Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/33790/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/33790/25 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М. Дата і місце ухвалення: 13 травня 2026 року, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Тарновецького І.І., суддів: Бойка А.В., Шевчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року у справі №420/33790/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В : У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просила: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо встановлення особливостей нарахування пенсії ОСОБА_1 : «не підлягає МП, призначена за рішенням суду у твердому розмірі з 22.10.2019 року довічно», непроведення на загальних підставах поточних масових перерахунків та індексації пенсії, невиплату підвищення до пенсії 25% за пізніший вихід на пенсію, починаючи з 22.10.2019 року, компенсаційних виплат до пенсії залежно від віку ОСОБА_1 , компенсації втрати частини доходів за затримку строків виплати пенсії з 22.10.2019 року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести, починаючи з 22.10.2019 року, перерахунок/індексацію та виплачувати позивачу пенсію за віком на загальних підставах, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне державне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, як непрацюючому пенсіонеру, з урахуванням загального трудового стажу та довідок про заробітну плату за період роботи з 1975 по 1993 роки, виданих державним унітарним підприємством «Севастопольський морський завод імені Серго Орджонікідзе» від 04.04.2019 року №380, №381, №382, №383, №384, з підвищенням до пенсії 25% за більш пізній вихід на пенсію, компенсаційними виплатами до пенсії залежно від віку ОСОБА_1 , компенсацією втрати частини доходів за затримку строків виплати пенсії за період з 22.10.2019 року по день виплати заборгованості по пенсії, на визначений ОСОБА_1 банківський рахунок. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо встановлення особливостей нарахування пенсії ОСОБА_1 : «не підлягає МП, призначена за рішенням суду у твердому розмірі з 22.10.2019 року довічно». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без застосування до її пенсійних виплат особливості «не підлягає МП, призначена за рішенням суду у твердому розмірі» та з дотриманням вимог статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 22.10.2019 року, з урахуванням виплачених сум. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути питання щодо встановлення ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 25% за пізніший вихід на пенсію, проведення індексації пенсії та прийняти за результатами розгляду рішення із врахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії у розмірі 25 відсотків за більш пізній вихід на пенсію та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 25% за більш пізній вихід на пенсію відповідно до частини третьої статті 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 22 жовтня 2019 року. 26 березня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року у справі №420/33790/25, в якій просила зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подати звіт про виконання зазначеного судового рішення у строк до п`ятнадцяти днів з дня постановлення відповідної ухвали суду. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року у справі №420/33790/25 задоволено та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подати до суду звіт про виконання зазначеного судового рішення. 05 травня 2026 року відповідачем подано звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року у справі №420/33790/25, в якому пенсійний орган зазначив про виконання покладених судом зобов`язань у повному обсязі. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року у справі №420/33790/25 з урахуванням постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2026 року та встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Херсонській області новий строк для подання звіту про виконання судового рішення протягом трьох місяців з дня набрання ухвалою законної сили. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для правильного вирішення питання про прийняття звіту про виконання судового рішення, порушення норм процесуального права та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянтка зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 05 травня 2026 року, оскільки рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року у справі №420/33790/25, з урахуванням постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2026 року, відповідачем не виконано у повному обсязі. Апелянтка вказує, що відповідачем не здійснено виплату заборгованості за рішенням суду, не проведено виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії, а також не враховано окремі складові пенсійного забезпечення, які, на її думку, підлягають виплаті під час виконання судового рішення. Крім того, апелянтка зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки її запереченням щодо поданого звіту, безпідставно прийняв звіт відповідача та встановив надмірний строк для подання нового звіту про виконання судового рішення. У зв`язку з цим просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 05 травня 2026 року, накласти штраф на керівника відповідача та зобов`язати останнього подати новий звіт про виконання судового рішення у скорочений строк. У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області заперечувало проти її задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції. Відповідач зазначав, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року з урахуванням постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2026 року проведено перерахунок пенсії позивачці без застосування особливості «не підлягає МП, призначена за рішенням суду у твердому розмірі», здійснено нарахування підвищення до пенсії у розмірі 25 відсотків за більш пізній вихід на пенсію та визначено суму заборгованості, яка підлягає виплаті на виконання судового рішення. Відповідач вказував, що ним вчинено всі передбачені законом дії, необхідні для виконання судового рішення, а невиплата нарахованих сум зумовлена особливостями бюджетного фінансування та порядком виконання судових рішень, встановленим чинним законодавством. У зв`язку з цим Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року без змін. Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Вирішуючи поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області звіт про виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем надано відомості та документи, які свідчать про вчинення дій, спрямованих на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року з урахуванням постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2026 року у справі №420/33790/25, зокрема проведено відповідний перерахунок пенсії позивачки та визначено суму заборгованості, що підлягає виплаті на виконання судового рішення. Разом із тим суд першої інстанції встановив, що судове рішення виконано не в повному обсязі, оскільки нарахована заборгованість фактично не виплачена, проте відповідачем наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють повне виконання рішення суду, та вжиті заходи щодо його виконання. За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для прийняття поданого звіту та одночасного встановлення нового строку для подання звіту про подальше виконання судового рішення. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за його виконанням здійснює суд. Згідно з частинами другою, третьою статті 14 КАС України та частиною першою статті 370 КАС України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, їх посадовими особами та іншими суб`єктами, на яких поширюється дія такого рішення. Судовий контроль за виконанням судових рішень є однією з процесуальних гарантій забезпечення принципу обов`язковості судового рішення та спрямований на досягнення його реального виконання. Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може здійснювати контроль за його виконанням у порядку, встановленому цим Кодексом. За змістом статей 382-2, 382-3 КАС України, вирішуючи питання про прийняття або відмову у прийнятті звіту суб`єкта владних повноважень, суд повинен встановити не лише факт повного чи неповного виконання судового рішення, а й з`ясувати, чи вчиняються суб`єктом владних повноважень реальні та достатні дії, спрямовані на його виконання, чи наведено об`єктивні причини, які перешкоджають повному виконанню рішення, а також чи відповідає поданий звіт вимогам процесуального закону. Верховний Суд у своїй практиці зазначав, що судовий контроль за виконанням судових рішень є складовою механізму забезпечення обов`язковості судового рішення та спрямований на досягнення його реального виконання й ефективного поновлення порушених прав особи. Відповідні висновки викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 24 вересня 2025 року у справі №400/464/24. Оцінюючи доводи апеляційної скарги крізь призму наведених норм права, колегія суддів зазначає таке. Як убачається з матеріалів справи, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року, з урахуванням постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2026 року, на Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області покладено обов`язок здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачці без застосування особливості «не підлягає МП, призначена за рішенням суду у твердому розмірі», а також здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 25 відсотків за більш пізній вихід на пенсію. На виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року про встановлення судового контролю відповідач подав звіт про виконання судового рішення, до якого долучив документи, що підтверджують проведення відповідного перерахунку пенсії, нарахування сум на виконання судового рішення та визначення розміру заборгованості, яка підлягає виплаті. Дослідивши поданий звіт, суд першої інстанції встановив, що рішення суду виконано не в повному обсязі, оскільки нарахована сума заборгованості на момент розгляду звіту залишалася невиплаченою. Водночас судом встановлено, що відповідачем проведено необхідні розрахунки, визначено суму заборгованості, включено її до відповідного реєстру та наведено обставини, які, на його думку, перешкоджають фактичній виплаті коштів. За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для прийняття звіту та одночасного встановлення нового строку для подання звіту про подальше виконання судового рішення. Доводи апеляційної скарги фактично ґрунтуються на тому, що рішення суду не виконано у повному обсязі через відсутність фактичної виплати нарахованої заборгованості. Разом з тим сама по собі обставина неповного виконання судового рішення не є безумовною підставою для відмови у прийнятті звіту. Частиною одинадцятою статті 382-3 КАС України прямо передбачено право суду прийняти звіт та одночасно встановити новий строк для подання наступного звіту про виконання судового рішення. Саме такий процесуальний механізм був застосований судом першої інстанції у даній справі. З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції не дійшов висновку про повне виконання рішення суду та не припинив здійснення судового контролю. Навпаки, встановивши наявність невиконаної частини рішення, суд продовжив контроль за його виконанням шляхом встановлення нового строку для подання звіту. Колегія суддів також відхиляє доводи апеляційної скарги щодо невиплати компенсації втрати частини доходів, оскільки питання щодо нарахування та виплати такої компенсації не охоплюється змістом судового рішення, виконання якого є предметом судового контролю у даній справі. Колегія суддів не вбачає підстав вважати встановлений судом першої інстанції тримісячний строк для подання нового звіту необґрунтованим чи таким, що не відповідає обставинам справи, оскільки визначення такого строку належить до дискреційних процесуальних повноважень суду, який може здійснювати контроль за виконанням судового рішення. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оцінивши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї та матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку поданому Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області звіту про виконання судового рішення та обґрунтовано прийняв його, одночасно встановивши новий строк для подання звіту про подальше виконання рішення суду відповідно до вимог частини одинадцятої статті 382-3 КАС України. За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року постановлена з додержанням норм процесуального права, відповідає встановленим у справі обставинам, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Підстави для скасування оскаржуваної ухвали та задоволення апеляційної скарги відсутні. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року про прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року у справі №420/33790/25 та встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках та порядку, передбачених статтями 328, 329 КАС України. Головуючий: І.І. Тарновецький Судді: А.В. Бойко О.А. Шевчук