Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/11214/26

Справа № 127/11214/26 Провадження № 33/801/505/2026 Категорія: 146 Головуючий у суді 1-ї інстанції Борисюк І. Е. Доповідач: Голота Л. О. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2026 рокум. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Голота Л. О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 20.04.2026 по справі № 127/11214/26про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за статтею 124 КУпАП, в с т а н о в и в : Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.04.2026 по справі № 127/11214/26 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 124 КУпАП та стягнуто з нього штраф в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян 850 грн на користь держави. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп. Як зазначено в постанові суду, 26.01.2026 о 13 год. 15 хв. на трасі М-21, 301+900, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Renault Megan», д.н.з. НОМЕР_2 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибравши безпечної швидкості руху, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний був виявити, здійснив наїзд на транспортний засіб «Toyota Auris», д.н.з. НОМЕР_3 . Внаслідок вказаної пригоди, автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками», чим ОСОБА_1 порушив вимоги пп. «б» п. 2.3, п. 12.1 та п. 12.3 ПДР України. Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу (вх. 42306 від 30.04.2026), в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповноту з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду, викладених в постанові, фактичним обставинам справи, просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення або направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Основними доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції помилково зазначив, що ОСОБА_1 визнав вину, оскільки він не визнавав факт наїзду на ОСОБА_2 та притискання його автомобілем до іншого транспортного засобу; суд безпідставно відмовив у допиті ОСОБА_2 та його дружини, чим позбавив можливості безпосереднього дослідження показань осіб, які могли підтвердити або спростувати обставини справи; висновки суду ґрунтуються на припущеннях; у справі відсутня схема місця ДТП та належної фіксації ознак ДТП; подія, яка інкримінується ОСОБА_1 мала місце 26.01.2026, тоді як звернення до поліції здійснено лише 6.03.2026; судом першої інстанції допущено неповноту дослідження обставин справи. 20.05.2026 до Вінницького апеляційного суду надійшла заява (вх № 1815/26) ОСОБА_1 про розгляд справи у його відсутності, апеляційну скаргу він підтримує. У судовому засіданні представник ОСОБА_3 адвокат Рябов Д.С. заперечив проти апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб (частина шоста статті 294 КУпАП). Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне. Згідно з частиною сьомою статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП зроблено на підставі наступних доказів : протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 628522 від 31.03.2026, згідно якого 26.01.2026 о 13 год. 15 хв. на трасі М-21, 301+900, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Renault Megan», д.н.з. НОМЕР_2 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибравши безпечної швидкості руху, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний був виявити, здійснив наїзд на транспортний засіб «Toyota Auris», д.н.з. НОМЕР_3 . Внаслідок вказаної пригоди, автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками», чим ОСОБА_1 порушив вимоги пп. «б» п. 2.3, п. 12.1 та п. 12.3 ПДР України /а. с. 1/; копією заяви ОСОБА_3 від 6.03.2026 /а. с. 4/; письмових пояснень ОСОБА_3 від 13.03.2026 /а. с. 4/; реєстрації повідомлення /а. с. 6-9/; рапорту старшого інспектора ВРОМ ДТП УПП у Вінницькій області ДПП капітана поліції Кондратенка В. від 31.03.2026 /а. с. 13-16/; відео з місця події /а. с. 17/. Згідно з частиною другою статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Диспозиція статті 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі (пп. «б» п. 2.3 ПДР України). Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним (п. 12.1 ПДР України). У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди (п. 12.3 ПДР України). У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. Апеляційний суд вважає, що сукупність зібраних у справі доказів, свідчать про порушення ОСОБА_1 вимог пп. «б» п. 2.3, п. 12.1 та п. 12.3 ПДР України. Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за статтею 124 КУпАП. Відповідно до відеозаписів, які містяться в матеріалах справи, автомобілі «Toyota Auris», д.н.з. НОМЕР_3 , і «Dacia Logan», д.н.з. НОМЕР_4 , стояли вздовж дороги із ввімкненою аварійною сигналізацією. При цьому цей відрізок дороги має одну смугу для руху в попутному напрямку, яка відділена від двох зустрічних смуг вузькою суцільною лінією дорожньої розмітки 1.1.. Під час спілкування ОСОБА_3 із водієм автомобіля «Dacia Logan», д.н.з. НОМЕР_4 , ОСОБА_2 та виклику евакуатора, водій автомобіля «Renault Megan», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 скоїв наїзд на громадянина ОСОБА_2 , який перебував біля автомобіля «Toyota Auris», д.н.з. НОМЕР_3 (з правого боку від нього), здійснюючи об`їзд автомобіля «Toyota Auris», д.н.з. НОМЕР_3 , по узбіччю дороги, між вказаним ТЗ та відбійником. Після чого ОСОБА_1 зупинився попереду автомобіля «Dacia Logan», д.н.з. НОМЕР_4 . Судом першої інстанції встановлено, що потерпіла ОСОБА_3 звернулася із заявою про оформлення ДТП, яка сталась 26.01.2026, 06.03.2026, а поліція проводила необхідні дії для оформлення матеріалів, дата складання протоколу 31.03.2026 свідчить про момент фіксації правопорушення після встановлення всіх обставин справи і, відповідно, виявлення особи, яка вчинила правопорушення. Посилання ОСОБА_1 про порушення строків складання протоколу про адміністративне правопорушення не спростовують факту вчинення адміністративного правопорушення, при цьому протокол про адміністративне правопорушення складено в межах строку, встановленого статтею 38 КУпАП. Аргументи ОСОБА_1 про те, у справі відсутня схема ДТП, складена безпосередньо на місці події, суд першої інстанції правомірно не вважав такими, що свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого правопорушення, оскільки у справі містяться інші докази, на яких безпосередньо зафіксовано ДТП, розташування транспортних засобів та учасників ДТП. Відсутність схеми ДТП, складеної безпосередньо в момент події, не є безумовною підставою для визнання протоколу недопустимим доказом, якщо фактичні дані, зазначені в ньому, підтверджуються іншими доказами. Досліджені у засіданні відеозаписи чітко відображають місце розташування транспортних засобів на дорозі, динаміку руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , його траєкторію та момент контакту з ОСОБА_2 (наїзду), внаслідок чого останній був втиснутий в автомобіль «Toyota Auris», д.н.з. НОМЕР_3 , що також чути з характерного звуку на відео. Як вбачається з матеріалів справи, і було визнано учасниками справи в засіданні, на місце події прибула бригада ШМД, яка госпіталізувала ОСОБА_2 з попереднім діагнозом забій лівої руки та лівої сідниці. Після обстеження було встановлено, що загрози життю та здоров`я ОСОБА_2 не має. ОСОБА_2 відмовився від госпіталізації, а в подальшому й від претензій до ОСОБА_1 .. Той факт, що потерпіла ОСОБА_3 виявила пошкодження автомобіля та звернулася до поліції згодом, не свідчить про відсутність події ДТП. Суд враховує стресовий стан ОСОБА_3 у цій ситуації, а подальше виявлення нею пошкоджень ТЗ та подача заяви є законним способом реалізації прав потерпілої. Суд наголошує, що водій ОСОБА_1 , здійснюючи рух у вузькому просторі між автомобілями ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , що стояли із ввімкненою аварійною сигналізацією, та відбійником, зобов`язаний був проявити особливу обачність. Недотримання ним норм ПДР України є прямою причиною як наїзду на ОСОБА_2 , так і механічного пошкодження транспортного засобу потерпілої. Такі дії свідчать про порушення правил безпеки дорожнього руху та наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між діями водія та наслідками ДТП. Твердження апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у допиті ОСОБА_4 та його дружини, чим позбавив можливості безпосереднього дослідження показань осіб, які могли підтвердити або спростувати обставини справи, апеляційний суд не вважає такими, що дають підстави для скасування оскаржуваної постанови. ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції не заявляв клопотання про допит ОСОБА_4 та його дружини. При цьому, зібрані у справі докази, дають можливість надати оцінку доведеності або недоведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення. Невизнання вини особою, яка притягається до адміністративної відповідальності суд розцінює, як специфічний, обраний особою, спосіб захисту, з метою уникнення відповідальності за скоєне нею адміністративне правопорушення. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильні висновки суду першої інстанції. При вирішенні справи суддею дотримано вимоги статей 245, 280 КУпАП, адміністративне стягнення накладене відповідно до правил, передбачених статтею 33 КУпАП, з урахування даних про особу правопорушника, ступеня її вини, інших обставин справи. Керуючись статтею 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 20.04.2026 по справі № 127/11214/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за статтею 124 КУпАП, залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Л. О. Голота