Ухвала КАС ВС № 990/215/26

УХВАЛА 05 червня 2026 року м. Київ справа №990/215/26 адміністративне провадження №П/990/215/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Білак М.В., суддів: Жука А.В., Уханенка С.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Офісу Президента України про виплату моральної компенсації, ВСТАНОВИВ: 30 травня 2026 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду як суду першої інстанції позовну заяву, в якій просив: - зобов`язати виплатити моральну компенсацію Офісом Президента України в термін до 90 днів за безпорадність та злочинну безвідповідальність 37 000 000 000 доларів США пересічному громадянину України ОСОБА_1 ; - якщо судові засідання з тих чи інших причин затягнуться більше ніж на 6 місяців, то сума позовних вимог щодо виплати коштів буде збільшуватися з кожним наступним місяцем на 100 000 000 000 грн. Позовна заява зареєстрована у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду 02 червня 2026 року та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 червня 2026 року для розгляду справи № 990/215/26 визначено склад колегії суддів: Білак М.В. - головуюча суддя, судді: Жук А.В., Уханенко С.А. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України). Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 9 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України). Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України). Відповідно до частини першої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. За частиною 2 цієї ж статті суд з урахуванням конкретних обставин справи може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. При цьому наведений в частині другій статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України перелік не є вичерпним. Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників. Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) адміністративного судочинства, а також його завданню. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 липня 2021 року у справі № 9901/235/20 та в ухвалі від 01 лютого 2023 року у справі № 9901/97/21 зауважила, що учасник судового процесу має користуватися процесуальними правами саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Якщо ж такий учасник здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей (образити, принизити суд, його суддів, інших посадових осіб, виявити до них і до їхніх дій власні негативні емоції тощо), він виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 45, частині восьмій статті 139, частині першій статті 144, пункті 5 частини першої статті 145, статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України. Отже, вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати наслідки, встановлені частиною третьою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України. Перевіряючи зміст позовної заяви, Верховний Суд установив, що обґрунтування вимог ОСОБА_1 зводяться до образливих висловлювань на адресу Президента України, Офісу Президента України, Парламенту та Уряду України (наприклад: «На превеликий жаль в Офісі Президента України не керуються - Здоровим Глуздом»; «А тому Вони реально - Ідіоти та …/лайливе слово/»; «Будь ласка зупиніть Ідіотизм та … /лайливе слово/ Офісу Президента, Парламенту та Уряду України»; «Чи можливо Судді Верховного Суду наївно та по-дитячому вважають, якщо Зеленський має чмошну Корочку та фуфловий Кабінет то Він полюбому - правий? Ха! Це реальна - … /лайливе слово/! Зеленський - геній! Але серед - Коміків та Клоунів»; «… парафіновою Конституцією, ні фуфловими Законами…»; при зверненні до Суду керувався «Здоровим Глуздом та Залізною Логікою», а не «Марсіанською Ахінеєю»; у додаток до позовної заяви надав 25 сторінок, що «підтверджують Імпотентність Офісу Президента!»). Проте використання таких висловлювань є неприпустимим при оформленні, зокрема, позовної заяви, а тому розцінюється як зловживання процесуальними правами. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2021 року у справі №9901/23/21 дійшла висновку, що дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню адміністративного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом учасником судового процесу чи його представником неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, представника, суду тощо. Тому суди не повинні розглядати справи, в яких особа, яка ініціювала судовий процес, використовує свої процесуальні права на шкоду іншим учасникам судового процесу й інтересам правосуддя. У процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участі в судовому процесі. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 07 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21, від 08 липня 2021 року у справі № 9901/235/20. Суд не повинен толерувати використання образливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні в заявах по суті справи, ні в заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц, від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19, від 07 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19). Зважаючи на те, яким чином ОСОБА_1 виклав зміст (текст) позовної заяви та, яким при цьому лексиконом він оперував, колегія суддів вважає, що звернення до суду з позовною заявою такого змісту є виявом неповаги як до адресата звернення, так і до суду. Використання образливих, принизливих висловлювань є неприпустимим при оформленні позовної заяви. За правилами частини третьої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Таким чином, оскільки позивач використовує свої процесуальні права з метою, несумісною із завданням адміністративного судочинства, й таким чином виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, іншими словами - зловживає ним, його позовна заява підлягає поверненню на підставі частини третьої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України. Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 45, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ: Позовну заяву ОСОБА_1 до Офісу Президента України про виплату моральної компенсації - повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами. Копію цієї ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву. Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення та набирає законної сили після перегляду в апеляційному порядку, якщо її не скасовано, або після закінчення строку на апеляційне оскарження. Судді М.В. Білак А.В. Жук С.А. Уханенко