Постанова Київський апеляційний суд № 381/2949/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД апеляційне провадження №22-ц/824/7745/2026 справа №381/2949/24 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 червня 2026 року м.Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Поліщук Н.В. суддів Желепи О.В., Соколової В.В., за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Ковалевської Л.М., у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, - встановив:

1. Короткий виклад доводів пред`явленого позову. У червні 2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду із позовом про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення. Вимоги позову мотивують тим, що вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області (провадження №1-кп/381/140/23 справа №381/2871/21) ОСОБА_3 по відношенню до ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень та на підставі пункту 1 частини 1 статті 49, частини 5 статті 74 КК України звільнено від покарання за частиною 1 статті 125 КК України у виді штрафу у зв`язку із закінченням строків давності. ОСОБА_3 по відношенню до ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КК України, та призначено йому покарання у виді виправних робіт строком на 9 місяців із відрахуванням із суми заробітку 10 відсотків в дохід держави. Стягнуто моральну та матеріальну шкоду на користь потерпілих. Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2023 року стосовно ОСОБА_3 скасовано у частині вирішення цивільних позовів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та призначено новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. Вказує, що під час розгляду кримінального провадження установлено, що 11 жовтня 2020 року о 16 годині 25 хвилин ОСОБА_3 , перебувачи на території подвір`я за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , тримаючи в руках садову лопату, помітив поруч із вказаним подвір`ям ОСОБА_2 , після чого у нього виник злочинний, протиправний умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 .. Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , діючи на ґрунті неприязних відносин, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільнонебезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не маючи умислу на позбавлення його життя, діючи умисно та свідомо, керуючись мотивом лайки, наніс руків`ям садової лопати не менше чотирьох ударів в область тулуба та верхніх кінцівок ОСОБА_2 , завдавши йому фізичного болю та спричинивши, відповідно до висновку судово-медичного експерта №49 від 16.10.2020, тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянці лівого плечового суглобу, обох передпліччях та поперековій ділянці зліва, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Крім того, 11 жовтня 2020 року о 16 годині 25 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи на території подвір`я за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , тримаючи в руках садову лопату, помітив поруч з вказаним подвір`ям ОСОБА_1 , після чого у нього виник злочинний, протиправний умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 .. Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 діючи на ґрунті неприязних відносин, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільнонебезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не маючи умислу на позбавлення її життя, але усвідомлюючи, що нанесення ударів руків`ям садової лопати по тілу останньої спричинить тривалий розлад здоров`я, діючи умисно та свідомо, керуючись мотивом лайки, наніс руків`ям садової лопати не менше чотирьох ударів в область спини та кінцівок ОСОБА_1 , завдавши їй фізичного болю та спричинивши, відповідно до висновку судово-медичного експерта №50 від 03 грудня 2020 року, тілесні ушкодження у вигляді синцю в ділянці правого плечового суглобу, синцю на правій кисті та гігроми на правій ступні, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та закритого перелому акроміона правої лопатки, який відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як такий що викликає тривалий розлад здоров`я терміном понад 21 добу. ОСОБА_2 вказує, що спричинена майнова шкода полягає в тому, що внаслідок заподіяння йому тілесних ушкоджень на прийом до лікаря та придбання ліків витрачено грошові кошти в розмірі 968,90 гривні, що підтверджується доданими до позову платіжними документами (чеками). Крім того, під час вчинення кримінального правопорушення відповідач пошкодив фітнес-браслет, який не придатний для подальшого використання, та який ОСОБА_2 придбав за 899 гривень. Відповідно до наведеного розрахунку ОСОБА_2 останньому завдано матеріальної шкоди в розмірі 1867,90 грн. Також зазначає, що у зв`язку із вчиненням кримінального правопорушення ОСОБА_2 зазнав фізичного болю та страждань, а саме душевних страждань у зв`язку із протиправною поведінкою з боку відповідача. Завдана моральна шкода полягає в тому, що він переніс сильний фізичний біль внаслідок побиття. Крім завданого фізичного болю в результаті заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, він відчув сильний емоціональний стрес. Як чоловік і батько ОСОБА_2 завжди був головною опорою сім`ї, був прикладом у всьому для своєї дружини та сина, їхнім захисником, а тому усвідомлення того факту, що його нізащо, без будь-яких на те причин, на очах дитини, побив відповідач ? завдає йому великі душевні страждання та біль, а особливого болю завдає те, що дружина і син бачили його в такому жахливому та безпорадному стані. Зазначає, що після пережитих моральних страждань ОСОБА_2 втратив змогу ефективно виконувати свої посадові обов`язки, що призвело до зменшення розміру отримуваної заробітної плати. Зазначає, шо починаючи з грудня 2020 року до липня 2022 року розмір отриманої заробітної плати зменшився вдвічі. Тобто протягом 19 місяців він недоотримав дохід в розмірі близько 6 000,00 гривень за кожен місяць. Вказує, що розмір завданої моральної шкоди оцінює у 200 000,00 гривень. Позивачка ОСОБА_1 стверджує, що спричинена їй майнова шкода полягає в тому, що внаслідок заподіяння їй тілесних ушкоджень, на придбання ліків, медичне обстеження та лікування було витрачено грошові кошти в розмірі 6 245,15 грн, що підтверджується доданими до позову платіжними документами. ОСОБА_1 вказує, що їй також завдана моральна шкода, яка полягає у тому, що вона перенесла сильний фізичний біль внаслідок побиття та перелому акроміона правої лопатки. Крім завданого фізичного болю в результаті заподіяння їй тілесних ушкоджень, вона відчула сильний емоціональний стрес. Вказує, що усвідомлення того факту, що її нізащо, без будь-яких на те причин, на очах дитини, побив відповідач завдає їй великі душевні страждання та біль, а особливого болю їй завдає те, що син бачив її в такому жахливому та безпорадному стані. Внаслідок протиправних дій позивачка понесла значні моральні втрати, що призвели до позбавлення можливостей реалізації своїх звичок і бажань, які вона могла б реалізувати не витрачаючи часу на підготовку заяв та судових позовів, відвідування установ органів державної влади. Враховуючи характер та обсяг заподіяних ОСОБА_1 фізичних та моральних страждань, розмір моральної шкоди оцінює у 260 000,00 гривень. Надалі вказала, що за результатом проведення судово-психологічної експертизи №10563 від 16 травня 2025 року розмір моральної шкоди ОСОБА_1 , визначеної експертом, становить 162 мінімальних заробітних плат, тобто 1 296 000,00 гривень. Мотивуючи наведеним, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, позивачі просять: - стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 6245,15 гривень, моральну шкоду в розмірі 1 296 000,00 гривень, а також стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 додаткові витрати, пов`язані з проведенням судово-психологічної експертизи в розмірі 31 000 гривень; - стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 1 867,90 гривень, моральну шкоду в розмірі 200 000 гривень.

2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції. Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 5 153,00 гривень та 70 000,00 гривень моральної шкоди, а також додаткові витрати, пов`язані з проведенням судово-психологічної експертизи, в розмірі 31 000,00 гривень. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 1 574,00 гривень та 10 000 гривень моральної шкоди. В решті вимог позову відмовлено. Задовольнивши частково позов, суд першої інстанції визнав доведеним факт спричинення позивачам тілесних ушкоджень та моральної шкоди діями відповідача, що підтверджувалося матеріалами кримінального провадження, висновками судово-медичних експертиз та показаннями сторін. Водночас суд дійшов висновку, що не всі заявлені до стягнення суми підтверджені належними доказами. Щодо вимог ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, суд визнав доведеними лише ті витрати, які були належно підтверджені та не заперечувалися відповідачем. Представник відповідача погодилася із сумою шкоди у розмірі 1 574 грн. Іншу частину заявлених витрат суд не стягнув, вказавши на відсутність належних доказів, оскільки позивачем не надано підтверджень того, що придбані ним лікарські засоби були призначені лікарем саме для лікування ушкоджень, отриманих унаслідок злочину. Щодо майнової шкоди ОСОБА_1 суд стягнув 5 153,15 грн, оскільки саме цю суму визнав відповідач. Інші витрати, зокрема на аналіз крові вартістю 1 092 грн, суд не врахував через відсутність доказів необхідності такої процедури згідно призначення лікарем. У частині моральної шкоди суд установив, що позивачі зазнали фізичних та душевних страждань унаслідок протиправних дій відповідача, однак визначив розмір компенсації, виходячи з принципів розумності, справедливості та співмірності. Суд звернув увагу, що моральна шкода має компенсаційний, а не каральний чи збагачувальний характер. Визначивши розмір моральної шкоди ОСОБА_2 , суд врахував його провокуючу поведінку, а саме те, що він прибув до будинку колишнього тестя без запрошення разом із новою дружиною та здійснював відеофіксацію конфлікту для використання у подальших судових спорах. Суд визнав ці обставини підставою для зменшення розміру компенсації до 10 000 грн. Стосовно вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, суд погодився з тим, що їй були завдані значні моральні страждання, що підтверджено психологічною експертизою, однак зазначив, що висновок експерта щодо компенсації у розмірі 162 мінімальних зарплат має лише орієнтовний характер. З огляду на характер ушкоджень, тривалість страждань та засади розумності суд визначив справедливим розмір моральної шкоди у сумі 70 000 грн.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги посилаються на незаконність та помилковість висновків суду першої інстанції. В частині вирішення позовних вимог про відшкодування майнової шкоди ОСОБА_2 вказують, що всі зазначені препарати призначені лікарем і призначення наявне в матеріалах справи. Щодо препарату панадол екстра вказує, що дійсно такий препарат в медичній документації відсутній, проте загально відомо, що це знеболююче, яке продається без рецепту. Очевидним є те, що отримані тілесні ушкодження викликали фізичний біль, тому такі ліки були необхідні для лікування. Таким чином, належним доказом заявленого розміру матеріальної шкоди є, у тому числі, фіскальні чеки про придбання вказаного препарату. Уважає необґрунтованою причиною для зменшення моральної шкоди провокуючу поведінку ОСОБА_2 , вказуючи, що представником відповідача жодних доказів такої поведінки не надано. Крім цього, вказує на відсутність причинно-наслідкового зв`язку між провокуючою поведінкою та моральними стражданнями. Зазначають про необґрунтоване зменшення моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 , оскільки стягнута моральна шкода у 18,5 разів нижча за розмір шкоди, визначеної експертом. Мотивуючи наведеним, просять рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2025 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди змінити, стягнути на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 1 867,90 гривень. Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2025 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 змінити, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 200 000,00 гривень моральної шкоди. Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2025 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди змінити, стягнути на користь відповідачки 1 296 000,00 гривень моральної шкоди. В іншій частині рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2025 року залишити без змін.

4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу. 06 березня 2026 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив ОСОБА_3 на апеляційну скаргу, в якому посилається на необґрунтованість апеляційної скарги. У відзиві зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачем частково визнано позовні вимоги ОСОБА_2 в частині майнової шкоди у розмірі 1 574 грн, що включало вартість фітнес-браслета, медичного огляду та придбаних лікарських засобів. Водночас призначене лікування згідно з консультаціями лікаря від 12 жовтня 2020 року та 13 жовтня 2020 року не відповідало частині наданих чеків, оскільки окремі медикаменти, зокрема «Панадол Екстра» та «Вольтарен гель» на суму 258,95 грн були придбані 11 жовтня 2020 року, тобто до їх призначення лікарем. Щодо моральної шкоди вказує, що суд першої інстанції правильно застосував положення статті 23 ЦК України та врахував характер правопорушення, глибину фізичних і душевних страждань, а також вимоги розумності, справедливості та співмірності. Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи та письмові докази, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення вимог щодо моральної шкоди. Посилання скаржників на необґрунтованість та однобічність рішення є безпідставними. Зазначає, що спірні правовідносини виникли на ґрунті сімейного конфлікту між ОСОБА_3 та колишнім зятем ОСОБА_2 у 2020 році. Під час розгляду справи надавались письмові докази звернень до правоохоронних органів щодо неправомірних дій ОСОБА_2 стосовно доньки відповідача та неповнолітнього онука, які були досліджені судом разом із матеріалами кримінального провадження. Крім того, позивачка ОСОБА_1 під час судового засідання 26 серпня 2025 року зазначила, що її життя суттєво не змінилося, а суттєві зміни пов`язані із війною в країні. Мотивуючи наведеним, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін.

5. Позиція учасників справи. В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали подану апеляційну скаргу, просили суд її задовольнити. Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки не повідомляв. Відповідно до статті 372 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу за відсутності відповідача, який не з`явились, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду справи.

6. Позиція суду апеляційної інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

7. Фактичні обставини справи, установлені судом. З матеріалів справи убачається, що вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2023 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн та на підставі пункту 1 частини 1 статті 49, частини 5 статті 74 КК України звільнено ОСОБА_3 від покарання за частиною 1 статті 125 КК України у виді штрафу у зв`язку із закінченням строків давності. Окрім того, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КК України та призначено йому покарання у виді виправних робіт строком на 9 місяців із відрахуванням із суми заробітку 10 відсотків в дохід держави. Цивільний позов ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1451,00 грн матеріальної та 5 000 грн моральної шкоди. Цивільний позов ОСОБА_1 в інтересах малолітнього потерпілого ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 4000 грн моральної шкоди. У задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах малолітнього потерпілого ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_3 про стягнення 10 999,90 грн матеріальної шкоди відмовлено. Цивільний позов ОСОБА_1 до обвинуваченого ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 5 474,05 грн матеріальної та 10 000 грн моральної шкоди (а.с. 18-34). Ухвалюючи вирок судом установлено вчинення ОСОБА_3 кримінальних проступків. Так, 11 жовтня 2020 року о 16 годині 25 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи на території подвір`я за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , тримаючи в руках садову лопату, помітив поруч з вказаним подвір`ям ОСОБА_2 , після чого у нього виник злочинний, протиправний умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 .. Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , діючи на грунті неприязних відносин, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не маючи умислу на позбавлення його життя, діючи умисно та свідомо, керуючись мотивом лайки, наніс руків`ям садової лопати не менше чотирьох ударів в область тулуба та верхніх кінцівок ОСОБА_5 , завдавши йому фізичного болю та спричинивши, відповідно до висновку судово-медичного експерта № 49від 16.10.2020 тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянці лівого плечового суглобу, обох передпліччях та поперековій ділянці зліва, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Окрім того, 11 жовтня 2020 року о 16 годині 25 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи на території подвір`я за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , тримаючи в руках садову лопату, помітив поруч з вказаним подвір`ям ОСОБА_1 , після чого у нього виник злочинний, протиправний умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 . Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 діючи на грунті неприязних відносин, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не маючи умислу на позбавлення її життя, але усвідомлюючи, що нанесення ударів руків`ям садової лопати по тілу останньої спричинить тривалий розлад здоров я, діючи умисно та свідомо, керуючись мотивом лайки, наніс руків`ям садової лопати не менше чотирьох ударів в область спини та кінцівок ОСОБА_1 , завдавши їй фізичного болю та спричинивши, відповідно до висновку судово-медичного експерта № 50 від 03 грудня 2020 року тілесні ушкодження у вигляді синцю в ділянці правого плечового суглобу, синцю на правій кисті та гігроми на правій ступні, які відносяться до категорії легких тілесних та закритого перелому акроміона правої лопатки, який відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як такий, що викликає тривалий розлад здоров`я терміном понад 21 добу. Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року апеляційну скаргу захисника Кашаєвої С.А. задоволено частково. Вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2023 року стосовно ОСОБА_3 скасовано в частині вирішення цивільних позовів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та призначено новий розгляд в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства (том 1 а.с. 36-44). З даних висновку експерта № 10563 від 16 травня 2025 року, складеного Незалежним інститутом судових експертиз, за результатом проведення судово-психологічної експертизи убачається, що досліджувана ситуація та її наслідки, призвели до значної проблематизації життя підекспертної та наповнили її життя стресогенними факторами у всіх життєво-значущих сферах життєдіяльності та тривалими душевними переживаннями, негативними змінами у психоемоційному стані. Все це вказує, що ситуація, що досліджується, викликала психотравмуючу проблематизацію життя підекспертної, виникла незалежно від її волевиявлення та потягла за собою необхідність залучання фізичних, душевних та матеріальних ресурсів, вимагала компенсаторних можливостей для їх подолання. Отже, ОСОБА_1 заподіяні моральні страждання. За результатами проведення судово-психологічної експертизи, складеного 16 травня 2025 року Незалежним інститутом судових експертиз, зроблено висновок про те, що ситуація, що досліджується за наданими матеріалами, є психотравмувальною для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. За умов ситуації, яка досліджується за наданими матеріалами, ОСОБА_1 спричинені страждання (моральна шкода). Еквівалент компенсації ОСОБА_1 за завдані страждання (моральну шкоду) становить 162 мінімальні заробітні плати. Розмір мінімальних заробітних плат визначається рівнем розміру мінімальної заробітної плати, прийнятої в Україні на момент винесення рішення суду (том 1 а.с.148-154). Згідно даних довідки форми 028/о "Консультація сімейного лікаря" убачається, що 12 жовтня 2020 оглянуто ОСОБА_2 . У графі рекомендації і лікування вказано: "нимисил", "нольпаза", "серрата", "вольтарен", "троксевазин" мазь (том 1 а.с. 11). З даних консультативного висновку спеціаліста №202 від 13 жовтня 2020 року убачається, що пацієнту ОСОБА_2 ,зокрема, рекомендовано косичкову імобілізацію, троксивазинову мазь (том 1 а.с. 12 зворот). Згідно даних товарного чеку від 11 жовтня 2020 року убачається, що а Аптеці №40 "Біла ромашка" придбано медичні препарати на суму 362,0 гривень, з яких: "панадол екстра", вартістю 103,05 гривень, та "вольтарен емульгель", вартістю 258,95 гривень (том 1 а.с. 6 зворот). З даних товарного чеку ТОВ "Комфі трейд" від11 листопада 2019 року убачається, що вартість фітнес браслету Xiami Smart Band 4 Black становить 899,00 гривень (том 1 а.с. 6 зворот). Згідно даних товарного чеку від 12 жовтня 2020 року вартість бандажу-підтримувача становить 190,00 гривень (том 1 а.с. 6 зворот). Згідно даних товарного чеку від 12 жовтня 2020 року амбулаторії "МЕДЕСАНА" убачається, що вартість первинного прийому сімейного лікаря становить 340,00 гривень (том 1 а.с. 6 зворот). Згідно даних чеку медичного закладу поліклініка Фастівська центральна районна лікарня від 13 жовтня 2020 року, убачається що вартість консультації лікаря (вузьких спеціалістів) становить 76,90 гривень (том 1 а.с. 5).

8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права. Відповідно до частини 1-3 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. Відповідно до частини 2 статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок порушення її прав. Частиною 1 статті 1177 ЦК України встановлено, що шкода, завдано фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону. Згідно статті 1166 ЦК України, шкода, завдана особі чи майну фізичної чи юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавала за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Частиною 1 статті 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке. Щодо доводів апеляційної скарги в частині розміру моральної шкоди, визначеної на користь ОСОБА_2 , колегія суддів зазначає таке. Відповідно до частини 3 статті 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд повинен виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Компенсація моральної шкоди не має карального характеру та не повинна призводити до безпідставного збагачення потерпілої особи, а має забезпечувати справедливе відшкодування заподіяних страждань. Як установлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_3 заподіяні легкі тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянці лівого плечового суглобу, обох передпліччях та поперековій ділянці зліва. Сам факт спричинення позивачу фізичного болю та душевних страждань унаслідок вчинення щодо нього кримінального правопорушення є очевидним та не потребує додаткового доказування. Колегія суддів не знаходить підстав для задоволення вимог апеляційної скарги щодо збільшення розміру відшкодування моральної шкоди до 200 000 грн. Посилання скаржника на те, що суд безпідставно врахував його провокуючу поведінку як обставину для зменшення розміру моральної шкоди, саме по собі не свідчить про неправильність висновків суду першої інстанції щодо визначеного розміру компенсації. З матеріалів справи убачається, що конфлікт між сторонами виник не раптово, а на ґрунті тривалих неприязних та сімейних відносин між ОСОБА_3 та колишнім зятем ОСОБА_2 . Суд першої інстанції врахував зазначені обставини не як підставу для звільнення відповідача від відповідальності, а як один із чинників, що підлягає оцінці при визначенні справедливого розміру компенсації моральної шкоди. Колегія суддів не убачає підстав для збільшення розміру відшкодування до заявлених 200 000 грн, оскільки такий розмір є неспівмірним характеру заподіяної ОСОБА_2 моральної шкоди. Доводи апеляційної скарги про втрату можливості ефективно виконувати посадові обов`язки та істотне зменшення заробітної плати також не можуть бути прийняті до уваги як підстава для збільшення розміру моральної шкоди. Такі обставини за своєю правовою природою можуть стосуватися питання майнових втрат або упущеної вигоди, однак відповідних вимог та належного доказового обґрунтування у справі не заявлено. Визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції правильно врахував характер правопорушення, ступінь вини відповідача, характер і тривалість фізичних та душевних страждань позивача, характер отриманих тілесних ушкоджень, а також засади розумності та справедливості. З огляду на наведене колегія суддів дійшла висновку, що визначений судом першої інстанції розмір моральної шкоди у сумі 10 000 грн є співмірним характеру порушеного права та наслідкам кримінального правопорушення, а тому підстав для його зміни не вбачається. Щодо доводів апеляційної скарги в частині розміру моральної шкоди, визначеної на користь ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає таке. З матеріалів справи убачається, що внаслідок протиправних дій відповідача ОСОБА_1 заподіяно тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді закритого перелому акроміона правої лопатки, який спричинив тривалий розлад здоров`я понад 21 добу, а також інші легкі тілесні ушкодження. Наявність моральних страждань ОСОБА_1 підтверджується як самим характером заподіяних ушкоджень, так і висновком судово-психологічної експертизи №10563 від 16 травня 2025 року, відповідно до якого досліджувана ситуація є психотравмувальною для позивачки та спричинила їй моральну шкоду. Разом із тим доводи апеляційної скарги про те, що суд був зобов`язаний визначити розмір компенсації моральної шкоди саме у сумі, зазначеній експертом, є необґрунтованими. Відповідно до статті 110 ЦПК України висновок експерта не має для суду наперед установленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами статті 89 цього Кодексу. Предметом психологічної експертизи є встановлення факту наявності моральних страждань, їх характеру та інтенсивності. Натомість визначення конкретного розміру грошової компенсації моральної шкоди належить до виключної компетенції суду. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції врахував характер та тяжкість заподіяних тілесних ушкоджень, тривалість лікування, наявність фізичних та душевних страждань, вимушені зміни у звичному способі життя позивачки, а також вимоги розумності, виваженості та справедливості. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявлений до стягнення розмір моральної шкоди у сумі 1 296 000 грн не відповідає характеру та наслідкам заподіяного правопорушення, не узгоджується із компенсаційною природою інституту відшкодування моральної шкоди та є явно надмірним. За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що визначений судом першої інстанції розмір моральної шкоди у сумі 70 000 грн відповідає засадам розумності, справедливості та співмірності, а тому підстав для його зміни за доводами апеляційної скарги не вбачається. Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо розміру моральної шкоди, визначеної судом першої інстанції на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , є необґрунтованими та не спростовують правильності висновків суду. Задовольнивши частково вимоги ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, суд першої інстанції вказав, що позивачем не надано доказів, що придбані медичні препарати були призначені лікарем. Відтак, суд стягнув 1 574,00 гривень, тобто суму, яку визнав відповідач. Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 76 ЦПК України ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами. Відповідно до частини 1 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно частини 1 статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Для вирішення спору щодо розміру майнової шкоди, заявленої ОСОБА_2 , визначальним є встановлення наявності причинно-наслідкового зв`язку між понесеними витратами та лікуванням тілесних ушкоджень, заподіяних кримінальним правопорушенням, а також належне підтвердження таких витрат відповідними доказами. Як убачається з матеріалів справи, відповідно до консультації сімейного лікаря від 12 жовтня 2020 року ОСОБА_2 рекомендовано лікування із застосуванням препаратів "Німесил", "Нольпаза", "Серрата", "Вольтарен", "Троксевазин мазь". Крім того, згідно з консультативним висновком спеціаліста №202 від 13 жовтня 2020 року позивачу рекомендовано косинкову іммобілізацію та троксевазинову мазь. На підтвердження понесених витрат позивачем надано товарний чек від 11 жовтня 2020 року на придбання препаратів "Панадол Екстра" вартістю 103,05 грн та "Вольтарен Емульгель" вартістю 258,95 грн, товарний чек від 12 жовтня 2020 року на придбання бандажа-підтримувача вартістю 190,00 грн, чек на оплату первинного прийому сімейного лікаря в сумі 340,00 грн, чек на оплату консультації лікаря-спеціаліста в сумі 76,90 грн, а також документи щодо вартості пошкодженого фітнес-браслета. Колегія суддів частково погоджується з доводами апеляційної скарги в цій частині. Так, придбання препарату "Вольтарен Емульгель" безпосередньо кореспондується з рекомендаціями лікаря щодо застосування препарату "Вольтарен" та перебуває у причинному зв`язку з лікуванням тілесних ушкоджень, отриманих позивачем внаслідок протиправних дій відповідача. Аналогічно витрати на придбання бандажа-підтримувача узгоджуються з рекомендацією щодо косинкової іммобілізації, а витрати на первинний прийом сімейного лікаря та консультацію спеціаліста є необхідними витратами, пов`язаними з діагностикою та лікуванням отриманих ушкоджень. Разом із тим колегія суддів не може погодитися з доводами скаржника щодо необхідності відшкодування вартості препарату "Панадол Екстра" у сумі 103,05 грн. Посилання скаржника на те, що зазначений препарат є загальновідомим знеболювальним засобом, саме по собі не свідчить про наявність достатніх підстав для покладення обов`язку з його відшкодування на відповідача. За правилами статей 76, 77, 81 ЦПК України саме позивач повинен довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог, зокрема необхідність понесених витрат для лікування наслідків завданих ушкоджень. Матеріали справи не містять жодних медичних документів, у яких був би зазначений препарат "Панадол Екстра" або його діюча речовина як рекомендований чи призначений для лікування ОСОБА_2 . Крім того, зазначений препарат придбано 11 жовтня 2020 року, тобто до проведення медичного огляду та отримання відповідних рекомендацій лікаря 12 та 13 жовтня 2020 року. За таких обставин сам факт придбання препарату не є достатнім доказом того, що відповідні витрати були об`єктивно необхідними та безпосередньо пов`язаними з лікуванням ушкоджень, завданих відповідачем. Колегія суддів враховує, що відповідно до консультації сімейного лікаря від 12 жовтня 2020 року для лікування наслідків отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_2 було призначено, зокрема, препарат "Німесил", який належить до протизапальних засобів та застосовується, серед іншого, для усунення больового синдрому. Отже, медичною документацією підтверджено призначення позивачу відповідного знеболювального препарату. Водночас будь-які докази того, що призначене лікування виявилося недостатнім, потребувало додаткового застосування препарату "Панадол Екстра" або що останній був рекомендований лікарем як складова лікування, у матеріалах справи відсутні. За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що витрати на придбання препарату "Панадол Екстра" не підтверджені належними та допустимими доказами їх необхідності для лікування ушкоджень, заподіяних відповідачем, а тому не можуть бути віднесені до майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню. Колегія суддів відхиляє доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, про те, що витрати на придбання препарату "Вольтарен Емульгель" не підлягають відшкодуванню з підстав його придбання 11 жовтня 2020 року, тобто до отримання консультації лікаря 12 жовтня 2020 року. Сам по собі факт придбання лікарського засобу до його подальшого призначення лікарем не свідчить про відсутність зв`язку таких витрат із лікуванням наслідків тілесних ушкоджень. Як убачається із даних консультації сімейного лікаря від 12 жовтня 2020 року, позивачу рекомендовано застосування препарату "Вольтарен", що підтверджує доцільність та обґрунтованість використання придбаного лікарського засобу для лікування наслідків ушкоджень, отриманих внаслідок дій відповідача. Отже, подальше призначення лікарем саме цього препарату підтверджує його відповідність характеру отриманих травм та необхідність понесених витрат, у зв`язку з чим вартість препарату "Вольтарен Емульгель" у сумі 258,95 грн підлягає відшкодуванню у складі майнової шкоди. Таким чином, загальний розмір майнової шкоди, завданої ОСОБА_2 та підтвердженої належними і допустимими доказами, становить 1 764,85 грн, з яких: 899,00 грн - вартість пошкодженого фітнес-браслета Xiami Smart Band 4 Black, 340,00 грн - витрати на первинний прийом сімейного лікаря, 76,90 грн - витрати на консультацію лікаря-спеціаліста, 190,00 грн - витрати на придбання бандажа-підтримувача, а також 258,95 грн - витрати на придбання препарату "Вольтарен Емульгель". Наведені витрати перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з тілесними ушкодженнями, завданими позивачу внаслідок кримінального правопорушення, та підлягають відшкодуванню відповідачем. За наведених обставин доводи апеляційної скарги в цій частині приймаються частково, у зв`язку із чим рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру майнової шкоди, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_2 , підлягає зміні шляхом збільшення суми відшкодування з 1 574,00 грн до 1 764,85 грн. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 376 ЦПК України неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення. Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд ?

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2025 року в частині вирішення вимог про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 відшкодування матеріальної шкоди змінити, збільшити розмір матеріальної шкоди, що підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 з 1574,00 гривень до 1 764,85 гривень. В іншій оскарженій частині рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач Н.В. Поліщук Судді О.В. Желепа В.В. Соколова