактичним виконанням договору. Крім того, колегія суддів враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 14.11.2023 у справі № 914/3385/22, яка стосувалася тих самих сторін та того самого договору про пайову участь №16 від 23.01.2017. У зазначеній постанові Верховний Суд виходив із необхідності врахування фактичних техніко-економічних показників об`єкта будівництва та недопустимості покладення на замовника обов`язку зі сплати пайового внеску щодо обсягів будівництва, які фактично не були реалізовані. Наведена правова позиція Верховного Суду узгоджується з підходом, за яким договір про пайову участь не може тлумачитись як підстава для збереження за органом місцевого самоврядування коштів у розмірі, що перевищує фактичний обсяг об`єкта будівництва, оскільки така різниця не охоплюється ані предметом договору, ані його економічною метою. Таким чином, у спірних правовідносинах має місце не трансформація договірного зобов`язання у позадоговірне, а виникнення окремого кондикційного зобов`язання щодо частини коштів, яка не охоплюється фактичним виконанням договору та не має чинної правової підстави для подальшого утримання. Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції фактично вирішив питання про права та обов`язки Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради за відсутності останнього у справі, суд апеляційної інстанції оцінює критично з огляду на таке: Предметом зустрічного позову було стягнення з Львівської міської ради коштів, які, на думку позивача, без достатньої правової підстави залишилися у місцевому бюджеті. Як встановлено матеріалами справи, спірні платежі були зараховані саме до місцевого бюджету, а Львівська міська рада є органом місцевого самоврядування, який відповідно до вимог законодавства здійснює затвердження місцевого бюджету та контроль за його виконанням. При цьому, рішенням у даній справі не вирішувалося питання про недійсність, розірвання чи припинення договору № 16 від 23.01.2017, не покладалися будь-які нові обов`язки на Департамент економічного розвитку Львівської міської ради та не змінювався обсяг його прав і обов`язків, як сторони договору. Отже, підстав вважати, що місцевим господарським судом прийнято рішення про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, колегія суддів не вбачає. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржене рішення в частині задоволення зустрічного позову ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушення норм процесуального права, а тому підстави для його скасування чи зміни відсутні. За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до ч.1 ст.2 ГПК України, завданням господарського судочинства є своєчасне вирішення спорів, а дотримання розумних строків розгляду справи є однією з основних засад судочинства незалежно від форми її розгляду. Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження визначається з огляду на обставини справи з урахуванням, зокрема, її складності, поведінки учасників процесу та органів державної влади, а також значення предмета спору для заявника (рішення у справах «Савенкова проти України», «Папазова та інші проти України»). Розумність строків залежить від об`єктивної необхідності для вчинення процесуальних дій і прийняття рішень із врахуванням зазначених критеріїв. Відтак, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення судового захисту. Судові витрати, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника. Керуючись ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд У Х В А Л И В : В задоволенні вимог апеляційної скарги Львівської міської ради відмовити. Рішення Господарського суду Львівської області від 29.01.2026 у справі № 914/2599/25 залишити без змін. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення. Справу повернути в Господарський суд Львівської області. Повний текст постанови складено 08.06.2026. Головуюча суддя Г.В. Орищин суддя Н.А. Галушко суддя М.Б. Желік