Постанова Сумський апеляційний суд № 583/425/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 червня 2026 року м.Суми Справа №583/425/25 Номер провадження 22-ц/816/746/26 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач), суддів - Сидоренко А. П. , Сізова Д. В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Шевченком Романом Володимировичем на додаткове рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 липня 2025 року у складі судді Плотникової Н.Б., ухвалене у м. Охтирка Сумської області, в цивільній справі за позовом Приватного підприємства «Жилкомсервіс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, у с т а н о в и в : У січні 2025 року Приватне підприємство «Жилкомсервіс» (далі ПП «Жилкомсервіс») пред`явило позов до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг. Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06 червня 2025 року позовні вимоги ПП «Жилкомсервіс» задоволені. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПП «Жилкомсервіс» в солідарному порядку заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 5793,36 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПП «Жилкомсервіс» судові витрати в сумі по 1514,00 грн. 11 червня 2025 року ПП «Жилкомсервіс» звернулось до місцевого суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, мотивованою тим, що під час розгляду справи позивач поніс витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 грн, тому просив стягнути їх з відповідачів у солідарному порядку. Додатковим рішенням від 02 липня 2025 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області стягнув з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПП «Жилкомсервіс» витрати на правничу допомогу у розмірі по 2000 грн з кожного. Не погоджуючись із додатковим рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу через свого представника адвоката Шевченка Р.В., посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні вимог ПП «Жилкомсервіс» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити. Ухвалою Сумського апеляційного суду від 04 червня 2026 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою на додаткове рішення у цій справі закрито в частині вимог в інтересах ОСОБА_2 , оскільки ні відповідач ОСОБА_1 ні його представник адвокат Шевченко Р.В. не мали повноважень на представництво інтересів ОСОБА_2 у цій справі, зокрема і повноважень підписувати та подавати апеляційну скаргу в її інтересах. У доводах апеляційної скарги відповідач вказує на те, що заявлений до стягнення розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом послуг. Позивач не подав до закінчення судового засідання доказів щодо розміру витрат на правничу допомогу, разом з цим не було подано відповідної заяви про надання цих доказів після ухвалення рішення судом. Відтак, заявник вказує на недопустимість наданих доказів. Вважає, що у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення слід відмовити. ПП «Жилкомсервіс» в установленому законом порядку письмового відзиву на апеляційну скаргу в установлений судом строк не подало. За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Враховуючи, що апеляційну скаргу на додаткове рішення суду ОСОБА_2 не подавала, судове рішення переглядається лише в частині вимог ПП «Жилкомсервіс» до ОСОБА_1 . Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з критерію реальності адвокатських послуг, обґрунтованості їх розміру та виходячи із принципу співмірності розміру витрат зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, дійшов висновку про часткове задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення, ухвалив рішення про стягнення з кожного з відповідачів на користь ПП «Жилкомсервіс» витрат на правничу допомогу у розмірі 2000 грн. Колегія суддів не може погодитися з таким висновком місцевого суду, з наступних підстав. Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України). Відповідно до пункту 2 частини першої статті 137 ЦПК України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України). Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, що відповідає висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18). Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу (частини перша, третя статті 246 ЦПК України). Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина восьма статті 83 ЦПК України). Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України). Звертаючись із позовною заявою ПП «Жилкомсервіс» зазначило, що орієнтовний розмір судових витрат складається із витрат на правову допомогу у розмірі 4000 грн та судового збору у розмірі 3028 грн. Судові витрати просило стягнути з відповідачів на свою користь. До ухвалення місцевим судом рішення по суті спору позивач не подав до суду доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу. Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06 червня 2025 року позов ПП «Жилкомсервіс» задоволено, з відповідачів на користь позивача стягнуто у солідарному порядку заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 5793,36 грн та відшкодування судового збору по 1514 грн з кожного. 11 червня 2025 року ПП «Жилкомсервіс» подало заяву про ухвалення додаткового рішення, просило стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 грн. На підтвердження витрат позивач надав копію договору про надання правової допомоги №36 від 01 жовтня 2024 року, копію акту наданих послуг (виконаних робіт) від 22 квітня 2025 року, копію квитанції №36/4 від 22 квітня 2025 року про оплату (наданих послуг) виконаних робіт адвокатом у розмірі 2000 грн, копію акту наданих послуг (виконаних робіт) від 28 лютого 2025 року, копію квитанції №36/3 від 28 лютого 2025 року про оплату (наданих послуг) виконаних робіт адвокатом у розмірі 4000 грн (а.с. 158-161, 165). Відповідно до актів наданих послуг, адвокат надав, а клієнт отримав правову допомогу у виді: проведення юридичної консультації щодо подання позову, підготовки договору про надання правової допомоги, складення ордеру, збору доказів, правового супроводження справи в якості представника у суді, відвідування судового засідання, подання заяви про залучення співвідповідача. Проте звертаючись із заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат та надаючи відповідні докази заявник не зазначив жодного обґрунтування поважності причин не подання таких доказів суду до ухвалення рішення по суті заявлених вимог. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: від 13 лютого 2024 року у справі № 757/33206/22-ц зазначено, що «тлумачення частини першої статті 246 ЦПК України та частини восьмої статті 141 ЦПК України дає підстави для висновку, що у випадку, якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі. За відсутності обґрунтування поважних причин строку подання таких доказів до закінчення судових дебатів у справі чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат». У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 зазначено, що: «у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат. Відповідно до положень частини 8 статті 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає не обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. З огляду на встановлені обставини суд першої інстанції не врахував, що ПП «Жилкомсервіс» у заяві про ухвалення додаткового рішення не зазначило будь-якого обґрунтування поважності причин не подання доказів понесених витрат на правничу допомогу до стадії ухвалення судом рішення по суті спору. Під час судового розгляду справи місцевим судом документи на підтвердження судових витрат були уже сформовані стороною позивача, останній акт наданих послуг (виконаних робіт) та квитанція про оплату датовані 22 квітня 2025 року, тобто ще за два місяці до ухвалення судом рішення по суті справи. За таких обставин, враховуючи, що ПП «Жилкомсервіс» не навів обґрунтування поважності причин не подання суду доказів, які знаходились у нього, до стадії ухвалення рішення по суті заявлених вимог, суд не мав правових підстав для врахування цих доказів та задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу. Відповідно до положень пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково з ухваленням нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права. З огляду на встановлені судом порушення норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про скасування оскарженого рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 відшкодування витрат на правничу допомогу з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову в ухваленні додаткового рішення. Керуючись ст.ст. 83, 144, 259, 268, 367, 374, п.1 ч.1 ст. 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд у х в а л и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Шевченком Романом Володимировичем, на додаткове рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 липня 2025 року задовольнити. Додаткове рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 липня 2025 року скасувати в частині вимог, заявлених до ОСОБА_1 , та ухвалити в цій частині нове рішення. У задоволенні заяви Приватного підприємства «Жилкомсервіс» про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правову допомогу з ОСОБА_1 відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий - О. І. Собина Судді: А. П. Сидоренко Д. В. Сізов