Постанова 4851 № 520/13108/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 червня 2026 р. Справа № 520/13108/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Жигилія С.П., Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М. розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2026 по справі № 520/13108/2020 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області третя особа: Головне управління державної казначейської служби України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просить суд. - встановити судовий контроль шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень (боржника) - Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, Салтівський відділ Державної казначейської служби України Харківської області, Управління державної казначейської служби України у місті Харкові подати звіти про виконання судового рішення у справі № 520/13108/2020 від 01.12.2020, встановити відповідний строк для цього (не заперечую про 30-ть робочих днів). В обґрунтування заяви позивач зазначив, що наразі рішення суду у справі №520/13108/2020 від 01.12.2020 не виконано. За доводами позивача, невиконання рішення суду протягом п`яти років і трьох місяців є фактом невиконання (неналежного виконання) суб`єктами владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь позивача, тому наявні всі підстави для задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в даній справі. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2026, подану в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, третя особа Головне управління державної казначейської служби України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без задоволення. Відмовляючи в задоволенні заяви позивача суд першої інстанції виходив з того, що положеннями статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За висновком суду першої інстанції, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами. Разом з цим суд зазначив, що позивачем не наведено обґрунтованих підстав та ненадано доказів на обґрунтування заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Позивач не погодився з ухвалою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 у справі № 520/13108/2020, встановити судовий контроль за виконанням судового рішення у справі № 520/13108/2020 від 01.12.2020 року та зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, Головне управління державної казначейської служби України в Харківській області - подати в 30-ти денний термін, з часу отримання рішення суду про розгляд заяви про встановлення судового контролю, звіт до Харківського окружного адміністративного суду щодо виконання судового рішення у справі № 520/13108/2020 від 01.12.2020 року. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач зазначив, що судом першої інстанції не досліджено, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 у справі № 520/13108/2020, не виконано. Вказує, що звертаючись до суду першої інстанції із заявою про встановлення судового контролю, заявник наводив доводи та аргументи, що вказують на невиконання відповідачем рішення суду, яке набрало законної сили, однак останні залишилися поза увагою суду першої інстанції, а розгляд заяви відбувся поверхнево. Обставини виконання (невиконання) судового рішення, судом не досліджувалися та належна оцінка їм не надавалася, незважаючи на доводи заявника, викладені у заяві. Відповідач не реалізував своє процесуальне право на подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4 ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства (- далі КАС України), відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить частково задовольнити, з таких підстав. Приписами статті 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно зі ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Аналогічні положення містяться в статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Аналізуючи наведені норми, колегія суддів зауважує, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права. Відповідно до ч. 1-5 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення. У заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності). Якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви. За письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання. Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду. Заява, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Згідно зі ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду. За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців. Суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб`єкта владних повноважень. Якщо суб`єктом владних повноважень є колегіальний орган і судовим рішенням такого суб`єкта владних повноважень зобов`язано вчинити певні дії, суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення кожного з членів такого колегіального органу, до чиїх повноважень, завдань чи функцій належить забезпечення виконання такого судового рішення. З системного аналізу наведених вище правових норм випливає, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд. Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. Як свідчать матеріали справи, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2020 зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (юридична адреса: 61050, м. Харків, Майдан Героїв Небесної Сотні, 36, корпус 2; код ЄДРПОУ 26281249) провести перерахунок та виплату суддівської винагороди ОСОБА_1 судді Орджонікідзевського районного суду міста Харкова (25 серпня 1958 року народження, код НОМЕР_1 ), з урахуванням виплачених сум, за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки), без застосування обмеження, встановленого статтею 29 Закону України Про державний бюджет України на 2020 рік, обчисливши її відповідно до ст.130 Конституції України та ст. 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів Звертаючись до суду з заявою про встановлення судового контролю, позивач посилався на те, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 задоволено заяву старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області про зміну способу та порядку виконання рішення по справі №520/13108/2020 шляхом стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області на користь ОСОБА_1 нарахованої та невиплаченої суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 20220 року у розмірі 115550 (сто п`ятнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят) грн. 35 коп., однак відповідачем не виконано рішення суду. Разом з цим, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали суду від 03.04.2026 обставини виконання (невиконання) судового рішення в частині, що стосується нарахованої та невиплаченої суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 20220 року у розмірі 115550 (сто п`ятнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят) грн. 35 коп. суд першої інстанції не дослідив та належу оцінку їм не надав, незважаючи на доводи позивача, викладені у заяві. Відмовляючи в задоволенні заяви позивача суд першої інстанції обмежився посиланням на те, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суд може під час прийняття постанови у справі, що зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду та зазначає, що норма статті 382 КАС України не містить застереження, що суд може встановити судовий контроль за виконанням судового рішення лише одночасно з ухваленням останнього. У випадку ухилення боржника - суб`єкта владних повноважень від виконання судового рішення суд може постановити ухвалу про зобов`язання останнього подати звіт і після постановлення рішення у справі, якщо цього потребують обставини справи, що прямо передбачено ч. 1 ст. 382 КАС України. Колегія суддів зауважує, що у разі невиконання судового рішення особа, на користь якої ухвалено судове рішення, має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника - суб`єкта владних повноважень, передбачених як законодавством про виконавче провадження, так і КАС України, а законодавець не встановлює залежності звернення до суду із заявою в порядку статті 382 КАС України від того, чи здійснюється примусове виконання рішення суду органами державної виконавчої служби чи ні. Колегія суддів наголошує на тому, що, дійсно, встановлення судового контролю у цій категорії справ, є правом, а не обов`язком суду, однак, задля того, щоб відмовити в його встановленні, суд має перевірити належним чином доводи заявника, викладені в його заяві та навести підстави для висновку про відмову в задоволенні заяви, поданої у порядку ст. 382 КАС України. За змістом частини 1 ст. 382 КАС України, саме суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати звіт. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача. Із набранням чинності нової редакції КАС України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов`язковості судового рішення. З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції, що викладені в оскаржуваній ухвалі, помилковими та передчасними. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. За змістом частини 1 ст. 382 КАС України саме суд, який ухвалив судове рішення, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати звіт. З огляду на зазначене, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкового та передчасного висновку про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню, а справу належить передати для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2026 по справі № 520/13108/2020 - скасувати. Справу № 520/13108/2020 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя С.П. Жигилій Судді Т.С. Перцова Я.М. Макаренко