Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/8765/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 03 червня 2026 року м. Дніпросправа № 280/8765/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 року (суддя 1-ї інстанції Максименко Л.Я.) в адміністративній справі №280/8765/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ: 03.10.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якій просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 27.03.2025 № 00042520901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 24 000,00 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 27.03.2025 № 00042240708 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 35 553,00 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 27.03.2025 № 00042500901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 16 000,00 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 27.08.2025 № 00042280708 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 1 020,00 грн. В обґрунтування заявленого позову позивачка посилається на те, що перевірка проведена з порушенням норм законодавства, оскільки наказ про проведення перевірки містить лише посилання на норми чинного законодавства, в тому числі норми ПК України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків, але, при цьому, відповідач жодним чином не обґрунтував, що саме (отримання якої саме інформації) зумовило необхідність проведення перевірки цього підприємства. Зазначає, що податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню. Вказує, що ані під час проведення перевірки, ані під час ознайомлення з наданими платником податків, на вимогу ДПС, первинних документів на алкогольні напої не було виявлено продукції що зберігається або реалізується без марок акцизного податку. У даному випадку, контролюючий орган незаконно ототожнив повторне внесення інформації щодо однієї марки акцизного податку до декількох чеків з реалізацією алкогольних напоїв без марок акцизного податку. Вказує, що на момент проведення перевірки відповідачу було надано первинні документи на алкогольну продукцію, придбану позивачем у постачальників, за період з січня 2024 року по січень 2025 року. Також позивач зазначає, що уся продукція була промаркована відповідно до вимог закону марками акцизного податку, встановленого зразка. Також зазначає, що всі господарські операції позивача по реалізації товарів були у повному обсязі проведені ним через РРО/ПРРО, а також належним чином відображені у податкових деклараціях отже, податковий орган мав усю необхідну інформацію щодо цих операцій; позивачем були сплачені всі податки з реалізованих товарів (податок на прибуток, акцизний податок). Вважає, що позивач належним чином здійснював свою торговельну діяльність з наданням покупцям фіскальних чеків, що мають статус розрахункових документів, а висновок контролюючого органу щодо проведення позивачем розрахункових операцій без використання реєстраторів розрахункових операцій таким, що не підтверджений матеріалами перевірки. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 року у задоволенні позову відмовлено. Позивачем на вказане рішення суду першої інстанції подано апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що позивач не погоджується з порушеннями, які визначені у акті перевірки та рішеннями податкового органу, що прийняті за результатами фактичної перевірки. Так ані під час проведення перевірки, ані під час ознайомлення з наданими платником податків, на вимогу ДПС, первинних документів на алкогольні напої, не було виявлено продукції що зберігається або реалізується без марок акцизного податку. Скаржник вважає, що у даному випадку контролюючий орган незаконно ототожнив повторне внесення інформації щодо однієї марки акцизного податку до декількох чеків з реалізацією алкогольних напоїв без марок акцизного податку. Так на момент проведення перевірки відповідачу було надано первинні документи на алкогольну продукцію, придбану позивачем у постачальників, за період з січня 2024 року по січень 2025 року. Уся продукція була промаркована відповідно до вимог закону марками акцизного податку, встановленого зразка. Скаржник вважає, що матеріали перевірки не містять жодного доказу на підтвердження продажу позивачем алкогольних напоїв без марок акцизного податку. Щодо висновку податкового органу про проведення розрахункових операцій без використання реєстратора розрахункових операцій то слід зазначити, що Акт перевірки не міститьть інформації щодо проведення ФОП ОСОБА_1 розрахункових операцій без використання РРО. Висновок про невидачу в паперовому вигляді відповідних розрахункових документів ґрунтується виключно на наявній ще до початку проведення перевірки інформації про відсутність у відповідній графі почекових даних РРО інформації про серію та номер марки акцизного податку. Висновки Акту не спростовують і не заперечують наявності у позивача сформованих у паперовій формі розрахункових документів встановленої форми та змісту. Водночас, на переконання позивача, законодавець не визначив як самостійний склад правопорушення та не встановив відповідальності за видачу розрахункового документу з використанням РРО/ПРРО, в якому не відображається той чи інший елемент наведеного у Положенні змісту, а саме цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку. Тобто, законодавець визначив обов`язок, за невиконання якого не встановив відповідальність встановленого ст. 17 Закону. Скаржник не спростовує того, що до розрахункового документу встановлюються певні вимоги щодо відтворення його змісту. Водночас відсутність певного елементу змісту у такому розрахунковому документі, який в свою чергу у повному обсязі надає можливість не тільки відтворити, зрозуміти та ідентифікувати розрахункову операцію за місцем її проведення не приховуючи її сутність за допомогою РРО/ПРРО (тощо), але і підтвердити її виконання, не може бути правовою підставою для притягнення такого платника податків за пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадськогохарчування та послуг», а саме, як за невидачу такого розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції. Також вважає позивачка, що контролюючий орган під час проведення перевірки фактично керувався даними системи СОД РРО, що за своєю суттю є податковою інформацією, а отже не є належним доказом податкового правопорушення. Відповідачем поданий відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні. У відзиві зазначено, що перевірка проведена у відповідності до норм законодавства, а встановлені порушення є доведеними податковим органом, а отже оскаржені рішення прийняті правомірно. Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до наступного висновку. Судом встановлено, що на підставі ст.19 -1, ст.20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст.75, пп. 80.2.2 п. 80.2 ст.80 Податкового кодексу України від 02.10.2010 року №2755- VІ, відповідно до наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 06.02.2025 №231-п та направлень, виданих ГУ ДПС у Запорізькій області №289, №290 від 06.02.2025 з питань дотримання вимог Податкового Кодексу України від 02.12.10 №2755-VI, Кодексу законів про працю України, Законів України від 06.07.95 №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, від 01.06.2000 №1775-ІІІ Про ліцензування певних видів господарської діяльності, від 19.12.95 №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального, Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.17 №148 в період з 06.02.2025 проведена фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 , за місцем фактичного провадження діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , за період діяльності з 01.10.2023 по день закінчення фактичної перевірки. За результатами зазначеної перевірки складено Акт №1752/08/01/07/08/2736216580 від 14.02.2025 року ГУ ДПС у Запорізькій області, згідно висновків якого встановлено порушення: п.1, п.2, п.12 ст.3 Закону України від 06.07.95 №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (зі змінами та доповненнями); - ст.226 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами), ст.11 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального (зі змінами), в частині реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка на загальну суму 758,00 грн.; - п.1 Постанови КМ України від 30.10.2008 року №957 Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв (зі змінами та доповненнями), п.32 розділу ХІІІ Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального, в частині реалізації алкогольних напоїв за цінами нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої на загальну суму 192,5грн. виходячи з мінімальної роздрібної ціни на такі напої; п. 85.2 ст. 85 Податкового Кодексу України від 02.12.10 №2755-VI . На підставі Акту фактичної перевірки №1752/08/01/07/08/2736216580 від 14.02.2025 року, Головне управління ДПС у Запорізькій області прийняло наступні податкові повідомлення-рішення: №00042520901 від 27.03.2025 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 24 000, 00 грн.; №00042240708 від 27.03.2025 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 35 553, 00 грн.; №00042500901 від 27.03.2025 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 16 000, 00 грн.; №00042280708 від 27.03.2025 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 1 020, 00 грн. Позивач не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями звернулася до суду із цим позовом. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було доведено вчинення позивачем встановлені перевіркою порушення норм податкового законодавства. Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Щодо підстав проведення перевірки, визначених у наказі. Згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України. Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України). Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: (пп.80.2.2) у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; (пп.80.2.5.) у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального. Приписи ст. 80 ПК України передбачають окремі вимоги та різні підстави для проведення фактичних перевірок з різних питань, а саме: щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, а також дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Таким чином, фактичні перевірки можуть проводитися як з окремого питання, яке віднесено до кола питань, що є предметом даного виду перевірок, так і комплексно з усіх питань, визначених пунктом 80.2 статті 80 ПК України, але за обов`язкової наявності підстав, вказаних у підпунктах пункті 80.2 статті 80 ПК України. Як свідчать фактичні обставини справи, у наказі №231-п від 06.02.2025 як на підставу для проведення фактичної перевірки міститься посилання на пп. 80.2.2, пп. 80.2.5 пункту 8.2 статті 80 ПК України. Тож, оскільки в наказі вказано, що підставою для призначення фактичної перевірки стало отримання інформації про можливі порушення позивачем вимог законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, стосовно суб`єктів господарювання, які здійснюють продаж підакцизних товарів із незначними виторгами, джерелом якої став лист ДПС України від 26.02.2024 №5079/7/99-00-07-04-02-07 та підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, доводи позивача про недотримання контролюючим органом вимог ПК України, які пред`являються до наказу про проведення фактичної перевірки, є помилковими та не створюють наслідки у вигляді визнання перевірки в цілому проведеною з істотним порушенням норм ПК України. Отже є правильними висновки суду першої інстанції, що доводи позивача про наявність процедурних порушень під час проведення фактичної перевірки є помилковими. Стосовно оскарження податкових повідомлень-рішень. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства: 1) не проведення через реєстратор розрахунковий операцій сум продажу на загальну суму 12 790 грн. з врахуванням контрольно-розрахункових операцій, а саме: сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків без урахування проведеної контрольної розрахункової операції 13 487 грн.; сума коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (загальна сума продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня) 697, 00грн; 2) незастосування реєстратора розрахункових операцій при проведенні розрахункових операцій через платіжний термінал на суму 7037 грн (без урахування проведеної контрольної розрахункової операції), а саме: згідно Х-балансу роздрукованого з платіжного терміналу за 10.02.2025 об 13:50 в магазині проведено розрахункові операції через платіжний термінал на суму 7 037грн без урахування проведеної контрольної розрахункової операції через термінал на суму 160, 00 грн; 3) відповідно до бази даних ДПС України (СОД РРО) встановлено випадки створення в РРО розрахункових документів при продажу алкогольних напоїв на загальну суму 1351 грн., які повинні маркуватися марками акцизного податку, без реквізитів МАП. У відповідній графі почекових даних РРО відсутня інформація про серію та номер МАП (дані чеків у додатку до акту . Встановлені порушення є порушеннями п.п. 1, 2, 12 ст. 3 Закону Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі Закон № 265/95-ВР). Згідно із пунктами 1, 2, 12 частини 1 статті 3 Закону №265, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти). 12) вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті). Відповідно до п. 1 с. 1 т. 17 Закону №265, за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення. Враховуючи зазначену норму, п. 1 ст.17 Закону №265 встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Згідно ст. 20 Закону №265/95-ВР, до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння). Так фактичною перевіркою встановлено не проведення через реєстратор розрахунковий операцій сум продажу на загальну суму 12790грн з врахуванням контрольно-розрахункових операцій, а саме: сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків без урахування проведеної контрольної розрахункової операції 13487грн; сума коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (загальна сума продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня) 697,00грн, а також незастосування реєстратора розрахункових операцій при проведенні розрахункових операцій через платіжний термінал на суму 7037 грн (без урахування проведеної контрольної розрахункової операції), а саме: згідно Х-балансу роздрукованого з платіжного терміналу за 10.02.2025 об 13:50 в магазині проведено розрахункові операції через платіжний термінал на суму 7037грн без урахування проведеної контрольної розрахункової операції через термінал на суму 160, 00 грн; Ці виявлені порушення підтверджуються відповідними документами, що були додані до акту перевірки, а саме: опис наявності готівки на місці проведення розрахунків, відомості ТМЦ, касові чеки тощо. Доказів чи пояснень на спростування висновків контролюючого органу позивачем не надано. Доводів на спростування встановленого порушення не наведено і в апеляційній скарзі. Доводів позивача про неправомірне використання відповідачем інформації систему СОД РРО, колегія суддів визнає помилковими з огляду на наступне. Так Верховний Суд у постанові від 21.02.2025 у справі № 280/2615/24 дійшов правового висновку, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків. При цьому використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки. Щодо встановлення відсутності у відповідній графі почекових даних РРО відсутності інформації про серію та номер МАП. Приписами пункту 11 статті 3 Закону України № 265/95-ВР передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями. Відповідно п.п 14.1.107 п 14.1 ст. 14 ПК України, марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів. За правилами п.п.1, 3, 6, 7 ст. 226 ПК України, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару. Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Маркуванню підлягають усі (крім зазначених у пункті 226.10 цієї статті) алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об`ємних одиниць не здійснюється. Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв. Положеннями ст.11 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального від 19.12.1995 № 481/95-ВР також встановлено, що маркування алкогольних напоїв (крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті), які реалізуються в Україні, здійснюється відповідно до Закону України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом Відповідно до пункту 226.9 статті 226 ПК України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки. сигарети, цигарки та сигарили, що вироблені після 1 січня 2021 року, в яких кількість одиниць у пачці (упаковці) не відповідає кількості одиниць, зазначеній на марках акцизного податку; рідини, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених до 1 січня 2021 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі - Положення № 1251), пунктом 5 якого передбачено, що марка для алкогольних напоїв повинна містити двомірний штрих-код швидкого реагування (далі QR-код) та лінійний штрих-код (далі штрих-код). На кожну марку наносяться такі реквізити: слова Україна, МАРКА АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ; позначення виду марки, що складається із слів та літер алкоголь вітчизняний (лікеро-горілчана продукція) - АВ ЛГП. алкоголь вітчизняний (виноробна продукція) - АВ ВП, алкоголь імпортний (лікеро-горілчана продукція) - АІ ЛГП, алкоголь імпортний (виноробна продукція) - АІ ВП, індекс регіону України (згідно з додатком), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох літер і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв);реквізити покупця марки (зазначаються на марках для алкогольних напоїв): для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків; QR-код та штрих-код (зазначаються на марках для алкогольних напоїв). Штрих-код містить інформацію про серію га номер марки. QR-код містить інформацію про серію та номер марки, реквізити покупця марки: для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку в паспорті), та посилання на веб-ресурс для перевірки марки. QR-код також може містити інформацію про геш-послідовність. Інформаційні набори даних для генерації QR-кодів та штрих-кодів, що наносяться на марку для алкогольних напоїв, генеруються ДПС та передаються підприємству-виробнику з використанням засобів захисту інформації у зведеній заявці-розрахунку. Згідно з пунктом 20 Положення №1251 вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідини, що використовуються в електронних сигаретах, у випадках, визначених пунктом 226.9 статті 226 ПК України, а також алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження: пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення; наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція); пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів; відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів. Згідно з пунктами 1.7 розділу І, 2.2 розділу ІІ Порядку №1057 суб`єкти господарювання, які використовують ПРРО, повинні передавати до органів ДПС по дротових або бездротових каналах зв`язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких ПРРО. Система зберігання і збору даних РРО забезпечує збір та внесення даних РРО у бази даних система обліку даних РРО у такому вигляді, в якому дані сформовані в РРО, перевірку цілісності і незмінності даних та ідентифікацію РРО засобами національної системи масових електронних платежів. Як свідчать встановленя обставини справи, перевіркою встановлено, що за період з 01.10.2023 по 14.02.2025 інформаційної бази ДПС України, на яку надходять електронні копії розрахункових документів (Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій), встановлено, що позивач через РРО моделі МІNI-Т400МЕ, фіскальний номер 3000765390, заводський ПБ4101447139, у фіскальних чеках зазначено інформацію одних й тих же номерів та серій марок акцизного податку декілька разів, на підтвердження чого наведено перелік відповідних операцій на загальну суму 758грн. Таким чином відповідач правильно встановив здійснення позивачем реалізацію товару без наявності марки акцизного податку встановленого зразка, оскільки алкогольні напої, що були реалізовані позивачем, марковані з відхиленням від вимог Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів та вважаються таким, що немаркований. Щодо здійснення роздрібної торгівлі позивачем алкогольних напоїв за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни. Згідно ч.7 ст.16 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального (далі Закон №3817), роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції - алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб`єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Мінімальна роздрібна ціна на алкогольний напій - мінімальна ціна на одиницю товару (алкогольної продукції), визначена у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, для роздрібного продажу такого товару (алкогольної продукції) кінцевим споживачам (п. 45 ст. 1 Закону № 3817-ІХ) Мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв встановлено постановою КМУ Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв від 30.10.2008 № 957 (далі Постанова № 957). Згідно з Постановою №957 мінімальна роздрібна ціна за 1 літр 100-відсоткового спирту становить 447 грн. Ця вартість визначає найнижчу можливу ціну за один літр 100-відсоткового спирту в алкогольному напої. Відповідальність за вищезазначене порушення передбачена п. 25 ч. 2 ст. 73 Закону № 3817-ІХ, а саме: роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, - 100 відсотків вартості реалізованих товарів (продукції), розрахованої виходячи з мінімальної роздрібної ціни, але не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Повертаючись до обставин справи, вбачається, що під час перевірки з урахуванням аналізу інформаційної бази ДПС України, на яку надходять електронні копії розрахункових документі, встановлено те, що в перевіряємому періоді ФОП ОСОБА_1 в об`єкті торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 , через РРО: моделі МІNI-Т400МЕ, фіскальний номер 3000765390, заводський ПБ4101447139, здійснювалась роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на загальну суму 192,5грн. виходячи з мінімальної роздрібної ціни на такі напої. У зв`язку із чим є правильними висновки суду першої інстанції про правомірність застосування до позивачки штрафних санкцій у розмірі 16000 грн. Щодо податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1020,00 грн за порушення пункту 85.2 статті 85 ПК України, а саме не надання посадовим особам органів ДПС документів, що належать або пов`язані із предметом перевірки. Так п. 44.1 ст. 44 ПК України, визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. Статтею 2 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Колегія суддів зазначає, що матеріали фактичної перевірки містять вимоги про надання первинних документів, що містяться у запиті про надання документів, який отримала особа, що здійснювала розрахункові операції, (продавець ОСОБА_2 ), про що свідчить відповідний підпис на запиті. В свою чергу, доказів надання документів на запит матеріали справи не містять. Оскільки документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки, на запит контролюючого органу позивачем під час перевірки надано не було, що є порушенням п. 85.2 ст.85 ПК України, відповідачем правомірно застосовано до відповідача санкції згідно п.121.1 ст. 121 ПК України. З огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність оскаржених позивачем податкових повідомлень рішень, тому підстави для їх скасування, як і для задоволення позовних вимог, відсутні. З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України. Керуючись ст. ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 року в адміністративній справі №280/8765/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України. Повне судове рішення складено 03 червня 2026 року. Головуючий - суддя Н.І. Малиш суддя Н.П. Баранник суддя А.А. Щербак