LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Київський апеляційний суд369/16559/24

від 08.06.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 адвокатом Нікушиною Валерією Сергіївною про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Києво - Святошинського районного суду Київської області від 28 жовтня 2024 року …

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а,inbox@kia.court.gov.ua Єдиний унікальний номер справи № 369/16559/24 Головуючий у суді першої інстанції - Омельченко М.М. Номер провадження № 33/824/2071/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2026 року місто Київ Київський апеляційний суд в складі судді Яворського М.А., за участю секретаря судового засідання Марченко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану захисником Нікушиною Валерією Сергіївною, на постанову Києво - Святошинського районного суду Київської області від 28 жовтня 2024 року щодо притягнення : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання (перебування) - АДРЕСА_1 . до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - ВСТАНОВИВ: Постановою Києво - Святошинського районного суду Київської області від 28 жовтня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. Не погоджуючись із вказаним судовим рішення, захисник ОСОБА_1 - Нікушина В.С. подала апеляційну скаргу 12 березня 2026 року (а.с. 49-61), відповідно до якої просить скасувати оскаржувану постанову, а провадження відносно нього закрити. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що він отримав копію оскаржуваної постанови не отримував, а рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке адресовано ОСОБА_1 , насправді отримано ОСОБА_2 . При апеляційному розгляді справи в судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Нікушина В.С. підтримала доводи, викладені в поданій апеляційній скарзі, та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судупросили його задовольнити. При апеляційному розгляді справи в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 заперечив щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі та клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, просив у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Києво - Святошинського районного суду Київської області від 28 жовтня 2024 року - відмовити. Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників справи, які з`явились на розгляд справи, дослідивши матеріали провадження та перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, апеляційний суд дійшов висновку про таке. Відповідно до положень статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Дана норма визначає строк, з якого починає обраховуватись десятиденний строк на апеляційне оскарження й це день винесення постанови. Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи є підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» (Заява N 3236/03). Також, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії»). Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду буде порушувати законні права та інтереси сторін і суперечити принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України. (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13). Із тексту оскаржуваної постанови Києво - Святошинського районного суду Київської області від 28 жовтня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 приймав участь в судовому засіданні, що свідчить про те, що останній був обізнаний про прийняте судом рішення та строки його оскарження (а.с.35). Апеляційний суд також враховує, що апелянт був обізнаний про судове засідання, оскільки згідно зворотного поштового повідомлення (а.с. 34) ОСОБА_1 отримав судову повістку на судове засідання. В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - Нікушина В.С. зазначає, що копію постанови він не отримував, а отримував його син, проте не вказує, за яких обставин він дізнався про винесене судове рішення та коли саме, лише зазначає, що уклав з адвокатом договір про надання правової допомоги для отримання правової допомоги яка складалася з ознайомленням із матеріалами справи. Крім того, клопотання про поновлення строку належним чином не обґрунтоване, обмежується лише моментом ознайомлення із матеріалами справи, що є недостатнім, з огляду на те, скільки часу минуло з моменту винесення судового рішення у даній справі. Будь-яких доказів з прив`язкою до моменту отримання копії постанови апелянт також не додає. Апеляційна скарга на постанову Києво - Святошинського районного суду Київської області від 28 жовтня 2024 року подана захисником ОСОБА_1 - адвокатом Нікушиною В.С. 12 березня 2026 року, тобто з пропуском десятиденного строку на її оскарження. Діючий КУпАП не містить вимог до змісту апеляційної скарги, крім подання її в десятиденний строк з моменту проголошення постанови суду. Апеляційний суд констатує, що початок відліку перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі про адміністративне правопорушення розпочинається саме з моменту його винесення, а не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення чи ознайомлення з матеріалами справи. Згідно до ч.2 ст. 268 КУпАП України ОСОБА_1 , як особа щодо якої складений був протокол про адміністративне правопорушення, тобто будучи особою, яка притягується до адміністративної відповідальності має право на ознайомлення з матеріалами справи та право на отримання ухваленої у справі постанови та оскарження даної постанови. Однак матеріали даної справи не містять письмових звернень ОСОБА_1 до суду щодо реалізації ним вказаних вище прав на звернення до суду із заявою про ознайомлення із матеріалами справи та отримання копії постанови в частині отримання. Заяву про ознайомлення із матеріалами справи було подано захисником ОСОБА_1 , адвокатом Нікушиною В.С. лише 20 лютого 2026 року тобто після перебігу 1 року 4 місяців після ухвалення оскаржуваної постанови. Крім цього, апеляційний суд звертає увагу на те, що інформація щодо результатів судового розгляду є загальнодоступною та кожен може ознайомитися з нею на сайті судової влади, а зі змістом ухваленого судового рішення - на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень. Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України», якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Разом з тим, обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду не з дня винесення постанови, а з дня отримання копії постанови не може вважатись поважним. Апеляційна скарга не містить жодних доказів на підтвердження існування обставин, які були чи об`єктивно є непереборними, і які не залежали від волевиявлення ОСОБА_1 , чи які перешкоджали або створювали труднощі, або унеможливлювали своєчасно подати апеляційну скаргу чи будь-яким способом заявити про свою незгоду з винесеним судом рішенням, або вчинити будь-які інші дії, які можна було б розцінювати як спробу для оскарження постанови суду першої інстанції, суду не надано. Будь-яких обставин, які б позбавили апелянта можливості подати апеляційну скаргу в десятиденний строк з дня прийняття постанови, апелянтом не надано. Посилання в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження у зв`язку із тим, що відносно апелянта було складено декілька матеріалів про притягнення до адміністративної відповідності, не можуть бути поважною причиною на апеляційне оскарження, оскільки як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 приймав участь у розгляді справи, був обізнаний щодо результату його розгляду, а тому не був позбавлений можливості звернутися з апеляційною скаргою, будь яким процесуальним способом, у передбачений законом строк та в подальшому доповнити її. Враховуючи наведене, підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Києво - Святошинського районного суду Київської області від 28 жовтня 2024 року відсутні, а тому, відповідно до вимог статті 294 КУпАП, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала. На підставі наведеного та керуючись статтями 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 адвокатом Нікушиною Валерією Сергіївною про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Києво - Святошинського районного суду Київської області від 28 жовтня 2024 року - відмовити. Апеляційну скаргу подану захисником ОСОБА_1 адвокатом Нікушиною Валерією Сергіївною на постанову Києво - Святошинського районного суду Київської області від 28 жовтня 2024 року повернути особі, яка її подала. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду М.А.Яворський

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»