Постанова Львівський апеляційний суд № 464/3177/25

Справа № 464/3177/25 Головуючий у 1 інстанції: Теслюк Д.Ю. Провадження № 22-ц/811/3549/25 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 травня 2026 року м. Львів Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Бойко С.М., суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 22 вересня 2025 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, встановив: У травні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ ФК «ЄАПБ») звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договорами №39583-11/2023 від 29.11.2023 року в розмірі 38902 грн. 18 коп. та №01582-12/2023 від 01.12.2023 року в розмірі 24375 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що 29.11.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №39583-11/2023, який підписано відповідачем електронним підписом. Підписанням вказаного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами правил надання грошових коштів у позику. 21.10.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №21102024, відповідно до умов якого, ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «ЄАПБ» приймає ці права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, відтак, ТОВ ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №39583-11/2023 на суму 38902 грн. 18 коп., яка складається із заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 9262 грн. 50 коп. та заборгованості за процентами в розмірі 29639 грн. 68 коп. Також, 01.12.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №01582-12/2023, який підписано відповідачем електронним підписом. Підписанням вказаного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами правил надання грошових коштів у позику. Згідно з умовами кредитного договору, відповідач зобов`язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки та на умовах, передбачених договором. 19.11.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №191124/2, відповідно до умов якого, ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «ЄАПБ» приймає ці права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, відтак, ТОВ ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №01582-12/2023 на суму 24375 грн., яка складається із заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 5000 грн. та заборгованості за процентами в розмірі 19375 грн. Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 22 вересня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК «ЄАПБ» заборгованість: за кредитним договором №39583-11/2023 від 29.11.2023 року в розмірі 38902 грн. 18 коп., яка складається із суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 9262 грн. 50 коп. та суми заборгованості за процентами 29639 грн. 68 коп.; за кредитним договором №01582-12/2023 від 01.12.2023 року в розмірі 24375 грн., яка складається із суми заборгованості за основою сумою боргу 5000 грн. та суми заборгованості за процентами 19375 грн., а всього 63277 грн. 18 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК «ЄАПБ» 3028 грн. судового збору, сплаченого при поданні позову. Рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_1 , просив його скасувати з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні даного позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що позивач не надав суду першої інстанції підписаних обома сторонами реєстрів боржників до договорів факторингу №21102024 від 21.10.2024 року та №191124/2 від 19.11.2024 року, а також доказів оплати вартості прав вимоги за цими договорами, надані витяги з реєстрів не містять підпису первісного кредитора ТОВ «Аванс Кредит», а тому, такі договори не підтверджують факт набуття позивачем права вимоги до нього. Звертає увагу, що відповідно до ст.517 ЦК України, первісний кредитор зобов`язаний передати новому кредитору документи, які засвідчують права, що передаються, а боржник має право не виконувати обов`язку новому кредитору до надання доказів переходу прав, однак, позивачем не надано первинних бухгалтерських документів на підтвердження факту видачі кредитних коштів, а розрахунок заборгованості є одностороннім арифметичним підрахунком. При цьому, відповідач посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 30 січня 2018 року у справі №161/16891/15-ц, згідно з якою доказами, що підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Також звертає увагу, що суд першої інстанції не дослідив докази у повному обсязі, не перевірив факт отримання кредитних коштів, дійсність підписання договорів, правомірність відступлення права вимоги та не повідомив боржника про заміну кредитора, чим порушив вимоги ст.263 ЦПК України. 