Ухвала КАС ВС № 280/1256/25

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 03 червня 2026 року м. Київ справа №280/1256/25 адміністративне провадження № К/990/22401/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.06.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.04.2026 у справі №280/1256/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про визнання протиправними дій та скасування рішення, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду із позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (далі - ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області, відповідач), в якій просила: - визнати протиправними дії відповідача щодо призначення та проведення планової перевірки характеристик продукції, розміщеної в магазині «Продукти та промтовари» за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі направлення на перевірку №4 від 17.01.2025; - визнати протиправною та скасувати постанову №2 від 06.02.2025 ГУ Дерпродспоживслужби в Запорізькій області про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у сумі 51000,00 гривень. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.06.2025, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.04.2026, позов задоволено. На адресу Верховного Суду 18.05.2026 надійшла касаційна скарга ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області, в якій скаржник просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.06.2025, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.04.2026 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), встановлено, що скаржником не вказано підстави касаційного оскарження відповідно до вимог процесуального закону. Відповідач, посилаючись на пункт 2 частини 5 статті 328 цього Кодексу, зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Втім, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз норм процесуального права дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.02.2025 прийнято до провадження матеріали цієї справи та ухвалено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Пунктом 4 частини четвертої статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження. Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами статті 257 КАС України. Зокрема, виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6)щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 2661 цього Кодексу. Відповідно до приписів статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3028 гривень. Таким чином, справа №280/1256/25 в силу пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України віднесена до справ незначної складності, яка була розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо, зокрема, касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. Вирішуючи спір по суті позовних вимог, судами зазначено, що відповідачем фактично застосовано до позивача декілька заходів реагування одночасно, а саме прийняття рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) та накладення штрафу. При цьому, постанова про накладення штрафу прийнята навіть до закінчення строків встановлених рішеннями про вжиття обмежувальних (коригувальних), строк виконання яких визначений відповідачем - 28.02.2025. Разом з цим наголошено, що в матеріалах справи відсутні докази щодо здійснення Головним управлінням в межах даної справи перевірки стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів у позивача. Також судами попередніх інстанцій зауважено, що ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області упродовж періоду дії в Україні воєнного стану може проводити лише позапланові заходи державного нагляду/контролю за дотриманням законодавства України у сфері ринкового нагляду за умови наявності та на підставі відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері. Отже, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, зазначив, що без перевірки зазначених відомостей контролюючим органом накладення на позивача штрафних санкції загальним розміром 51000,00 грн свідчить про те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням принципу пропорційності, тобто без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). В обґрунтування права на касаційне оскарження відповідач зазначає про наявність обставини, наведеної у підпункті «а» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Втім, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, позаяк скаржник належним чином не обґрунтував фундаментальність значення саме цієї справи із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин. Отже, доводи скаржника, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, є необґрунтованими. Крім цього, касаційна скарга не містить обґрунтування незгоди з висновками судів попередніх інстанцій у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України. Колегія суддів наголошує, що посилання скаржника на обставини, які передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, не звільняє особу від обов`язку обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 4 статті 328 КАС України та не є достатнім для відкриття касаційного провадження у справі. Скаржник на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини 2 статті 341 КАС України. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Враховуючи наведене вище, у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд П О С Т А Н О В И В: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.06.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.04.2026 у справі №280/1256/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про визнання протиправними дій та скасування рішення. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач В.М. Шарапа Судді Я.О. Берназюк С.М. Чиркін