Постанова 4802 № 569/11978/24

Справа № 569/11978/24 Головуючий у 1 інстанції: Галінська В. В. Провадження № 22-ц/802/717/26 Доповідач: Карпук А. К. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 червня 2026 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Карпук А.К. суддів Бовчалюк З. А., Здрилюк О. І., секретар Власюк О. С. з участю: представника відповідача Лихого Б. П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кременецького міського голови Смаглюка Андрія Миколайовича про визнання неправомірним та скасування розпорядження, за апеляційною скаргою Кременецького міського голови Смаглюка Андрія Миколайовича, подану в його інтересах ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 06 грудня 2024 року та додаткове рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 23 грудня 2024 року в складі судді Галінської В. В., встановив: У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Кременецького міського голови Смаглюка А. М. про визнання протиправним та скасування розпорядження № 135-о від 06 червня 2024 року, мотивуючи тим, що 06 червня 2024 року Кременецьким міським головою ОСОБА_3 було прийняте розпорядження № 135-о про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни, а саме за неналежне виконання обов`язків щодо дотримання умов контракту в частині невиконання вимог, передбачених підпунктами 1, 5, 7, 20, 25, 27 пункту 2.1 контракту від 22 листопада 2019 року з усіма додатковими угодами. У розпорядженні зазначено, що порушення полягало у неналежному складанні та поданні звітності, зокрема звіту про виконання фінансового плану за І квартал 2024 року, поданого 09 травня 2024 року, який не відповідав Порядку складання, затвердження та контролю за виконанням фінансового плану комунальних некомерційних підприємств у галузі охорони здоров`я, що перебувають у комунальній власності Кременецької міської територіальної громади, затвердженому рішенням Кременецької міської ради № 5316 від 30 січня 2024 року. Вважає розпорядження неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки підставою для прийняття останнього стали наступні документи: доповідна записка від 23 травня 2024 року головного спеціаліста відділу з питань охорони здоров`я Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради Лепко А. В.; лист від 27 травня 2024 року № 01-05/224 Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради; лист Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради від 06 червня 2024 року № 01-05/236 з додатками; лист-пояснення від 28 травня 2024 року № 917 директора комунального некомерційного підприємства «Кременецька опорна лікарня» (далі - КНП) ОСОБА_4 . Згідно з пунктом 1 доповідної записки не було виконано рішення власника в частині подання документів, наслідки виконання яких впливають на фінансовий стан КНП, тобто позивачем порушено пункт 2.5 рішення Кременецької міської ради №5316 від 30 січня 2024 року. Разом з тим, у рішенні Кременецької міської ради №5316 від 30 січня 2024 року відсутній пункт 2.5. Водночас позивач зауважив, що у випадку, якщо припустити, що головний спеціаліст відділу з питань охорони здоров`я Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради Лепко А. В. у змісті доповідної записки мала на увазі пункт 2.5 Порядку, затвердженого рішенням Кременецької міської ради № 5316 від 30 січня 2024 року, то, на переконання позивача, вищевказаний пункт стосується вимог щодо складання фінансового плану, а не звіту про виконання фінансового плану. В той час, коли КНП готувала та подавала на затвердження фінансовий план на 2024 рік (жовтень 2023 року), рішення Кременецької міської ради № 5316 від 30 січня 2024 року не існувало, а позивач ОСОБА_4 , своєю чергою, не був керівником КНП. Згідно з пунктом 2 доповідної записки форма подачі звіту про виконання фінансового плану підприємства не містить грифу «Погодження», як затверджено рішенням Кременецької міської ради № 5316 від 30 січня 2024 року, додаток 2 до Порядку складання, затвердження, внесення змін, звітування та контролю за виконанням фінансових планів закладів охорони здоров`я, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Рівне та діють в організаційно-правовій формі комунальних некомерційних підприємств. Рішенням Кременецької міської ради № 5316 від 30 січня 2024 року не було затверджено додаток 2 до Порядку складання, затвердження, внесення змін, звітування та контролю за виконанням фінансових планів закладів охорони здоров`я, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Рівне та діють в організаційно-правовій формі комунальних некомерційних підприємств. Додатком 2 до рішення Кременецької міської ради № 5316 від 30 січня 2024 року затверджено форму фінансового плану, а не звіту про виконання фінансового плану. У пункті 2 доповідної записки обумовлено, що у поданій КНП формі фінансової звітності показники про податок на прибуток, витрати і збитки, вирахування з доходу, вибуття коштів, зменшення складових власного капіталу мають наводитись у дужках, а не зі знаком «-». Разом з тим, у доповідній записці не вказано, чому саме обумовлені показники мають наводитись у дужках, а не зі знаком «-». Зазначає, що у випадку припущення, що головний спеціаліст відділу з питань охорони здоров`я Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради Лепко А. В. мала на увазі вимоги пункту 5 Національного положення (стандарту) 1, то слід зазначити, що вони стосуються лише форми звітності, затвердженої обумовленим стандартом. Проте, КНП не складає та не подає звітність, визначену вказаним стандартом, оскільки є суб`єктом малого підприємництва, у зв`язку із чим складає та подає звітність, визначену Національним положенням (стандартом) 25, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 39 від 25 лютого 2000 року. Вищевказаним стандартом чітко визначено, які саме показники наводяться у дужках. До них не належать показники, які були визначені КНП зі знаком «-» у фінансовій звітності малого підприємства на 31 березня 2024 року. Згідно з пунктом 3 доповідної записки звіт КНП поданий з порушеннями, а усі дані, зазначені у планових показниках, не відповідають показникам, які затверджено рішенням Кременецької міської ради № 5156 від 14 грудня 2023 року. Оскільки станом на момент подачі підприємством звіту про виконання фінансового плану за І квартал 2024 року відсутній змінений фінансовий план на відповідний період, вищевказані дані, які не затверджені радою, не мають ніяких законних підстав і суперечать прийнятому власником Порядку та чинному законодавству. Разом з тим, як зауважує позивач, такі доводи доповідної записки не відповідають дійсності. Позивач вважає, що згідно з пунктом 3.1 Порядку КНП має право звернутись до Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради з метою ініціювання внесення змін до фінансового плану. У силу вимог пункту 3.2 Порядку проект змін до фінансового плану разом з пояснювальною запискою про причини таких змін готується КНП і подається Управлінню соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Проект змін було подано КНП до Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради 18 квітня 2024 року. У відповідності до пункту 3.3 Порядку Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради протягом 10 робочих днів після надходження проекту змін до фінансового плану КНП розглядає їх згідно з вимогами, передбаченими Порядком. За результатами розгляду погоджує їх або відхиляє, про що повідомляє КНП у письмовій формі із зазначенням підстав такого відхилення. Оскільки Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради не відхилило проект змін до фінансового плану протягом зазначеного вище терміну та не повідомляло КНП про причини такого відхилення до дня подання підприємством звіту про виконання фінансового плану, КНП обґрунтовано вважала погодженим відповідний проект змін та подало звіт про виконання фінансового плану за І квартал 2024 року з урахуванням змін, що не були відхилені Управлінням соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради. Також не відповідають дійсності й суми, вказані у пункті 3 доповідної записки, зокрема доходи надавача за програмою медичних гарантій від Національної служби здоров`я України - 1 812 тис. грн, оскільки у змісті звіту вказано 24 587 тис. грн; отримані відсотки по депозитах - 102,1 тис. грн, оскільки у звіті вказано 77,9 тис. грн. Також не відповідають дійсності й висновки доповідної записки щодо проведеного аналізу по заробітній платі, оскільки особа, яка проводила аналіз, не проаналізувала відмінності між фондом оплати праці штатних працівників (рядок 7050) та середньомісячними витратами на оплату праці штатних працівників (рядок 7030). Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України № 5 від 13 січня 2004 року, визначено, що середньомісячні витрати на оплату праці штатних працівників, на відміну від фонду оплати праці, включають в себе витрати на оплату праці та суми обов`язкових відрахувань, у зв`язку з чим висновки відповідного аналізу щодо невідповідностей показників оплати праці були зроблені на невірному аналізі даних. Згідно з пунктом 4 доповідної записки у пояснювальній записці відсутнє пояснення та обґрунтування відхилення від запланованого рівня доходів/витрат. У доповідній записці не зазначено, щодо якої саме пояснювальної записки зроблено відповідне застереження та яке саме відношення вона має до звіту про виконання фінансового плану за І квартал 2024 року. Усі спростування висновків доповідної записки були наведені у листі КНП № 917 від 28 травня 2024 року, однак, не були жодним чином враховані міським головою при ухваленні спірного розпорядження про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Підпунктом 1 пункту 2.1 укладеного із позивачем контракту, датованого 22 листопада 2019 року, передбачено, що директор зобов`язаний організувати належне виконання завдань, передбачених статутом, а також укладених договорів про медичне обслуговування населення. Водночас в оспореному розпорядженні не конкретизовано, невиконання яких саме завдань чи виконання договорів не організував позивач, які самі нормативно-правові та розпорядчі акти і коли саме не були виконані ним. Згідно з підпунктом 5 пункту 2.1 контракту позивач зобов`язаний готувати та подавати на затвердження Кременецької районної ради фінансовий план підприємства, ініціювати до нього зміни у випадку необхідності. Як випливає з доповідної записки, зміни до фінансового плану були ініційовані позивачем та подані до органу управління підприємством згідно із встановленим Порядком. Підпунктом 7 пункту 2.1 контракту визначено, що позивач повинен подавати Кременецькій районній раді фінансовий звіт. Такий звіт також було надано позивачем, що вбачається зі змісту доповідної записки. Відповідно до підпункту 20 пункту 2.1 контракту позивач зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі виконувати нормативно-правові розпорядчі акти власника та органу управління. На підставі підпункту 25 пункту 2.1 контракту на позивача також було покладено обов`язок виконувати інші завдання та обов`язки, встановлені єдиними кваліфікаційними вимогами та законодавством. Вважає, що не порушив вищевказаних вимог контракту, оскільки протилежне не зазначено у змісті оспорюваного розпорядження. Крім того, підпунктом 27 пункту 2.1 контракту визначено, що позивач повинен надавати органу управління на погодження, а власнику на затвердження плани розвитку підприємства та звіти про його виконання. Однак у доповідній записці та у спірному розпорядженні не вказано, що позивач не подав на погодження та затвердження плани розвитку підприємства. Переконаний, що порушення хоча б одного з підпунктів 1, 5, 7, 20, 25 чи 27 пункту 2.1 контракту, що, своєю чергою, є підставою для визнання протиправним та скасування розпорядження № 135-о від 06 червня 2024 року, яким на нього було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 06 грудня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Кременецького міського голови від 06 червня 2024 року № 135-О «Про застосування дисциплінарного стягнення». Стягнуто з Кременецького міського голови Смаглюка А. М. на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у розмірі 1 211,20 грн. Задовольняючи позовні вимоги місцевий суд виходив з того, що відповідачем як роботодавцем не було доведено факт порушення позивачем як директором КНП умов укладеного з ним контракту, що, своєю чергою, свідчить про відсутність правових підстав для застосування до нього дисциплінарного стягнення. Додатковим рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 23 грудня 2024 року стягнуто з Кременецького міського голови Смаглюка А. М. на користь ОСОБА_1 витрати, що будуть понесені ним на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 20 000,00 грн. Мотивами прийняття такого рішення місцевий суд зазначив, що сторона позивача належними та допустимими доказами підтвердила розмір таких витрат. Відповідач Кременецький міський голова Смаглюк А. М. подав апеляційну скаргу у якій просив рішення суду скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Також просить скасувати додаткове рішення Рівненського міського суду від 23.12.2024 року у цій справі Зазначає, що у листі КНП «Кременецька опорна лікарня» від 18.04.2024 року №657 директор просив «затвердити» зміни до фінансового плану, а не «погодити» такі зміни, вказує, що позивач мав подати Звіт про виконання фінансового плану за І квартал 2024 року з вказаними у ньому затвердженими плановими показниками Фінансового плану підприємства на 2024 рік, який затверджений рішенням сесії Кременецької міської ради від 14.12.2023 року №5156, а не зміненими. З показань свідка ОСОБА_5 вбачається, що подання належної форми звітності не належить до її повноважень, свідок ОСОБА_6 вказувала, що відповідальність за складання і подання звітності та порушення форми подання звітності несе безпосередньо позивач поряд з головним бухгалтером. Зазначає, що позивач неналежно виконував свої обов`язки, щодо організації подання звітності, формування та виконання фінансового плану та звіту,до того ж а не вживав заходів щодо усунення порушень та застосування дисциплінарних заходів до інших осіб що брали участь у підготовці фінансової звітності. Стверджує, що у п. 1 Доповідної записки, яка була підставою дисциплінарної відповідальності, було допущено описку при посиланні на п. 2.5 рішення Кременецької міської ради №5316 від 30.01.24. замість правильного п. 4.3. Висновок суду про те, що у додатку 2 до рішення Кременецької міської ради №5316 від 30.01.24 затверджена форма фінансового плану, а не звіту про виконання фінансового плану, не відповідає доказам у справі та фактичним обставинам справи, оскільки Додаток 2, що затверджений рішенням сесії Кременецької міської ради від «30» січня 2024 року №5316 складається з двох форм з назвами: фінансовий план підприємства та звіт про виконання фінансового плану підприємства. Вважає, що суд необґрунтовано в рішенні посилається лише на доповідну записку не беручи до уваги та не надаючи оцінку усім іншим документам, що є також доказами по справі і які також стали підставою для застосування дисциплінарного стягнення та про які зазначено в самому розпорядженні Кременецького міського голови від 06.06.2024 №135-о. Висновок суду щодо подання фінансового звіту з урахуванням запропонованих змін до фінансового плану не відповідає обставинам справи та нормам порядку Кременецької міської ради і діючого законодавства. Зокрема, в листі від 18.04.2024 вихідний №657, до Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради адміністрація КНП «Кременецька опорна лікарня» просила саме затвердити зміни до фінансового плану на І квартал 2024 року, а не погоджувати їх. Оскільки затверджувати фінансовий план уповноважена сесія Кременецької міської ради, а УСЗН та ОЗ може лише погодити або відхилити проект змін, то позивач не міг вважати дані зміни «затвердженими» та внесеними лише на підставі відсутності відомостей про «погодження» проекту змін до фінансового плану на 2024 рік. Вказує, що зміни було затверджено відповідно до рішення сесії Кременецької міської ради 24.05.2024 №5734, а строк звітування, відповідно до пункту 4.2 Порядку, минув 10 травня, тобто вже після того як минув строк звітування. Суд необґрунтовано підміняє поняття «затвердження» змін до Фінансового плану, «погодженням» проекту змін до Фінансового плану, що було подано листом від 18.04.2024 №657. Суд безпідставно зробив висновок, дослівно переписавши зміст з листа-пояснення від 28.05.2024, №917 директора КНП «Кременецька опорна лікарня» Кісіля П. В., у той час як до даного листа-пояснення не було надано жодного підтверджуючого документу, порушивши вимоги частини 2 статті 89 ЦПК України. Заявник вказує про неправильність висновків суду щодо підстав відповідальності директора, зокрема, про те, що директор КНП «Кременецька опорна лікарня» не несе відповідальності за складання та подання фінансової звітності в повному обсязі, хоча відповідно до вимог підпунктів 1, 5, 7, 20, 25, 27 пункту 2.1 Контракту, пункту 8.4.4, 8.4.12, 8.5 Статуту, Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників «ВИПУСК 78 Охорона здоров`я» затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 29 березня 2002 р. № 117, а також абзацу 3 частини 1 статті 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» чітко визначено, що саме директор несе відповідальність за формування та подання належної фінансової звітності в повному обсязі. На думку відповідача, суд прийшов також до невірного висновку, вказавши у рішенні суду першої інстанції недостовірну інформацію про те, що в розпорядженні не вказано підстави притягнення Позивача до відповідальності, хоча всі необхідні відомості в розпорядженні зазначено. Покликаючись на положення Контракту та Статуту, доводить, що саме на директора покладено обов`язки щодо підготовки і подання на затвердження до Кременецької міської рад як фінансовий план так і фінансовий звіт у належній формі та з достовірними показниками, оскільки саме директор керує і несе відповідальність за діяльність підприємства в цілому. Вважає, що судом ухвалено додаткове рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 грн., які будуть понесені позивачем, однак з позовом не надано підтверджуючих документів про перерахування таких коштів, тому є незрозумілим, яким чином суд прийняв рішення на підставі обставин, які не настали. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Постановою Рівненського апеляційного суду від 03 квітня 2025 року апеляційну скаргу представника Кременецького міського голови ОСОБА_3 - ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 06 грудня 2024 року залишено без змін. Додаткове рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 23 грудня 2024 року залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 18 березня 2026 року задоволено касаційні скарги Кременецького міського голови Смаглюка Андрія Миколайовича та представника ОСОБА_3 ОСОБА_2 , ухвалено постанову Рівненського апеляційного суду від 03 квітня 2025 року за результатами апеляційного перегляду рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 06 грудня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 03 квітня 2025 року за результатами апеляційного перегляду додаткового рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 23 грудня 2024 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції не забезпечив відповідачу можливість брати участь у судовому засіданні у цій справі, що є порушенням права на доступ до правосуддя та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таке порушення створило перешкоди заявнику у належному користуванні процесуальними правами, передбаченими нормами ЦПК України, та призвело до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства. Рівненський апеляційний суд фактично не забезпечив ОСОБА_3 реалізацію права на доступ до суду, останній був позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні та надавати пояснення у справі. Зазначені порушення призвели до позбавлення відповідача можливості реалізувати свої процесуальні права як учасника справи та представляти власні інтереси у суді в порядку, передбаченому процесуальним законодавством, зокрема в умовах відкритого і публічного судового розгляду, що, своєю чергою, перешкодило належному використанню процесуальних прав, передбачених статтею 43 ЦПК України. Суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності відповідача, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання, оскільки фактично не забезпечив його участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, незважаючи на наявність ухвали про проведення такого засідання з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Розпорядженням Голови Рівненського апеляційного суду№ 3 від 16 квітня 2026 року цивільну справу № 569/11978/24 передано на розгляд Волинському апеляційному суду. Ухвалою Волинського апеляційного суду від 22 квітня 2026 року закінчено підготовку та призначено справу до апеляційного розгляду Волинським апеляційним судом. Судом першої інстанції встановлено такі обставини. 22 листопада 2019 року між Кременецькою районною радою як власником та ОСОБА_1 як директором комунального некомерційного підприємства «Кременецька районна комунальна лікарня» Кременецької районної ради Тернопільської області укладено строковий трудовий договір (контракт) (далі Контракт) (Т.1, а.с.13-16). 21 січня 2021 року між директором КНП «Кременецька опорна лікарня» Кісілем П. В. та Кременецькою міською радою укладено Додаткову угоду до Строкового трудового договору (Контракту) від 22 листопада 2019 року, відповідно до якої замінено у всіх рядках, всіх відмінках слова КНП «Кременецька районна комунальна лікарня» на КНП «Кременецька опорна лікарня», слова «Кременецька районна рада» на «Кременецька міська рада» (Т.1, а.с.17). 12 травня 2022 року між директором КНП «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради Кісілем П. В. та Кременецькою міською радою укладено Додаткову угоду до Контракту від 22 листопада 2019 року (Т.1, а.с.5). Зі змісту Контракту зі змінами вбачається, що його сторонами є Кременецька міська рада та ОСОБА_1 , який, своєю чергою, як Директор КНП, підзвітний та підконтрольний останній. Рішенням сесії Кременецької міської ради від 23 червня 2022 року № 3904 затверджено Статут КНП «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради в новій редакції (надалі Статут), за яким власником Підприємства є Кременецька міська територіальна громада в особі органу, до сфери управління якого входить Підприємство Кременецької міської ради. Керівник підприємства призначається на посаду і звільняється з неї за рішенням сесії Кременецької міської ради. 06 червня 2024 року Кременецьким міським головою Смаглюком А. М. прийнято розпорядження №135-о про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни неналежне виконання обов`язків щодо виконання умов контракту в частині невиконання вимог, передбачених пп. 1, 5, 7, 20, 25, 27 п. 2.1 контракту від 22 листопада 2019 року з усіма додатковими угодами, що полягає у неналежному складанні і поданні звітності, у тому числі звіту про виконання фінансового плану за І квартал 2024 року, який було подано 09 травня 2024 року, що не відповідає Порядку складання, затвердження та контролю за виконанням фінансового плану комунальних некомерційних підприємств в галузі охорони здоров`я, що перебувають у комунальній власності Кременецької міської територіальної громади, затвердженого рішенням Кременецької міської ради № 5316 від 30 січня 2024 року (Т.1, а.с.22-23). Підставою для прийняття розпорядження стали наступні документи: доповідна записка від 23 травня 2024 року головного спеціаліста відділу з питань охорони здоров`я Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради Лепко А. В.; лист від 27 травня 2024 року № 01-05/224 Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради; лист Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради від 06 червня 2024 року № 01-05/236 з додатками; лист-пояснення від 28 травня 2024 року № 917 директора КНП «Кременецька опорна лікарня» Кісіля П. В. Відповідно до змісту доповідної записки від 23 травня 2024 року головного спеціаліста відділу з питань охорони здоров`я Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради Лепко А. В., директором КНП «Кременецька опорна лікарня» Кісілем П. В. було вчинено ряд порушень, одним з яких було неналежне складення та подання звітності та порушено форми подання звітності, в тому числі Звіту про виконання фінансового плану за І квартал 2024 року, який було подано 09 травня 2024 року, що не відповідає Порядку складання, затвердження та контролю за виконанням фінансового плану комунальних некомерційних підприємств в галузі охорони здоров`я, що перебувають у комунальній власності Кременецької міської територіальної громади, затвердженого рішенням сесії Кременецької міської ради від 30 січня 2024 року № 5316 (Т.1, а.с.20 (зворот)-21). У зв`язку із відображеними у змісті доповідної записки порушеннями директора КНП «Кременецька опорна лікарня» Управлінням соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради на адресу Кременецького міського голови було надіслано лист від 27 травня 2024 року № 01-05/224 з інформацією про виявлені порушення, до якого додано доповідну записку і відповідні документи (Т.1, а.с.62). 29 травня 2024 року на виконання наказу Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради директором КНП «Кременецька опорна лікарня» Кісілем П. В. було надано лист-пояснення від 28 травня 2024 року вихідний № 917, у змісті якого він зазначив про відсутність звіту в додатках до рішення сесії Кременецької міської ради від 30 січня 2024 року № 5316, а також зауважив, що вважає необґрунтованими висновки щодо невідповідності звіту на момент подання показникам фінансового плану, і вказав на усунення технічних помилок у звіті на виконання листа Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради від 23 травня 2024 року № 01-05/661 (Т.1, а.с.18-19). Допитана Рівненським міським судом Рівненської області у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , заступник директора з правових питань КНП «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради, вказала на наявність затвердженого Кременецькою міською радою Порядку подання, розгляду, затвердження та внесення змін до фінансового плану, відповідно до якого КНП має право подавати до уповноваженого органу, а саме Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради зміни до фінансового плану. З урахуванням вищезазначеного КНП подало зміни до фінансового плану, який складався на 2024 рік і затверджувався в кінці 2023 року. Відповідні зміни були надіслані до Управління 18 квітня 2024 року та КНП очікувало на результат. Не отримавши повідомлення від органу, який розглядав відповідні зміни, у зв`язку зі спливом термінів, КНП підготувало звіт по фінансовому плані за І квартал та подало його 09 травня 2024 року із врахуванням змін, які були подані попередньо. Зазначила, що 19 лютого лікарні було доведено до відома саме рішення про затвердження Порядку, яке містило два додатки, а саме положення та форму фінансової звітності. Також вказала, що бухгалтерія, яка безпосередньо займається питанням заповнення звітності, враховуючи, що вони не мали затвердженої форми звітності, зателефонували в управління запитати, яким чином вони мають звітувати. Оскільки бухгалтер була новою особою, яка вперше стикнулася з питанням подання звітності про виконання фінансового плану, їй повідомили, що звіт розміщено на сайті. Однак на сайті вона не знайшла такого звіту, а тому завантажила звіт довільної форми, оскільки вважала, що всі комунальні підприємства користуються такою формою звіту. Пояснила, що готує і формує звітність бухгалтерія і головний бухгалтер, відповідальний за ці питання. Готовий звіт, своєю чергою, подається на підпис директорові, щоб він міг його подати уповноваженому органу. Допитана Рівненським міським судом Рівненської області у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , головний бухгалтер КНП «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради, зазначила, що взяла довільну форму фінансового звіту, оскільки вона телефонувала в Управління, де їй повідомили, що звіт знаходиться за посиланням. Однак за посиланням нічого не було, а тому вона взяла з Інтернету перший звіт, який їй попався, і такий подала. Вказала, що все належно було подано. До дисциплінарної відповідальності за неправильність складання звіту вона не притягувалася. Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів дійшла таких висновків. У статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи. Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права (стаття 2 ЦК України). На юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (стаття 82 ЦК України). Територіальні громади діють у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного та приватного права у випадках та порядку, встановлених Конституцією України та законом. Територіальні громади беруть участь у діяльності створених ними юридичних осіб приватного права на загальних підставах, якщо інше не встановлено законом (стаття 169 ЦК України). Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 172 ЦК України). Статтею 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (тут і далі у тексту - в редакції на час постановлення спірного розпорядження) визначено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування. Органи місцевого самоврядування при здійсненні повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення можуть проводити перевірки, які не належать до заходів державного нагляду (контролю), на підприємствах, в установах та організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідної територіальної громади. Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім випадків, передбачених частиною другою статті 21 Закону України «Про культуру». Згідно з пунктами 19, 20 частини четвертої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів. Видає розпорядження у межах своїх повноважень. Відповідно до частини восьмої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження. Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України). Юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (абзац перший частини першої статті 92 ЦК України). Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України). Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. Відповідно до статті 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді . Посадові особи юридичної особи представляють її інтереси у відносинах з іншими особами, тобто уособлюють саму юридичну особу у правовідносинах з іншими особами. За обставинами цієї справи, ОСОБА_4 пред`явив позов до Кременецького міського голови Смаглюка А.М., який є посадовою особою і видаючи оспорене розпорядження, діяв як посадова особа юридичної особи Кременецької міської ради та від її імені. Виходячи із укладеного між сторонами контракту та внесених до нього змін, він укладений між Кісілем П.В. та Кременецькою міською радою, від імені якої діє голова. Отже, спір у позивача виник саме із Кременецькою міською радою, яка є юридичною особою, самостійним суб`єктом у цивільних правовідносинах і має відповідати за цим позовом. Про наведене зазначив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06 квітня 2026 року (справа № 461/8106/230), вказавши, що Верховний Суд вже неодноразово робив висновки про те, що позивачем і відповідачем в цивільному процесі можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава, водночас філії та представництва, які не є юридичними особами, а також посадові особи юридичної особи не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Відповідно до частин першої та другої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Результат аналізу статті 51 ЦПК України свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом. Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Верховний Суд неодноразово наголошував, що незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті, або ж пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад, а тому, встановивши неналежний склад учасників справи, суд не вирішує позов по суті, зокрема про це вказано в постанові від 22 лютого 2022 року у справі №158/203/20. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Тобто пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. Згідно з вимогами статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи Суд першої інстанції не звернув уваги на наведене, зробивши помилковий висновок про задоволення позовних вимог, заявлених до Кременецького міського голови, який не наділений цивільною процесуальною дієздатністю та діяв як посадова особа органу місцевого самоврядування. Відповідно до положень статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Виходячи з положень статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання. Згідно з ч.4 ст.258 ЦПК України перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується ухваленням постанови. При розгляді цієї справи - перейшовши до ухвалення судового рішення цій справі, колегією суддів встановлено, що позов пред`явлено до неналежного відповідача - Кременецького міського голови, який діяв як посадова особа, що є самостійною підставою для скасування судового рішення, тому суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, яка містить мотиви неправильності вирішення спору по суті, не містить обґрунтувань щодо неналежного відповідача,та доходить висновку про наявність підстав вийти за межі апеляційної скарги згідно з приписами статті 367 ЦПК України, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову у зв`язку із зверненням до неналежного відповідача. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 904/8884/21 (провадження № 12-39гс22) зазначено, що: «за загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішені всі інші, зокрема й процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також невирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення. Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу». Отже оскаржувані рішення Рівненського міського суду від 06 грудня 2024 року та додаткове рішення Рівненського міського суду від 23 грудня 2024 року підлягають скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову. Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 389, 390 ЦПК України апеляційний суд ухвалив: Апеляційну скаргу Кременецького міського голови Смаглюка Андрія Миколайовича, подану в його інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 06 грудня 2024 року та додаткове рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 23 грудня 2024 року в цій справі скасувати та ухвалити нове судове рішення. Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Кременецького міського голови Смаглюка Андрія Миколайовича про визнання неправомірним та скасування розпорядження. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Судді: