Постанова Київський апеляційний суд № 757/62496/21-п

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 червня 2026 року м. Київ Справа №757/62496/21 Провадження: № 33/824/2484/2026 Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Невідома Т. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргузахисника ОСОБА_1 - адвоката Ломакіної Юлії Сергіївни на постанову Печерського районного суду м. Києва від 06 жовтня2025 року, винесену під головуванням судді Білоцерківця О. А., про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, в с т а н о в и л а: Постановою Печерського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2025року, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП за закінченням строків накладення адміністративного стягнення закрито. Не погодившись із таким судовим рішенням в частині встановлення вини, захисник ОСОБА_1 - адвокат Ломакіна О. Ю.подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просила скасувати постанову Печерського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2025 року та провадження у справі закрити у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення. На обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку в частині встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення одночасно із закриттям провадження по справі у зв`язку із закінченням строків, передбачених статтею 38 КУпАП. На думку апелянтапоєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Ломакіна Ю. С. не з`явились. Адвокат Ломакіна Ю. С. подала клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно ч. 6 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Ураховуючи наведені положення процесуального заокну та подану до суду заяву захисника, вважаю за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Ломакіної Ю. С.відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП. В судовому засіданні прокурор Прокопов О. Е. заперечував проти апеляційної скарги та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін. Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши письмові матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доходжу висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані. Частиною 1 статті 172-6 КУпАП встановлена відповідальність за несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Згідно із ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтею 51 та статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. Для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язане з корупцією, має істотне значення як день його вчинення, так і день виявлення правопорушення. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що крім факту встановлення несвоєчасності подання декларації для наявності складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, необхідно також встановити відсутність поважних причин несвоєчасного подання декларації та чи є відповідна особа суб`єктом декларування відповідно до Закону України Про запобігання корупції. Згідно роз`яснень Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 09 квітня 2021 року №1089/0/2-21 виявлення адміністративного правопорушення - це установлення наявності підстав адміністративної відповідальності за його вчинення, тобто всіх об`єктивних та суб`єктивних ознак відповідного складу правопорушення. Обов`язок установлення вказаного факту, а також його документування, має особа, уповноважена складати протоколи про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією. Окрім того, така особа у різні періоди часу може отримувати різну інформацію про події та факти, що мають відношення до вчинення адміністративного правопорушення (збір документів, інформації, відібрання пояснень тощо). Висновок про те, що виявлено правопорушення, пов`язане з корупцією як сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, особа, уповноважена складати протокол про таке правопорушення, робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду провідного спеціаліста відділу організаційно-управлінського забезпечення діяльності НДУСЕ Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України, будучи державним службовцем категорії «В», відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог частини 1 статті 45 даного Закону, 10.06.2020 о 15:44 несвоєчасно, без поважних причин, подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік. ОСОБА_1 у порушення вимог ст. 45 Закону, несвоєчасно без поважних причин подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.. Датою виявлення правопорушення є дата складання протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язаного з корупцією, а саме 26 жовтня 2021 року. Тобто, відповідно до протоколу строк притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП сплив 25 жовтня 2023 року. Враховуючи вказані обставини, суд першої інстанції дійшовдо обґрунтованого висновку про необхідність закриття провадження на підставі ч. 4 ст. 38 КУпАП у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Твердження сторони захисту про те, що суд не може встановлювати вини особи, закриваючи справу в зв`язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП, апеляційний суд розцінює критично, враховуючи наступне. Відповідно до вимог ст. 283 КУпАП, постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити, зокрема, опис обставин, встановлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, прийняте по справі рішення. Статтями 245, 252, 280 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з`ясовані всебічно, повно і об`єктивно в їх сукупності. При цьому суд при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, і винести постанову, зміст якої має відповідати вимогам ст. 283 КУпАП. Пунктом 7 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Правовий аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що застосування п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАПможливе лише у випадку встановлення судом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні такого правопорушення провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАПчерез відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою обставиною, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі №910/18319/16, від 16 квітня 2019 року у справі №927/623/18. Отже, аналіз положень ст. 38 та п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАПсвідчить про те, що наслідком закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення є лише звільнення особи від накладення адміністративного стягнення. При цьому апеляційний суд звертає увагу і на те, що закриття справи із підстав, вказаних у п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАПне передбачає звільнення особи від адміністративної відповідальності, наслідком чого була б відсутність підстав для визнання вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Аналогічні висновки містяться у рішеннях ЄСПЛ, який, здійснюючи тлумачення положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вказує, що встановлення вини особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, є правильним навіть при закритті провадження у справі за строками давності і не порушує презумпції невинуватості особи (рішення ЄСПЛ від 25 серпня 1987 року «Лутц проти Німеччини»). З урахуванням наведеного встановлення вини особи є обов`язковим при доведеності вчинення нею будь-якого адміністративного правопорушення, в тому числі, і у випадку закриття справи із нереабілітуючих підстав. Отже, закриття провадження у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, обов`язково передує встановлення наявності або відсутності вини особи, оскільки лише на етапі вирішення питання про накладення адміністративного стягнення, тобто, після встановлення вини особи, суд перевіряє строки, передбачені ст. 38 КУпАП. За наслідками перевірки судового рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, судом першої інстанції належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, яким суд надав належну оцінку та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Враховуючи наведене, доходжу висновку, що постанова Печерського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2025року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Ломакіної Ю. С.слід залишити без задоволення. Керуючись ст. ст. 284, 294 КУпАП, суддя П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Ломакіної Юлії Сергіївнизалишити без задоволення. Постанову Печерського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Т. О. Невідома