Постанова 4822 № 725/6298/25

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 червня 2026 року м. Чернівці Справа № 725/6298/25 Провадження №22-ц/822/706/26 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Литвинюк І. М., суддів: Лисака І. Н., Одинака О. О., за участю секретаря судового засідання Собчук І. Ю., учасники справи: позивач Акціонерне товариство "Універсал Банк" відповідач - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Карпюк Юлія Миколаївна, на заочне рішення Чернівецького районного суду м. Чернівці від 26 грудня 2025 року, головуючий у І-й інстанції Вольська-Тонієвич О. В., ВСТАНОВИВ: АТ «Універсал банк» у липні 2025 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що відповідно до укладеного договору № б\н від 22.03.2022 відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 131 846,24 грн (тіло кредиту). Просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 131 846,24 грн, а також судовий збір. Заочним рішенням Чернівецького районного суду м. Чернівці від 26 грудня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 131 846,24 грн. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що 22.03.2022 між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір №б/н, згідно з умовами якого останній отримав кредит шляхом підписання анкети-заяви, отримавши платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації. Відповідач поставив свій підпис у заяві позичальника, погодившись з тим, що ця заява разом із пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між нею та банком договір про надання банківських послуг. Банк належним чином виконав взяті на себе зобов`язання, надавши кредит на платіжну карту відповідача. Відповідач належним чином своїх зобов`язань за договором не виконав. Згідно з розрахунком за кредитним договором у відповідача виникла заборгованість у розмірі 131 846,24 грн. На зазначене рішення представник відповідача адвокат Карпюк Ю. М. подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Посилається на те, що рішення суду першої інстанції суду є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи. Зазначає, що суд першої інстанції стягнув з ОСОБА_1 суму 131 846,24 грн як «заборгованість за тілом кредиту». Водночас, навіть за твердженням самого позивача, максимальний кредитний ліміт за договором становить 80 000 грн. Різниця у сумі понад 51 846 грн фактично є нарахованими відсотками, пенею та штрафами, які Банк штучно включив до складу «тіла кредиту» шляхом списання коштів з ліміту на погашення відсотків (капіталізація). Отже, позивач фактично здійснив приховану капіталізацію нарахувань, змінивши їх правову природу. В Анкеті-заяві до Договору про надання банківських послуг, підписаній ОСОБА_1 , визначено процентну ставку у розмірі 3,1% на місяць (37,2% річних). Натомість, у розрахунку заборгованості, наданому позивачем та покладеному судом в основу рішення, застосовано ставку 34,8% річних. Наданий банком розрахунок є лише похідним документом, не підтвердженим первинними документами щодо погодження ліміту та відсоткових ставок. Суд першої інстанції, задовольнивши позов виключно на підставі такого розрахунку, порушив принцип належності та допустимості доказів. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного. За вимогами частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване судове рішення не відповідає зазначеним вимогам закону, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції в порядку частини 6 статті 187 ЦПК України направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача. З наданих відомостей вбачається, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України судова повістка надсилається разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Відповідно до поштового конверту про направлення ОСОБА_1 копія ухвали про відкриття провадження направлялася на його адресу за місцем реєстрації, однак повернувся з відміткою про закінчення терміну зберігання, тобто судова повістка не була належним чином вручена відповідачу. Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином не повідомив апелянта про слухання справи судом першої інстанції, оскільки матеріали справи не містять належних доказів повідомлення відповідачка про час та місце проведення судового засідання місцевим судом 26 грудня 2025 року згідно з положеннями статей 128-130 ЦПК України, що є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного рішення з постановленням нового по суті позовних вимог. Також апеляційний суд враховує, що Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене сенсу, якщо б сторона у справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість брати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи. З огляду на викладене, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. З матеріалів справи вбачається, що АТ «Універсал Банк» запустив новий проект «Monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Monobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках монобанк за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. 22 березня 2022 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг АТ «Універсал Банк», в якій просив відкрити на його ім`я поточний рахунок у гривні та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов договору та наведених нижче умов. Відповідач погоджувався з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms, тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають Договір про надання банківських послуг. Підписуючи цю Анкету-заяву власноручним підписом або цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфону у мобільному додатку monobank: просив відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні на своє ім`я № НОМЕР_1 ; встановити кредитний ліміт на суму, зазначену в мобільному додатку. У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом. Засвідчив генерацію ключової пати УЕП з особистим ключем й відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій. Визнав, що УЕП є аналогом власноручного підпису. Погодився з тим, що невід`ємною частиною Анкети-заяви є Запевнення клієнта до Договору про надання банківських послуг «Мonobank», з підписанням якого в Мобільному додатку Договір набуває чинності. Підписанням цієї заяви підтвердила факт передачі їй другого примірника Анкети-заяви та платіжної картки monobank. До позову також додано роздруківку з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів «Мonobank». У витягу з Тарифів за карткою monobank, що також додана позивачем до матеріалів позовної заяви, зазначено інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, а також додаткову інформацію про наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит. В паспорті зазначено, що позичальнику доведено до відому інформацію про споживчий кредит шляхом роз`яснення інформації про умови кредитування та про наслідки неналежного виконання умов договору. На останній сторінці паспорту споживчого кредиту зазначено у графі «Підпис споживача», що споживач отримує паспорт споживчого кредиту в мобільному додатку та підписує його у електронному вигляді до підписання договору. Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №б/н від 22 березня 2022 року, наданого АТ «Універсал Банк», станом на 03 березня 2025 року загальний залишок заборгованості за наданим кредитом становить 131 846,24 грн. З довідки про розмір встановленого кредитного ліміту від 17 березня 2025 року, виданої АТ «Універсал банк», вбачається, що 22 березня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в АТ «Універсал Банк» відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні шляхом підписання Анкети-заяви до Договору. Розмір встановленого кредитного ліміту по поточному рахунку становить 80 000 грн. Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України). Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається в письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон). Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір- це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну, або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Як встановлено судом, 22 березня 2022 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг АТ «Універсал Банк», в якій просив відкрити на його ім`я рахунок у гривні із встановленням кредитного ліміту. Підписуючи цю Анкету-заяву власноручним підписом або цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфону у мобільному додатку monobank: просив відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні на своє ім`я № НОМЕР_1 ; встановити кредитний ліміт на суму, зазначену в мобільному додатку. У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом. Засвідчив генерацію ключової пати УЕП з особистим ключем й відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій. Визнав, що УЕП є аналогом власноручного підпису. Погодився з тим, що невід`ємною частиною Анкети-заяви є Запевнення клієнта до Договору про надання банківських послуг «Мonobank», з підписанням якого в Мобільному додатку Договір набуває чинності. Підписанням цієї заяви підтвердив факт передачі йому другого примірника Анкети-заяви та платіжної картки monobank. У анкеті-заяві міститься прохання відповідача відкрити поточний рахунок у гривні на його ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в додатку відповідно до умов договору та наведених нижче умов. Також відповідач вказав, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, з якими він ознайомлений, складають договір про надання банківських послуг, укладання якого він підтверджує і зобов`язується виконувати умови вказаного договору. У пунктах 3, 4 Анкети-заяви відповідач засвідчив генерацію ключової пари УЕП з особистим ключем й відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій. Визнав, що УЕП є аналогом власноручного підпису. Вищенаведене свідчить про укладення між сторонами у встановлений законом спосіб кредитного договору, в тому числі погодження сторонами Умов обслуговування рахунків фізичної особи з додатками, шляхом проставляння ними електронного цифрового підпису. Аналогічна правова позиція сформована у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19, від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20. В результаті досягнення домовленості між сторонами щодо надання кредиту відповідач отримав кредитну картку. На підтвердження умов укладеного договору позивач надав Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів (monobank/ Universal Bank), відповідно до яких анкета-заява до договору про надання банківських послуг monobank/ Universal Bank- це письмове звернення клієнта до банку з проханням відкрити йому банківський рахунок та/або надання йому інших банківських послуг на умовах, визначених договором. Підписана клієнтом анкета-заява є підтвердженням укладення договору. Отже, підписуючи Анкету-заяву, відповідач приєднався та був ознайомлений з Умовами обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк». Тарифами за карткою Monobank, Таблицею обчислення вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту «Карта Monobank», адже підписав Анкету-заяву, у якій записані положення про ознайомлення останнього з вищевказаними документами, та погодився, що зазначені документи складають договір про надання банківських послуг. Боржник своїм підписом на Анкеті-заяві підтвердив укладення договору та зобов`язався його виконувати. Відповідно до Анкети-заяви відповідач отримав їх примірники у мобільному додатку. Також підтвердив, що вищевказані документи зрозумілі йому та не потребують додаткового тлумачення. Наведене свідчить, що після підписання анкети-заяви у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у банку виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання платіжних карток згідно тарифів та повернути кредит. Відповідно до Розділу І Умов і правил Банк самостійно веде облік і здійснює розрахунки заборгованості Клієнта відповідно до вимог НБУ та умов Договору. В Розділі ІІ Умов і правил зазначено, що платіжна картка є дійсною до останнього дня місяця року, зазначеного на її лицьовій стороні. Зазначення дії платіжної картки не приводить до припинення дії Договору. Пунктом 5.26. Розділу ІІ Умов і правил визначено, що строк дії кредитної лінії 25 років. Сторони домовилися, що строк користування лімітом кредитування автоматично продовжується на новий строк дії ліміту кредитування (тобто додатково ще на 5 календарних років) у розмірі попереднього ліміту кредитування. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на відкритий йому поточний рахунок, користувався кредитними коштами та періодично погашав заборгованість, що підтверджується наданим розрахунком заборгованості. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позивачем доведено про встановлення відповідачу кредитного ліміту в розмірі 80 000 грн. Умовами анкети-заяви передбачено сплату відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 3,1% на місяць. Банком на підтвердження наявності невиконаних кредитних зобов`язань надано довідку про розмір встановленого кредитного ліміту та розрахунок заборгованості. Як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідач впродовж 2022-2025 років активно користувався кредитною карткою, а також ним періодично вносились кошти на погашення заборгованості. Отже, відповідач своїми діями визнавав наявність кредитних правовідносин з АТ «Універсал Банк». Оскільки укладений між сторонами кредитний договір не визнано судом недійсним і його недійсність не встановлена законом, він є правомірним, у зв`язку з чим наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за порушення кредитних зобов`язань перед банком. При визначені розміру заборгованості відповідача перед банком апеляційний суд виходить з такого. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Згідно з частиною 3 статті 12 та частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частин 1, 2 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. Враховуючи, що у справах про стягнення кредитної заборгованості до предмета доказування включаються серед іншого обставини щодо розміру заборгованості, відповідно розрахунок заборгованості є належним доказом наявності та розміру заборгованості. Зважаючи на викладені вище обставини справи та норми закону, колегія суддів вважає, що наданий банком розрахунок заборгованості є належним доказом та допустимим засобом доказування у цій справі та в сукупності з іншими доказами свідчить про отримання відповідачкою кредитних коштів. При цьому, матеріали справи не містять заперечень відповідача щодо укладення кредитного договору, ознайомлення з його умовами, не надання йому грошових коштів, а також не було спростовано факт наявності та розміру заборгованості, хоча це є саме його процесуальним обов`язком. Дані обставини ОСОБА_1 не спростовано, доказів щодо повного фактичного повернення коштів, здійснення платежів, які б не були враховані у розрахунку банку, відповідачем не надано. Розмір заявленої банком заборгованості 131 846,24 грн підтверджується наданими позивачем розрахунком заборгованості, дані яких відповідачем під час розгляду справи у судах спростовано не було. Встановивши, що відповідач ОСОБА_1 не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором від 22 березня 2022 року, у позивача виникло право вимагати повернення суми кредиту в судовому порядку та стягнення з відповідача на його користь суми заборгованості за кредитом в розмірі 131 846,24 грн. Посилання сторони відповідача в апеляційній скарзі на те, що розрахунок заборгованості є некоректним, арифметично необґрунтованим та базується на тарифах, які не були належним чином погоджені сторонами. Розрахунок, що суперечить первинному документу (Анкеті-заяві), не може бути належним доказом розміру боргу в розумінні, колегія суддів вважає безпідставними. Зі змісту анкети-заяви вбачається, що відповідач просив відкрити йому рахунок та встановити кредитний ліміт, ознайомившись та погодившись з умовами кредитного договору, підтвердив його укладення і зобов`язався виконувати. Своїм правом на зменшення кредитного ліміту позичальник не скористався. Перевищення суми заборгованості (131 846,24 грн) розміру кредитного ліміту 80 000 грн зумовлено тим, що заборгованість складається з повністю використаного кредитного ліміту у сумі 80 000 грн та овердрафту 51 846, 24 грн. З вищевказаного розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач активно користувався кредитним лімітом, зокрема здійснював платежі на погашення заборгованості. Розмір процентів за користування кредитом (3,1% на місяць або 37,2 річних) передбачений безпосередньо умовами анкети-заяви від 22 березня 2022 року, яка підписана відповідачем, тобто узгоджений сторонами, та обставина, що банком розраховувалися відсотки за ставкою 34,8% річних, яка є нижчою ніж узгоджено сторонами, не вказує на помилковість наданого розрахунком чи порушення прав позичальника. Доводи відповідача про те, що наданий позивачем розрахунок заборгованості не є належним доказом, колегія суддів також вважає необґрунтованими, оскільки розрахунок є арифметично правильним та відповідає умовам укладеного договору. Відповідачем у справі не спростовано обставин отримання та використання ним кредитних коштів та розміру заборгованості, зазначеного в наданому позивачем розрахунку, не надано власного контррозрахунку. Обставин, які б вказували на помилковість розрахунку, судом не встановлено. Даних про те, що відповідач у добровільному порядку нараховану заборгованість за кредитним договором погасив, матеріали справи не містять. Отже, відповідачем у справі не спростовано доводів позивача щодо отримання, використання, в тому числі і погашення кредитних коштів. З огляду на вищевикладене та з урахуванням того, що отримані та використані відповідачем кредитні кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість вимог позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом у загальному розмірі 131 846,24 грн. Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Враховуючи вищенаведене, рішення суду першої інстанції слід скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову в межах заявлених вимог. Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028 грн. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесені судові витрати зі сплати судового збору за подачу позовної заяви у розмірі 3028 грн. Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Карпюк Юлія Миколаївна, задовольнити частково. Заочне рішення Чернівецького районного суду м. Чернівці від 26 грудня 2025 року скасувати. Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (місцезнаходження: м. Київ вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 22 березня 2022 у розмірі 131 846 (сто тридцять одна тисяча вісімсот сорок шість) гривень 24 копійки. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (місцезнаходження: м. Київ вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) судові витрати зі сплати судового збору за подачу позовної заяви у розмірі 3028 гривень. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повна постанова складена 04 червня 2026 року. Суддя-доповідач І. М. Литвинюк Судді: І. Н. Лисак О. О. Одинак