Постанова Запорізький апеляційний суд № 336/616/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №336/616/23 Головуючий в 1 інст. Петренко Л.В. Провадження №33/807/153/26 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В. Категорія ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 квітня 2026 року місто Запоріжжя Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , захисника-адвоката Зубкової Л.М., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останнього - адвоката Зубкової Л.М. на постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 лютого 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , громадянина України, який не працює, зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.3 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 15 (п`ятнадцять) діб, без позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу. Строк відбування накладеного адміністративного стягнення ОСОБА_1 ухвалено відраховувати з моменту приведення постанови до виконання. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок в дохід держави. Згідно з постановою суду, 08 січня 2023 року о 18 год. 00 хв. в м.Запоріжжі вул.Юності, 85, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21051 державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння (розширені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає дійсності). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі транспортного засобу тверезому водію, про повторність попереджений, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.3 ст.130 КУпАП. Крім того, 08 січня 2023 року о 18 год. 00 хв. в м.Запоріжжі вул.Юності, 85, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21051 державний номерний знак НОМЕР_2 , при цьому був позбавлений права керування всіма видами транспортних засобів та вчинив правопорушення повторно протягом року, згідно з постановою ЕАР 5616546 від 15 липня 2022 року, був притягнутий до відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, чим порушив вимоги п.2.1 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.5 ст.126 КУпАП. Постановою суду від 15 лютого 2023 року вищезазначені матеріали об`єднано в одне провадження, визначено єдиний номер справи №336/616/23 пр. 3/336/721/23. В апеляційній скарзі захисник-адвокат Зубкова Л.М. просить поновити строк на апеляційне оскарження постанов суду першої інстанції, скасувати постанову суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 та провадження у справі за ч.3 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що ОСОБА_1 вину в адміністративних правопорушеннях стосовно нього не визнає, оскільки 08 січня 2023 року він не керував транспортним засобом ВАЗ 21051, державний номерний знак НОМЕР_2 , патрульний поліцейський його не зупиняв. Поліцейський підійшов, коли ОСОБА_1 сидів на місці водія в автомобілі, але автомобіль не рухався, при цьому він зазначив, що пересів на місце водія замість свого товариша, який відійшов. На вимогу поліцейського він пройшов тест на алкотестері «Драгер», так як у поліцейського були підозри, що він перебуває в стані алкогольного сп`яніння, результат був негативний. Поліцейський продовжив звинувачувати його, але вже в тому, що він перебуває в стані наркотичного сп`яніння. Від проходження огляду в медзакладі він не відмовлявся, вважає дії патрульних провокацією та навмисним створенням обставин для складання протоколів про адміністративні правопорушення. Також, зазначає, що відеозапис з мобільного пристрою «Айфон 11 64 дб» не може бути доказом по справі, так як, на ньому не видно ані номерного знаку, ані обличчя або навіть статі особи, яка керує транспортним засобом, а також в матеріалах справи відсутні дані про те, кому належить мобільний пристрій, яким чином відбувалось копіювання з нього на диск, які процесуальні документи при цьому складались. Захисник зазначає, що працівники поліції, убачаючи у водія ознаки алкогольного сп`яніння, отримавши негативні результати дослідження водія за допомогою приладу «Драгер», не погодились з такими результатами, так які він «вечний стотрицатник», про що свідчать їх розмови, зафіксовані на боді камери, виявили ознаки наркотичного сп`яніння, тобто по суті вчинили дії виключно з метою складання протоколу за ч.3 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 за будь яких умов. На думку апелянта, є очевидним, що без зазначених дій працівників поліції правопорушення не було б вчинено, тобто мали місце вчинення працівниками поліції суттєвих порушень як з боку посадових осіб державного органу, провокація та зацікавлення скласти щодо ОСОБА_1 протокол за ч.3 ст.130 КУпАП. Крім того, захисник зазначає, що стосовно ОСОБА_1 відсутня інформація про притягнення його до адміністративної відповідальності 25 серпня 2022 року та 02 листопада 2022 року за ч.1, 3 ст.130 КУпАП та повторність скоєння 08 січня 2023 року адміністративного правопорушення, що вказує на невідповідність викладених обставин справи в постанові суду. В оскаржуваній постанові суд посилається на постанови судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 серпня 2022 року по справі №333/2131/22 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 листопада 2022 року по справі №336/4567/22 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.130 КУпАП. Згідно з описом матеріалів, які були направлені УПП до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя за ч.3 ст.130 КУпАП, вказані вище постанови в матеріалах справи відсутні, будь яких інших посилань або запитів на вказані постанови матеріали справи не містять. Тому убачається, що докази, на які посилається суд, були долучені саме з ініціативи суду. Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Також, зазначає, що направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08 січня 2023 року, відповідно до якого ОСОБА_1 нібито відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, також не може вважатися належним доказом, так як відповідно до часу, вказаному в направленні, воно складено о 18.35 год., хоча з відеозапису цього встановити неможливо. На думку захисника, протокол про адміністративне правопорушення від 08 січня 2023 року серії ААД №393286, складений стосовно ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП, також, є неналежним доказом по справі. Наголошує на тому, що на відеозаписі не зафіксовано рух транспортного засобу ВАЗ 21051 державний номерний знак НОМЕР_2 , а тому відсутня суб`єктивна та об`єктивна сторона адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП. Апелянт вважає, що судом не встановлено належних та допустимих доказів, на підставі яких об`єктивно можна встановити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, у зв`язку з відсутністю обов`язкової ознаки зазначеного правопорушення - суб`єкта такого правопорушення, а саме водія транспортного засобу, або іншої особи, яка керувала транспортним засобом. Також вказує, що рапорти співробітників поліції від 08 січня 2023 року не є єдиним та вирішальним доказом у справі. Заявлене захисником-адвокатом Зубковою Л.М. клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, оскільки як убачається з оскаржуваної постанови суду першої інстанції, справу судом першої інстанції розглянуто без участі ОСОБА_1 , відомості про отримання останнім копії оскаржуваної постанови в матеріалах справи відсутні. Отже, доводи апелянта з зазначеного приводу не суперечать матеріалам справи, зловживання своїми процесуальними правами з боку апелянта не убачається. Виходячи з того, що доводи апелянта щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження є переконливими, виходячи з принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні (ст.8 Конституції України), задля забезпечення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, подана апеляційна скарга підлягає розгляду. Заслухавши аргументи особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника-адвоката Зубкової Л.М., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків. Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст. 280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться: - у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №393285 від 08 січня 2023 року, з якого убачається, що 08 січня 2023 року о 18-00 годині в м.Запоріжжі вул.Юності, 85, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21051 державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння (розширені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження повного медичного огляду у лікаря-нарколога у медичному закладі у встановленому законодавством порядку відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі транспортного засобу тверезому водію, про повторність попереджений, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ст.130 КУпАП; - у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08 січня 2023 року; - у архіві з обліку адміністративних правопорушень ОСОБА_1 ; - у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №393286 від 08 січня 2023 року, з якого убачається, що 08 січня 2023 року о 18-00 годині в м.Запоріжжі вул.Юності, 85, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21051 державний номерний знак НОМЕР_2 , при цьому був позбавлений права керування всіма видами транспортних засобів та вчинив правопорушення повторно протягом року, згідно з постановою ЕАР 5616546 від 15 липня 2022 року, був притягнутий до відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, чим порушив вимоги п.2.1 а ПДР, за що відповідальність передбачена ч.5 ст.126 КУпАП; - у постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР №5616546 від 15 липня 2022 року; - у довідці про повторності у ОСОБА_1 за ст.126 КУпАП: 15 липня 2022 року складено постанову серії ЕАР №5616546 за ч.4 ст.126 КУпАП накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400,00 грн. Посвідчення водія: НОМЕР_3 від 06 вересня 2002 року; - відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах. Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними: - в рапорті ЗДВ БПОП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції Здоренка М., згідно з яким, останній доповідає, що були задіяні по ОПБ м.Запоріжжя. По вул.Юності о 18-10 годині був помічний автомобіль ВАЗ-2106, д.н.з. НОМЕР_4 , у якого не працювали задні габаритні вогні та підсвітка номера, після чого ним був зупинений даний транспортний засіб по вул.Юності

87. Зупинивши даний транспортний засіб було встановлено водія даного транспортного засобу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході перевірки було встановлено, що даного водія було позбавлено права керування, а також в даного водія були наявні ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: тремтіння рук та зіниці ока не реагують на світло. Після чого на місце було викликано екіпаж УПП «Хижак 252» для складання адміністративного матеріалу; - в рапорті поліцейського взводу 1 роти2 батальйону 2 УПП в Запорізькій області ДПП капрала поліції Хруща О., згідно з яким останній доповідає, що під час несення служби з охорони громадського порядку та безпеки дорожнього руху в м.Запоріжжі, 08 січня 2023 року о 18-30 годині отримали виклик від екіпажу Скеля-127, за адресою: вул.Юності, 85, було зупинено транспортний засіб ВАЗ-21051, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 . При спілкуванні у водія було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку в медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився, на місці зупинки транспортного засобу встановлено, що водій керував ТЗ, будучи позбавленим права керування, правопорушення скоєно повторно протягом року. На ОСОБА_1 складено протокол серії ААД 393285 за ч.3 сти.130 КУпАП та протокол серії ААД393286 за ч.5 ст.126 КУпАП. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі транспортного засобу тверезому водію ОСОБА_2 . Відібрано розписку. ЄО:156. Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах. Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими. Згідно з оскаржуваною постановою суду, в судові засідання ОСОБА_1 неодноразово викликався, останній раз 15 лютого 2023 року, проте не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, шляхом направлення судової повістки за адресою проживання, зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення. Жодних клопотань чи заяв на адресу Шевченківського районного суду м.Запоріжжя не надходило. Про причини неявки не повідомив. ОСОБА_1 відомо про складення протоколів про адміністративні правопорушення за ч.3 ст.130 та ч.5 ст.126 КУпАП, а також про місце розгляду справи, докази, які спростовують обставини, викладені в протоколі, до суду не надав, клопотань про відкладення судового засідання від останнього не надходило, що в свою чергу свідчить про затягування розгляду справи по суті. При апеляційному розгляді стороною захисту наведено доводи, що є аналогічними тим, які містяться в апеляційній скарзі. На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі, та заявлені стороною захисту при апеляційному розгляді, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують. Перевіряючи доводи захисника, викладені в апеляційній скарзі, про відсутність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом ВАЗ 21051, державний номерний знак НОМЕР_2 , апеляційний суд звертає увагу на таке. З долученого до протоколу відеозапису убачається, що поліцейські на патрульному автомобілі їдуть за транспортним засобом ВАЗ-21051 д.н.з. НОМЕР_2 , червоного кольору, який був зупинений у зв`язку з непрацюючими задніми габаритними вогнями та не освітленням номера. Транспортний засіб ВАЗ-21051 заїхав в заїзний карман, патрульний автомобіль заїхав за ним, став ліворуч від цього транспортного засобу, з боку водія. Відомостей про те, що після зупинки транспортного засобу з боку водія виходила інша особа, окрім ОСОБА_1 , відеозаписом не зафіксовано. На передньому пасажирському сидінні сиділа жінка. Інший працівник поліції повідомив, що він зупинив транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , який позбавлений права керування транспортними засобами та в нього наявні ознаки алкогольного сп`яніння. Також, як убачається з відеозапису, відтвореному при апеляційному розгляді, ОСОБА_1 після того, як йому працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу, зазначив, що він не водій, чекає на знайомого. Далі, після проходження огляду за допомогою спеціального технічного приладу, та при оформленні адміністративних матеріалів, ОСОБА_1 не зазначав про те, що він не керував транспортним засобом, а навпаки, просив поліцейських, щоб вони включили бодікамеру, оскільки він не хоче, щоб його права були порушені. На пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі зазначав, що він вже все пройшов та в нього немає часу, щоб працівники поліції це розуміли як відмову. Конкретних відомостей про особу, яка нібито керувала транспортним засобом, ОСОБА_1 суду не надано. Доводи сторони захисту з зазначеного приводу є непереконливими. Таким чином, перебування на місці події іншого чоловіка, який нібито і керував автомобілем, об`єктивно нічим не підтверджується. Сумнівів в тому, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ-21051 д.н.з. НОМЕР_2 , у суду апеляційної інстанції не виникає, оскільки вказані обставини в повній мірі доведено належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи, зокрема і відеозаписом. Об`єктивних даних про те, що транспортним засобом керувала інша особа, в матеріалах справи немає. Клопотань щодо виклику працівників поліції або витребування додаткової інформації на підтвердження доводів, викладених в апеляційній скарзі, сторона захисту не заявляла. В свою чергу, суд не вправі за власною ініціативою збирати докази. Перевіряючи доводи захисника, викладені в апеляційній скарзі, щодо порушення порядку проведення огляду щодо ОСОБА_1 , оскільки, як вказує сторона захисту, останній не відмовлявся від проходження такого огляду та в нього були відсутні на час події ознаки наркотичного сп`яніння, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке. З відеозапису події убачається, що працівником поліції під час спілкування з водієм ОСОБА_1 у останнього виявлені ознаки наркотичного сп`яніння: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, про що останнього було повідомлено та неодноразово запропоновано йому пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, на що ОСОБА_1 неодноразово зазначав, що він вже все пройшов, що працівники поліції можуть розуміти його поведінку як відмову, для проходження огляду в нього немає часу. Після чого останньому працівниками поліції були роз`яснені наслідки відмови від проходження такого огляду та повідомлено про те, що у разі ухилення від проходження огляду на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за п.2.5 ПДР, а саме за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку. Після чого ОСОБА_1 були зачитані його права, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП. Отже, зміст наявного в матеріалах справи відеозапису свідчить про те, що поведінка водія ОСОБА_1 свідчила про відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, у зв`язку із чим, працівниками поліції на водія ОСОБА_1 обґрунтовано було складено відповідний протокол про адміністративне правопорушення. Те, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, підтверджується не тільки відомостями з протоколу, а й направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відеозаписом події. Отже, у працівників поліції були обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом перебував з явними ознаками наркотичного сп`яніння. В свою чергу, частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України "Про дорожній рух" і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений вказаним законом обов`язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним із таких розпоряджень поліцейського, є вимога пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння (п. 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 11-21сап21, п.76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 липня 2025 року у справі № 990SCGC/9/25). Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (в подальшому Інструкція), згідно з якими, водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Наведене дає підстави стверджувати, що у ході провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, яке полягає у відмові водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність у такої особи ознак наркотичного сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду. Відповідно до пункту 3, 4 розділу І, пункту 12 розділу II даної Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота) (порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. В цьому випадку ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння та категорично відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, що є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП. Те, що спочатку працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу проводився огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного приладу, і такого стану в нього не виявлено, не спростовує факту вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення. Так, відповідно до матеріалів провадження, працівники поліції, встановивши у ОСОБА_1 ознаки сп`яніння, вважаючи, що це ознаки алкогольного сп`яніння, запропонували останньому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу. Оскільки результат огляду був негативний, проте, як зазначено вище, у ОСОБА_1 були виявлені певні ознаки сп`яніння, йому обґрунтовано було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, оскільки ознаки алкогольного та наркотичного сп`яніння (окрім запаху алкоголю з рота) фактично є ідентичними. Стосовно доводів апелянта щодо неналежності технічного пристрою, на який здійснювалася відео фіксація події, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке. Право поліцейського на фото та відеофіксування за допомогою технічних приладів і технічних засобів закріплено у Законі України «Про Національну поліцію» (ст.31) та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за №28/32999. З самих відеозаписів є очевидним, що ці записи здійснювались працівниками поліції, які оформлювали адміністративний матеріал. Ніким не заперечується того факту, що події за участю ОСОБА_1 , які зафіксовані вищевказаними відеозаписами, мали місце, та відносяться саме до цієї справи. Більш того, вказані відеозаписи не є єдиними доказами у справі. Ці записи узгоджується з іншими доказами, на які послався суд в своїй постанові. Відомостей про те, що відеофіксація здійснювалась за допомогою недозволенного технічного засобу чи з порушенням вимог закону, в матеріалах справи немає. З приводу доводів сторони захисту про те, що в діях працівників поліції наявна провокація, що полягала у навмисному створенні обставин для складання протоколів про адміністративні правопорушення, апеляційний суд звертає увагу на таке. Положення КУпАП не містить визначення поняття провокація, як і в цілому національне законодавство. Натомість ЄСПЛ неодноразово формулював у своїх рішеннях визначення провокації, розкривав її зміст та форми (рішення в справах "Раманаускас проти Литви", № 55146/14, 20 лютого 2018 року, "Баннікова проти Росії", № 18757/06, 04 листопада 2010 року, "Матановіч проти Хорватії", № 2742/12, 04 квітня 2017 року). Із правових позицій Суду убачається, що провокація вчинення правопорушення наявна, якщо: були активні дії правоохоронних органів; з їх боку мало місце спонукання особи до вчинення правопорушення; правопорушення не було би вчинене без втручання правоохоронних органів. З переглянутого відеозапису апеляційним судом не встановлено обставин, які б свідчили, що поліцейські своїми активними діями спонукали або примусили ОСОБА_1 відмовитись від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Матеріали справи, зокрема і відеозапис свідчать про протилежне. Згідно з цим відеозаписом, поліцейські поводились із ОСОБА_1 ввічливо, та як зазначено вище, належним чином роз`яснювали останньому наслідки відмови від проходження огляду, ознайомили ОСОБА_1 з положеннями ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, та з`ясували, чи зрозумілі ОСОБА_1 його права, на що останній відповів ствердно. Доводи апелянта про те, що на відеозаписі не зафіксовано складання працівником поліції направлення, не є слушними, оскільки ОСОБА_1 від вказаного огляду взагалі відмовився. В свою чергу, саме направлення долучено до матеріалів справи з відміткою про відмову водія від проходження огляду. З матеріалів справи, в т.ч. з відеозапису, жодних порушень з боку поліцейських при оформленні адміністративного матеріалу щодо ОСОБА_1 не убачається. Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 звертався з будь-якими скаргами на дії працівників поліції, суду не надано. Доводи захисника про те, що рапорт працівника поліції не може бути доказом в справі, також на думку суду апеляційної інстанції є безпідставними, оскільки вказаний вище рапорт працівника поліції не є єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому правопорушень. Цей рапорт узгоджується з іншими доказами. Наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень, а доводи апелянта про протилежне є безпідставними та суперечать матеріалам справи. На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за № 1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395. Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 в цілому складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу. Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає. Всі докази, наявні в справі, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають. Достовірність цих доказів стороною захисту в т.ч. самим ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не спростовано. Разом з цим, перевіряючи доводи сторони захисту про відсутність в матеріалах справи доказів того, що ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за ст.130 КУпАП та вчинив правопорушення повторно, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке. Частиною 1 статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Частиною 2 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого із порушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП. Частиною 3 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, є діяння, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відсутність вищезазначеної кваліфікуючої ознаки виключає відповідальність саме за частиною третьою статті 130 КУпАП. Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №393285 від 08 січня 2023 року, складеному щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст.130 КУпАП, при формулюванні суті правопорушення не відображено, що ОСОБА_1 є особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Не вказано такого і в оскаржуваній постанові суду при формулюванні суті вчиненого правопорушення за ст.130 КУпАП, відповідно не зазначено, коли саме вчинено попереднє аналогічне правопорушення. До протоколу про адміністративне правопорушення не долучались копії відповідних постанов суду, а копії постанов, які долучені до матеріалів справи після надходження протоколу до суду, не оформлені належним чином. З матеріалів справи убачається, що ці документи долучені до матеріалів справи за ініціативою суду, що не передбачено чинним законодавством, на що обґрунтовано звертає увагу апелянт. Отже, відомості, зазначені у довідці інспектора відділу адміністративної практики, на яку послався суд, не підтверджені належним чином. Відповідно, кваліфікуюча ознака повторності в цьому випадку не підтверджена доказами, які б можна було визнати достатніми. За таких обставин, дії ОСОБА_1 мають бути кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП, що відповідає фабулі, викладеній в самому протоколі про адміністративне правопорушення та в оскаржуваній постанові. Отже, на підставі положень ч.8 ст.294 КУпАП, оскаржувана постанова суду підлягає зміні в частині кваліфікації дій ОСОБА_1 та накладеного на нього стягнення за ст.130 КУпАП. Окрім того, переглядаючи оскаржувану постанову суду першої інстанції в частині накладення на ОСОБА_1 судового збору, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке. З наявних матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи внаслідок війни, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_5 від 28 грудня 2022 року. В свою чергу, п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються в т.ч. особи з інвалідністю II групи. Отже, вказівка суду про стягнення з ОСОБА_1 судового збору підлягає виключенню з оскаржуваної постанови, тобто ця постанова в зазначеній частині також підлягає зміні на підставі ст.294 КУпАП. В свою чергу, кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КупАП є правильною, та підтверджується наявним матеріалами справи, вказаними вище. Зокрема, з цих матеріалів убачається, що постановою ЕАР 5616546 від 15 липня 2022 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності та на нього було накладено адміністративне стягнення за ч.4 ст.126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 20400 грн за те, що останній 15 липня 2022 року керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортним засобом на 10 років постановою суду. Цих обставин сам ОСОБА_1 не заперечував при апеляційному розгляді, тому ці обставини суд апеляційної інстанції не перевіряє з огляду на положення ст.294 КУпАП. З урахуванням перекваліфікації дій ОСОБА_1 з ч.3 на ч.1 ст.130 КУпАП, діючи в межах, передбачених ч.7 ст.294 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне накласти на порушника стягнення за ч.1 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП, з урахуванням вимог ст.33, 36 КУпАП у виді штрафу в розмірі 40 800 грн, без позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: поновити захиснику-адвокату Зубковій Л.М. строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 лютого 2023 року. Апеляційну скаргу захисника-адвоката Зубкової Л.М. задовольнити частково. Постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 лютого 2023 року стосовно ОСОБА_1 за ч.3 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП змінити. Перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч.3 ст.130 КУпАП на ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч.1 ст.130, ч.5 ст.126, з урахуванням ст.36 КУпАП - у виді штрафу в розмірі 40800,00 грн без позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу. Виключити з постанови стягнення з ОСОБА_1 судового збору в розмірі 536,80 грн. У решті постанову суду першої інстанції залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду С.В. Дадашева Дата документу Справа № 336/616/23