LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС756/3121/24

від 29.05.2026 · Цивільна

У х в а л а 29 травня 2025 року м. Київ Справа № 756/3121/24 Провадження № 61-4974ск26 Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржник) на постанову Київського апеляційного суду від 23 квітня 2025 року у справі за позовом Органу опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - позивач) до скаржника за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - Служби у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Служби у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації - про позбавлення батьківських прав і стягнення аліментів та в с т а н о в и в : 1. 29 червня 2025 року скаржник вперше подав до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначене судове рішення. 2. 5 січня 2026 року Верховний Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою повернув касаційну скаргу. 3. 7 січня 2026 року згідно з повідомленням про доставлення електронного листа скаржник отримав копію зазначеної ухвали до електронного кабінету. 4. 31 березня 2026 року скаржник повторно подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду й ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. 5. 8 травня 2026 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив касаційну скаргу без руху та встановив для усунення недоліків останньої десятиденний строк із дня вручення копії тієї ухвали. Скаржник мав додатково обґрунтувати поважність причини пропуску строку на касаційне оскарження та необхідності його поновлення, пояснити, чому він зазначив, що немає електронного кабінету попри те, що згідно з відповіддю № 34515162, сформованою засобами підсистеми «Електронний суд», скаржник має такий кабінет з 21 червня 2024 року, а також мав надати документи про сплату судового збору у розмірі, визначеному за законом, і ті, які можуть підтвердити всі отримані скаржником доходи за шість місяців до дня подання касаційної скарги.Мотивував ухвалу так: - 23 квітня 2025 року апеляційний суд ухвалив оскаржену постанову, повний текст якої склав 4 червня 2025 року. Скаржник подав касаційну скаргу 31 березня 2026 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. Просив поновити йому цей строк. Мотивував тим, що вперше подав касаційну скаргу вчасно, однак Верховний Суд її повернув. Згідно з повідомленням про вручення електронного листа 7 січня 2026 року скаржник отримав копію зазначеної ухвали до електронного кабінету. Але не пояснив, чому зволікав із повторним поданням касаційної скарги більш як два місяці, починаючи з 8 січня 2026 року; - скаржник у касаційній скарзі зазначив, що не має електронного кабінету. Однак така інформація є неправдивою. Згідно з відповіддю № 34515162, сформованою засобами підсистеми «Електронний суд», скаржник має зареєстрований електронний кабінет із 21 червня 2024 року; - у березні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив: (1) позбавити скаржника батьківських прав щодо синів - ОСОБА_2 , який на родився ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - сини); (2) стягнути зі скаржника на користь Центру соціально-психологічної реабілітації дітей № 1 Служби у справах дітей та сім`ї міста Києва аліменти на синів у розмірі 1/3 частини усіх доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з часу подання позовної заяви, до досягнення ними вісімнадцятирічного віку. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Апеляційний суд із таким рішенням не погодився, скасував його й ухвалив нове про часткове задоволення позову: позбавив скаржника батьківських прав щодо синів і стягнув з нього на їхню користь аліменти у розмірі 1/3 частини усіх доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 11 березня 2024 року, до досягнення ними повноліття; передав дітей на опікування позивачеві; - скаржник оскаржив постанову апеляційного суду в цілому, тобто щодо двох немайнових вимог й однієї вимоги майнового характеру. Ціну позову або розмір свого доходу за 6 місяців, які передували зверненню до Верховного Суду, не вказав. Тому точний розмір доплати судового збору має розрахувати самостійно на підставі документів, які можуть підтвердити дійсний дохід скаржника за відповідний період, за формулою: (3 028,00 грн х 2 немайнові вимоги + 1/3 доходу скаржника х 6 місяців х 1,5 %) х 200 %. За відсутності таких документів - доплатити судовий збір до максимального розміру: (3 028,00 грн х 2 немайнові вимоги + 3 028,00 х 5 (максимальна ставка за подання касаційної скарги за позовними заявами майнового характеру в справах, у яких предметом позову є захист сімейних прав) х 200 % - 12 112,00 грн = 30 280,00 грн. 6. 15 травня 2026 року скаржник сформував у системі «Електронний суд» заяву про усунення недоліків касаційної скарги (вх. № 15859/0/220-26 від 18 травня 2026 року), в якій виклав, зокрема, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Мотивував так: - скаржник є особою похилого віку та, маючи статус біженця в Німеччині, вжив всіх необхідних заходів для своєчасного оскарження постанови апеляційного суду. Зокрема звернувся за правничою допомогою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амадео Право» (далі - товариство); - товариство виявилося шахрайським і тривалий час зволікало з підготовкою документів для звернення до Верховного Суду; скаржника ошукали, не виконали зобов`язання, недобросовісні дії призвели до порушення скаржником строку. Тому він самостійно підготував касаційну скаргу та звернувся до правоохоронних органів. До заяви додав, зокрема, знімки екрана з листуванням електронною поштою з адресатом на ім`я «ОСОБА_4» (на підтвердження того, що у товаристві мав справу з шахраями), а також копію відповіді Голосіївського управління поліції від 20 березня 2026 року № 18208 про результати розгляду звернення щодо можливих неправомірних дій. Крім того, у заяві скаржник зазначив, що у нього є електронний кабінет і пояснив, що оскаржує судові рішення лише в частині двох немайнових вимог (позбавлення батьківських прав і передання дітей на піклування).

7. Верховний Суд вважає, що слід продовжити строк на усунення недоліків касаційної скарги. 7.1. Верховний Суд в ухвалі від 8 травня 2026 року про залишення касаційної скарги без руху звернув увагу скаржника на необхідність пояснити, чому він зволікав із повторним поданням касаційної скарги більш як два місяці, починаючи з 8 січня 2026 року. Виконуючи вимоги тієї ухвали, скаржник надав пояснення, яке не можна вважати належним. Листування з адресатом «ОСОБА_4» саме по собі не підтверджує ані існування договірних відносин скаржника з товариством, ані наявності в останнього обов`язку підготувати та подати касаційну скаргу, ані факту невиконання такого обов`язку. Неможливо встановити особу адресата «ОСОБА_4», її зв`язок із товариством, а також те, чи діяла така особа від імені останнього. Тому надане листування не підтверджує доводів скаржника про те, що пропуск строку на касаційне оскарження був зумовлений неправомірними діями товариства. 7.2. Не підтверджує таких доводів і відповідь Голосіївського управління поліції від 20 березня 2026 року № 18208. Інакше кажучи, ця відповідь засвідчує звернення скаржника до поліції, а не вчинення протиправних дій товариством, зв`язок цих дій із пропуском строку на касаційне оскарження та неможливість своєчасного повторного подання касаційної скарги. 7.3. Скаржник зазначив, що після тривалої бездіяльності товариства він самостійно підготував касаційну скаргу та повторно подав її до Верховного Суду. Цей аргумент не пояснює, чому після отримання 7 січня 2026 року копії ухвали Верховного Суду про повернення касаційної скарги скаржник повторно звернувся до суду лише 31 березня 2026 року, тобто майже через три місяці. Він не навів обставини, які б підтвердили існування об`єктивних і непереборних перешкод для самостійного підготовлення та повторного подання касаційної скарги без зволікань. Якщо, як стверджує скаржник, він усвідомлював, що товариство не вчиняло дії з повторного подання касаційної скарги та не реагувало на його звернення, то немає розумного пояснення, чому він зволікав із самостійною реалізацією права на касаційне оскарження. 7.4. З огляду на вказане наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження є неповажними. Тому скаржник має навести інші підстави (з документальним підтвердженням) для поновлення цього строку. 7.5. Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (частина перша статті 120 ЦПК України). 7.6. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина друга статті 127 ЦПК України). 7.7. Верховний Суд вважає, що встановлений процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги слід продовжити на п`ять днів із дня вручення скаржнику копії цієї ухвали. 7.8. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України). Керуючись статтями 120, 127, 260, 261, 392, 393 ЦПК України, п о с т а н о в и в : продовжити ОСОБА_1 на п`ять днів із дня вручення цієї ухвали строк на усунення недоліків касаційної скарги на постанову Київського апеляційного суду від 23 квітня 2025 року у справі за позовом Органу опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - Служби у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Служби у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації - про позбавлення батьківських прав і стягнення аліментів. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя Д. А. Гудима 8.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»