Постанова Сумський апеляційний суд № 592/1648/26

Справа №592/1648/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Шияновська Т. В. Номер провадження 33/816/1089/26 Суддя-доповідач Косолап М. М. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 червня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Косолап М.М., за участю секретаря судового засідання Баришевої А.І., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Моісеєнка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності Моісеєнка В.В. на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 06.03.2026, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, у с т а н о в и л а: Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини. Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 06.03.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665,60 грн. Судом установлено, що 23.01.2026 о 00:03 в м. Суми, вул. Іллінська, 31 водій ОСОБА_1 керував т/з Volkswagen Golf, н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці; від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки т/з за допомогою газоаналізатора Alcotest drager та в закладі охорони здоров`я КНП СОР «ОКМЦСНЗ» відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала. Не погодившись з постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 06.03.2026, захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою і просив постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції за відсутності достатніх і належних доказів визнав доведеним вину ОСОБА_1 . Поліцейські зупинили ОСОБА_1 без будь-яких підстав для зупинки. Суд помилково прийшов до переконання, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки в матеріалах справи відсутні докази відмови на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я. Поліцейські не надали ОСОБА_1 газоаналізатор «Драгер» для проходження огляду, а самостійно прийняли рішення про направлення останнього до закладу охорони здоров`я. Аналогічно, в закладі охорони здоров`я, отримавши згоду від ОСОБА_1 на проходження огляду, лікар самостійно та безпідставно прийняв рішення не проводити огляд останнього, що не утворює в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. Працівниками поліції порушено процедуру огляду, не дотримано вимоги статті 266-1 КУпАП, огляд та протокол про адміністративне правопорушення є недійсним, оскільки поліцейські мали запросити працівників ВСП або командира військової частини. Протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням статті 254 КУпАП, оскільки не містить відомостей щодо наявних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. До протоколу внесені лише загальні назви документів, які їх не конкретизують як докази. Поліцейські не вручали ОСОБА_1 письмове направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров`я. Суд першої інстанції не дослідив матеріали справи, а саме не роз`яснення поліцейськими вимог, передбачених статями 59, 63 Конституції України, статті 268 КУпАП, порушено право на захист, оскільки не запросили на складання протоколу захисника. Відеозаписи є неналежним та недопустимим доказом, їх походження не відповідає вимогам чинного законодавства через відсутність у протоколі відомостей про технічні засоби відеофіксації та записані неідентифікованим пристроєм, знаходяться на не передбаченому законодавством носії інформації (карті пам`яті або флеш-карті), а на відеодиску, який не засвідчений електронним цифровим підписом. Позиція учасників апеляційного розгляду. У судовому засіданні особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Моісеєнко В.В. підтримали доводи апеляційної скарги. ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував факт вчинення ним адміністративного правопорушення. Вказував про проходження ним військової служби, на складання декількох протоколів про адміністративні правопорушення, справи по яким у подальшому закриті. В медичному закладі він не відмовлявся пройти огляд. Мотиви суду. Вислухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов наступного висновку. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП). Відповідно до частини 1 статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП (частина 2 статті 251 КУпАП). Висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП ґрунтується на фактичних даних досліджених доказів: - протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №573245 від 23.01.2026, складеного відповідно до вимог статей 254, 256 КУпАП, в якому належно викладені встановлені судом обставини правопорушень (а.с.1); - рапорту інспектора взводу 2 роти №2 батальйону УПП в Сумській області Тієчка О.С. від 23.01.2026, про те, що під час патрулювання був зупинений автомобіль Volkswagen Golf н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , у якого під час спілкування були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння; який від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки т/з та в медичному закладі відмовився; було складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП; водій відсторонений від керування, автомобіль залишився на місці зупинки (а.с. 4); - направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 23.01.2026 (а.с.2); - акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зафіксовано, що такий огляд ОСОБА_1 не проводився (а.с. 3); - копії постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №6551916 від 23.01.2026 стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КУпАП (а.с. 5): - довідці про наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 від 15.04.2025 (а.с. 6); - відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, здійсненими згідно зі ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію», якими зафіксований факт керування ОСОБА_1 т/з за наведених в протоколі про адміністративне правопорушення обставин; після озвучення виявлених ознак алкогольного сп`яніння на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 7510 останній погодився, проте вимагав залучення свідка до проведення огляду, на що поліцейським було роз`яснено порядок проходження огляду, зокрема, здійснення безперервної відеофіксаціі, було надано свідоцтво про повірку засобу, декларацію про відповідність, сертифікат перевірки; ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 7510 відмовився проходити огляд, прослідував в супроводі поліцейських до закладу охорони здоров`я, де від проходження огляду також відмовився, посилаючись на ст.56 Конституції України; поліцейський роз`яснював водієві, що за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння стосовно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП; роз`яснив права, передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, склав протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та ознайомив з його змістом ОСОБА_1 (а.с. 7). На підставі вказаних доказів, які є належними, допустимими, достовірними та достатніми для ухвалення відповідного рішення, суддя суду першої інстанції дійшла правильного висновку, що 23.01.2026 о 00:03 в м. Суми, вул. Іллінська, 31 водій ОСОБА_1 керував т/з Volkswagen Golf, н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці; від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest drager та в закладі охорони здоров`я КНП СОР «ОКМЦСНЗ» відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП. З такими висновками погоджується і апеляційний суд, виходячи з наступного. Частина 1 статті 130 КУпАП, зокрема, передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до Закону України «Про дорожній рух» єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 №1306. Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9 Правил дорожнього руху). Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, законодавством не тільки не передбачено права водія відмовитися від проходження огляду на стан сп`яніння, а й встановлено обов`язок для водія пройти такий огляд на вимогу працівника поліції. Щодо зупинки транспортного засобу. На відеозаписах зафіксовано підставу зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 керування транспортним засобом в комендантську годину, без увімкнених задніх габаритних ліхтарів, що підтверджується копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6551919 від 23.01.2026 за частиною 1 статті 121 КУпАП. Під час спілкування поліцейський зазначив про наявність у ОСОБА_1 запаху алкогольного сп`яніння. Відповідно до Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1455, патрулям на території, де встановлено особливий режим, в установленому законодавством порядку надано право, зокрема перевіряти в осіб документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, та перепустки, а в разі їх відсутності - затримувати відповідних осіб та доставляти до органів або підрозділів Національної поліції для встановлення особи. Відтак, доводи апеляційної скарги про безпідставність зупинки транспортного засобу апеляційний суд вважає необґрунтованими. Щодо порядку проведення огляду. Згідно з вимогами частин 2-3 статті 266 КУпАП та пункту 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція № 1452/735) огляд на стан сп`яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі - спеціальні технічні засоби); 2) лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я (частина 3 статті 266 КУпАП). Згідно з пунктами 2,3 Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. На відеозаписах, які долученні до протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до частини 2 статті 266 КУпАП, зафіксовано, що після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 у останнього поліцейським виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, зазначені у протоколі: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає обстановці, порушення мови та координації рухів, що було підставою для проведення огляду на стан сп`яніння, запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу, на що останній зазначив «я не відмовляюся». У подальшому працівники поліції неодноразово пропонують пройти ОСОБА_1 огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки (clip-0, час відтворення 00:10:53; 00:11:08; 00:13:45; 00:14:39; 00:19:05), на що останній вимагав залучення свідка до проведення огляду, на вказану вимогу поліцейським роз`яснено порядок проходження огляду, зокрема, здійснення безперервної відеофіксації, демонстрував герметично запакований прилад Drager, неодноразово роз`яснив процедуру огляду, демонстрував свідоцтво про повірку засобу, декларацію про відповідність, сертифікат перевірки на вимогу ОСОБА_1 (clip-0, час відтворення 00:11:44; 00:13:46; 00:14:44). Останній повторював свої запитання щодо залучення свідків та приладу Drager після неодноразових змістовних відповідей працівників поліції, тому останні правомірно розцінили такі дії ОСОБА_1 , як відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Матеріали відеозапису в повній мірі підтверджують дотримання працівниками поліції процедури проведення огляду водія на місці зупинки транспортного засобу, що відповідає вимогам статті 266 КУпАП. Судом першої інстанції з відеозапису правильно встановлено, що перебуваючи в кабінеті КНП СОР «ОКМЦСНЗ», на пропозицію лікаря пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 неодноразово зазначав, що не відмовляється, проте стверджував, що не розуміє для чого саме йому треба це робити, не розуміє, з якою метою його сюди привезли, що буде через суд оскаржувати незаконність дій працівників поліції, посилається на статтю 56 Конституції України. Така поведінка ОСОБА_1 цілком обґрунтовано розцінена лікарем та працівниками поліції, як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд. Надане суду апеляційної інстанції повідомлення комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань» про те, що 23.01.2026 огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння в медичному центрі не проводився жодним чином не спростовує висновків суду першої інстанції про порушення ним пункту 2.5 Правил дорожнього руху. Доводи апеляційної скарги захисника про порушення процедури огляду ОСОБА_1 , як військовослужбовця аналогічні доводам захисту, яким суд першої інстанції дав належну оцінку з якою погоджується і апеляційний суд. Відповідно до частини 1 статті 15 КУпАП військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення, зокрема, правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 зупинений поліцейськими в м. Суми, по вул. Іллінська, як водій транспортного засобу Volkswagen Golf, н.з. НОМЕР_1 , який порушив заборону пересуватися вулицями міста під час комендантської години, перебував поза межами території будь-якої військової частини та поза місцем розташування в/ч НОМЕР_3 , де він проходив військову службу. Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів того, що на момент зупинки власного транспортного засобу ОСОБА_1 безпосередньо знаходився при виконанні своїх службових обов`язків, як військовослужбовець ЗСУ, а тому підлягав огляду, відповідно до положень статті 266 КУпАП, як особа, яка керувала транспортним засобом, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, а не відповідно до вимог статті 266-1 КУпАП. Не спростовує вказаних висновків суду першої інстанції довідка від 04.02.2026, яка підтверджує участь ОСОБА_1 у відповідних заходах на території Степанівської селищної територіальної громади, в той час як водій був зупинений поза межами цієї територіальної громади під час керування належним йому транспортним засобом у м. Суми. За встановлених обставин, відсутні підстави для визнання огляду ОСОБА_1 недійсним на підставі статті 266-1 КУпАП. Доводи апеляційної скарги щодо порушення вимог статті 254 КУпАП при складанні протоколу про адміністративне правопорушення є безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Судом першої інстанції встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складено відповідно до вимог статей 254, 256 КУпАП -уповноваженою особою, у визначений законом строк, його зміст відповідає вимогам статті 256 КУпАП, містить належні відомості, зокрема і про фіксацію викладених у ньому обставин на відеореєстратор Motorola solution vb400/470841; 471934, а також додатки до протоколу. Щодо направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Пунктом 8 розділу І Інструкції № 1452/735 визначено, що форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції. Форма направлення передбачає зазначення результатів огляду, проведеного поліцейським та за допомогою чого проводився огляд. Відповідно до пункту 9 розділу І Інструкції № 1452/735, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, останнього працівниками поліції доставлено до найближчого закладу охорони здоров`я, тому направлення для проходження огляду у закладі охорони здоров`я, яке адресоване закладу охорони здоров`я йому правомірно не вручалося. Щодо долучених до протоколу відеозаписів. Долучені до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи здійснювалися поліцейськими, які зупиняли транспортний засіб та складали адміністративний матеріал. Інформація зафіксована на відеореєстраторах узгоджується з іншими доказами, які суд першої інстанції поклав в основу постанови. Відомості про те, що відеофіксація здійснювалась за допомогою недозволенного технічного засобу чи з порушенням вимог закону в матеріалах справи відсутні. Судом першої інстанції надано належну оцінку належності та допустимості відеозаписів, з чим погоджується і апеляційний суд. Поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, до яких віднесено і застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису є одним із превентивних заходів (статті 30, 31 Закону України «Про Національну поліцію»). Відповідно до статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень. Порядок реалізації цих положень врегульовано Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України 18.12.2018 № 1026, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 за № 28/32999 (далі Інструкція №1026), за змістом пунктів 5,6,8 розділу II включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища. Після прибуття до місця постійної дислокації портативний відеореєстратор або карта пам`яті передається відповідальній особі, яка забезпечує, зокрема експорт інформації під час під`єднання до док-станції в автоматичному режимі або в інший спосіб, визначений виробником такого відеореєстратора. Вивантаження відеозаписів з карт пам`яті портативних відеореєстраторів на сервер зберігання відеозаписів здійснюється шляхом приєднання карти пам`яті до спеціального обладнання в автоматичному режимі за допомогою спеціального програмного забезпечення або в інший спосіб, визначений виробником до такого сервера. Відеозаписи або копії з них можуть бути надані за вмотивованими запитами органів державної влади, органів досудового розслідування, прокуратури, слідчого судді та суду, поліцейського та інших осіб у порядку, передбаченому законодавством України. Відеозаписи працівникам органу, підрозділу поліції видаються в тому вигляді, в якому вони були збережені на док-станції, без коригування (пункти 1,7,9 розділу VIІI Інструкції №1026). Аналіз наведених положень Інструкції №1026 у сукупності зі статтею 251 КУпАП спростовує доводи апеляційної скарги про необхідність долучення до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписів виключно на карті пам`яті або флеш-карті. Апеляційний суд зазначає, що безпідставним є ототожнення електронного доказу як засобу доказування та матеріального носія такого документа. Характерною рисою електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. У випадку його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Аналогічні правила оцінки електронного доказу на предмет його допустимості наведені у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29.03.2021 (справа №554/5090/16-к, провадження №51-1878кмо21). Вказані положення Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції №1026 та КУпАП не передбачають засвідчення відеозапису засобами електронного підпису. Частиною 2 статті 266 КУпАП на поліцейського покладено обов`язок застосовувати технічні засоби відеозапису під час проведення огляду на стан сп`яніння осіб, а матеріали відеозапису долучати до протоколу про адміністративне правопорушення. Тому, долучені до протоколу відеозаписи є належними та допустимими доказами, містять обставини, які підлягають встановленню за частиною 1 статті 130 КУпАП обставини щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом, та процедуру огляду, визначену статтею 266 КУпАП. Отже, доводи апеляційної скарги щодо неналежності та недопустимості відеозаписів є надуманими. Доводи апеляційної скарги про порушення права на захист ОСОБА_1 спростовуються відеозаписами, на яких зафіксовано, що працівники поліції ознайомили його з правами та обов`язками, передбаченими статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, що також підтверджується власним підписом останнього в графі 13 протоколу про адміністративне правопорушення. Залучення захисника при проведенні огляду на стан сп`яніння і при складанні протоколу КУпАП не передбачено. Згідно наданих апеляційному суду листа ІНФОРМАЦІЯ_2 та витягу з наказу від 30.01.2026 №260 встановлено, що командиром військової частини ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за керування приватним транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, скоєння дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), залишення місця ДТП, керування транспортним засобом без відповідних на те документів. Проте, вказані в листі ІНФОРМАЦІЯ_2 події не стосуються обставин викладених у протоколі, що був предметом даного розгляду. Апеляційним судом не встановлено підстав для закриття провадження, передбачених пунктом 1 частиною 1 статті 247 КУпАП, а тому клопотання захисника про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає. Апеляційний суд переглянувши справу в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя суду першої інстанції розглянув справу на підставі доказів зібраних особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, надавши їм відповідну оцінку, визнавши їх достатніми у своїй сукупності і взаємозв`язку для доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. Під час розгляду справи не було встановлено неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення статей 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому на підставі пункту 1 частини 7 статі 294 КУпАП вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, без задоволення. Керуючись статтею 294 КУпАП, п о с т а н о в и л а: Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 06.03.2026 відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на цю постанову - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуКосолап М. М.