Постанова 4856 № 120/10237/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/10237/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Бошкова Юлія Миколаївна Суддя-доповідач - Томчук А.В. 08 червня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Томчука А.В. суддів: Драчук Т. О. Савицької Н.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Сан Сіті Драйв" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Сан Сіті Драйв" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02.02.2026 позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області від 07.07.2025 за №13047541/45587536; № 13047542/45587536; № 13047543/45587536; № 13047544/45587536; № 13047545/45587536. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 21 від 05.05.2025, № 20 від 06.05.2025, № 67 від 28.05.2025, № 68 та 69 від 29.05.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем подання даної податкової накладної 16.04.2025 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Сан Сіті Драйв" витрати, пов`язані з оплатою судового збору в розмірі 12 112,00 грн. (дванадцять тисяч сто дванадцять гривень) Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Сан Сіті Драйв" витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем надано необхідні документи та пояснення для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, а оскаржувані рішення про відмову в реєстрації є протиправними, оскільки прийняті без урахування критеріїв, визначених частиною другою статті 2 КАС України. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач - ГУ ДПС у Вінницькій області подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, прийнятим без всебічного з`ясування обставин справи та з порушенням норм матеріального права. В обґрунтування доводів скарги апелянт зазначає, що з урахуванням актуальної редакції Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі - Порядок № 520), платники податків не можуть посилатися на правову невизначеність, оскільки контролюючий орган додатково надсилає повідомлення із зазначенням конкретного переліку документів. Апелянт стверджує, що комісією регіонального рівня було направлено позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та документів, однак позивач не надав у повному обсязі документів, що підтверджують реальність господарських операцій. Також апелянт вказує про те, що зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу, а належним способом захисту є зобов`язання повторно розглянути питання щодо реєстрації. Крім того, скаржник зазначає, що ТОВ «БК «Сан Сіті Драйв» включено до переліку ризикових платників податку відповідно до рішення від 25.08.2024 № 78170, а за даними ЄРПН встановлено нетипове придбання ТМЦ у значній кількості, не пов`язане з господарською діяльністю платника. Апелянт посилається на постанови Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 06.04.2021 у справі № 805/696/18-а, від 24.03.2025 у справі № 140/32696/23. ТОВ «БК «Сан Сіті Драйв» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечило щодо доводів і мотивів такої скарги та просило залишити оскаржуване судове рішення без змін. Позивач зазначає, що апеляційна скарга не містить обґрунтованих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, та фактично повторює зміст відзиву на позовну заяву. Позивач вважає, що ним виконано всі вимоги Податкового кодексу України та Порядку № 520, податкові накладні складено відповідно до вимог законодавства, а посилання апелянта на постанови Верховного Суду у справах, що не є однорідними з предметом даного спору, є некоректними. Також позивач просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 3 000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Вінницькій області. ГУ ДПС у Вінницькій області подало заперечення на клопотання позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якому просило відмовити у стягненні 3 000,00 грн, посилаючись на те, що справа є незначної складності та невелика за обсягом процесуальних документів, а заявлений розмір витрат не є співмірним. З урахуванням приписів статті 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Встановлено, що ТОВ «Будівельна компанія "Сан Сіті Драйв» є юридичною особою, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 06.03.2024 року (номер запису: 100 17410200000020609). Основним видом економічної діяльності підприємства є (КВЕД 41.20) будівництво житлових і нежитлових будівель. 06.03.2025 року між АТ "Вінницяобленерго" (замовник) та ТОВ «Будівельна компанія "Сан Сіті Драйв» (підрядник) укладено договір підряду № 6797, предметом якого є виконання та здача будівельно - монтажних робіт по вул. Немирівське шосе в м. Вінниця. На виконання умов укладеного договору АТ «Вінницяобленерго» здійснено перерахування грошових коштів на рахунок позивача згідно платіжної інструкції, а саме: - № 0003499138 від 05.05.2025 здійснив перерахування коштів в сумі 3000 000,00 грн, що підтверджує копія виписки по рахунках АТ`Райффайзен Банк» з 05.05.2025 по 05.05.2025; - № 3499274 від 06.05.2025 перерахував Підряднику кошти в сумі 2 290 693,15 грн, що підтверджується випискою по рахунку в АТ «Райффайзен Банк» з 06.05.2025 по 06.05.2025; - № 0003503578 від 28.05.2025 Замовник перерахував Підряднику кошти в сумі 3000 000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку в АТ «Райффайзен Банк» з 28.05.2025 по 28.05.2025; - № 0003503954 від 29.05.2025 Замовник перерахував Підряднику кошти в сумі 3 000 000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку в АТ «Райффайзен Банк» з 29.05.2025 по 29.05.2025; - № 0003503953 від 29.05.2025 здійснив перерахування коштів в сумі 2027025,00 грн, що підтверджує копія виписки по рахунках АТ"Райффайзен Банк" з 25.05.2025 по 25.05.2025. ТОВ "Будівельною компанією "Сан Сіті Драйв" на виконання пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України за наслідком проведення господарських операцій сформовано та направлено на реєстрацію податкові накладні № 21 від 05.05.2025, № 20 від 06.05.2025, № 67 від 28.05.2025, № 68 та 69 від 29.05.2025. Згідно з квитанціями, надісланими автоматизованою системою "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України від 28.05.2025, 16.06.2025, 17.06.2025 та 18.06.2025, документ доставлено до ДПС України, документ збережено, зупинено реєстрацію податкових накладних та зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 (зі змінами), реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Зокрема у кожній із квитанцій зазначено: « Обсяг постачання товару /послуги 41.00 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 «Критеріям ризикованості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник «Д»=1.4703%, «Рпоточ»=244424.22. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». На виконання даних вимог позивачем 17.06.2025 та 18.06.2025 подано відповідачу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація яких зупинена. Надано пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійсненої господарської операції з контрагентом. 26.06.2025 контролюючим органом сформовано повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних по кожній з спірних податкових накладних. У графі додаткова інформація зазначено про неможливість встановити походження реалізованого товару/продукції, не надано документів щодо підтвердження відповідності продукції, не встановлено транспортування, навантаження/розвантаження товару та відсутні розрахункові документи/банківських виписок з особових рахунків при придбанні. 01.07.2025 позивачем направлено повідомлення про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Разом з тим, Комісією Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 07.07.2025 № 13047541/45587536; № 13047542/45587536; № 13047543/45587536; № 13047544/45587536; № 13047545/45587536 року про відмову у реєстрації спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставою для відмови в реєстрації зазначених податкових накладних слугувало, ненадання/часткове ненадання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. Вважаючи такі рішення протиправними, а свої права та інтереси порушеними, Товариство звернулось до суду із цим позовом. Приписами частин першої - третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги та виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з наступного. Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Згідно з пп."а, б" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Як передбачено пунктом 74.3 статті 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики. Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29 грудня 2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246, далі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Згідно з пунктом 12 Порядку від 29.12.2010 № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктом 201.10 статті 201 та пунктом 97 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 6 червня 2017 р. №

557. Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (п. 14 Порядку № 1246). На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку № 1165). Пунктами 10-11 Порядку № 1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. №

520. Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520 в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пунктів 2-4 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня). Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Пунктом 5 Порядку № 520 встановлено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 7 Порядку № 520). Колегія суддів зауважує, що пункт 5 Порядку № 520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, однак, такий перелік не є вичерпним. Відповідно до пункту 44 Порядку № 1165 комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Згідно з пунктом 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку: або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування; або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення. Пунктом 10 Порядку № 520 передбачено, що Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Колегія суддів наголошує, що предметом доказування при вирішенні питання про скасування рішення комісії про відмову в реєстрації податкових накладних, є обставини щодо подання платником достатнього обсягу документів, які в подальшому свідчать про можливість зареєструвати податкову накладну. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на виконання даних вимог позивачем 17.06.2025 та 18.06.2025 подано відповідачу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація яких зупинена. Надано пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійсненої господарської операції з контрагентом. 26.06.2025 контролюючим органом сформовано повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних по кожній з спірних податкових накладних. У графі додаткова інформація зазначено про неможливість встановити походження реалізованого товару/продукції, не надано документів щодо підтвердження відповідності продукції, не встановлено транспортування, навантаження/розвантаження товару та відсутні розрахункові документи/банківських виписок з особових рахунків при придбанні. 01.07.2025 позивачем направлено повідомлення про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Колегія суддів зазначає, що податкові накладні № 21 від 05.05.2025, № 20 від 06.05.2025, № 67 від 28.05.2025, № 68 та № 69 від 29.05.2025 виписані за першою подією датою зарахування коштів від замовника на банківський рахунок позивача, що підтверджується банківськими виписками. Факт перерахування коштів замовником АТ «Вінницяобленерго» на рахунок позивача відповідачами не заперечується. Аналізуючи зміст і перелік наданих позивачем пояснень та документів колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач, з огляду на зміст господарської операції, подав всі необхідні документи для реєстрації ПН за цією господарською операцією. Крім того, апелянтом не доводиться, що ці документи мають дефект форми, змісту або походження, які в силу ст. 198, ст. 201 ПК України, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Апеляційний суд наголошує, що суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючого органу щодо легальності відповідної операції, щодо якої складено ПН, направлену для реєстрації в ЄРПН, хоч і визначений у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між ними, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів, наданих на підтвердження інформації, зазначеної в ПН, можливим є прийняття рішення щодо реєстрації ПН в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена. За відсутності чіткої вимоги щодо документів, які контролюючий орган вважав необхідними для реєстрації ПН, на позивача не може бути перекладена відповідальність у вигляді відмови в реєстрації ПН. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №520/15348/20, від 07.12.2022 у справі №500/2237/20. Крім того, колегія суддів зауважує, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податків на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду у спорах про реєстрацію податкових накладних є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між платником та його контрагентом. Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 29.06.2022 у справі №380/5383/21, від 18.05.2022 у справі № 440/170/20. Колегія суддів наголошує, що на етапі дослідження процедури правомірності зупинення/відмови реєстрації податкових накладних суд не може досліджувати фактичне виконання господарської операції та не може надавати оцінку її реальності/фіктивності, оскільки це є предметом документальної перевірки правильності формування податкових зобов`язань, яка відповідачем не проводилась. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 816/2218/18. Щодо доводів апелянта про те, що з урахуванням актуальної редакції Порядку № 520 платники податків не можуть посилатися на правову невизначеність, оскільки контролюючий орган додатково надсилає повідомлення, колегія суддів зазначає наступне. Дійсно, змінами до Порядку № 520, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2023 № 19, передбачено можливість направлення повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів. Однак ця обставина не звільняє контролюючий орган від обов`язку прийняти обґрунтоване та вмотивоване рішення за результатами розгляду поданих платником документів. У даному випадку позивач подав як первинні пояснення з документами, так і додаткові пояснення з документами на повідомлення контролюючого органу, проте рішення про відмову не містять конкретизації щодо того, які саме документи не надано або надано з порушенням законодавства. Отже, з урахуванням вказаного вище, а саме достатньої документації для реєстрації податкових накладних, відсутності конкретизації документів необхідних для вирішення питання щодо реєстрації накладної та підстави в рішенні про зупинення реєстрації, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог. Враховуючи наведене та зважаючи на наявність достатніх документів для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення комісії про відмову в реєстрації ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.07.2025 за №13047541/45587536; № 13047542/45587536; № 13047543/45587536; № 13047544/45587536; № 13047545/45587536. Зважаючи на те, що судом встановлено протиправність рішень відповідача щодо відмови у реєстрації спірних податкових накладних, то, відповідно вимога позивача про зобов`язання ДПС України зареєструвати такі в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного надходження до ДПС України є обґрунтованою. Щодо доводів апелянта про втручання суду в дискреційні повноваження контролюючого органу шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні, колегія суддів зазначає, що відповідно до частин третьої четвертої статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. Пунктами 19, 20 Порядку № 1246, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється, зокрема, у разі набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування. Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. Наведена позиція не суперечить правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 03 листопада 2021 у справі № 360/2460/20, від 27 квітня 2020 у справі № 360/1050/19, від 18 лютого 2020 у справі № 360/1776/19. Таким чином, колегія суддів вважає, що з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також з метою дотримання судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 21 від 05.05.2025, № 20 від 06.05.2025, № 67 від 28.05.2025, № 68 та 69 від 29.05.2025 датою їх первинного подання платником податків на реєстрацію, оскільки це узгоджується як з положеннями Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, так і з статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту). Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А тому, з урахуванням вказаного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання протиправними та скасування рішення податкового органу, якими позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну датою її фактичного надходження на реєстрацію. Доводи щодо витрат на правничу допомогу апелянтом не заявлялись, а тому судом апеляційної інстанції не оцінюються. Також, ЄСПЛ у п. 36 по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 1 липня 2003 року зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п.30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року). Судова колегія зазначає, що згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема, в рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, п. 29). Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статей 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Визначаючись щодо клопотання представника позивача, заявленого у відзиві на апеляційну скаргу від 24.03.2026, де позивач просить суд стягнути з ГУ ДПС у Вінницькій області витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 грн, понесені стороною позивача під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, колегія суддів враховує наступне. Так, за змістом підпункту 3.2.1 пункту 3.2 Договору про надання правничої допомоги № 15/07-2025 від 15.07.2025, який міститься у матеріалах адміністративної справи, в разі представництва в суді апеляційної інстанції Клієнт сплачує додатково 2000 грн (три тисячі) гривень 00 копійок (без ПДВ) - на протязі 2 робочих днів з дня відкриття провадження у справі судом апеляційної інстанції. В підтвердження понесених витрат у суді апеляційної інстанції представником позивача надано витяг з Приват24 відомості про вхідний платіж від 20.03.2026 на суму 3000 грн (оплата послуги згідно підпункту 3.2.1 пункту 3.2 Договору про надання правничої допомоги (представництво в апеляційному суді у справі № 120/10237/25), де платником вказано ТОВ "БК"Сан Сіті Драйв", а отримувачем Супруна М. Колегія суддів враховує, що сплата адвокату гонорару у розмірі 3000 грн, яка обумовлена власне Договором про надання правничої допомоги, стосується правничої допомоги, наданої вже після ухвалення рішення судом першої інстанції та у зв`язку з апеляційним переглядом справи, зокрема вивчення апеляційної скарги та підготовки відзиву на неї. Отже, такі витрати не були та об`єктивно не могли бути предметом розподілу судом першої інстанції. Разом з тим при вирішенні згаданого питання апеляційний суд враховує наступне. Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо. Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Стосовно витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, колегія суддів, враховуючи також заперечення апелянта з цього приводу, вважає, що розмір 3000 грн є завищеним, оскільки на час розгляду справи обставини справи, правові підстави позову не змінювалися, відзив на апеляційну скаргу фактично обґрунтований доводами адміністративного позову, текстова редакція такого відзиву містить виклад фактичних обставин справи, перелік і зміст норм права по суті спору. Суд апеляційної інстанції зауважує, що у будь-якому випадку надання правової допомоги з приводу вирішення навіть певної (усієї) сукупності процесуальних питань у апеляційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у більшому або такому ж розмірі, як надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом. Первинна - більш складна, об`ємна і потребує повного аналізу обставин справи та нормативно-правової бази. В свою чергу, процедурні питання є типовими, виконання яких потребує більш технічного підходу та не залежить від ціни позову та/або професійного досвіду виконавця. Таким чином, враховуючи наведені вище обставини, а також зміст та обсяг наданих послуг, зважаючи на наявність обґрунтованих заперечень апелянта з приводу заявленої стороною позивача до відшкодування суми, суд апеляційної інстанції вважає, що заявлений до відшкодування розмір правової допомоги за складення відзиву на апеляційну скаргу є завищеним та підлягає зменшенню судом. Отже, суд апеляційної інстанції визначає співмірний розмір, який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Вінницькій області за вказану послугу у суді апеляційної інстанції в розмірі 1000 грн. Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року - без змін. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Сан Сіті Драйв" задовольнити частково. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Сан Сіті Драйв", понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 1000,00 грн (одна тисяча гривень). В задоволенні решти вимог заяви, - відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий Томчук А.В. Судді Драчук Т. О. Савицька Н.В.