Ухвала ККС ВС № 1-1/2004

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 червня 2026 року м. Київ справа № 1-1/2004 провадження № 51-6027ск23 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвали Заводського районного суду міста Запоріжжя від 08 серпня 2025 року та Запорізького апеляційного суду від 03 лютого 2026 року, встановив: Ухвалою Заводського районного суду міста Запоріжжя від 08 серпня 2025 року заяву засудженого ОСОБА_4 про перегляд судового рішення, а саме вироку Апеляційного суду Полтавської області від 07 грудня 2004 року, за нововиявленими обставинами повернуто останньому з усіма доданими до неї документами. Запорізький апеляційний суд ухвалою від 03 лютого 2026 року вказане судове рішення від 08 серпня 2025 року залишив без змін. У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 порушує питання про перевірку зазначених ухвал у касаційному порядку. Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, копії оскаржених судових рішень, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав. Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги та наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає. У ч. 1 ст. 433 КПК визначено повноваження суду касаційної інстанції, відповідно до яких суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Відповідно до ст. 459 КПК судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, якими є: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути. У п. 4 ч. 2 ст. 462 КПК визначено, що в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду. Таким чином, системне тлумачення положень кримінального процесуального законодавства вказує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінального провадження в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлено обставини, які мають такі ознаки: вони існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового розгляду; вони мають істотне значення, оскільки самі собою або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути. Відповідно до положень ст. 461 КПК заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом трьох місяців після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини. Перегляд за нововиявленими обставинами виправдувального вироку допускається лише протягом передбачених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. За наявності обставин, які підтверджують невинуватість засудженого або вчинення ним менш тяжкого кримінального правопорушення, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами строками не обмежено. Як убачається із копій судових рішень, засуджений ОСОБА_4 звернувся до Заводського районного суду м. Запоріжжя із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Ухвалою колегії суддів Заводського районного суду м. Запоріжжя від 24 липня 2025 року заяву засудженого ОСОБА_4 залишено без руху, а йому встановлено десятиденний строк для усунення недоліків. Як вказав суд, засуджений ОСОБА_4 , посилаючись на неправдивість наданих під час розгляду кримінальної справи підсудним ОСОБА_5 та свідком ОСОБА_6 показань, наявність у висновку експерта КУ «Запорізького обласного бюро судово-медичної експертизи» ЗОР за № 2479 від 29 листопада 2000 року дослідження трупу на ім`я ОСОБА_7 , 1948 року народження, розбіжностей, що встановлено подальшими експертизами, проведеними в межах іншого кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12018080080003966, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК, всупереч ч. 2 ст. 459 КПК, не навів обґрунтування того, чому ці обставини є новововиявленими, зокрема показання підсудного ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_8 , та яким чином вони самі по собі або разом з іншими обставинами доводять неправильність судового рішення, та що ці обставини не могли бути відомі йому і суду на момент розгляду справи. Крім того, ОСОБА_4 , як зазначено в ухвалі суду, з огляду на ч.1 ст. 461 КПК не дотримано строку звернення до суду із вказаною заявою та викладено прохальну частину у редакції, що не відповідає вимогам ч. 1 ст. 467 КПК. У межах встановленого судом строку засуджений ОСОБА_4 подав заяву про усунення недоліків, в якій зазначив, що недостовірність показань свідка ОСОБА_6 встановлена висновком комплексної комісійної судово-медичної експертизи № 63 від 09 квітня 2019 року, а наявність розбіжностей у висновку експерта № 2479 від 29 листопада 2000 року встановлена висновками експертів № 5/К від 29 лютого 2016 року та № 358/359-21 від 07 квітня 2021 року, тобто вже після ухвалення вироку 07 грудня 2004 року. Крім того, встановлена неповнота та виявлені порушення процедури проведення висновку експерта № 2479 від 29 листопада 2000 року, що, на думку засудженого, є нововиявленими обставинами. Також засудженим викладено прохальну частину в іншій редакції. Місцевий суд, розглянувши зазначену заяву, у постановленій ухвалі від 08 серпня 2025 року зауважив, що за змістом п. 1 ч. 2 ст. 459 КПК нововиявленими обставинами, визнається, зокрема, штучне створення або підроблення доказів, завідомо неправдиві показання свідка, на яких ґрунтується вирок. Належним способом доказування цих обставин в якості нововиявлених, зважаючи на встановлення кримінальної відповідальності за зазначенні діяння, слід вважати процесуальне рішення за наслідками здійснення кримінального провадження, яким би було встановлено відповідні факти. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, які ґрунтуються на переоцінці досліджених судом доказів. Разом із тим, засуджений, як вказав суд, посилаючись у своїй заяві фактично на штучне створення/підроблення доказів, завідомо неправдиві показання свідка, що, на його думку, встановлено висновками експертиз проведених в межах іншого кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12018080080003966, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК, водночас не надав належних доказів суду, які б це засвідчували, тобто результатів цього провадження, за якими були б встановлені підстави для перегляду кримінальної справи за нововиявленими обставинами. Що стосується показань підсудного ОСОБА_5 , то, як зазначив в ухвалі суд, засуджений ОСОБА_4 був присутній під час судового розгляду справи, а тому не був позбавлений можливості задавати питання ОСОБА_5 для усунення протиріч у його свідченнях, наводити свої аргументи на свій захист. Ці обставини також не є нововиявленими в розумінні ст. 459 КПК, як і посилання засудженого на неправильне застосування судом під час ухвалення вироку кримінального закону в частині кваліфікації його дій. Таким чином місцевий суд дійшов висновку про те, що викладені в заяві ОСОБА_4 доводи вказують на незгоду із оцінкою судом доказів при ухваленні вироку, а за змістом ч. 2 ст. 459 КПК зазначені обставини не належать до нововиявлених. Зважаючи на те, що засуджений не усунув недоліків, про які йому вказувалося в ухвалі суду про залишення його заяви без руху, а також не зазначив, чи дотримано ним із урахуванням положень ст. 461 КПК строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд на підставі п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК повернув подану заяву заявнику з усіма доданими до неї матеріалами, постановивши відповідне рішення 08 серпня 2025 року. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами - це так звана ревізійна стадія, в ході якої суд не розглядає справи по суті, вона не є повторною апеляцією чи касацією та не передбачає нового встановлення фактичних обставин кримінального провадження й усунення суперечностей у доказах, натомість суд на цій стадії лише надає оцінку доводам учасників судового провадження щодо наявності у кримінальному провадженні обставин, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення, а також щодо можливості впливу цих обставин на правильність судового рішення, яке належить переглянути. Провадження за нововиявленими обставинами, будучи самостійною формою оскарження й перевірки судових рішень, жодним чином не підміняє апеляційного та касаційного провадження, не є їхнім продовженням, відбувається не замість них, а за наявності для цього специфічних підстав. Тож така форма перевірки судових рішень не може мати резервного значення щодо апеляційного та касаційного проваджень. На відміну від перегляду судового вироку в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою перегляду за нововиявленими обставинами є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість вироку, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення вироку суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на прийняття обвинувального вироку, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку із нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення. Сама по собі незгода з судовим рішенням у кримінальному провадженні не може бути підставою перегляду за нововиявленими обставинами, а вказівки на будь-які невідповідності, які суд не взяв до уваги, повинні бути документально підтверджені. Більш того, якщо особа, яка звернулася до суду має намір ініціювати перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, але пропустила строк оскарження передбачений ч. 1 ст. 461 КПК, то у поданій заяві про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами або поданій разом з нею окремій заяві слід зазначити причини пропущення строку і заявити клопотання про його поновлення. До заяви слід додати документи, що підтверджують поважність причини пропущення строку. Також в заяві необхідно зазначити існування обставин, які б могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду, обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин. Суд апеляційної інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги засудженого ОСОБА_4 , ствердив про правильність ухвали місцевого суду та у своєму рішенні зазначив, що суд першої інстанції, повертаючи заяву засудженого про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, дійшов правильного висновку, що вказана заява не оформлена згідно передбачених ст. 462 КПК вимог, викладені в заяві засудженого обставини не містять ознак нововиявлених, а недоліки, на які вказано в ухвалі суду про залишення заяви без руху, не усунуто. Також колегія суддів апеляційного суду зауважила, що всупереч протилежним доводам апеляційної скарги засудженого наведені ним відомості у заяві про усунення недоліків не впливають на обґрунтованість його заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами. Колегія суддів зважила й на те, що засудженим не було долучено жодних відомостей на підтвердження наявності процесуальних рішень за наслідками здійснення кримінального провадження, якими встановлено відповідні факти, на які заявник посилається як на нововиявлені обставини та які відповідають принципу юридичної визначеності, узгоджуються із наявним у судовій практиці поняттям належних засобів доказування цих обставин. Натомість, як вказав суд, аргументи заяви засудженого про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами фактично зводяться до незгоди з вироком у кримінальному провадженні та до переоцінки судом покладених в основу вироку доказів. При цьому колегія суддів вказала на те, що обставини, на які посилався засуджений у своїй заяві про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, неодноразово були предметом перевірки суду під час провадження за нововиявленими обставинами та їм вже було надано оцінку як судом першої інстанції (ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09 грудня 2018 року та Заводського районного суду м. Запоріжжя від 06 грудня 2022 року), так і судами апеляційної та касаційної інстанцій (ухвали Запорізького апеляційного суду від 06 травня 2019 року та від 23 березня 2023 року; постанова Верховного Суду від 21 січня 2020 року). Постановлені у кримінальному провадженні судові рішення є належно вмотивованими та обґрунтованими, їх зміст відповідає вимогам статей 370, 419 КПК, у них наведено мотиви, з яких виходили суди, та положення закону, якими вони керувалися під час їх постановлення. З наведеними в оскарженому судовому рішенні висновками погоджується і колегія суддів касаційного суду. Доводи ОСОБА_4 , викладені в касаційній скарзі, з приводу його незгоди з постановленими судами ухвалами не спростовують правильності рішення судів першої та апеляційної інстанцій та не свідчать про їх незаконність чи необґрунтованість. Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би безумовними підставами для скасування судових рішень, у касаційній скарзі засудженого не наведено. Таким чином, оскільки із касаційної скарги та копій судових рішень убачається, що підстав для задоволення скарги немає, засудженому необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження. На підставі викладеного та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд, постановив: Відмовити засудженому ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвали Заводського районного суду міста Запоріжжя від 08 серпня 2025 року та Запорізького апеляційного суду від 03 лютого 2026 року щодо нього. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3