LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Вінницький апеляційний суд127/41176/25

від 03.06.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 127/41176/25 Провадження № 33/801/535/2026 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Кашпрук Г. М. Доповідач: Голота Л. О. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 червня 2026 рокум. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Голота Л. О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 21.04.2026 по справі № 127/41176/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною першою статті 130 КУпАП, - в с т а н о в и в : Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 21.04.2026 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок в дохід держави. Як зазначено в постанові суду, 28.12.2025 о 20:30 год в м. Вінниця по вул. Соборній водій ОСОБА_1 керував автомобілем Lexus д. н. з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме мав запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння водій у встановленому законом порядку відмовився на місці зупинки транспортного засобу під час безперервної фіксації на портативні нагрудні камери працівників патрульної поліції, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. Не погоджуючись із постановою суду, ОСОБА_1 подано 4.05.2026 апеляційну скаргу (вх № 5516), яка подана засобами поштового зв`язку 30.04.2026, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповноту з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду, викладених в постанові, фактичним обставинам справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях події адміністративного правопорушення. Основними доводами апеляційної скарги є те, що судом першої інстанції справу розглянуто без участі ОСОБА_1 , чим порушено його права; у справі відсутні докази, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне. Згідно з частиною сьомою статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП зроблено судом першої інстанції на підставі наступних доказів : -протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 553267 від 28.12.2025 /а. с. 2/, відповідно до якого 28.12.2025 о 20:30 год в м. Вінниця по вул. Соборній водій ОСОБА_1 керував автомобілем Lexus д. н. з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме мав запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння водій у встановленому законом порядку відмовився на місці зупинки транспортного засобу під час безперервної фіксації на портативні нагрудні камери працівників патрульної поліції, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. -направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції /а. с. 4/; -рапорту поліцейського взводу № 2 роти № 4 батальйону управління патрульної поліції у Вінницькій області ДПП сержанта поліції Козак К. від 28.12.2025 /а. с. 6/; -відеозаписами /а. с. 7/ (час 20:36 по 20:51), відповідно до якого працівники поліції підійшли до автомобіля Lexus, д.н.з. НОМЕР_1 , біля якого перебувала жінка Оксана, працівники поліції запитали ОСОБА_1 чому ви пересіли на заднє сидіння, на що він повідомив, що йому погано, проблеми з серцем (час 20:40, 20:45); зустрічав дружину, яка повернулась з Німеччини; за рулем автомобіля йому погано, дружину за руль посадити він не додумався; під час спілкування працівниками поліції було встановлено ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки ОСОБА_1 на місці зупинки та в медичному закладі відмовився в категоричній формі (час 20:47). Рзаєв ОСОБА_2 запитав працівника поліції за що вони його зупинили (час 20:49), йому було повідомлено, що він не пропустив пішохода, тому його було зупинено, на що ОСОБА_1 повідомив, що повністю з цим погоджується. Згідно з частиною другою статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до пункту 1.3, 1.9, 2.5 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за частиною першою статті 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції справу розглянуто без участі ОСОБА_1 , чим порушено його права, апеляційний суд відхиляє, оскільки в судове засідання суду першої інстанції ОСОБА_1 не з`явився, однак про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом шляхом направлення SMS-повістки на номер телефону, зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення та в заяві про отримання SMS повідомлень, про причини неявки суд не повідомив. Крім того, попередньо ОСОБА_1 надсилав на електронну адресу суду письмову заяву про відкладення судового засідання, яке було призначено на 4.02.2026, оскільки мав намір скористатися послугами адвоката, а отже знав про розгляд справи судом. Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, строки розгляду справи в суді першої інстанції, суд першої інстанції правомірно провів розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, зокрема щодо охорони прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Завданням апеляційного провадження є перегляд за апеляційною скаргою справи і судового рішення на предмет правильності встановлення судом першої інстанції обставин у справі та застосування норм права. Враховуючи, що суд апеляційної інстанції покликаний забезпечити виправлення помилок суду першої інстанції як у питаннях факту (правильність оцінки доказів і встановлення обставин), так і в питаннях права (правильність застосування матеріального і процесуального права), вважаю, що розглянувши справу з участю ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції забезпечив право особи брати участь у судовому засіданні, давати пояснення, подавати докази та заявляти клопотання, а отже відсутність ОСОБА_1 в судових засіданнях суду першої інстанції не може бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції, адже розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. З огляду на наведене, вважати, що місцевим судом були порушені права ОСОБА_1 , передбачені статтею 268КУпАП немає. Аргументи апеляційної скарги про те, що у справі відсутні докази, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки зазначена обставина спростовується відеозаписом з місця події, з якого вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував факт керування автомобілем, повідомив, що пересів на заднє сидіння, бо його «тошнить» за кермом. Запитав працівника поліції за що вони його зупинили (час 20:49). Йому було повідомлено, що він не пропустив пішохода, тому його було зупинено, на що ОСОБА_1 повідомив, що повністю з цим погоджується. Невизнання вини особою, яка притягається до адміністративної відповідальності суд розцінює, як специфічний, обраний особою, спосіб захисту, з метою уникнення відповідальності за скоєне ним адміністративне правопорушення, за яке передбачене суворе стягнення у виді значного штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами. При вирішенні справи суддею дотримано вимоги статей 245, 268, 280 КУпАП, адміністративне стягнення накладене відповідно до правил, передбачених статтею 33 КУпАП, з урахування даних про особу правопорушника, ступеня його вини, характеру вчиненого правопорушення. Керуючись статтею 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 21.04.2026 по справі № 127/41176/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною першою статті 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Л. О. Голота

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»