Постанова Рівненський апеляційний суд № 569/18594/25

Рівненський апеляційний суд ___________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 червня 2026 року м. Рівне Справа № 569/18594/25 Провадження № 33/4815/686/26 Суддя Рівненського апеляційного суду Полюхович О.І., з участю: захисника Дупака В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Дупака В.Г. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 10 квітня 2026 року, ВСТАНОВИВ: Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 10 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком один рік. З матеріалів справи вбачається, що 26 серпня 2025 року о 18 год 16 хв. в м. Рівне по вул. Р.Шухевича, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя), і від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність. В поданій апеляційній скарзі захисник Дупак В.Г. просить скасувати постанову місцевого суду про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП у зв?язку із недоведенням у його діях складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що зупинка транспортного засобу була незаконною, оскільки поліцейськими не наведено належних та достатніх підстав для її здійснення, а всі подальші дії працівників поліції є похідними від такої незаконної зупинки. Патрульними було порушено вимоги ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв для проведення огляду та Інструкції про порядок виявлення ознак сп`яніння, зокрема щодо належного повідомлення ознак сп`яніння, проведення огляду та складання відповідних процесуальних документів. Доводить, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів перебування особи у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, а поведінка водія на відеозаписах не свідчить про наявність ознак такого стану. Вважає, що вимога поліцейських пройти огляд на стан сп`яніння була безпідставною, оскільки водію належним чином не повідомлено конкретні ознаки сп`яніння, які стали підставою для проведення огляду. Зауважує, що офіцером громади не було складено акту огляду на стан сп`яніння, чим порушено вимоги Інструкції про порядок виявлення ознак сп`яніння, а відтак процедура огляду проведена з істотними порушеннями закону. Таким чином, дії працівників поліції були спрямовані не на належне документування адміністративного правопорушення, а фактично на створення підстав для доставлення особи до органів ТЦК та СП. Крім того, після зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 самостійно пройшов медичний огляд у визначеному медичному закладі в межах встановленого двогодинного строку, за результатами якого ознак сп`яніння виявлено не було. Також просить поновити строк на апеляційне оскарження. Відповідно до ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Постанова відносно ОСОБА_1 винесена 10 квітня 2026 року за його присутності (а. с. 63). Копію постанови суду захисник Дупака В.Г.отримав 27 квітня 2026 року (а.с. 71). Апеляційна скарга подана до місцевого суду 07 травня 2026 року (а.с. 92). Отже, оскільки строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, то цей строк слід поновити. Заслухавши доводи захисника Дупака В.Г.на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та постанову суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Так, приписами ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно приписів ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. При прийняті постанови щодо ОСОБА_1 судом першої інстанції вказані вимоги закону було дотримано. Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджуються сукупністю зібраних в справі та досліджених в судовому засіданні достатніх та достовірних доказах, яким дана правильна юридична оцінка, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 434961 від 26 серпня 2025 року (а.с. 2); направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з яким ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в медичному закладі (а.с. 5); відеозаписами працівників поліції, якими зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у медичному закладі (файл 182725 UTC, час 05:19), а також зафіксовано рух та зупинку автомобіля Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 (файл WhatsApp Video 2025-09-04 at 07.39.36). Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування. Апеляційним судом не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 та порушень ними оформлення адміністративних матеріалів, що ставили б під сумнів його вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Жодних доказів порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) до апеляційної скарги додано не було. Доводи сторони захисту про безпідставність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 є необґрунтованими, оскільки як вбачається з відеозапису працівників поліції, транспортний засіб Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , був зупинений працівниками поліції у зв`язку з тим, що водій не користувався ременем безпеки, що є законною підставою для зупинки транспортного засобу. Факт вчинення зазначеного порушення підтверджується постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 5578534 від 26 серпня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121126 КУпАП. Таким чином, зупинка транспортного засобу була здійснена на законних підставах, а твердження про її безпідставність не відповідають фактичним обставинам справи. Твердження адвоката Дупака В.Г. про те, що матеріали справи не містять доказів перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння та що його поведінка на відеозаписах свідчить про відсутність ознак сп`яніння апеляційний суд вважає непереконливими з огляду на наступне. Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. При цьому, незгода водія із наявністю в нього ознак сп`яніння, не звільняє його від обов`язку, передбаченого п. 2.5. ПДР, виконати вимогу поліцейського про проходження відповідного огляду. Відеозаписом зафіксовано, що працівник поліції перед складанням адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 роз`яснив йому, що за відмову від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння в медичному закладі також передбачена відповідальність, однак ОСОБА_1 ствердно відмовився від проходження вказаного огляду (файл 182725UTC, час 05:19). Разом з цим, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до відеоматеріалів ОСОБА_1 здійснив таку відмову свідомо і добровільно, без будь-якого тиску з боку працівників поліції. Покликання захисника на те, що ОСОБА_1 не було повідомлено ознак наркотичного сп`яніння є безпідставними та спростовуються відеозаписом на якому працівник поліції чітко вказує ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння (файл 180725UTC, час 09:40). Апеляційний суд не бере до уваги висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26 серпня 2025 року, згідно якого ОСОБА_1 на момент проведення огляду не перебував у стані наркотичного сп`яніння, виходячи з наступного. У відповідності з вимогами ст. 266 КУпАП, п. 9 розділу ІІ Інструкції огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського, який з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Разом з цим, з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 пройшов вказаний огляд в медичному закладі після складання щодо нього адміністративних матеріалів з власної ініціативи та за відсутності працівників поліції, що свідчить про порушення вимог ст. 266 КУпАП та п. 9 розділу ІІ Інструкції. Крім того, апеляційний суд наголошує, що відмова особи від проходження огляду на стан сп`яніння на законну вимогу працівників поліції є самостійною підставою для притягнення до відповідальності за порушення особою вимог п. 2.5 ПДР, незалежно від проходження чи непроходження в подальшому огляду водієм в медичному закладі. Доводи захисника про те, що дії працівників поліці були спрямовані на доставлення ОСОБА_1 до органів ТЦК та СП не підтверджуються матеріалами справи. На переконання суду, дії та характер спілкування поліцейських, які зафіксовані відеозаписами, не можна розцінювати як провокацію з метою доставлення ОСОБА_1 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Крім того, в ході спілкування водія з патрульними, будь-яких працівників ТЦК та СП відеоматеріалами не зафіксовано. Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для скасування судового рішення та не впливають на правильність висновку суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Стягнення суддею накладене з врахуванням положень ст. 33, ст. 38 КУпАП в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке на думку апеляційного суду, буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст. 23 КУпАП. Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто. Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається. Керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст.294 КУпАП, суд П О С Т А Н О В И В: Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 10 квітня 2026 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу його захисника Дупака В.Г. без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович