Постанова Київський апеляційний суд № 357/836/26

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 травня 2026 року місто Київ єдиний унікальний номер справи: 357/836/26 номер провадження: 33/824/2469/2026 Суддя Київського апеляційного суду Верланов С.М., за участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Войтенко Катерини Володимирівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Войтенко Катерини Володимирівни, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2026 року, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНКОПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП. Застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.156 КУпАП у виді штрафу в розмірі двохста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн 00 коп., з конфіскацією предметів торгівлі, вилучених згідно із актом огляду, виявлення та вилучення від 18 грудня 2025 року, а саме: 1 гліцерин «Chaser», 1 бустер, 1 ароматизатор, упаковані в прозоре пакування та передені на зберігання згідно квитанції №16. Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн 60 коп. судового збору. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, адвокат Войтенко К.В. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу через електронний кабінет, в якій просить скасувати постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2026 рокута прийняти нову постанову, згідно з якою закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.156 КУпАП за відсутністю складу правопорушення. Також адвокат Войтенко К.В. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу засобами поштового зв`язку, в якій просить скасувати постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2026 рокута прийняти нову постанову, згідно якою закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.156 КУпАП за відсутністю складу правопорушення. Перевіривши зміст вказаних вище апеляційних скарг апеляційний суд вважає за доцільне розглядати їх як одну, оскільки по змісту та суті вони є тотожними. Апеляційна скарга мотивована тим, що у протоколі про адміністративне правопорушення не вказано конкретно яку саме норму спеціального закону було порушено ОСОБА_1 , у результаті чого може настати відповідальність, передбачена ч.1 ст.156 КУпАП. Вказує, що в протоколі зазначено лише вулиця, а не повна адреса, що також є порушенням при складанні протоколу. Зазначає, що матеріали справи містять протокол вилучення гліцерину, бустеру та ароматизатора у ОСОБА_2 , проте у ОСОБА_1 жоден товар вилучено не було. Крім того, в матеріалах справи відсутній протокол вилучення виручки від продажу товару. Тому вважає, що матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підлягали поверненню для доопрацювання. Проте суддя першої інстанції взагалі не розглянув клопотання про повернення матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 для доопрацювання. Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення було складено на підставі заяви ОСОБА_3 , жодних інших доказів щодо придбання рідини для електронних сигарет матеріали справи не містять, у фіскальному чеку не зафіксовано продаж рідини для електронних сигарет. Крім того, у своїй заяві та поясненнях ОСОБА_3 не зазначає, що продаж рідини для електронних сигарет здійснював ОСОБА_1 . У рапорті працівників поліції не було зафіксовано вчинення адміністративного правопорушення, що свідчить про відсутність поліцейських під час здійснення продажу товарів. У протоколі зазначено про відсутність потерпілих осіб, свідків та понятих. Зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення не розкрито і не описано зміст об`єктивної сторони правопорушення при викладенні обставин його вчинення, а лише констатовано факт вчинення такого порушення, без посилання на норму Закону, що є недопустимим, так як порушує право на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Вказує, що ароматизатор не є рідиною, з якої сплачується акцизний збір, що виключає необхідність маркування таких товарів марками акцизного податку, на роздрібну торгівлю яких не потрібна ліцензія, а тому відсутній предмет адміністративного правопорушення, як обов`язкової ознаки об`єкту адміністративного правопорушення. Крім того зазначає, що матеріали справи не містять показань свідка продажу або осіб, які придбали електронні сигарети без марок акцизного податку, відсутні будь-які докази на підтвердження факту здійснення ОСОБА_1 роздрібної торгівлі тютюновими виробами чи рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку, а також факту отримання грошей (виручки) за здійснення реалізації цих виробів, не зафіксовано і самого факту реалізації вказаних товарів, не отримано чеків з РРО про таку реалізацію, грошові кошти, отримані за реалізацію тютюнових виробів чи рідин, що використовуються в електронних сигаретах, в матеріалах справи відсутні і під час складання протоколу не вилучалися. Також посилається на те, що матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 є засновником або керівником магазина «Smok», не містять доказів, що він орендував приміщення для здійснення господарської діяльності, здійснював придбання товару для його подальшої реалізації та отримував дохід від даної діяльності, не вказано осіб, яким він здійснив реалізацію, за якою ціною, в якій кількості, чи існувала регулярність реалізації та чи взагалі здійснювалась така реалізація. Вказує, що ОСОБА_1 не є суб`єктом господарювання та не зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся апеляційним судом належним чином. В той же час його захисник - адвокат Войтенко К.В. вважала за можливе проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_1 . Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Войтенко К.В., яка підтримала доводи, що викладені в апеляційній скарзі, й просила її задовольнити, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до вимог ст.245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність. Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому. Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. За змістом ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Всупереч вимогам ст.251 КУпАП, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 18 грудня 2025 року вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.156 КУпАП. Так, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №968648 від 18 грудня 2025 року зазначено, що 18 грудня 2025 року о 14 год 06 хв. за адресою: місто Біла Церква, вул. Князя Володимира, 2, магазин «Smok», ОСОБА_1 здійснював роздрібну торгівлю рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, чим порушив Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.156 КУпАП (а.с.1). За змістом ч.1 ст.156 КУпАП роздрібна або оптова торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі. Правовий аналіз ч.1 ст.156 КУпАП свідчить про те, що відповідальність за вказаною статтею настає за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку. Проте протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №968648 від 18 грудня 2025 року не містить висновків щодо роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку, що є обов`язковою ознакою складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП. Відповідно до пункту 9 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх прави України від 06 листопада 2015 року №1376 (далі - Інструкція №1376), при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол). Разом з тим, особою, яка уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення, не конкретизовано в протоколі суті правопорушення, не зазначено способу реалізації товару, зокрема: без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку. Крім того, приписами ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» регламентовано, що: роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю; оптова торгівля на території України алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється за наявності у суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах. Системне тлумачення вказаної вище норми Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» дає підстави для висновку, що роздрібна або оптова торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, дозволяється лише суб`єкту господарювання і за наявності у суб`єкта господарювання ліцензії на таку торгівлю. Тобто суб`єктами правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, можуть бути працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності в цих галузях, а не будь-які інші особи. Будь-яких даних про те, що ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність та зареєстрований відповідно до закону як суб`єкт господарювання, матеріали справи не містять. Однак суддя першої інстанції на наведене уваги не звернув, внаслідок чого помилково вважав ОСОБА_1 суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, та притягнув його до відповідальності. Також у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №968648 від 18 грудня 2025 року відсутні відомості про те, які конкретно дії вчинив ОСОБА_1 , що охоплюються диспозицією ч.1 ст.156 КУпАП, які саме рідини, що використовуються в електронних сигаретах, в якій кількості, за яку ціну та кому саме він їх продавав. Апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення було складено лише на підставі заяви ОСОБА_3 і жодних інших доказів щодо придбання рідини для електронних сигарет матеріали справи не містять. З наявних у матеріалах справи письмових пояснень ОСОБА_3 вбачається, що він придбав рідини для електронних сигарет у магазині «Smok», проте з даних пояснень не можливо встановити особу, яка реалізувала товар, зокрема ОСОБА_1 . При цьому апеляційний суд враховує, що з переглянутого судом апеляційної інстанції відеозапису, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, зафіксовано лише процес складання протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому, на запитання працівника поліції чи здійснював ОСОБА_1 продаж даного товару, він відповів, що не знає чи саме він його продавав (15 год 10 хв. відеозапису). Таким чином, як зазначено вище, зміст протоколу про адміністративне правопорушення не відповідає диспозиції ч.1 ст.156 КУпАП, що виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення даного правопорушення, навіть за умови наявності доказів вчинення певних дій, які підпадають під ознаки цього правопорушення. Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до пункту 39 постанови Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року (п. 146) ЄСПЛ, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи. У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». У відповідності до пункту 43 рішення ЄСПЛ від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з урахуванням первісного визначення принципу «поза розумним сумнівом» у справі «Авшар проти Туреччини») доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом. З огляду на встановлені під час апеляційного розгляду обставини, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові судді, апеляційний суд приходить висновку, що наявними у справі доказами не доведена наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП. Тому постанова судді першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 - закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення. На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.294 КУпАП, суддя апеляційного суду, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу адвоката Войтенко Катерини Володимирівни, подану в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити. Постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2026 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП - скасувати, а провадження у справі щодо нього - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 цього Кодексу, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП. Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.М.Верланов