Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/4836/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 червня 2026 рокуСправа №460/4836/25 пров. №А/857/27492/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: судді-доповідача Качмара В.Я., суддів Заверухи О.Б., Матковської З.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Міністерство оборони України, про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року (суддя Щербаков В.В., м.Рівне, повний текст складено 04 червня 2025 року), - ВСТАНОВИВ: У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ОТЦК) в якому просила: визнати протиправною відмову відповідача щодо перерозподілу, нарахування та виплати невиплаченої частки одноразової грошової допомоги, яка мала б бути виплачена ОСОБА_5 ; зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 невиплаченої частки одноразової грошової допомоги, яка мала б бути виплачена ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_6 . Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову ОТЦК від 24.02.2025 щодо перерозподілу невиплаченої частки одноразової грошової допомоги, яка мала б бути виплачена ОСОБА_5 . Зобов`язано ОТЦК направити заяву ОСОБА_1 для здійснення перерозподілу невиплаченої частки одноразової грошової допомоги, яка мала б бути виплачена ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_6 за підпорядкуванням, відповідно до пункту 4.2 «Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану», затверджених наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 45 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 за № 176/39232; далі Порядок №45). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, в частині задоволених позовних вимог, його оскаржили скаржники, які із покликанням на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. В апеляційній скарзі вказують, що чинним законодавством не передбачено можливість виплати або припинення виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю військовослужбовця (сина) через смерть особи, якій вона була призначена (дружини) на іншого отримувача одноразової грошової допомоги (матері). Зазначають, що даний спір є приватно-правовим, оскільки у цій справі позивач не оскаржує рішення про призначення одноразової грошової допомоги, а не погоджується виключно з тими обставинами, що сума призначеної та невиплаченої за життя спадкодавця (дружини сина) одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, може входити до складу спадщини для осіб (спадкоємців), які жодним чином не пов`язані з особою загиблого військовослужбовця. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. У зв`язку зі звільненням з посади судді ОСОБА_7 , (головуючий суддя у цій справі), згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2026, справа № 460/4836/25 передана на розгляд головуючого судді Качмара В.Я. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОТЦК зазначивши про відсутність підстав для виплати одноразової грошової допомоги, фактично вирішив подану заяву по суті. Тобто, відповідач порушив розподіл повноважень органів військового управління у питанні призначення спірної одноразової грошової допомоги та вирішив питання про відсутність права позивачки на отримання такої допомоги, що має здійснюватись Комісією Міністерства оборони України (далі МОУ). Такі висновки суду першої інстанції, відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ОСОБА_1 є матір`ю, а ОСОБА_5 - дружиною ОСОБА_6 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Згідно з витягом з протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії від 03.07.2024 №1976 поранення ОСОБА_6 призвело до смерті; поранення пов`язане із захистом Батьківщини. Відповідно до рішення засіданні комісії МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 19.04.2025 №76/168 (далі Рішення; Комісія відповідно) матері - ОСОБА_1 та дружині - ОСОБА_5 загиблого було призначено одноразову грошову допомогу. Вказане підтверджується листом ОТЦК від 24.02.2025. Однак, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 померла. 18.02.2025 позивач ОСОБА_1 звернулась із заявою до ОТЦК про виплату невиплаченої частки одноразової грошової допомоги, яка мала б бути виплачена померлій ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_6 . Однак, листом відповідача від 24.02.2025 №12/1/1418 їй було відмовлено та роз`яснено, що невиплачена сума є спадковим майном та підлягає виплаті спадкоємцям ОСОБА_5 . Скаржники ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є дітьми померлої ОСОБА_5 . Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частин першої, другої статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон №2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби. Статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон №2011-XII) встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом. В силу вимог пункту 2 частини першої статті 3 Закону №2011-ХІІ його дія поширюється на членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти. Згідно із частинами першою, другою статті 16 Закону №2011-ХІІ (в редакції на дату загибелі військовослужбовця) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби. За приписами статті 16-1 Закону №2011-ХІІ зокрема, у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення). Згідно з частиною третьою статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідно до частин першої, восьмої, дев`ятої статті 16-3 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України. У зв`язку з введенням воєнного стану в України, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова №168) було встановлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону №2011-ХІІ, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору. За загальним правилом, визначеним пунктом 2 Постанови № 168 днем виникнення у членів сім`ї, батьків та утриманців загиблого військовослужбовця права на отримання одноразової грошової допомоги є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть. Із матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що відповідно до Рішення Комісії матері ОСОБА_1 та дружині ОСОБА_5 загиблого ОСОБА_8 було призначено одноразову грошову допомогу. На момент виникнення у членів сім`ї та батьків загиблого військовослужбовця права на отримання одноразової грошової допомоги механізм призначення і виплати такої одноразової грошової допомоги визначався «Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі Порядок № 975). Питання призначення та виплати одноразової грошової допомоги також врегульоване Порядком №

45. Цей Порядок № 45 визначає завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД), передбаченої пунктом 2 Постанови №168, алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів. Відповідно до пункту 1.2. розділу I Порядку № 45 визначено, що ОГД призначається та виплачується у разі загибелі військовослужбовця Збройних Сил України (далі - військовослужбовець) під час дії воєнного стану, а також смерті осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого на військовій службі в Збройних Силах України у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва) (далі - під час захисту Батьківщини). Відповідно до пункту 1.7 вказаного Порядку ОГД призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. Заява (додаток 1) подається до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦКСП) незалежно від місця реєстрації заявника. Призначення і виплата ОГД не здійснюються у випадках, визначених статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Зміст наведених нормативно правових актів не передбачає призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови № 168 померлій особі, яка входила за життя в коло членів сім`ї, батьків та утриманців загиблого військовослужбовця. Як вбачається зі змісту прохальної частини позовної заяви, позивач визначив спосіб захисту порушених прав шляхом скасування рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 , що викладене у листі від 24.02.2025 №12/1/1418, про відмову у виплаті частки одноразової грошової допомоги та зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 невиплачену частку одноразової грошової допомоги, яка мала б бути виплачена ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_6 . Відповідно до частини шостої статті 16-3 Закону 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Розділ ІІІ Порядку №45 передбачає повноваження органів військового управління щодо призначення та виплати ОГД. Так, пунктом 3.1 визначено, що районний (міський) ТЦКСП: 1) є органом, уповноваженим приймати документи (додаток 2) від осіб, які можуть звернутися за ОГД, оформлювати документи для її призначення та виплати. Доповідь про результати проведеної роботи щодо встановлення осіб, які можуть звернутися за ОГД (додаток 3), подається за підпорядкованістю у обласний (Київський міський) ТЦКСП; 2) інформує про осіб, які можуть звернутися за ОГД та проживають поза територією відповідальності районного (міського) ТЦКСП, ті обласні (Київський міський) ТЦКСП, на території відповідальності яких (за наявною інформацією) вони проживають, з наданням копій документів щодо загиблого та його сім`ї,- не пізніше 5-ти робочих днів після отримання відповідної інформації; 3) якщо після надсилання доповіді про результати проведеної роботи щодо встановлення осіб, які можуть звернутися за ОГД (додаток 3), отримано документи (інформацію) щодо інших осіб, які можуть бути віднесені до зазначених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», не пізніше наступного робочого дня повідомляє про це засобами зв`язку та письмово за підпорядкованістю обласний (Київський міський) ТЦКСП для подальшого невідкладного інформування Департаменту соціального забезпечення; 4) у встановленому порядку представляє інтереси Міністерства оборони України у судових справах, пов`язаних з визначенням кола осіб, яким виплачується ОГД, звертається до суду щодо залучення до цих справ інших членів сім`ї загиблого, інтересів яких вони стосуються; 5) веде облік осіб загиблих (померлих) військовослужбовців (осіб, звільнених з військової служби), та осіб, які звернулися (можуть звернутися) за отриманням ОГД. В свою чергу, відповідно до пункту 3.2. Порядку №45 обласний (Київський міський) ТЦКСП: 1) є органом, уповноваженим подавати висновок щодо можливості призначення ОГД (додаток 4). У разі отримання інформації, яка не відповідає раніше наданому висновку, не пізніше 3 робочих днів подається новий висновок з урахуванням встановлених обставин; 2) проводить перевірку отриманих з Департаменту соціального забезпечення результатів попереднього опрацювання документів для призначення ОГД, та не пізніше 3 робочих днів після їх реєстрації письмово повідомляє про результати проведеної роботи; 3) у встановленому порядку представляє інтереси Міністерства оборони України у судових справах, пов`язаних з визначенням кола осіб, яким виплачується ОГД, звертається до суду щодо залучення до справ інших членів сім`ї загиблого, інтересів яких вони стосуються; 4) веде облік осіб загиблих (померлих) військовослужбовців (осіб, звільнених з військової служби), та осіб, які звернулися (можуть звернутися) за отриманням ОГД. Алгоритм опрацювання документів, які подаються для призначення та виплати ОГД визначено в пунктах 4.1. - 4.4 розділу IV Порядку №45, якими передбачено, що члени сім`ї звертаються до районного (міського) ТЦК СП незалежно від місця реєстрації та подають документи, зазначені в додатку

2. Районний (міський) ТЦКСП приймає від заявника (незалежно від місця його реєстрації) документи, завіряє копії цих документів, не пізніше 7 робочих днів після надходження всіх документів (додаток 5) надсилає їх обласному (Київському міському) ТЦКСП за підпорядкуванням. Обласний (Київський міський) ТЦКСП перевіряє отримані документи, визначає осіб, які документально підтвердили своє право на одержання ОГД, складає висновок (додаток 4) та доповіді (додаток 3), які разом з іншими документами, зазначеними в додатку 6, надсилаються до Департаменту соціального забезпечення (через Управління соціальної підтримки). В подальшому документи опрацьовуються структурними підрозділами апарату Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України відповідно до їх повноважень та подаються на розгляд Комісії Міноборони. Згідно з пунктом 4.5 Порядку №45 після прийняття головним розпорядником бюджетних коштів рішення щодо призначення ОГД (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання - у разі коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) Департамент соціального забезпечення не пізніше 3 робочих днів доводить його до фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_5 для інформування обласних (Київського міського, районних, міських) ТЦКСП, та, у разі її призначення,- готує проєкти розподілів відкритих асигнувань для виплати допомоги в порядку черговості відповідно до дати надходження документів з обласного (Київського міського) ТЦКСП. Враховуючи наведене, Порядком №45 встановлена чітка процедура щодо звернення осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, повноваження органів військового управління щодо призначення та виплати ОГД та алгоритм опрацювання документів, які подаються для призначення та виплати ОГД, який повинен бути дотриманий як особами, які звертаються за такою виплатою, так і органами військового управління. З матеріалів справи видно, що наслідками подання позивачкою до ОТЦК заяви щодо виплати частки невиплаченої ОСОБА_5 , листом від 24.02.2025 відповідач відмовив у виплаті та зазначив, що частка буде виплачена спадкоємцям. Аналіз встановлених обставин вказує на те, що відповідач зазначивши про відсутність підстав для виплати ОГД, фактично вирішив подану заяву по суті. Тобто, порушив розподіл повноважень органів військового управління у питанні призначення спірної ОГД та вирішив питання про відсутність права позивачки на отримання/неотримання ОГД, що має здійснюватись Комісією. Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС) визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Як роз`яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення» вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов: - лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача; - повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав; - вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява. З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що з врахуванням змісту позову заявлені позовні вимоги необхідно задовольнити шляхом визнання протиправною відмови відповідача та зобов`язання останнього направити заяву позивачки із доданими документами за підпорядкуванням відповідно до пункту 4.3 Порядку №

45. При цьому, покликання скаржників на правові норми, які регулюють порядок перерозподілу одноразової грошової допомоги між особами, що мають на неї право, норми Цивільного кодексу України в частині спадкування, не спростовують вказаних висновків, оскільки питання щодо права позивача на отримання одноразової грошової допомоги чи її перерозподілу між особами, які мають на неї право не вирішувалось судом першої інстанції в розрізі вказаної справи, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволено частково. Натомість, предметом апеляційного перегляду у цій справі є бездіяльність ОТЦК щодо не направлення до Комісії заяви позивачки для вирішення питання про виплату чи перерозподіл спірної ОГД. Оцінюючи наведені скаржниками доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку. Відповідно до частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС. Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. Б. Заверуха З. М. Матковська Повне судове рішення складено 04.06.2026.