Ухвала КЦС ВС № 494/1820/24

УХВАЛА 03 червня 2026 року м. Київ справа № 494/1820/24 провадження № 61-6742ск26 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю. розглянув касаційну скаргу представника Громадської організації «Товариство «ВОСТОК» - Абрамовича Олексія Володимировича, на рішення Березівського районного суду Одеської області від 20 листопада 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 травня 2026 року у справі за позовом Громадської організації «Товариство «ВОСТОК» до Доброславської окружної прокуратури про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, ВСТАНОВИВ: У травні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника Громадської організації «Товариство «ВОСТОК» (далі - ГО «Товариство «ВОСТОК») - Абрамовича О. В., на рішення Березівського районного суду Одеської області від 20 листопада 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 травня 2026 року. Касаційна містить клопотання про звільнення від сплати судового збору, проте ГО «Товариство «ВОСТОК» звільнена від сплати судового збору в силу закону, а саме пункту 11 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір». Подана касаційна скарга не відповідає формі та змісту, визначених статтею 392 ЦПК України, оскільки документ з назвою «заява», сформований через систему «Електронний суд», за своїм змістом є супровідним листом, до якого додана як додаток копія касаційної скарги. Водночас вказана копія касаційної скарги, подана заявником як додаток до документів, поданих через систему «Електронний суд», сформована не через систему «Електронний суд», а є сканованою копією, при цьому, яка не містить власноручного підпису особи, від імені якої вона подана, у цьому випадку, представника Абрамовича О. В. Верховний Суд наголошує, що касаційна скарга може бути подана до суду касаційної інстанції: через систему «Електронний суд», яка за своєю функціональністю ідентифікує особу, яка формує документ у вказаній системі; у паперовій формі з обов`язковим розміщенням особистого підпису особи (уповноваженої особи), від імені якої вона (скарга) подана. Додатки, які долучаються до документа, сформованого через систему «Електронний суд», за своєю формою є копіями документів, водночас, документ (його копія), який за своїм змістом має містити власноручний підпис особи, від імені якої він поданий, має містити сканований підпис, лише у цьому випадку такий документ може бути подано як додаток до документа, поданого через систему «Електронний суд», протилежне свідчитиме про наявність текстового бланку. Враховуючи наведене, з метою усунення недоліків касаційної скарги заявнику (юридичною особою, адвокатом) необхідно подати належну касаційну скаргу: засобами поштового зв`язку, скріпленої власноручним підписом; через систему «Електронний суд», що відповідає висновку, викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 вересня 2023 року в справі № 204/2321/22 (п. п. 8.9, 12.1-12.3). Також, Верховний Суд, ознайомившись зі змістом касаційної скарги, дійшов таких висновків. Згідно з пунктом п`ятим частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень); Частиною першою статті 411 ЦПК України визначено такі підстави для касаційного оскарження: 1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; 4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; 5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; 6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; 8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Частиною третьою статті 411 ЦПК України підставою оскарження є порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується заявник, із зазначенням конкретної норми права та змісту правовідносин, в яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржуваного судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах. При цьому суд звертає увагу заявника, що судовими рішеннями у подібних правовідносинах є такі рішення, в яких подібними є: предмети спору; підстави позову; зміст позовних вимог; встановлені судом обставини та однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 523/6003/14-ц, від 19 червня 2018 року у справі № 922/2383/16). Касаційна скарга не відповідає зазначеним вище вимогам. У касаційній скарзі заявник, як на підставу касаційного оскарження судових рішень, посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме недослідження зібраних в справі доказів (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України). Інших підстав касаційного оскарження судових рішень заявник не вказує. Проте, наведеною заявником підставою касаційного оскарження може бути обґрунтована касаційна скарга лише за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу. Таких підстав заявником в касаційній скарзі не вказано. Отже, з метою усунення недоліків касаційної скарги заявнику необхідно надати уточнену касаційну скаргу, в якій зазначити обґрунтовані підстави касаційного оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанцій, передбачені статтею 389 ЦПК України, додати її копії відповідно до кількості учасників справи або докази надсилання іншим учасникам справи. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу представника Громадської організації «Товариство «ВОСТОК» - Абрамовича Олексія Володимировича, на рішення Березівського районного суду Одеської області від 20 листопада 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 травня 2026 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 15 червня 2026 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо оформлення касаційної скарги відповідно до вимог статті 392 ЦПК України касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Н. Ю. Сакара