26.11.2025 року позивач ТОВ ФК «ЄАПБ» подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує доводи та вимоги апелянта. Звертає увагу, що договори про надання фінансового кредиту укладені з дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію», підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором (смс-код), що прирівнюється до власноручного підпису, відповідач власноруч заповнював заявки, зазначив номер телефону та номер банківської картки, факт перерахування кредитних коштів відповідачу підтверджується довідкою первісного кредитора про перерахування коштів на картку відповідача та детальним розрахунком заборгованості, які містять інформацію про здійснення відповідачем часткової оплати заборгованості за процентами. Додає, що між первісним кредитором та ТОВ ФК «ЄАПБ» укладено договори факторингу №21102024 від 21.10.2024 року та №191124/2 від 19.11.2024 року, на підтвердження виконання цих договорів надано витяги з реєстрів боржників та платіжні інструкції про оплату вартості права вимоги, відтак, підтверджено набуття права вимоги до відповідача. Звертає увагу, що неповідомлення боржника про заміну кредитора не є підставою для відмови в позові, оскільки норми чинного законодавства не покладають на нового кредитора обов`язку доводити факт такого повідомлення, а неотримання повідомлення не звільняє боржника від обов`язку погасити заборгованість, лише надає право виконати зобов`язання первісному кредитору. Також звертає увагу, що позивач не є первісним кредитором та банком, тому не може володіти банківськими виписками, які є банківською таємницею. Наголошує, що наданих доказів, зокрема: кредитних договорів, довідок про перерахування коштів, розрахунків заборгованості тощо достатньо для підтвердження наявності та розміру заборгованості, позаяк, відповідач не надав власного контррозрахунку, не заявив клопотання про проведення експертизи та не довів належного виконання зобов`язань. Відповідно до вимог ч.13 ст.7 та ч.1 ст.369 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження. Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 05.05.2026 року, є дата складення повного судового рішення 15.05.2026 року. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав. Судом встановлено, що 29.11.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №39583-11/2023, який підписано електронним підписом позичальника НОМЕР_1 . У зв`язку з укладенням цього договору, ТОВ «Аванс Кредит» надало ОСОБА_1 кредит в розмірі 9500 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а також з умовою повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Умовами договору погоджено строк кредитування 360 днів, дату надання кредиту 29.11.2023 року, дату погашення кредиту 22.11.2024 року, процентну ставку 2,50% в день. 21.10.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №21102024, відповідно до умов якого, фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників, згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги (п.1.2 договору факторингу №21102024). Згідно акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №21102024 від 21.10.2024 року, реєстр боржників передано в повному об`ємі відповідно до умов договору факторингу №21102024 від 21.10.2024 року. Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №21102024 від 21.10.2024 року, ТОВ «Аванс Кредит» передало право вимоги ТОВ ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 за кредитним договором №39583-11/2023 від 29.11.2023 року на суму 38902 грн. 18 коп., що підтверджується також копією з реєстру боржників до договору факторингу №21102024 від 21.10.2024 року. На підтвердження оплати фактором грошового зобов`язання, позивачем долучено платіжну інструкцію №501 від 25.10.2024 року про перерахування на рахунок ТОВ «Аванс Кредит» грошових коштів в сумі 3831820 грн. 15 коп. Відповідно до наданої АТ «Універсал Банк» інформації, 29.11.2023 року на рахунок, що емітований до картки № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_1 , було зараховано кошти в сумі 9500 грн. Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №39583-11/2023 від 29.11.2023 року, в ОСОБА_1 виникла заборгованість за вказаним договором в розмірі 38902 грн. 50 коп., що складається із заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 9262 грн. 50 коп. та заборгованості за процентами в розмірі 29640 грн. Також встановлено, що 01.12.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №01582-12/2023, який підписано електронним підписом позичальника НОМЕР_3 . У зв`язку з укладенням цього договору, ТОВ «Аванс Кредит» надало ОСОБА_1 кредит в розмірі 5000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Окрім цього, погоджено строк кредитування 360 днів, дата надання кредиту 29.11.2023 року, дата погашення кредиту 22.11.2024 року, процентна ставка 2,50% в день. 19.11.2024 року ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №191124/2, відповідно до умов якого фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою) , пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Згідно з п.1.2 договору факторингу №191124/2, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників, згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Згідно акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №191124/2 від 19.11.2024 року, реєстр боржників передано в повному об`ємі відповідно до умов договору факторингу №191124/2 від 19.11.2024 року. Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №191124/2 від 19.11.2024 року, ТОВ «Аванс Кредит» передало ТОВ ФК «ЄАПБ» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №01582-12/2023 на суму 24375 грн., що підтверджується також копією з реєстру боржників до договору факторингу №191124/2 від 19.11.2024 року. На підтвердження оплати фактором грошового зобов`язання, позивачем долучено платіжну інструкцію №545 від 22.11.2024 року про перерахування на рахунок ТОВ «Аванс Кредит» грошових коштів в сумі 4209773 грн. 02 коп. Відповідно до наданої АТ «Універсал Банк» інформації, 01.12.2023 року на рахунок, що емітований до картки № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_1 , було зараховано кошти в сумі 5000 грн. Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №01582-12/2023 від 01.12.2023 року, в ОСОБА_1 виникла заборгованість за вказаним договором в розмірі 24375 грн., що складається із заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 5000 грн. та заборгованості за процентами в розмірі 19375 грн. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно зі ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України). В силу положень ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. За змістом ч.2 ст.1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до частини 3 статті 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону). Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону). Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. З наданих позивачем доказів та здобутими доказами судом під час розгляду справи в суді першої інстанції встановлено факт укладення між первісним кредитором ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 договорів про надання фінансового кредиту №39583-11/2023 від 29.11.2023 року та №01582-12/2023 від 01.12.2023 року, на підставі яких відповідачу були надані кошти в кредит шляхом зарахування таких на його картковий рахунок (картку № НОМЕР_2 ), відкритий в АТ «Універсал Банк». Кредитні кошти по кожному з договорів були зараховані на картковий рахунок ОСОБА_1 в день укладення відповідного договору в розмірі, визначеного його умовами. Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №39583-11/2023 від 29.11.2023 року, відповідачу в період з 29.11.2023 року по 21.10.2024 року нараховували проценти за користування кредитом за процентною ставкою 2,5% в день від суми (тіла) кредиту, загальний розмір заборгованості склав 38902 грн. 18 коп., з яких: 9262 грн. 50 коп. сума заборгованості за основною сумою боргу, 29639 грн. 68 коп. сума заборгованості за процентами. Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №01582-12/2023 від 01.12.2023 року, відповідачу в період з 01.12.2023 року по 19.11.2024 року нараховували проценти за користування кредитом за процентною ставкою 2,5% в день від суми (тіла) кредиту, загальний розмір заборгованості склав 24375 грн., з яких: 5000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 19375 грн. сума заборгованості за процентами. Однак, суд першої інстанції, беручи до уваги вказані розрахунки, не врахував наступного. 22.11.2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ, який набрав чинності 24.12.2023 року, та яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування». Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%. У п.4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3498-ІХ визначено необхідність надавачам фінансових послуг, не зазначеним у пункті 3 цього розділу, та надавачам допоміжних послуг протягом 30 днів з дня набрання чинності цим Законом привести свою діяльність та документи у відповідність з вимогами цього Закону. Отже, починаючи з 25.12.2023 року (наступний день після набрання чинності Законом №3498-ІХ), максимальний розмір денної процентної ставки за договором не міг перевищувати 1%. При цьому, надавачі фінансових послуг, яким зокрема є позивач, зобов`язувалися привести свою діяльність у відповідність вищевказаних змін. У той же час, пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5% (з 24.12.2023 року до 22.04.2024 року); протягом наступних 120 днів 1,5% (з 23.04.2024 року до 20.08.2024 року). Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому, перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту. Враховуючи, що первісним кредитором ТОВ «Аванс Кредит» в певні періоди нараховувалися ОСОБА_1 проценти за ставкою, яка перевищувала максимальний розмір денної процентної ставки, колегія суддів вважає за необхідне здійснити новий розрахунок заборгованості з урахуванням прийнятого 22.11.2023 року Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ, який набрав чинності 24.12.2023 року та яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», з урахуванням здійснених ОСОБА_1 платежів по договорах. ТОВ «Аванс Кредит» нарахування заборгованості за процентами по договору №39583-11/2023 від 29.11.2023 року здійснював у період строку надання кредиту, а саме: з 29.11.2023 року по 21.10.2024 року. В згаданий період ТОВ «Аванс Кредит» мало право нараховувати ОСОБА_1 проценти за користування кредитними коштами в наступному розмірі: з 29.11.2023 року по 22.04.2024 року за ставкою 2,5% в день; з 23.04.2024 року по 20.08.2024 року за ставкою 1,5% в день; з 21.08.2024 року по 21.10.2024 року за ставкою 1% в день. У вказаний період ОСОБА_1 здійснив наступні погашення: 24.12.2023 року 5937 грн. 50 коп.; 17.01.2024 року 5937 грн. 50 коп.; 15.02.2024 року 5937 грн. 50 коп.; 07.03.2024 року 5937 грн. 50 коп.; 01.04.2024 року 5937 грн. 50 коп.; 26.04.2024 року 5937 грн. 50 коп.; 20.05.2024 року 5937 грн. 50 коп.; 21.05.2024 року 231 грн. 56 коп.; 24.06.2024 року 5789 грн. Беручи до уваги максимальний розмір денної процентної ставки у відповідний період, на момент останнього платежу здійсненого ОСОБА_1 24.06.2024 року, ним було повністю погашено заборгованість за процентами, не повернутим залишився лише кредит в розмірі 3771 грн. 01 коп. Враховуючи законне право ТОВ «Аванс Кредит» на нарахування процентів до 21.10.2024 року, а також те, що після 24.06.2024 року ОСОБА_1 не здійснював погашення заборгованості, тому станом на 21.10.2024 року заборгованість за процентами становила 5562 грн. 24 коп., а загальний розмір заборгованості за кредитним договором №39583-11/2023 від 29.11.2023 склав 9333 грн. 25 коп. Нарахування заборгованості за процентами по договору №01582-12/2023 від 01.12.2023 року ТОВ «Аванс Кредит» здійснювало в період строку надання кредиту, а саме з 01.12.2023 року по 19.11.2024 року. В цей період ТОВ «Аванс Кредит» мало право нараховувати ОСОБА_1 проценти за користування кредитними коштами в наступному розмірі: з 01.12.2023 року по 22.04.2024 року за ставкою 2,5% в день; з 23.04.2024 року по 20.08.2024 року за ставкою 1,5% в день; з 21.08.2024 року по 19.11.2024 року за ставкою 1% в день. У вказаний період ОСОБА_1 здійснив наступні погашення: 26.12.2023 року 3125 грн.; 19.01.2024 року 3125 грн.; 15.02.2024 року 3125 грн.; 09.03.2024 року 3125 грн.; 03.04.2024 року 3125 грн.; 28.04.2024 року 3125 грн.; 24.05.2024 року 3125 грн.; 24.06.2024 року 3125 грн. Беручи до уваги максимальний розмір денної процентної ставки у відповідний період, на момент останнього платежу, здійсненого ОСОБА_1 24.06.2024 року, ним було повністю погашено заборгованість за процентами, не повернутим залишився лише кредит в розмірі 1867 грн. 72 коп. Враховуючи законне право ТОВ «Аванс Кредит» на нарахування процентів до 19.11.2024 року, а також те, що після 24.06.2024 року ОСОБА_1 не здійснював погашення заборгованості, тому станом на 19.11.2024 року заборгованість за процентами становила 3296 грн. 53 коп., а загальний розмір заборгованості за кредитним договором №01582-12/2023 від 01.12.2023 року склав 5164 грн. 25 коп. Частинами 1 та 2 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Відповідно до ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. У відповідності до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Відповідно до ст.ст.1080, 1084 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги. 21.10.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №21102024, відповідно до якого ТОВ ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №39583-11/2023 від 29.11.2023 року. 19.11.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №191124/2, відповідно до якого ТОВ ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №01582-12/2023 від 01.12.2023 року. Відповідно до п.1.2 договорів факторингу №21102024 від 21.10.2024 року та №191124/2 від 19.11.2024 року, перехід права вимоги відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників. Колегія суддів звертає увагу, що згадані акти наявні в матеріалах справи та підписані обома сторонами ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ ФК «ЄАПБ». Витяги з реєстрів боржників містять усю необхідну інформацію про боржника (ПІБ, РНОКПП, номер договору, суми заборгованості). Відсутність підпису первісного кредитора на витягу не спростовує факту відступлення, оскільки, згідно з п.1.2 договору факторингу, саме акт є підтвердженням переходу прав, витяг є похідним документом, сформованим для зручності і не потребує окремого підпису первісного кредитора. Таким чином, ТОВ ФК «ЄАПБ» є правонаступником позикодавця ТОВ «Аванс Кредит» за кредитними договорами №39583-11/2023 від 29.11.2023 року та №01582-12/2023 від 01.12.2023 року, укладеними між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 . Колегія суддів вважає доведеним, що між первісним кредитором (ТОВ «Аванс Кредит») та ОСОБА_1 укладено кредитні договори №39583-11/2023 від 29.11.2023 року та №01582-12/2023 від 01.12.2023 року в електронній формі з дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав договори електронним підписом одноразовим ідентифікатором (смс-кодом), що прирівнюється до власноручного підпису, отримав кредитні кошти (9500 грн. та 5000 грн., відповідно) на власну банківську картку, що підтверджується довідками ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (iPay.ua) та інформацією АТ «Універсал Банк», а також здійснював часткове погашення заборгованості, що свідчить про визнання ним факту укладення договорів та отримання коштів. Доведеним є й факт набуття позивачем у встановленому законом порядку прав кредитора по відношенню до відповідача ОСОБА_1 , як боржника за кредитними договорами, на підставі вказаних вище договорів факторингу. Доводи апеляційної скарги щодо неповідомлення боржнику про заміну кредитора не мають правового значення для вирішення даного спору, оскільки, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення заборгованості, а лише надає право виконати зобов`язання первісному кредитору. Щодо доводів відповідача про відсутність в позивача первинних документів, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач не є первісним кредитором та банком, тому не може володіти банківськими виписками, які є банківською таємницею. Наданих доказів (кредитних договорів, довідок про перерахування коштів, детальних розрахунків заборгованості з інформацією про часткові оплати) достатньо для підтвердження наявності заборгованості та можливості здійснення судом перевірки правильності нарахування боргу. Отже, колегія суддів, здійснивши розрахунок заборгованості, з урахуванням прийнятого 22 листопада 2023 року Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ, який набрав чинності 24 грудня 2023 року та яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», а також з урахуванням здійснених ОСОБА_1 платежів по кредитних договорах, дійшла висновку, що розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ ФК «ЄАПБ» становить: -за кредитним договором №39583-11/2023 від 29.11.2023 року 9333 грн. 25 коп., з яких: 3771 грн. 01 коп. основна сума боргу (тіло кредиту), 5562 грн. 24 коп. сума заборгованості за процентами; -за кредитним договором №01582-12/2023 від 01.12.2023 року 5164 грн. 25 коп., з яких: 1867 грн. 72 коп. основна сума боргу (тіло кредиту), 3296 грн. 53 коп. сума заборгованості за процентами. Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ ФК «ЄАПБ» за кредитними договорами становить 14497 грн. 50 коп. Враховуючи наведене, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції змінити, зменшивши розмір стягуваної з відповідача на користь позивача заборгованості: -за кредитним договором №39583-11/2023 від 29.11.2023 року: з 38902 грн.18 коп. до 9333 грн. 25 коп., яка складається: із суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 3771 грн. 01 коп. та суми заборгованості за процентами в розмірі 5562 грн. 24 коп.; -за кредитним договором №01582-12/2023 від 01.12.2023 року: з 24375 грн. до 5164 грн. 25 коп., яка складається: із суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 1867 грн. 72 коп. та суми заборгованості за процентами в розмірі 3296 грн. 53 коп., та відповідно зменшивши загальний розмір заборгованості з 63277 грн. 18 коп. до 14497 грн. 50 коп. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ч.10 ст.141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Встановлено, що за подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028 грн., а відповідач за подання апеляційної скарги сплатив судовий збір у розмірі 4542 грн. Отже, ураховуючи вимоги статті 141 ЦПК України та наслідки розгляду справи апеляційним судом часткове задоволення позову (23%), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 696 грн. 44 коп. В свою чергу, у зв`язку з частковим задоволенням апеляційної скарги, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3497 грн. 34 коп., пропорційно до розміру позовних вимог, у задоволенні яких позивачу відмовлено (77%). У зв`язку з тим, що на позивача покладено більшу суму судових витрат, йому необхідно сплатити на користь відповідача різницю в сумі 2800 грн. 90 коп. (3497 грн. 34 коп. 696 грн. 44 коп.), тому оскаржуване рішення в частині розподілу судових витрат також підлягає зміні. В решті, рішення суду залишити без змін. Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.4, 381, 382, 384 ЦПК України, суд ухвалив: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 22 вересня 2025 року в частині визначення розміру заборгованості за кредитними договорами, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», змінити, зменшивши розмір стягуваної заборгованості: за кредитним договором №39583-11/2023 від 29.11.2023 року до 9333 гривень 25 копійок, з яких: 3771 гривень 01 копійка заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту), 5562 гривень 24 копійок заборгованість за процентами; за кредитним договором №01582-12/2023 від 01.12.2023 року до 5164 гривень 25 копійок, з яких: 1867 гривень 72 копійок заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту), 3296 гривень 53 копійок заборгованість за процентами, та зменшивши загальний розмір заборгованості до 14497 гривень 50 копійок. Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 22 вересня 2025 року в частині розподілу судових витрат змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини рішення в такій редакції: «Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2800 гривень 90 копійок.». В решті рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 15 травня 2026 року. Головуючий С.М. Бойко Судді: С.М. Копняк А.В. Ніткевич