Постанова Київський апеляційний суд № 760/7141/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2026 року місто Київ Справа № 760/7141/25 Апеляційне провадження № 22-ц/824/8228/2026 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Желепи О.В., суддів: Поліщук Н.В., Соколової В.В., за участю секретаря судового засідання Рябошапки М. О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 16 січня 2026 року (ухвалено у складі судді Кицюк В.С.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Центуріон» до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди ВСТАНОВИВ Короткий зміст позовних вимог У березні 2025 року позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, у якому просив: стягнути з ОСОБА_1 на свою користь відшкодування завданої майнової шкоди у розмірі компенсації за проведений ремонт автомобіля у розмірі 36 327,24 грн; стягнути з ПрАТ «Європейський страховий альянс» на свою користь відшкодування завданої майнової шкоди у розмірі компенсації за проведений ремонт автомобіля у розмірі 66 856,63 грн. В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що 21 листопада 2024 року у м. Києві на вул. О. Теліги, 33, на перехресті, відповідач ОСОБА_1 , керуючи тз Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 , не надав перевагу в русі тз Renault Duster, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням третьої особи ОСОБА_2 , чим вчинив ДТП, унаслідок якого ТЗ отримали механічні пошкодження. Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 20 грудня 2024 року відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 на час ДТП забезпечена в ПрАТ «Європейський страховий альянс» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. 21.11.2024 позивач подав до ПрАТ «Європейський страховий альянс» повідомлення про ДТП, страховим комісаром встановлено розмір страхового відшкодування 93 143,37 грн. Також позивач звернувся до суб`єкта оціночної діяльності, оглядом встановлено вартість завданих збитків у розмірі 196 327,24 грн, тому різниця між нарахованим та виплаченим відповідачем ПрАТ «Європейський страховий альянс» страховим відшкодуванням та відновлювальним ремонтом становить 103 183,87 грн. При цьому, ринкова вартість ТЗ Renault Duster до настання ДТП становила 394 517,20 грн, для повного відшкодування позивачу шкоди страхового відшкодування недостатньо, а тому з винуватця ДТП ОСОБА_1 та ПрАТ «Європейський страховий альянс» підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в сумі 103 183,87 грн, з яких з відповідача ПрАТ «Європейський страховий альянс» сума становить 66 856,63 грн, а з відповідача ОСОБА_1 - 36 327,24 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Солом`янський районний суд міста Києва рішенням від 16 січня 2026 року позов до ПрАТ «Європейський страховий альянс» задовольнив та вирішив стягнути з нього на користь ТОВ «Охоронне агентство «Центуріон» страхове відшкодування у розмірі 66 856,63 грн, судовий збір у розмірі 3 028 грн. Позов до ОСОБА_1 залишив без задоволення. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Не погодившись з таким рішенням, представник ПрАТ «Європейський страховий альянс» - Чала І.М. 16 лютого 2026 року через систему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. На обґрунтування апеляційної скарги, вказує що у заяві від 16 грудня 2024 року позивач погодив із ПрАТ «Європейський страховий альянс» суму страхового відшкодування в розмірі 93 143,37 грн (з урахуванням зносу та вирахуванням ПДВ), яке було виплачене йому безпосередньо без надання доказів фактичного здійснення ремонту та його оплату на СТО, що є платником ПДВ. Пред`явлення вимог про виплату страхового відшкодування у більшому, ніж погоджено сторонами, розмірі суперечить засадам розумності, диспозитивності та добросовісності цивільних відносин, а також висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 569/13697/15-ц, від 10 червня 2020 року у справі №333/2096/17. Зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що страхова виплата здійснена з урахуванням зносу відповідно до приписів ст. 29 Закону № 1961, а також того, що у ремонтній калькуляції №2050-24 від 10.12.2024 на 4 аркуші до Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ № 77269 від 10.12.2024 міститься пояснення: «ціни +20%», що є ПДВ, та яке страховик зобов`язаний відшкодовувати лише у випадку здійснення виплати на користь виконавця послуг з ремонту пошкодженого транспортного засобу, який є платником ПДВ. Звертає увагу, що обов`язок щодо сплати всіх інших сум, якщо страхове відшкодування не покрило завданої шкоди, покладається саме на винну особу. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Бондюк Б.В. апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення з ПрАТ «Європейський страховий альянс» страхового відшкодування та судового збору, розгляд справи без участі сторони відповідача ОСОБА_1 . Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу, ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі разом із апеляційної скаргою отримали в установленому законом порядку, зокрема: ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» та його представник Бортник Л.В. - через «Електронний суд» 23 лютого 2026 року (т. 2 а. с. 156-157), ТОВ «Охоронне агенство «Центуріон» - поштою 04 березня 2026 року (т. 2 а. с. 180). ОСОБА_2 судову кореспонденцію не отримав через «відсутність адресата за вказаною адресою» (т. 2 а. с. 179). Позиція учасників справи, які з`явилися в судове засідання У судове засідання 21 квітня 2026 року учасники справи не з`явилися, розгляд справи відкладено за клопотанням представника відповідача ПрАТ «Європейський страховий альянс» - Чали І.М. у зв`язку з її хворобою. У судовому засіданні 02 червня 2026 року представник відповідача ПрАТ «Європейський страховий альянс» - Чала І.М. апеляційну скаргу підтримала в повному обсязі, просила її задовольнити з підстав викладених у ній. Представник відповідача ОСОБА_1 - Бондюк Б.В. у відзиві на апеляційну скаргу просив розгляд справи проводити за їх відсутності. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, заяв чи клопотань до суду не подали, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, зокрема ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» та його представник Бортник Л.В. - через «Електронний суд» 22 квітня 2026 року (т. 2 а. с. 192, 194), судові повістки направлені ОСОБА_2 та ТОВ «Охоронне агенство «Центуріон» повернулися неврученими з причин «адресат відсутній за вказаною адресою» (т. 2 а. с. 197-199) У постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16 Верховний Суд зробив висновок, що неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи є їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті. Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2020 року по справі №361/8331/18 висловився, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. З урахуванням викладено, положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів ухвалила розглядати справу за відсутності учасників справи, які не з`явилися та були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, проте в судове засідання не з`явилися без поважних причин. Фактичні обставини справи, встановлені судом Суд першої інстанції вважав установленим, що відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , власником тз Renault Duster, д.н.з. НОМЕР_2 , є ТОВ «Охоронне агентство «Центуріон» (Т.1 а.с.32). Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 20 грудня 2024 року визнано винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та звільнено його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням (Т.1 а.с.9-10). Відповідно до змісту постанови, 21 листопада 2024 року приблизно о 19:35 год у м. Києві на вул. О. Теліги, 33 водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 здійснив зіткнення з транспортним засобом Renault Duster, д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження та матеріальні збитки, тим самим порушив п.10.1, 10.4 ПДР України, та вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. На момент ДТП транспортний засіб Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 , був забезпечений у ПрАТ «СК «Уніка», відповідно до полісу №218028998. Ліміт за шкоду майну складає 160000,00 грн (Т.1 а.с.143, Т.2 а.с.15). Також транспортний засіб на момент ДТП забезпечено у ПрАТ «СК «Уніка» полісом добровільного страхування цивільної відповідальності власника наземного транспорту №370006/4450/0000193 від 07 листопада 2023 року, субліміт в межах загальної страхової суми за шкоду, заподіяну майну третьої особи, складає 250000,00 грн. Загальна страхова сума 300000,00 грн (Т.2 а.с.17-22). На момент ДТП транспортний засіб Renault Duster, д.н.з. НОМЕР_2 , був забезпечений у ПрАТ «Європейський страховий альянс», відповідно до полісу №АР / 6768871 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Ліміт за шкоду, заподіяну майну складає 160000,00 грн (Т.1 а.с.201). 25.11.2024 ТОВ «Охоронне агентство «Центуріон» звернулось до ПрАТ «Європейський страховий альянс» із повідомленням страхувальника про подію з транспортним засобом, що підлягає врегулюванню в порядку прямого врегулювання збитків (Т.1 а.с.156). Згідно з копією звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 10 грудня 2024 року, виконаного ТОВ «БВН ЕВ ГРУП», вартість відновлювального ремонту КТЗ Renault Duster д.р.н. НОМЕР_2 складає 196327,24 грн. Вартість матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ після аварійного пошкодження КТЗ Renault Duster д.р.н. НОМЕР_2 , станом на 21 листопада 2024 року, дорівнює з урахуванням ПДВ на запасні частини та матеріали, та без врахування ВТВ, 104380,04 грн (Т.1 а.с.12-21). Відповідно до копії заключної виписки за період з 14.01.2025 по 14.01.2025 АТ КБ «Приватбанк», 14 січня 2025 року ПрАТ «Європейський страховий альянс» виплатило ТОВ «ОА «Центуріон» страхове відшкодування у розмірі 93143,37 грн (Т.1 а.с.52). Позиція суду апеляційної інстанції Заслухавши доповідь головуючого судді Желепи О.В., пояснення представника скаржника, переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішення суду оскаржується лише відповідачем, позов до якого задоволений, позивач рішення суду не оскаржив, а тому колегія суддів переглядає рішення лише в частині вирішення позовних вимог до ПрАТ «Європейський страховий альянс». Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Указаним вимогам рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині не відповідає. Рішення суду мотивовано так: - відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхового ліміту. На момент ДТП транспортний засіб Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 , також був забезпечений у ПрАТ «СК «Уніка» полісом добровільного страхування цивільної відповідальності власника наземного транспорту № 370006/4450/0000193 від 07 листопада 2023 року, субліміт в межах загальної страхової суми за шкоду, заподіяну майну третьої особи, складає 250 000 грн. Загальна страхова сума 300 000 грн (т. 2 а. с.17-22); - враховуючи те, що позивач, як потерпіла від ДТП особа, за відшкодуванням страхової шкоди звернувся до своєї страхової компанії, а саме ПрАТ «Європейський страховий альянс», яке здійснило страхову виплату, саме воно є належним відповідачем у справі, а не винуватець ДТП; - згідно з копією звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 10 грудня 2024 року, виконаного ТОВ «БВН ЕВ ГРУП», вартість відновлювального ремонту КТЗ Renault Duster д.р.н. НОМЕР_2 становить 196 327,24 грн (т.1 а. с.12-21). 14 січня 2025 року ПрАТ «Європейський страховий альянс» виплатило ТОВ «ОА «Центуріон» страхове відшкодування у розмірі 93 143,37 грн (т. 1 а. с.52). На підставі викладеного, вимоги позивача у частині стягнення з відповідача ПрАТ «Європейський страховий альянс» різниці між вартістю відновлювального ремонту і сумою страхового відшкодування у розмірі 103 183,87 грн є обґрунтованими. Враховуючи те, що позивачем заявлена вимога до відповідача ПрАТ «Європейський страховий альянс» на суму 66 856,63 грн, а суд розглядає справи лише в межах заявлених вимог, позов у частині стягнення з відповідача ПрАТ «Європейський страховий альянс» страхового відшкодування на суму 66 856,63 грн підлягає задоволенню. У той же час, у задоволенні позовних вимог до винуватця ДТП необхідно відмовити, оскільки саме страховик є належним відповідачем у межах страхового ліміту. Колегія суддів не може повністю погодитися з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке. ПрАТ «Європейський страховий альянс» та ПрАТ «СК «УНІКА», в якій застрахована цивільна відповідальність винного водія, є членами Угоди про пряме врегулювання збитків. Згідно з п. 1.1 Угоди про пряме врегулювання збитків сторони (Страховики - члени МТСБУ) беруть на себе зобов`язання по дотриманню Положення про пряме врегулювання збитків, затвердженого протоколом Президії Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) № 376/2016 від 10.03.2016 (далі - Положення про ПВЗ), та є невід`ємною частиною цієї Угоди. Відповідно до преамбули Положення про ПВЗ це положення є внутрішнім нормативним документом МТСБУ та встановлює порядок взаємодії страховиків-членів МТСБУ для забезпечення впровадження процесу прямого врегулювання збитків у Україні. Відповідно до п. 1.1. Положення про ПВЗ пряме врегулювання збитків - виконання страховиком, який застрахував цивільно-правову відповідальність потерпілого, обов`язків страховика, який застрахував цивільно-правову відповідальність відповідальної особи за скоєння дорожньо-транспортної пригоди, у частині відшкодування шкоди, пов`язаної з пошкодженням або фізичним знищенням транспортного засобу потерпілого. Згідно з вимогами п. 2.1 Положення про ПВЗ Страховик потерпілого організовує проведення страхової виплати Потерпілому в ДТП, з яким такий Страховик уклав договір ОСЦПВВНТЗ, який є чинним на момент ДТП. Відповідно до п. 5.5.1 Положення про ПВЗ Виникнення та виконання зобов`язань по виплаті страхового відшкодування за договорами ОСЦПВВНТЗ при прямому врегулюванні збитків відображається у Страховика відповідального на підставі отриманого від МТСБУ реєстру страхових виплат за звітний період за формою, що наведена в додатку № 5 до Положення. Відповідно до п. 5.5.2 Положення про ПВЗ Страхове відшкодування, яке здійснюється в рамках системи ПВЗ, є страховою виплатою потерпілому у ДТП. Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV (далі - Закон № 1961-IV), який підлягає застосуванню до спірних правовідносин з огляду на дату настання ДТП, якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, застосовуються норми цього Закону. За змістом статті 3 Закону № 1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та захисту майнових інтересів страхувальників. Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, унаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Відповідно до статті 29 Закону № 1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з його відновлювальним ремонтом, з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Пунктом 34.4 статті 34 Закону № 1961-IV передбачено, що для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти. Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Закону № 1961-IV страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування або про відмову у його здійсненні. За змістом пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності передбачених законом документів, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, зобов`язаний у разі визнання вимог заявника обґрунтованими прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його. Цим же пунктом передбачено, що якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи, сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму податку на додану вартість. Доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється лише за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Крім того, страховик має право здійснювати виплату без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. Як убачається з матеріалів справи та доводів апеляційної скарги, після ДТП від 21 листопада 2024 року ТОВ «Охоронне агентство «Центуріон» як потерпіла особа звернулося за відшкодуванням шкоди до свого страховика - ПрАТ «Європейський страховий альянс» у межах системи прямого врегулювання збитків. За змістом Положення про пряме врегулювання збитків, ПВЗ полягає у виконанні страховиком, який застрахував цивільно-правову відповідальність потерпілого, обов`язків страховика, який застрахував цивільно-правову відповідальність відповідальної за ДТП особи, у частині відшкодування шкоди, пов`язаної з пошкодженням або фізичним знищенням транспортного засобу потерпілого. Страхове відшкодування, яке здійснюється в межах системи прямого врегулювання збитків, є страховою виплатою потерпілому у ДТП. З матеріалів справи вбачається, що у заяві від 16 грудня 2024 року ТОВ «Охоронне агентство «Центуріон» погодило розмір страхового відшкодування у сумі 93 143,37 грн у страховій справі № 2050/24, визначений на підставі розрахунку страховика відповідно до статей 29, 30, 36 Закону № 1961-IV, зазначило, що на проведенні оцінки, експертизи не наполягає, суму страхового відшкодування погоджує, та надало власні банківські реквізити для виплати коштів безпосередньо на свій рахунок (т. 1 а. с. 153). Доказів того, що позивач на момент підписання зазначеної заяви не усвідомлював її змісту та правових наслідків, підписав її під впливом помилки, обману, насильства, тяжкої обставини або що така заява була відкликана чи визнана недійсною у встановленому законом порядку, матеріали справи не містять. Також матеріали справи не містять доказів того, що до виплати або після її здійснення позивач надав ПрАТ «Європейський страховий альянс» документи, які підтверджують фактичне проведення ремонту пошкодженого транспортного засобу та оплату такого ремонту виконавцю послуг, який є платником ПДВ, що відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV є умовою для доплати суми податку на додану вартість у разі виплати відшкодування безпосередньо потерпілій особі. 14 січня 2025 року ПрАТ «Європейський страховий альянс» виплатило ТОВ «Охоронне агентство «Центуріон» погоджене страхове відшкодування у розмірі 93 143,37 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 820 (т. 1 а. с. 200в). З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що між позивачем та ПрАТ «Європейський страховий альянс» було досягнуто згоди щодо розміру страхового відшкодування та способу його виплати, а страховик виконав свій обов`язок шляхом виплати погодженої суми страхового відшкодування безпосередньо на рахунок потерпілої особи. Аналогічний підхід викладений у постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 569/13697/15-ц, у якій Верховний Суд звернув увагу, що позивач підписав заяву про виплату страхового відшкодування і погодився із розміром та способом здійснення страхового відшкодування, який був визначений страховиком відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV, а тому висновок суду першої інстанції про стягнення зі страховика різниці між страховою виплатою та розміром шкоди за наявності заяви із погодженим розміром страхового відшкодування є необґрунтованим. У постанові від 10 червня 2020 року у справі № 333/2096/17 Верховний Суд, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій у частині стягнення зі страховика додаткової суми майнової шкоди, виходив із того, що страховик та потерпілий дійшли згоди щодо розміру страхового відшкодування, що підтверджувалося відповідною заявою позивача та відповідало вимогам статті 30, пункту 34.4 статті 34, пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV. Верховний Суд також зазначив, що факт перерахування страховиком потерпілому страхового відшкодування у погодженому між ними розмірі свідчить про виконання страховиком свого зобов`язання з виплати страхового відшкодування. У постанові від 13 грудня 2023 року у справі № 759/28079/21 Верховний Суд, застосовуючи наведені правові висновки, зазначив, що погодження потерпілим суми страхового відшкодування та подальше отримання цієї суми свідчить про добровільне визначення потерпілим обсягу реалізації свого права вимоги до страховика. Подальше звернення до страховика з вимогою про виплату більшої суми суперечить попередній поведінці потерпілого, засадам розумності, диспозитивності та добросовісності. Колегія суддів також враховує, що для приватного права характерними є засади свободи правочину, диспозитивності, добросовісності та заборони суперечливої поведінки. Доктрина заборони суперечливої поведінки ґрунтується на тому, що особа не може діяти всупереч своїй попередній поведінці, якщо інша сторона правовідносин обґрунтовано покладалася на таку поведінку. Добросовісність передбачає чесність, відкритість та повагу до інтересів іншої сторони правовідношення. У цій справі позивач спочатку погодив суму страхового відшкодування, не наполягав на проведенні оцінки чи експертизи, надав реквізити для перерахування коштів безпосередньо на свій рахунок та отримав погоджену суму. Після цього позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з того ж страховика додаткової суми страхового відшкодування, фактично заперечуючи правові наслідки власного попереднього волевиявлення. Така поведінка не узгоджується із засадами добросовісності та заборони суперечливої поведінки, оскільки позивач, реалізувавши право на отримання страхового відшкодування в погодженому зі страховиком розмірі, не може надалі, за відсутності доказів недійсності чи неправомірності такого погодження, вимагати від цього ж страховика перегляду погодженої суми та виплати більшого страхового відшкодування. Суд першої інстанції наведеного не врахував, не надав належної правової оцінки заяві позивача від 16 грудня 2024 року про погодження розміру страхового відшкодування, не врахував, що позивач не наполягав на проведенні оцінки або експертизи, не дослідив правових наслідків виплати страховиком погодженої суми та помилково ототожнив різницю між вартістю відновлювального ремонту за звітом і виплаченою сумою із невиконаним обов`язком страховика. За таких обставин висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з ПрАТ «Європейський страховий альянс» додаткового страхового відшкодування у розмірі 66 856,63 грн є помилковим і таким, що зроблений з неправильним застосуванням норм матеріального права. При цьому за обставинами даної справи ПрАТ «Європейський страховий альянс» в порядку ПВЗ відшкодовувало шкоду за СК «Уніка», в якій була застрахована цивільна відповідальність винного водія. Тому погодившись на меншу суму відшкодування, позивач підписавши угоду, не має на разі права на отримання цієї суми - 66 856 грн. 63 коп. і від винної особи. Також колегія суддів не переглядає рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_1 та інших учасників справи, оскільки в цій частині рішення не оскаржується, а апеляційний перегляд здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги ПрАТ «Європейський страховий альянс». Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення. Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що регулюють порядок визначення, погодження та виплати страхового відшкодування за Законом № 1961-IV, рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 16 січня 2026 року в частині задоволення позовних вимог ТОВ «Охоронне агентство «Центуріон» до ПрАТ «Європейський страховий альянс» про стягнення страхового відшкодування у розмірі 66 856,63 грн та судового збору у розмірі 3 028 грн підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову. Судові витрати Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За результатами апеляційного перегляду позов залишився без задоволення у повному обсязі (частина задоволених вимог відхилена в повному обсязі), а тому судові витрати позивача слід покласти на нього, водночас витрати відповідача ПрАТ «ЄСА», пов`язані із апеляційним переглядом оскаржуваного рішення у розмірі 4 542 грнналежить компенсувати за рахунок позивача. Керуючись статтями 12, 81, 141, 259, 263, 268, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» - задовольнити. Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 16 січня 2026 року в частині вирішення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Центуріон» до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов у цій частині залишити без задоволення. Змінити розподіл судових витрат: - стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Центуріон» на користь Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 4 542 грн; - судовий збір за подання позовної заяви покласти на позивача. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ст. 389 ЦПК України. Повна постанова складена 04 червня 2026 року. Головуючий О.В. Желепа Судді: Н.В. Поліщук В.В. Соколова