Постанова 4824 № 760/33942/24

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 червня 2026 року м. Київ Справа № 760/33942/24 Провадження №22-ц/824/4912/202 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Стрижеуса А.М., суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І. секретаря: Узлій М.М. сторони: позивач Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2025 року, ухваленого у складі судді Кицюк В.С.,- В С Т А Н О В И В: У грудні 2024 року позивач КП «Київтеплоенерго» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь: заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 8963,99 грн; інфляційну складову боргу у розмірі 690,23 грн, 3% річних у розмірі 201,87 грн; заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 11589,24 грн; інфляційну складову боргу у розмірі 892,37 грн, 3% річних у розмірі 261,00 грн; заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 33240,38 грн; інфляційну складову боргу у розмірі 2559,51 грн, 3% річних у розмірі 748,59 грн; заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 54925,07 грн; інфляційну складову боргу у розмірі 4229,23 грн, 3% річних у розмірі 1236,94 грн; заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 29884,28 грн; інфляційну складову боргу у розмірі 2277,99 грн, 3% річних у розмірі 658,64 грн, пеня у розмірі 548,98 грн; заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 25931,09 грн; інфляційну складову боргу у розмірі 1855,48 грн, 3% річних у розмірі 524,87 грн, пеня у розмірі 450,14 грн; заборгованість по платі за абонентське обслуговування за постачання теплової енергії у розмірі 1007,20 грн; заборгованість по платі за абонентське обслуговування за постачання гарячої води у розмірі 594,55 грн. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що з 01 травня 2018 року позивач є виконавцем комунальних послуг, а саме з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, з 01 листопада 2021 року з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. На підставі типового договору опубліковано договір про надання послуг в газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року №34 (5085). Будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому під`єднаний до мереж тепло та водопостачання. У порушення вимог законодавства, відповідачі своєчасно не сплачували за спожиті послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість. Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 15 січня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2025 року Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь КП Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 33240,38 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь КП Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» інфляційну складову боргу у розмірі 2559,51 грн, 3% річних у розмірі 748,59 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь КП Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 54925,07 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь КП Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» інфляційну складову боргу у розмірі 4229,23 грн, 3% річних у розмірі 1236,94 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь КП Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 29884,28 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь КП Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» інфляційну складову боргу у розмірі 2277,99 грн, 3% річних у розмірі 658,64 грн, пеня у розмірі 548,98 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь КП Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 25931,09 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь КП Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» інфляційну складову боргу у розмірі 1855,48 грн, 3% річних у розмірі 524,87 грн, пеня у розмірі 450,14 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь КП Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість по платі за абонентське обслуговування за постачання теплової енергії у розмірі 1007,20 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь КП Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість по платі за абонентське обслуговування за постачання гарячої води у розмірі 594,55 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь КП Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір по 663,66 грн. Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що КП «Київтеплоенерго» надало суду розрахунок заборгованості, нарахованої починаючи з 01 травня 2018 року. Розрахунку заборгованості, нарахованої до 01 травня 2018 року, КП «Київтеплоенерго» суд не надало. На підтвердження вимог про стягнення заборгованості до вказаної дати КП «Київтеплоенерго» надало лише копію договору №602-18 про відступлення права вимоги (цесії), укладений 11 жовтня 2018 року з ПАТ «Київенерго». Водночас, у вказаному договорі взагалі не зазначено за який період була нарахована вказана заборгованість. Відтак, у суду відсутні підстави для висновку про те, що вказана заборгованість була нарахована в межах позовної давності. Не погодившись із таким судовим рішенням в частині незадоволених позовних вимог за період з 02 квітня 2017 року по 01 травня 2018 року, Лопатін К. О. в інтересах Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати рішення в оскаржуваній частині та ухвалити нове про задоволення позову. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність у матеріалах справи відповідного розрахунку заборгованості за період, починаючи з липня 2015 року, тоді як такий розрахунок фактично міститься у матеріалах справи. Крім того, вказує, що суд першої інстанції, у порушення вимог статті 84 ЦПК України, не вжив заходів для з`ясування всіх обставин справи, зокрема, не витребував від позивача додаткових пояснень, доказів чи уточненого (деталізованого) розрахунку заборгованості, що, на його думку, призвело до неповного та необ`єктивного встановлення фактичних обставин справи. При цьому, наголошує, що разом із позовною заявою позивачем було подано розрахунок заборгованості, який охоплює період з 01 липня 2015 року по 01 травня 2018 року та містить деталізовану інформацію щодо нарахувань за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води. Також, до позовної заяви було долучено детальні розрахунки інфляційних втрат та трьох відсотків річних за заборгованістю за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, надані до 01 травня 2018 року ПАТ «Київенерго», право вимоги за якими було відступлено на користь позивача на підставі договору відступлення права вимоги (цесії) від 11 жовтня 2018 року № 602-18. В іншій частині рішення суду не оскаржується а відтак апеляційним судом в частині задоволених позовних вимог не переглядається. Правом подання відзиву на апеляційну скаргу, передбаченого ст.360 ЦПК України, відповідачі не скористалися. В судове засідання учасники справи не з`явилися. Відповідно до звіту про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду, КП виконавчого органу Київради (Київської міської адміністрації «Київтеплоенерго» (40538421) про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином. Судові повістки, які надсилалися ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 повернулися до апеляційного суду з відміткою "адресат відсутній", а відповідно до п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. За таких обставин, апеляційний суд в складі колегії суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи. Оскільки справа розглядається за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.268 ЦПК України). Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Судом встановлено, що з 01 травня 2018 року позивач є виконавцем комунальних послуг, а саме з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, з 01 листопада 2021 року з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. На підставі типового договору опубліковано договір про надання послуг в газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року №34 (5085). Будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому під`єднаний до мереж тепло та водопостачання. У порушення вимог законодавства, відповідачі своєчасно не сплачували за спожиті послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість. У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає. Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України). Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення. За правилами ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України). При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій. Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом. Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами. Згідно з ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до ч.2 ст.43 ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі. За вимогами ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, з 01 травня 2018 року позивач є виконавцем комунальних послуг, а саме з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, з 01 листопада 2021 року з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. На підставі типового договору, опублікованого в газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року №34 (5085). Будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому під`єднаний до мереж тепло та водопостачання. У порушення вимог законодавства, відповідачі своєчасно не сплачували за спожиті послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість. Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за період з 02 квітня 2017 року по 01 травня 2018 року, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належного та допустимого розрахунку заборгованості за вказаний період. Зокрема, суд зазначив, що наданий позивачем розрахунок охоплює лише період, починаючи з 01 травня 2018 року, тоді як розрахунок заборгованості за попередній період у матеріалах справи відсутній. При цьому, суд вказав, що на підтвердження наявності заборгованості, яка виникла до 01 травня 2018 року, позивачем подано лише договір відступлення права вимоги (цесії) від 11 жовтня 2018 року № 602-18, укладений із ПАТ «Київенерго», який не містить відомостей щодо конкретного періоду формування такої заборгованості. За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність належних доказів на підтвердження розміру та періоду виникнення заборгованості в межах строку позовної давності, у зв`язку з чим відмовив у задоволенні позовних вимог у цій частині. Перевіряючи такі висновки суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до положень статей 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, а належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів у їх сукупності, при цьому жодні докази не мають наперед встановленої сили. Принцип змагальності, закріплений у статті 12 ЦПК України, передбачає покладення обов`язку доказування на сторони, а також необхідність оцінки судом усіх поданих доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку. Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 201/6130/19, обставина вважається доведеною тоді, коли з урахуванням поданих доказів висновок про її існування є більш вірогідним, ніж протилежний. Разом з тим, відповідно до статті 84 ЦПК України суд має право витребувати докази, однак це не звільняє сторони від обов`язку їх подання. Оцінюючи доводи апеляційної скарги та матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів встановила, що разом із позовною заявою позивачем було подано розрахунок заборгованості, який охоплює період з 01 липня 2015 року по 01 травня 2018 року та містить деталізовані відомості щодо нарахувань за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (т. 1, а. с. 13 - 15). Крім того, матеріали справи містять розрахунки інфляційних втрат та трьох відсотків річних за вказаний період, право вимоги за якими перейшло до позивача на підставі договору відступлення права вимоги від 11 жовтня 2018 року № 602-18. Отже, висновок суду першої інстанції про відсутність в матеріалах справи розрахунку заборгованості за період до 01 травня 2018 року не відповідає фактичним обставинам справи та зроблений без належної оцінки наявних у справі доказів. З наданого позивачем розрахунку убачається, що заборгованість за послуги з централізованого опалення за вказаний період становить 8 963,99 грн, інфляційні втрати 690,23 грн та три відсотки річних 201,87 грн. Водночас, заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води становить 11 589,24 грн, інфляційна складова боргу - 892,37 грн, три відсотки річних - 261,00 грн. За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про те, що суд першої інстанції допустив неповне з`ясування обставин справи та порушення норм процесуального права в частині оцінки доказів, що призвело до неправильного вирішення справи в оскаржуваній частині. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні заборгованості за період до 01 травня 2018 року - скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог. Згідно з вимогами п. п. в) п. 4 ч.1 ст. 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови апеляційного суду зазначається щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України). Оскільки за наслідками апеляційного перегляду справи рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог, що, у свою чергу, призводить до зміни обсягу відповідальності відповідачів, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду також у частині розподілу судових витрат. З огляду на збільшення розміру задоволених позовних вимог, підлягає збільшенню і розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідачів за розгляд справи в суді першої інстанції - з 2 654,64 грн до 3028 грн, що становить по 757,00 грн з кожного відповідача. Крім того, відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, у загальному розмірі 4 542,00 грн, тобто по 1 135,50 грн з кожного. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376 , 381-384 ЦПК України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» - задовольнити. Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2025 року в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити нове про задоволення позову. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 40538421)заборгованість за спожиті з 02 квітня 2017 року до 01 травня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води становить 11 589,24 грн, інфляційна складова боргу - 892,37 грн, три відсотки річних - 261,00 грн. Стягнути солідарно з з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 40538421) заборгованість за спожиті з 02 квітня 2017 року до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення за вказаний період становить 8 963,99 грн, інфляційні втрати 690,23 грн та три відсотки річних 201,87 грн. Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2025 року в частині розподілу судових витрат змінити, збільшити розмір судового збору з 2 654,64 до 3028,00 грн, що становить по 757,00 з кожного відповідача. Стягнути солідарно з з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 40538421) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 4542 грн, тобто по 1 135,50 з кожного. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Суддя-доповідач А. М. Стрижеус Судді: Л. Д. Поливач О. І. Шкоріна