Постанова Рівненський апеляційний суд № 569/28633/25

Рівненський апеляційний суд ___________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 травня 2026 року м. Рівне Справа № 569/28633/25 Провадження № 33/4815/578/26 Суддя Рівненського апеляційного суду Полюхович О.І., з участю: захисника Волошина І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Волошина І.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 27 лютого 2026 року, ВСТАНОВИВ: Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 27 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавлення права керування транспортними засобам строком на один рік. З матеріалів справи вбачається, що 12 грудня 2025 року о 22 год. 04 хв. в м. Рівне по вул. Київська, 67, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови, звужені зіниці, які не реагують на світло). Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у медичному закладі відмовився, а саме вчиняв дії по ухиленню від проходження огляду, зокрема, протягом двох годин не надав біологічне середовище (сечу). Такими діями ОСОБА_1 повторно протягом року порушив п. 2.5 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП. Також з матеріалів справи слідує, що 09 січня 2026 року о 21 год. 08 хв. в м. Рівне, вул. Відінська, 40, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford C-Max, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (розширені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у медичному закладі відмовився, а саме вчиняв дії по ухиленню від проходження огляду, зокрема, відмовився надати біологічне середовище. Такими діями ОСОБА_1 повторно протягом року порушив п. 2.5 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП. Крім того, 28 січня 2026 року о 16 год. 57 хв. в м. Рівне по вул. Соборна, 289А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford C-Max, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя). Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у медичному закладі відмовився, а саме вчиняв дії по ухиленню від проходження, зокрема, протягом наданого часу відмовився надати біологічне середовище (сечу). Такими діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановами Рівненського міського суду Рівненської області від 20 лютого 2026 року справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 №569/28633/25, №569/2031/26, №569/2801/26 об`єднані в одне провадження. В поданій апеляційній скарзі захисник Волошин І.В. просить скасувати постанову місцевого суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Зазначає, що матеріали справи не підтверджують факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, оскільки з відеозаписів убачається його згода пройти відповідний огляд у медичному закладі. Неможливість здати сечу була обумовлена наявністю уролітіазу та порушенням функції сечовипускання, що підтверджується медичними документами, а тому не може розцінюватися як ухилення від огляду. Вказує, що працівниками поліції та медичним закладом не було забезпечено відбір іншого біологічного середовища, хоча Інструкція передбачає можливість дослідження не лише сечі, а й слини, змивів чи крові. За таких обставин висновок про відмову від проходження огляду є безпідставним, а сама процедура огляду проведеною з порушенням установленого порядку. Доводить, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази наявності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння. З актів медичного огляду вбачається, що його свідомість була ясною, поведінка адекватною, мова не порушена, реакція зіниць на світло жива, а рухова координація не порушена. При цьому спосіб встановлення працівниками поліції ознак наркотичного сп`яніння на відеозаписах не зафіксовано. Вважає, що матеріали справи не підтверджують факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , оскільки відеозаписи не містять моменту зупинки автомобіля та безпосередньої фіксації керування ним транспортним засобом. У зв`язку з цим відсутня належна доказова база щодо об`єктивної сторони інкримінованого правопорушення. Зазначає, що працівники поліції діяли упереджено, оскільки підставою для ініціювання огляду фактично стало попереднє притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП. На думку апелянта, сам по собі факт наявності відомостей про попереднє притягнення не може бути підставою для висновку про перебування особи у стані сп`яніння. Доводить, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому його огляд на стан сп`яніння мав проводитися відповідно до спеціальної процедури, визначеної ст. 266-1 КУпАП, уповноваженими посадовими особами Військової служби правопорядку. Оскільки такий порядок дотриманий не був, результати проведеного огляду є недійсними та не можуть вважатися допустимими доказами у справі. Заслухавши доводи захисника Волошина І.В. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та постанову суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Так, приписами ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно приписів ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. При прийнятті постанови щодо ОСОБА_1 судом першої інстанції вказані вимоги закону було дотримано. Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на сукупності зібраних в справі та досліджених в судовому засіданні достатніх та достовірних доказах, яким дана правильна юридична оцінка: протоколах про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 539330 від 13 грудня 2025 року, серії ЕПР1 № 562992 від 09 січня 2026 року, серії ЕПР1 № 577915 від 28 січня 2026 року (а.с. 1, 23, 45); направленнях на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до медичного закладу КП «РОЦПЗН» від 12 грудня 2025 року, 09 січня 2026 року, 28 січня 2026 року (а.с. 17, 26, 48); відеоматеріалах з нагрудних камер працівників поліції. Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування. Апеляційний суд звертає увагу на те, що відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції є об`єктивними доказами, тобто такими, які у процесі доказування не встановлюються від людей і не залежать від їх суб`єктивного сприйняття певних обставин. Як вбачається з досліджених судом відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції від 12 грудня 2025 року, патрульні після зупинки транспортного засобу повідомили водію ОСОБА_1 про виявлені у нього ознаки наркотичного сп`яніння та запропонували йому пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі на що ОСОБА_1 спочатку сказав: «Пишіть відмову»(файл Clip 1, час: 01 хв. 30 02 хв. 45 с.), однак згодом погодився та проїхав до медичного закладу, де протягом відведеного часу не зміг здати біологічне середовище (сечу) (файли Clip7, Clip 8, Clip 9). Згідно відеозаписів працівників поліції від 09 січня 2026 року, поліцейські після зупинки транспортного засобу повідомили водію ОСОБА_1 про виявлені у нього ознаки наркотичного сп`яніння та запропонували йому пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння в медичному закладі, на що ОСОБА_1 погодився(файл Clip 1, час: 11 хв.07 с. 11 хв. 50 с). Після приїзду до медичного закладу ОСОБА_1 протягом тривалого часу не зміг здати біологічне середовище (сечу) (файли Clip 4, Clip 5, Clip 6, Clip 7, Clip 8, Clip 9). Як слідує з відеозаписів працівників поліції від 28 січня 2026 року, поліцейські після зупинки транспортного засобу повідомили водію ОСОБА_1 про виявлені у нього ознаки наркотичного сп`яніння та запропонували йому пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння в медичному закладі, на що ОСОБА_1 погодився(файл Clip 0, час: 09 хв.12 с. 11 хв. 50 с.; файл Clip 2). Після приїзду до медичного закладу ОСОБА_1 протягом тривалого часу не зміг здати біологічне середовище (сечу) (файли Clip 3, Clip 4, Clip 5, Clip 6, Clip 7, Clip 8). На переконання апеляційного суду, зафіксована відеозаписами поведінка ОСОБА_1 правильно розцінена працівниками поліції, як відмова від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння в медичному закладі, що підтверджує порушення ним п. 2.5 ПДР. Доводи захисника на те, що ОСОБА_1 не мігздати сечу у зв`язку порушенням функції сечовипускання, що підтверджується медичними документами, а тому не може розцінюватися як ухилення від огляду, на думку апеляційного суду є непереконливими, оскільки як вбачається з матеріалів справи, у всіх трьох випадках щодо ОСОБА_1 було складено адміністративні матеріали за ст. 130 КУпАП саме за відмову від проходження огляду, що свідчить про системне небажання водія проходити вказаний огляд. Твердження адвоката Волошина І.В. про те, що ОСОБА_1 фізіологічно не зміг здати біологічне середовище (сечу), при цьому, працівниками поліції та медичним закладом не було забезпечено можливість здачі інших біологічних зразків, апеляційний суд до уваги не бере з огляду на наступне. Наявність в Інструкції норми, яка містить перелік видів біологічного середовища, які, окрім сечі, можуть бути відібрані, жодним чином не означає, що це є альтернатива для особи, яка проходить огляд на стан сп`яніння, обирати вид біологічного середовища, яке йому зручно здавати. Вказана альтернатива встановлена для тих випадків, коли відсутня реальна об`єктивна можливість здати якийсь із зазначених видів біологічного середовища. Разом з цим, ОСОБА_1 не надав доказів незадовільного стану свого здоров`я, які б могли розцінюватися судом, як об`єктивна причина неможливості надання ним біологічного середовища (сечі) у медичному закладі у всіх трьох випадках, коли його зупиняли працівники поліції. Доводи апеляційної скарги про нібито упередженість працівників поліції є безпідставними та спростовуються відеозаписами працівників поліції. Жодних доказів порушення законодавства працівниками поліції чи медичними працівниками (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) до апеляційної скарги додано не було. Апеляційний суд вважає недостатньо обґрунтованими твердження захисника про те, що відеозапис працівників поліції не містить доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом на момент зупинки автомобіля, оскільки, як вбачається з відезаписів працівників поліції, впродовж всієї відеофіксації подій 12 грудня 2025 року, 09 січня 2026 року та 28 січня 2026 року ОСОБА_1 жодного разу не заперечував факт керування транспортним засобом Ford, номерний знак НОМЕР_1 . Суд критично відноситься до доводів апеляційної скарги про те, що оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, то за приписами ч. 3 ст. 266-1 КУпАП міг бути підданий огляду лише посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних силах України, оскільки відповідно до глави 13-Б КУпАП, присутність працівників Військової служби правопорядку у Збройних силах України є обов`язковою лише при складенні матеріалів про військові адміністративні правопорушення. Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для скасування судового рішення та не впливають на правильність висновку суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, місцевим судом обґрунтовано було перекваліфіковано дії ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 130 КУпАП на ч. 1 ст. 130 КУпАП. За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за протоколами про адміністративні правопорушення: серії ЕПР1 № 539330 від 13 грудня 2025 року, серії ЕПР1 № 562992 від 09 січня 2026 року, серії ЕПР1 № 577915 від 28 січня 2026 року. Стягнення суддею накладене з уврахуванням положень ст.ст. 33, 38 КУпАП в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. На думку апеляційного суду, таке стягнення буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст. 23 КУпАП. Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто. Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається. Керуючись ст. 6 ЄКПЛ, ст. 294 КУпАП, суд П О С Т А Н О В И В: Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 27 лютого 2026 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу його захисника Волошина І.В. без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович