Ухвала Апеляційна палата ВАКС № 991/4220/26

Справа № 991/4220/26 Провадження №11-сс/991/360/26 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 червня 2026 року м. Київ Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_1 суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , скаржника - ОСОБА_5 ( в режимі відеоконференції) розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 травня 2026 року про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність уповноваженої особи НАБУ, ВСТАНОВИЛА: Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.05.2026 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, що полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення за її заявою від 15.04.2026. Рішення обґрунтовано тим, що інформація, викладена в заяві щодо обставин можливого вчинення кримінального правопорушення є припущеннями заявника і не підтверджуються об`єктивними даними, а тому відсутні підстави для ініціювання та проведення досудового розслідування. Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, вважаючи його незаконним, необґрунтованим, прийнятим з істотним порушенням вимог КПК України, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.05.2026 та постановити нову, якою скаргу на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ задовольнити. Заперечує висновки слідчого судді про відсутність в заяві про злочин об`єктивних даних, які б свідчили про наявність ознак складу кримінального правопорушення у діях осіб, про яких зазначено в заяві, а також фактичних обставин, які слугують підставою для внесення відомостей в ЄРДР. Зазначає, що слідчий суддя під час розгляду скарги в порушення вимог КПК України вийшов за межі наданих йому повноважень та згідно ст. 214 КПК України не здійснив перевірку відповідності заяви виключно за формальними ознаками. Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання прокурор в суд не з`явився, про причини неприбуття не повідомив, що, згідно ст.405 КПК України, не перешкоджає апеляційному розгляду. Заслухавши суддю-доповідача, думку заявника, який підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити її в повному обсязі, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали провадження, колегія суддів дійшла наступних висновків. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України», Національне бюро здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності, а також проводить досудове розслідування інших кримінальних правопорушень у випадках, визначених законом. У ч. 5 ст. 216 КПК України зазначено, що Детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов: 1) кримінальне правопорушення вчинено визначеним суб`єктом (в тому числі прокурорами, суддями); 2) розмір предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків); 3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини. Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Згідно ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Підставою для внесення відомостей до ЄРДР є наявність заяви чи повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, а підставою кримінальної відповідальності, згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 КК України є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Згідно норм КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин (фактичних даних про склад злочину), що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. Відповідно до п. 1 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора №298 від 30.06.2020, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. З огляду на зазначене та як вірно встановлено слідчим суддею, реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. У разі їх відсутності вони не можуть вважатися відомостями, що підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин, є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичні обставини, що вказують на реальність конкретної події (час, місце, спосіб та інші обставини можливого вчинення злочину). З матеріалів справи вбачається, що 15.04.2026 та 17.04.2026 ОСОБА_5 до НАБУ подано заяви щодо можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 127, ст. 364, ст. 365, ст. 366, ст. 368 КК України, суддями Хмельницького окружного адміністративного суду під час розгляду справ № 560/10409/23 та № 560/12731/25 за її позовами. На думку заявника, протиправність дій суддів полягала в зловживанні службовим становищем, перевищенні службових повноважень та службовому підробленні, що полягало у фальсифікації формулювання позовних вимог та ухваленні рішення на користь відповідача. Крім того, на думку ОСОБА_5 , суддя ОСОБА_6 не оголосив резолютивну частину вказаного рішення після завершення судового засідання у справі № 560/10409/23, чим порушив вимоги ст. 243 КАС України. Також вважає, що суддя ОСОБА_6 залишивши заяву ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_6 без розгляду без постановлення відповідної ухвали при розгляді справи № 560/12731/25 допустив зловживання службовими повноваженнями. За твердженнями заявника судді ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ) безпідставно та невмотивовано відмовили у її заявах про відвід судді ОСОБА_6 від розгляду справи № 560/12731/25, що перешкодило доступу ОСОБА_5 до правосуддя та спричинило їй моральних страждань у межах розгляду судових справ № 560/10409/23 та № 560/10409/23. За результатами розгляду даних заяв, листом НАБУ з вих.№112-294/15721 від 11.05.2026 надано відповідь та роз`яснено, що у заяві ОСОБА_5 відсутні об`єктивні та фактичні дані, які б могли свідчити про вчинення корупційних кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності НАБУ, а тому відсутні правові підстави для внесення відомостей до ЄРДР. Колегія суддів, з урахуванням наданих НАБУ пояснень, погоджується з висновкам слідчого судді, що в заяві ОСОБА_5 відсутні відомості про вчинення суддями ХОАС кримінальних правопорушень за ознаками ст.ст. 127, 364, 365, 366, 368 КК України, а відтак і відсутні підстави для їх внесення до ЄРДР. Колегія суддів вважає, що оскаржуючи бездіяльність уповноважених осіб НАБУ щодо невнесення відомостей до ЄРДР, ОСОБА_5 фактично висловлює незгоду з рішенням про відмову в задоволенні її позову та заяв про відвід. У зв`язку з цим, колегія суддів вважає відсутньою бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка б підлягала оскарженню в порядку ст. 303 КПК України. Встановлення правильності застосування суддями норм права належить до компетенції суду вищої інстанції, а не НАБУ, завданням якого згідно абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро» є протидія корупційним та іншим кримінальним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці, а також вжиття інших передбачених законом заходів щодо протидії корупції. Зокрема, невірне, на думку ОСОБА_5 , застосування суддею ОСОБА_6 норм пенсійного законодавства та відповідної судової практики, за наведених заявником обставин, не є корупційним злочином, не свідчить про зловживання службовим становищем в розумінні ст. 364 КК України, а тому відповідні висновки слідчого судді є обґрунтованими. У зв`язку з цим, колегія суддів вважає відсутньою бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка б підлягала оскарженню в порядку ст. 303 КПК України. В апеляційній скарзі містяться також інші доводи, які не мають істотного значення, адже не спростовують обґрунтованого висновку слідчого судді щодо відсутності в заяві ОСОБА_5 відомостей про корупційні кримінальні правопорушення, які б підлягали внесенню до ЄРДР, а відтак і відсутності бездіяльності з боку уповноважених осіб НАБУ. Отже, вони не потребують детального аналізу з точки зору викладення мотивів рішення суду апеляційної інстанції виходячи з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain від 09.12.1994, № 303-A, § 29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява № 4909/04, § 58). З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про законність, обґрунтованість та вмотивованість оскаржуваного ОСОБА_5 рішення слідчого судді, а отже і про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Керуючись ст. ст. 303,309, 404, 407, 424 КПК України, колегія суддів ПОСТАНОВИЛА: Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.05.2026 про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність НАБУ залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3