Постанова 4854 № 420/30176/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/30176/25 Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А. Дата і місце ухвалення: 17.03.2026р., м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Бойка А.В., суддів : Тарновецького І.І., Шевчук О.А. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В : У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд: визнати протиправною бездіяльність військової частини військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану військовослужбовцю ОСОБА_1 ; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 видати наказ, яким перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 15.11.2024 по 13.06.2025 додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану в розмірі 100 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2026 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після тяжкої травми за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, за період з 02.12.2024р. по 25.12.2024р. та з 28.03.2025р. по 28.04.2025р. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану», в розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після тяжкої травми за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, за період з 02.12.2024р. по 25.12.2024р. та з 28.03.2025р. по 28.04.2025р., з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням в частині задоволення позову військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не повне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення від 17.03.2026р. у відповідній частині, з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 . В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не враховано, що у відзиві військової частини НОМЕР_1 було зазначено, що військова частина НОМЕР_1 включить ОСОБА_1 до виплати додаткової винагороди за вказані періоди. Відповідно до довідок військової частини НОМЕР_1 від 07.04.2026р. №1286, №1287 про нарахування та сплату додаткової винагороди ОСОБА_1 додаткова винагорода за вказані періоди вже була нарахована ще до винесення рішення судом першої інстанції. Отже, у військової частини відсутня протиправна бездіяльність щодо ненарахування додаткової винагороди позивачу. Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п.3 ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного: Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був призваний на військову службу по мобілізації відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 69/2022, та проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 13.06.2025 року №166, старшого солдата призваного за мобілізацією ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , колишнього старшого стрільця 1 аеромобільного відділення 3 аеромобільного взводу 7 аеромобільної роти 2 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 Десантно-штурмових військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 07 червня 2025 року №182-PC, відповідно до пункту другого частини 4 статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу у запас за підпунктом "б" (за станом здоров`я) за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), з 13 червня 2025 року виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення з направленням для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 . 13.06.2025р. позивач отримав грошовий атестат №4605 від 13.06.2025р., що засвідчив власним підписом на примірнику, що зберігається у відповідача. Звернення позивача до суду з даним позовом обумовлено невиплатою додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022р., за час перебування позивача на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування у період з 15.11.2024 по 13.06.2025. У жовтні 2024 року військовою частиною НОМЕР_1 складено довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №11198, якою засвідчено, що солдат ОСОБА_1 22.09.2024р. отримав поранення: вибухову травму, множинні вогнепальні сколкові сліпі поранення правої нижньої кінцівки, правої сідниці, грудної клітини справа (непроникаюче), акубаротравму без перфорації барабанних перетинок. Обставини поранення: 22.09.2024 року, під час безпосередньої участі в бойових діях, по захисту Батьківщини, при виконанні бойових завдань у складі військової частини НОМЕР_2 в районі населеного пункту АДРЕСА_1 , внаслідок ворожого мінометного обстрілу та від розриву ворожого снаряду військовослужбовець 2 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 отримав поранення. Під час поранення був екіпірований у засобах індивідуального захисту (бронежилет, шолом). Поранення отримав при виконанні обов`язків військової служби пов`язаних із захистом Батьківщини, під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації. Поранення не пов`язане з вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, навмисного спричинення тілесного ушкодження або самогубства. Підстава: наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 25 вересня 2024 року №2568/НОД. Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25 вересня 2024 року №2568/НОД, підрозділи військової частини НОМЕР_1 задіяні у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території України. Поранення навідник 2 аеромобільного відділення 3 аеромобільного взводу 5 аеромобільної роти 2 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 отримав під час безпосередньої участі у бойових діях по захисту Батьківщини, при виконанні бойових завдань у складі військової частини НОМЕР_2 в районі населеного пункту АДРЕСА_1 . 15.11.2024 року позивач отримав поранення під час участі у бойових діях по захисту Батьківщини, що засвідчено довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 04.12.2024 №15818. У матеріалах справи наявні докази перебування позивача на стаціонарному лікуванні, а саме: згідно виписного епікризу із медичної картки стаціонарного хворого №5070, у період з 23.09.2024 по 07.10.2024 рр. позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Міська лікарня №7» Запорізької міської ради з діагнозом: вибухова травма (22.09.2024); згідно виписки із медичної картки стаціонарного хворого, у період з 15.11.2024 по 17.11.2024 рр. позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради з діагнозом: МВП (15.11.2024); згідно виписки із медичної картки стаціонарного хворого №9540/1, у період з 18.11.2024 по 02.12.2024 рр. позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Вінницька міська клінічна лікарня №1» з діагнозом: травма (15.11.2024); згідно виписки із медичної картки стаціонарного хворого №8299, у період з 02.12.2024 по 25.12.2024 рр. позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Козятинська ЦРЛ» Козятинської міської ради з діагнозом: МВП (15.11.2024); згідно виписки із медичної картки стаціонарного хворого №419, у період з 28.03.2025 по 28.04.2025 рр. позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Багатопрофільний шпиталь ветеранів» Одеської обласної ради з діагнозом: наслідки поранення (15.11.2024). 09.05.2025 року позаштатною постійно діючою гарнізонною військово-лікарською комісією №2 в/ч НОМЕР_3 проведено медичний огляд капітана ОСОБА_1 . За результатами огляду складено довідку ВЛК № 2025-0509-1243-2954-0 від 09.05.2025, відповідно до якої постанова ВЛК про причинний зв`язок, захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): МВП 15.11.2024, Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. За ступенем тяжкості (наказ МОЗ України від 04.07.2007 №370): Травма відноситься до тяжких. Документи про причинні зв`язки: Довідка про обставини травми № 15818 від 04.12.2024. У матеріалах справи наявні докази перебування позивача у відпустці для лікування за станом здоров`я, а саме: згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.12.2024 №373, старший солдат ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , 25 грудня 2024 року був виписаний після лікування з КП "Козятинська ЦРЛ" КМР, м. Козятин Вінницької області та за висновком військово-лікарської комісії вибув у відпустку за станом здоров`я до с. Липецьке Одеської області, тривалістю 30 (тридцять) діб з 26 грудня 2024 року по 24 січня 2025 року; згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.01.2025 №25, старший солдат ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , за висновком військово-лікарської комісії продовжив відпустку за станом здоров`я до АДРЕСА_2 , тривалістю 30 (тридцять) діб з 25 січня 2025 року по 23 лютого 2025 року; згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.02.2025 №55, старший солдат ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , за висновком військово-лікарської комісії продовжив відпустку за станом здоров`я до АДРЕСА_2 , тривалістю 30 (тридцять) діб з 24 лютого 2025 року по 25 березня 2025 року; згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.03.2025 №87, старший солдат ОСОБА_1 прибув до пункту постійної дислокації, АДРЕСА_3 з відпустки за станом здоров`я; згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.03.2025 №87, старший солдат ОСОБА_1 вибув з пункту постійної дислокації, АДРЕСА_3 на лікування до КНП «Багатопрофільний шпиталь ветеранів» ООР, м. Одеса; згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.04.2025 №122, старший солдат ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , 29 квітня 2025 року прибув до пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_3 після стаціонарного лікування з КНП "Багатопрофільний шпиталь ветеранів" ООР, м. Одеса. 23.03.2025р. позивач подав рапорт командиру військової частини НОМЕР_1 щодо виплати додаткової щомісячної винагороди із розрахунку 100 000 грн. на підставі абзацу шостого пункту 3 вимоги Міністерства оборони України №5818/3/ від 06.03.2023р., у зв`язку з отриманням поранення під час виконання бойового завдання, за період з 23 вересня 2024 року по 07 жовтня 2024 року. 01.08.2025р. позивач подав рапорт командиру військової частини НОМЕР_1 щодо виплати додаткової щомісячної винагороди із розрахунку 100 000 грн. на підставі абзацу шостого пункту 3 вимоги Міністерства оборони України №5818/з/ від 06.03.2023р., у зв`язку з отриманням поранення під час виконання бойового завдання, за період з 15 листопада 2024 року по 02 грудня 2024 року, та з 26 грудня 2024 року по 25 березня 2025 року. Листом командира військової частини НОМЕР_1 від 01.08.2025р. вих. №1772/766/ВихЗПІ у відповідь на адвокатський запит представника позивача повідомлено, що на підставі рапорту ОСОБА_1 №1772/20153 від 23.03.2025р. військовою частиною НОМЕР_1 було вжито заходів щодо оформлення виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень відповідно до положень п. 10 12 розділу XXXIV наказу Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018р. (в редакції станом на 31.01.2023р.). Згідно з даними системи електронного документообігу (СЕДО), зазначений рапорт було належним чином зареєстровано, погоджено відповідними посадовими особами частини та включено до службового пакету документів, переданого до фінансового органу для подальшої реалізації. На підставі рапорту ОСОБА_1 №1772/45212 від 01.08.2025р. військовою частиною НОМЕР_1 було вжито заходів щодо оформлення виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень відповідно до положень п. 10 12 розділу XXXIV наказу Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018р. (в редакції станом на 31.01.2023). Згідно з даними системи електронного документообігу (СЕДО), зазначений рапорт було належним чином зареєстровано, погоджено відповідними посадовими особами частини та включено до службового пакету документів, переданого до фінансового органу для подальшої реалізації. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн. за час перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустках для лікування протягом періоду з 15.11.2024р. по 13.06.2025р., позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, дійшов висновку про протиправність бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, в розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після тяжкої травми за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, за період з 02.12.2024р. по 25.12.2024р. та з 28.03.2025р. по 28.04.2025р. На підставі ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає правильність висновків суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, тобто в частині задоволення позову ОСОБА_1 . Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції у відповідній частині колегія суддів виходить з наступного. Згідно зі статтею 1 Закону України від 20.12.1991р. №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до ч.2 ст.1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. Згідно ч.4 ст.9 Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018р. за №745/32197 (далі - Порядок №260). Згідно п.2 Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги. Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби). Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому відповідними Указами Президента України воєнний стан в Україні продовжувався та триває. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 Про введення воєнного стану в Україні та №69 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 28 лютого 2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова №168). Пунктом 1 Постанови №168 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Згідно п.1-2 Постанови №168 виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення. Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії; захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення); загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини (виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла). Наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року №44 затверджені Зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №

260. Зокрема, доповнено Порядок №260 новим розділом XXXIV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану», який застосовується з 01 лютого 2023 року. Так, відповідно до п. 11 розд. XXXIV Порядку №260, у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які: загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини,- виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла), у тому числі за місяць початку військової служби; захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення),- за час перебування в полоні (заручниках) та до дня звільнення включно або за час перебування в інтернуванні та до дня повернення до України або за час безвісної відсутності; у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці. Пунктом 12 розділу XXXIV Порядку №260 визначено, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини. Згідно п.13 розділу XXXIV Порядку №260, військово-лікарськими (лікарсько-експертними) комісіями закладів охорони здоров`я (установ) під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі охорони здоров`я (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000 гривень за час цієї відпустки. Відповідно до пункту 15 розділу XXXIV Порядку №260, підготовка проєктів наказів для здійснення виплати додаткової винагороди покладається на підрозділи, що відповідають за ведення обліку особового складу. Таким чином, додаткова винагорода підлягає виплаті, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а також військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії. Матеріалами справи підтверджується перебування позивача на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, отриманого 15.11.2024р., а саме: з 15.11.2024 по 17.11.2024 рр. у КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради з діагнозом: МВП (15.11.2024); з 18.11.2024 по 02.12.2024 рр. у КНП «Вінницька міська клінічна лікарня №1» з діагнозом: травма (15.11.2024); з 02.12.2024 по 25.12.2024 рр. у КП «Козятинська ЦРЛ» Козятинської міської ради з діагнозом: МВП (15.11.2024); з 28.03.2025 по 28.04.2025 рр. у КНП «Багатопрофільний шпиталь ветеранів» Одеської обласної ради з діагнозом: наслідки поранення (15.11.2024). Також матеріалами справи підтверджується перебування позивача у відпустках для лікування, а саме: з 26 грудня 2024 року по 24 січня 2025 року; з 25 січня 2025 року по 23 лютого 2025 року; з 24 лютого 2025 року по 25 березня 2025 року. Положення Постанови КМУ №168 передбачають встановлення двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди за період перебування на стаціонарному лікуванні або у відпустці для лікування, а саме: пов`язаність поранення (контузія, травма, каліцтво) військовослужбовця із захистом Батьківщини, а також таке поранення є тяжким за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії. Наявність у ОСОБА_1 сукупності обох умов підтверджено матеріалами справи та не заперечується військовою частиною. Як правильно встановлено судом першої інстанції, під час судового розгляду відповідач нарахував позивачу додаткову винагороду за час перебування на стаціонарному лікуванні з 15.11.2024 по 17.11.2024 рр., з 18.11.2024 по 02.12.2024 рр., а також за час перебування у відпустці для лікування з 26.12.2024 року по 24.01.2025 року, з 25.01.2025 року по 23.02.2025 року, з 24.02.2025 року по 25.03.2025 року. Позивач, в свою чергу, не надав заперечень щодо виплати йому додаткової винагороди за вказані періоди. Щодо позовних вимог в частині періоду перебування на стаціонарному лікуванні з 02.12.2024 по 25.12.2024 рр., з 28.03.2025 по 28.04.2025 рр., то разом із відзивом відповідач надав до суду рапорт командира 2 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 командиру військової частини НОМЕР_1 від 14.11.2025р. №1772/68336-в, відповідно до якого клопотав щодо позитивного рішення про виплату старшому солдату ОСОБА_1 додаткової щомісячної винагороди із розрахунку 100 000 грн. на підставі абзацу шостого пункту 3 вимоги Міністерства оборони України №5818/з/ від 06.03.2023р., у зв`язку з отриманням поранення під час виконання бойового завдання за період з 03 грудня 2024 по 25 грудня 2024 року та з 26 березня 2025 по 30 квітня 2025 року. Військова частина стверджувала, що позивача буде включено до наказу командира військової частини НОМЕР_1 про виплату додаткової винагороди на підставі рапорту командира НОМЕР_4 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 від 14.11.2025 №1772/68336-в. Враховуючи, що на час розгляду справи відповідачем не було надано суду доказів нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі до 100 000 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. №168, за час перебування позивача на стаціонарному лікуванні з 02.12.2024 по 25.12.2024рр. та з 28.03.2025 по 28.04.2025рр., тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою №168 від 28.02.2022р., в розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після тяжкої травми за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, за період з 02.12.2024 по 25.12.2024 рр. та з 28.03.2025 по 28.04.2025 рр. Доводи апеляційної скарги військової частини НОМЕР_1 висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст. ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2026 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Суддя-доповідач А.В. Бойко Судді І.І. Тарновецький О.А. Шевчук