Постанова КЦС ВС № 753/4851/22

Постанова Іменем України 29 травня 2026 року м. Київ справа № 753/4851/22 провадження № 61-3913св26 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючий - Крат В. І. (суддя-доповідач), судді: Гудима Д. А., Дундар І. О., Краснощоков Є. В., Пархоменко П. І., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС», ОСОБА_2 , розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка підписана представником Єркіним Максимом Миколайовичем , на постанову Київського апеляційного суду від 18 лютого 2026 року в складі колегії: Журби С. О., Писаної Т. О., Приходька К. П., Історія справи Короткий зміст позову У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до АТ «Страхова компанія «АРКС», ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди. Позов мотивований тим, що 05 серпня 2021 року відбулась ДТП, в якій пошкоджено автомобіль позивача. Транспортний засіб винної у ДТП особи був застрахований в АТ «Страхова компанія «АРКС». Позивач звернувся до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування та надалі отримав відшкодування шкоди у розмірі 11 224,41 грн. Попри те, така сума не покриває збитків, які були понесені позивачем у зв`язку із проведенням відновлювального ремонту, підтверджена документально вартість якого склала 31 385,00 грн, з яких: 14 000 грн - вартість деталей, комісія банку - 140 грн, послуги доставки деталей - 3 625 грн, вартість робіт - 11 120 грн, вартість експертного дослідження - 2 500 грн. Відтак, вважав, що страхова компанія має здійснити доплату страхового відшкодування у розмірі 20 160,59 грн. У зв`язку із невиконанням грошового зобов`язання позивач просить застосувати положення статті 625 ЦК України до спірних правовідносин. Крім того, позивачу завдано моральної шкоди через пошкодження майна, що призвело до негативних відносин у сім`ї, емоційного стану позивача, залишення невизначеності через компенсацію завданих збитків, сильних душевних страждань - всі ці обставини є підставою для стягнення моральної шкоди з винної особи. ОСОБА_1 просив: стягнути з відповідача АТ «Страхова компанія «АРКС» на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 20 160,59 грн (у разі якщо суд дійде висновку, що вказана сума або її частина не підлягає стягненню зі страхової компанії просив стягнути цю суму з ОСОБА_2 ); стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача моральну шкоду заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 10 000 грн (з урахуванням поданих в ході розгляду справи зменшень позовних вимог в цій частині); стягнути з АТ «Страхова компанія «АРКС» на користь позивача три відсотки річних та інфляційні втрати за період з 05 серпня 2021 року по дату ухвалення судового рішення у цій справі; стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн у пропорції на розсуд суду; стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір у розмірі 992,40 грн в рівних частинах. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Подільського районного суду м. Києва у складі судді: Якимець О. І. від 10 червня 2024 року: позов ОСОБА_1 до АТ «Страхова компанія «АРКС», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди задоволено частково; стягнуто з АТ «Страхова компанія «АРКС» на користь ОСОБА_1 відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок ДТП у розмірі 13 839,19 грн; в іншій частині позовних вимог відмовлено; у позовній вимозі ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди відмовлено; стягнуто з АТ «Страхова компанія «АРКС» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3 183,17 грн; стягнуто з АТ «Страхова компанія «АРКС» на користь ОСОБА_1 судові витрати понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що: позивачем доведено розмір понесених реальних витрат за відновлення пошкодженого транспортного засобу, тому з АТ «Страхова компанія «АРКС» на користь позивача необхідно стягнути розмір невиплаченого страхового відшкодування у сумі 13 839,19 грн; підстав для застосування положень статті 625 ЦК України немає, з огляду на те що страхова виплата відбулася у межах встановленого строку; вимоги про відшкодування моральної шкоди є недоведеними; витрати за послуги доставки деталей у сумі 3 625 грн не є збитками у розумінні статті 22 ЦК України та не можуть бути майновою вимогою, а тому не підлягають відшкодуванню; витрати на правову допомогу потрібно зменшити до 5 000 грн. Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції Постановою Київського апеляційного суду від 18 лютого 2026 року: апеляційну скаргу АТ «Страхова компанія «АРКС» задоволено частково; апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; рішення Подільського районного суду міста Києва від 10 червня 2024 року скасовано та ухвалено нове рішення; задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «Страхова компанія «АРКС», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди; стягнуто з АТ «Страхова компанія «АРКС» на користь ОСОБА_1 відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок ДТП у розмірі 128 44,19 грн, інфляційні втрати у розмірі 7 368,12 грн, та 3% річних у сумі 1544,47 грн; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням у розмірі 4 620 грн, та 10 000 грн на відшкодування моральної шкоди; стягнуто з АТ «Страхова компанія «АРКС» на користь ОСОБА_1 витрати понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 8 971,50 грн та судовий збір 2979,13 грн; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати понесені на професійну правничу допомогу 6 028,50 грн та судовий збір 2 001,86 грн. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що: згідно із частиною першою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах даної категорії розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи; суд першої інстанції належним чином не визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, не дослідив наявні у справі докази та не надав їм належну оцінку, в результаті чого ухвалив рішення, яке не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а тому відповідно до положень статті 376 ЦПК України воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог та стягнення: з АТ «Страхова компанія «АРКС» на користь ОСОБА_1 відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 12 844,19 грн, інфляційних втрат у розмірі 7 368,12 грн, та 3% річних у сумі 1 544,47 грн; з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різниці між фактичним розміром шкоди та виплатою страхового відшкодування у розмірі 4 620 грн, та моральної шкоди у розмірі 10 000 грн. Аргументи учасників справи 24 березня 2026 року ОСОБА_2 через підсистему Електронний суд подав касаційну скаргу, яка підписана представником Єркіним М. М. , на постанову Київського апеляційного суду від 18 лютого 2026 року, в якій просив: оскаржену постанову апеляційного суду скасувати; передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що: справу розглянуто за відсутності учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). Київський апеляційний суд розглянув справу в порядку письмового провадження без виклику сторін; ні ОСОБА_2 , ні його представник не були повідомлені про відкриття апеляційного провадження, не отримували копії апеляційної скарги та ухвали про відкриття апеляційного провадження. Вказане порушення позбавило ОСОБА_2 можливості подати відзив і довести суду факт відсутності майнових претензій щодо відшкодування матеріальної шкоди з боку позивача; судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою (пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України). 13 травня 2026 року АТ «Страхова компанія «АРКС» через представника Деревецького В. В. подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить врахувати аргументи відзиву під час розгляду касаційної скарги ОСОБА_2 . Відзив мотивований тим, що: рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення по суті спору про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до AT «Страхова компанія «АРКС», ОСОБА_2 . Рух справи Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі. 13 травня 2026 року справа передана судді-доповідачу Крат В. І. Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2026 року справу призначено до судового розгляду. Межі та підстави касаційного перегляду Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України). В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України). В ухвалі Верховного Суду від 27 квітня 2026 року зазначено, що: аналіз змісту касаційної скарги свідчить, що аргументи ОСОБА_2 щодо касаційного оскарження судових рішень є обґрунтованими і на підставі підпункту «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України судові рішення у справі підлягають касаційному оскарженню; наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 11 вересня 2024 року у справі № 554/154/22; від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Позиція Верховного Суду Касаційний суд частково приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом (пункт 2 частини третьої статті 3 ЦПК України). Учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження (частина перша статті 360 ЦПК України). Разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції надсилає копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів учасникам справи (статті 361 ЦПК України Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій у разі необхідності та призначення справи до розгляду. Про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням (частина перша статті 366 ЦПК України). Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Наприклад, Європейський суд з прав людини зазначив, що загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу, вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було поінформовано про цей факт. Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть упевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, inter alia, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи. Тому на національні суди може покладатися обов`язок з`ясувати, чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами, та, у разі потреби, зафіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні (KHARCHENKO v. UKRAINE, № 37666/13, § 6, 7, ЄСПЛ, від 03 жовтня 2019 року). Європейський суд з прав людини вказав, що заявник скаржився на порушення принципу рівності сторін у зв`язку з неврученням йому національними судами апеляційної скарги відповідача або неповідомленням його будь-яким іншим чином про апеляційну скаргу, подану у його справі. Суд нагадує, що загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу, вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було поінформовано про цей факт. Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитися із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть упевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, inter alia, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи. Тому на національні суди може покладатися обов`язок з`ясувати, чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами та у разі потреби зафіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні. Розглянувши всі надані матеріали, та за відсутності будь-яких доказів належного інформування заявника Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цієї скарги. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що національний суд, розглянувши подану у справі заявника апеляційну скаргу та не вживши спроб встановити, чи була вона вручена заявнику або чи був заявник повідомлений про апеляційну скаргу будь-яким іншим чином, позбавив його можливості надати зауваження щодо поданої у його справі апеляційної скарги та не виконав свого зобов`язання щодо дотримання закріпленого у статті 6 Конвенції принципу рівності сторін (DIDENKO v. UKRAINE, № 5800/22, § 6, 7, 8, 10, ЄСПЛ, від 28 березня 2024 року). Касаційний суд неодноразово звертав увагу, що кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Суд апеляційної інстанції, розглянувши апеляційну скаргу однієї із сторін та не встановивши, чи була вона вручена іншій стороні та чи була вона повідомлена про апеляційну скаргу будь-яким іншим чином, позбавляє таку сторону можливості надати зауваження щодо поданої у її справі апеляційної скарги та не виконує свого зобов`язання стосовно дотримання закріпленого у статті 6 Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свобод принципу рівності сторін (див, зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 серпня 2020 року в справі № 363/2990/17 (провадження № 61-46607св18), постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 лютого 2021 року у справі № 761/38886/19 (провадження № 61-3263св20), постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі № 592/3977/16-ц (провадження № 61-8002св20), постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 квітня 2022 року в справі № 757/34078/14 (провадження № 61-9895св21), постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2023 року в справі № 344/18282/19 (провадження № 61-1141св22), постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 вересня 2023 року в справі № 343/136/21 (провадження № 61-8864св22), постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 листопада 2024 року в справі № 766/3683/20 (провадження № 61-11792св24), постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 вересня 2025 року в справі № 219/8011/21 (провадження № 61-7165св24), постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 жовтня 2025 року в справі № 755/3154/23 (провадження № 61-17486св24)). При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2024 року в справі № 2-6544/10 (провадження № 11-4зва24) вказано, що: «6.10. Суд, з огляду на свою практику з окресленого питання, виснував, що національний суд, розглянувши подану у справі заявниці апеляційну скаргу та не вживши спроб встановити, чи була вона вручена заявниці або чи була заявниця повідомлена про апеляційну скаргу будь-яким іншим чином, позбавив її можливості надати зауваження щодо поданої у її справі апеляційної скарги та не виконав свого зобов`язання щодо дотримання закріпленого у статті 6 Конвенції принципу рівності сторін (пункт 9 розділу I рішення у справі «Яковлєва проти України»). 6.11. Суд у додатку до зазначеного рішення також послався на пункти 43-47 свого ж рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03. 6.12. У свою чергу, в пункті 43 рішення у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ указав, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковим і таким, що підлягає виконанню, судовим рішенням, надає особі, на чию користь воно було ухвалено, «легітимні сподівання» на те, що заборгованість буде їй сплачена; така заборгованість становить «майно» цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Скасування такого судового рішення прирівнюється до втручання у право особи на мирне володіння майном (див., серед інших, «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], заява N 28342/95, пункт 74). 6.13. У пункті 46 цього ж рішення ЄСПЛ зазначив, що «…Скасування обов`язкового до виконання рішення позбавило заявника впевненості в обов`язковому рішенні суду та позбавило можливості отримати кошти, яких він легітимно очікував». 6.14. За результатом розгляду заяви ОСОБА_1 ЄСПЛ констатував порушення щодо неї при розгляді справи за її позовом до Управління ПФУ пункту 1 статті 6 Конвенції у зв`язку з несправедливістю цивільного провадження (неповідомлення заявниці про апеляційну скаргу відповідача та про провадження в апеляційному суді), а також статті 1 Першого протоколу до Конвенції (втручання у мирне володіння майном). За висновком ЄСПЛ, мало місце скасування ухваленого на користь заявниці рішення усупереч принципу юридичної визначеності: орган Пенсійного фонду України подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, ухвалене на користь заявниці (про яке він знав принаймні з вересня 2011 року) 10.01.2014, посилаючись як на єдину підставу для затримки на проведення «інвентаризації» рішень у справах з питань нарахування пенсії. Апеляційний суд (відповідно до висновку ЄСПЛ) безпідставно поновив строк для подання апеляційної скарги і скасував рішення суду першої інстанції». У справі, що переглядається: у касаційній скарзі ОСОБА_2 вказує, що ні він, ні його представник не були повідомлені про відкриття апеляційного провадження, не отримували копії апеляційної скарги та ухвали про відкриття апеляційного провадження. Це порушення позбавило ОСОБА_2 можливості подати відзив і довести суду факт відсутності майнових претензій щодо відшкодування матеріальної шкоди з боку позивача; ухвалою Київського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «Страхова компанія «АРКС» (т.2, а. с. 150-151). Відповідно до супровідного листа від 16 серпня 2024 року №753/4851/22/166381/2024 та звіту про доставку вихідної кореспонденції копія ухвали Київського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року та копія апеляційної скарги АТ «Страхова компанія «АРКС» надіслані Єркіну М. М. як представнику ОСОБА_2 (т. 2, а.с. 152, 155). Доказів надсилання ухвали про відкриття апеляційного провадження та апеляційної скарги відповідачу ОСОБА_2 матеріали справи не містять; ухвалою Київського апеляційного суду від 23 вересня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (т. 2, а. с. 179 - 180). Відповідно до супровідного листа від 16 серпня 2024 року №753/4851/22/166381/2024 та звіту про доставку вихідної кореспонденції копія ухвали Київського апеляційного суду від 23 вересня 2024 року та копія апеляційної скарги ОСОБА_1 надіслані Єркіну М. М. як представнику ОСОБА_2 (т.2, а.с.184, 188). Доказів надсилання ухвали про відкриття апеляційного провадження та апеляційної скарги відповідачу ОСОБА_2 матеріали справи не містять; поза увагою апеляційного суду залишилось те, що у матеріалах справи є ордер на надання правничої допомоги від 22 серпня 2023 року № 1194416 на представлення інтересів ОСОБА_2 адвокатом Єркіним М. М. у Подільському районному суді м. Києва (т. 2 а. с. 65). Докази на підтвердження повноважень адвоката Єркіна М. М. представляти інтереси ОСОБА_2 в Київському апеляційному суді у матеріалах справи відсутні; у матеріалах справи відсутні дані про вручення ОСОБА_2 копій ухвал Київського апеляційного суду від 12 серпня та 23 вересня 2024 року про відкриття апеляційних проваджень та копій апеляційних скарг АТ «Страхова компанія «АРКС» та ОСОБА_1 . Таким чином, на момент перегляду справи в апеляційному порядку апеляційному суду було відомо, що відсутні дані про вручення ОСОБА_2 копій ухвал Київського апеляційного суду від 12 серпня та 23 вересня 2024 року про відкриття апеляційних проваджень та копій апеляційних скарг АТ «Страхова компанія «АРКС» та ОСОБА_1 . За таких обставин суд апеляційної інстанції, розглянувши апеляційні скарги АТ «Страхова компанія «АРКС» та ОСОБА_1 , не встановив, чи були вони вручені ОСОБА_2 , чи був він повідомлений про апеляційні скарги будь-яким іншим чином, внаслідок чого позбавив ОСОБА_2 можливості надати зауваження щодо поданої у його справі апеляційних скарг та не виконав свого зобов`язання стосовно дотримання закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу рівності сторін. А тому зробив передчасний висновок про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України). Оскільки встановлено підстави для скасування постанови апеляційного суду та направлення справи на новий розгляд до апеляційного суду, то інші підстави відкриття касаційного провадження суд касаційної інстанції не аналізує. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, касаційний суд вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити, оскаржену постанову апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка підписана представником Єркіним Максимом Миколайовичем , задовольнити. Постанову Київського апеляційного суду від 18 лютого 2026 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. З моменту ухвалення постанови суду касаційної інстанції постанова Київського апеляційного суду від 18 лютого 2026 року втрачає законну силу та подальшому виконанню не підлягає. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий В. І. Крат Судді: Д. А. Гудима І. О. Дундар Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко