Постанова Чернігівський апеляційний суд № 750/17626/25

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 03 червня 2026 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 750/17626/25 Головуючий у першій інстанції Слісар А. В. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/919/26 Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої судді Шарапової О.Л., суддів Онищенко О.І., Скрипки А.А., з участю секретаря: Шапко В.М. Учасники справи: Скаржник (боржник): ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження: головний державний виконавець Козелецького відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Неоменко Вячеслав Вікторович, заінтересована особа (стягувач): ОСОБА_2 . Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1 . Оскаржується ухвала Деснянського районного суду міста Чернігова від 04 лютого 2026 року, суддя Слісар А.В., місце постановлення ухвали м.Чернігів. В С Т А Н О В И В: У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою, в якій просив: - визнати дії Головного державного виконавця Козелецького відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Неоменка Вячеслава Вікторовича щодо накладення штрафу, а як наслідок і арешту та обмеження у праві керування, виїзду за кордон і полювання, - неправомірними та незаконними; - скасувати постанову про арешт коштів боржника від 16.12.2025; - скасувати постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 16.12.2025; - скасувати постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 16.12.2025; - скасувати постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання від 16.12.2025; - вжити заходів щодо недопущення вчинення будь-яких незаконних виконавчих дій у виконавчому провадженні № 57705399 у зв`язку з відсутністю заборгованості. Вимоги мотивовані тим, що він є боржником у виконавчому провадженні № 57705399 щодо стягнення аліментів. 05.12.2025 державний виконавець Неоменко Вячеслав Вікторович у телефонному режимі повідомив його про отримання ним обов`язкової вказівки від в.о. начальника відділу Бригинця Валентина Миколайовича про необхідність накладення штрафу та арешту банківських рахунків посилаючись на наявність великої заборгованості зі сплати аліментів за 2024 рік. 05.12.2025 ОСОБА_1 подано заяву до виконавця щодо надання розрахунку заборгованості зі сплати аліментів. Станом на 25.12.2025 розрахунок надано не було, проте виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі подання заяви стягувачем або боржником. Факт відсутності заборгованості підтверджується довідкою про відсутність заборгованості. Дії державного виконавця, який, незважаючи на наявність офіційного документа про відсутність боргу, безпідставно виніс постанову про накладення штрафу, арешт, обмеження у праві керування, полювання та виїзду за кордон є грубим порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та перевищенням службових повноважень. Крім того постанова про накладення штрафу не містить жодного обґрунтування щодо підстав для накладення штрафу, розрахунку заборгованості, періоду, за який виникла заборгованість, розрахунку розміру штрафу тощо. Окрім того, постанову винесено з порушенням порядку передбаченого Законом України «Про виконавче провадження». Так, відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону, документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Оскаржувану ж постанову виконавцем не було надіслано боржнику як стороні провадження. Протягом строку виконавчого провадження сплачував визначені судом аліменти, що підтверджується, зокрема, і довідками про відсутність заборгованості. Водночас, виконавча служба, всупереч нормам закону, самостійно та безпідставно дійшла висновку про наявність нібито заборгованості, наклала штраф на неіснуючу заборгованість і постановила стягнення цих коштів із доходу. Ухвалою Деснянського районного суду міста Чернігова від 04 лютого 2026 року у задоволенні скарги відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою задовольнити його скаргу в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що ухвала суду є незаконною. Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, судом проігноровано той факт, що на момент винесення оскаржуваних постанов жодного офіційного розрахунку заборгованості у матеріалах справи виконавчого провадження не існувало. Розрахунок був сформований виконавцем лише 17.12.2025 (вих.№40257) після його запиту. Тобто, станом на дату винесення постанов про штраф (04.12.2025) та обмеження (16.12.2025) у виконавця не було документального підтвердження розміру боргу. Особа, яка подала апеляційну скаргу вказує, що судом проігноровано той факт, що постанова про накладення штрафу та постанови про накладення обмежень не містять відомостей щодо фактичного розміру заборгованості, розрахунку такої заборгованості. Окрім того, у постанові про накладення штрафу зазначається, що сума штрафу стягується на користь держави, у той час, як відповідно до законодавства, що підтверджено позицією Верховного Суду, сума штрафу стягується на користь стягувача, а не держави. Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, судом помилково прийнято доводи виконавця, що йому не було відомо про доходи боржника до 24.04.2025, оскільки матеріали виконавчого провадження містять відповідь ДПС від 14.06.2024, яка підтверджує, що виконавець ще тоді отримав повний перелік джерел доходів боржника. Особа, яка подала апеляційну скаргу вказує на фальсифікацію документів, зокрема щодо розрахунку заборгованості від 17.12.2025 за вихідним номером 40257. Особа, яка подала апеляційну скаргу звертає увагу на не взяття судом до уваги, що наданий розрахунок не враховує реальні платежі, підтверджені квитанціями, які були надані суду. Виконавець проігнорував власні довідки про відсутність заборгованості, видані у 2024 та 2025 роках. Головний державний виконавець Козелецького відділу ДВС у Чернігівському районі Чернігівської області Неоменко В.В. у своєму відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить у її задоволенні відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Судом встановлено, що на виконанні у Козелецькому районному відділі Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області перебуває виконавче провадження ВП № 57705399 з виконання виконавчого листа № 2/750/2252/18 від 29.10.2018, виданого Деснянським районним судом міста Чернігова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) боржника на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 27.08.2018 і до досягнення дитиною повноліття (а.с.4, 36, 41-42). 19.11.2018 державним виконавцем відкрито виконавче провадження №57705399 (а.с.36). Відповідно до листа Козелецького відділу ДВС у Чернігівському районі Чернігівської області від 14.05.2024 № 7.32/18547 по виконавчому провадженню №57705399 станом на 14.06.2024 відсутня заборгованість по аліментам ОСОБА_1 (а.с.4). Відповідно до листа Козелецького відділу ДВС у Чернігівському районі Чернігівської області від 07.04.2025 № 7.32/9364 по виконавчому провадженню №57705399 станом на 07.04.2025 відсутня заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_1 (а.с.5). Постановою головного державного виконавця Козелецького відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Неоменка В.В. від 04.12.2025 за сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів перевищує суму відповідних платежів за 2 роки накладено на боржника ОСОБА_1 штраф на користь держави у розмірі 23 392,25 грн (а.с.12). Постановою головного державного виконавця Козелецького відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Неоменка В.В. від 16.12.2025 накладено арешт на грошові кошти/електронні кошти боржника у зв`язку з тим, що боржником рішення в самостійному порядку не виконується, сума боргу є значною (а.с.8). Постановою головного державного виконавця Козелецького відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Неоменка В.В. від 16.12.2025 встановлено тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі (а.с.9). Постановою головного державного виконавця Козелецького відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Неоменка В.В. від 16.12.2025 встановлено тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі (а.с.10). Постановою головного державного виконавця Козелецького відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Неоменка В.В. від 16.12.2025 встановлено тимчасове обмеження боржника у праві полювання до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі (а.с.11). Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів боржника ОСОБА_1 станом на 06.01.2026 сукупний розмір заборгованості з моменту відкриття виконавчого провадження склав 78 003,18 грн (а.с.33-35). Однією з фундаментальних засад судочинства та конституційних цінностей закріплених в Конституції України визначено обов`язковість судових рішень (пункт 9 статті 129 Конституції України). Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до ч.1 статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно п. 1 ч.2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Пунктом 1 ч.4 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі надходження виконавчого документа на виконання від стягувача. Частиною 9 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: 1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. Згідно статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» . У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність. Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції зазначив, у судовому засіданні скаржник (боржник) повідомив, що письмово не повідомляв державного виконавця про місце своєї роботи, але робив це усно у телефонному режимі, однак докази про таке повідомлення суду не надані. Скаржник (боржник) будучи працевлаштованим та отримуючи дохід, від розміру якого залежить і розмір аліментів, які стягуються на утримання дитини, фактично не виконав свого обов`язку письмово повідомити державного виконавця про своє працевлаштування, тому суд прийшов до висновку, що виконавцем правомірно було нараховано заборгованість по аліментам. Отже, враховуючи, що у боржника ОСОБА_1 виникла заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, тому державний виконавець правомірно наклав на боржника відповідний штраф. Крім того, у скаржника (боржника) заборгованість зі сплати аліментів перевищує сукупний розмір відповідних платежів за чотири місяці, а тому постанови про встановлення тимчасових обмежень ОСОБА_1 винесені державним виконавцем у відповідності із вимогами ЗУ «Про виконавче провадження». Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, які узгоджуються з матеріалами справи та приписами законодавства. Головний державний виконавець Козелецького відділу ДВС у Чернігівському районі Чернігівської області Неоменко В.В. у своєму відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначив, що у зв`язку з відсутністю відомостей про місце отримання доходів боржником державним виконавцем починаючи з вересня 2018 року і по квітень 2025 року розрахунок заборгованості здійснювався виходячи із середньомісячної заробітної плати по району як для непрацюючого. У зв`язку з неповною сплатою аліментів боржником за період з вересня 2018 року по жовтень 2022 року виникла заборгованість зі сплати аліментів. Боржником заборгованість станом на липень 2023 року було погашено. Починаючи з серпня 2023 року боржником сплачувались аліменти щомісячно в повному обсязі у розмірі 25% середньомісячної заробітної плати по району як для непрацюючого. Державним виконавцем згідно наданих боржником довідок про доход проведено перерахунок заборгованості зі сплати аліментів. Заборгованість станом на грудень 2025 року склала 78 003,18 грн. Даний факт скаржником (боржником) не спростований. До того ж, з наявних в матеріалах справи довідок про доходи за 2024-2025 роки вбачається, що із нарахованої заробітної плати не утримувалися аліменти (а.с.37-40). Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на помилковому тлумаченні правових норм, а тому правильність висновків суду першої інстанції не спростовують. Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Деснянського районного суду міста Чернігова від 04 лютого 2026 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Головуюча: Судді: