Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/6670/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/6670/24 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 червня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Бужак Н.П. Суддів: Кобаля М.І., Файдюка В.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року, суддя Падій В.В., за заявою ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 у справі №620/6670/24, а саме зі способу: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області виплатити ОСОБА_1 з 08.11.2023 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн до призначеної пенсії у відповідності до постанови постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб, на спосіб: «стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (місцезнаходження: вул. Пятницька, 83а, м. Чернігів, інд. 14005; ідентифікаційний код юридичної особи: 21390940) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: невиплачену заборгованість по пенсії за період з 08.11.2023 по 31.10.2024, в сумі 23 533,33 грн». Відповідно до ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду. Не погодившись з ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду. Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі:1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Оскільки учасники справи не просили слухати справу у їх присутності, колегія суддів вважає за можливе слухати справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами. Перевіривши матерали справи та доводи заяви й апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від від 26.08.2024 у справі № 620/6670/24, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 з 08.11.2023 щомісячної доплати до призначеної пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області виплатити ОСОБА_1 з 08.11.2023 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн до призначеної пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». У заяві про зміну способу виконання рішення суду позивач зазначає, що пенсійним органом не у повному обсязі виконано рішення суду. Зокрема, відповідач не здійснив жодної дії по виплаті нарахованої суми пенсії відповідно до рішення суду. Дана обставина стала підставою для звернення позивача до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення. Колегія суддів не погоджується з висновоком суду першої інстанції щодо відмови заявнику у зміні способу та порядку виконання рішення суду та зазначає наступне. Згідно з частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Положенням частини першої статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України. Положеннями абзацу першого частини першої статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Водночас, з 19 грудня 2024 року положення частини третьої статті 378 КАС Українин а підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року №4094-IX (далі - Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.». Ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати. Згідно із пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом. Як зазначено у пояснювальній записці до проєкту Закону №4094-ІХ він був ухвалений як елемент виконання Україною зобов`язань у межах групи справ Іванов (№40450/04)/Бурмич (№46852/13) і Національної стратегії розв`язання проблеми невиконання судових рішень, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №1218-р. Метою внесення змін до процесуального Закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов`язку суб`єкта владних повноважень. Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом №4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення. Отже, прийняттям Закону №4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення. Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту. Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України. Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.08.2024, яке зобов`язувало Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області виплатити ОСОБА_1 з 08.11.2023 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн до призначеної пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», виконано в частині. Так, з листа ГУ ПФУ в Чернігівській області на адресу ОСОБА_1 убачається, що на виконання вищезазначеного рішення суду з 08.11.2023 проведено нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. Різниця пенсії на виконання рішення суду за період з 08.11.2023 по 31.10.2024 складає 23533,33 грн. Виплата зазначеної суми буде проведена з межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. Сума зазначених коштів обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації та будуть виплачені за окремою бюджетною програмою за рахунок коштів державного бюджету в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Таким чином, застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нарахованої суми (23533,33грн) є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження. Суд вважає неправомірним будь-який формалістичний підхід до тлумачення статті 378 КАС України, який дозволяє суб`єкту владних повноважень зловживати процесуальними правами шляхом затягування виконання рішення, особливо у випадках, коли такий підхід нівелює реальне поновлення прав заявника. Водночас позиція Верховного Суду, відображена, зокрема, в ухвалі від 03 березня 2025 року у справі №160/5259/20, послідовно підкреслює, що формальне виконання зобов`язань без реального відновлення прав особи є неприпустимим, особливо у справах щодо пенсійних виплат. Судовий контроль має гарантувати ефективний захист соціальних прав. Вищенаведений правовий підхід Верховного Суду полягає в тому, що метою судового контролю за виконанням рішення суду є не лише перевірка звіту боржника, а й забезпечення фактичного поновлення прав. Якщо виконання рішення про зобов`язання вчинити дії блокується неправомірною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, суд зобов`язаний обрати інший спосіб виконання, який забезпечить безумовне і реальне поновлення прав, а саме - стягнення коштів. У свою чергу зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості у розмірі 23533,33 грн є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем. Відтак, суд першої інстанції безпідстано відмовив ОСОБА_1 в задоволенні заяви про заміну невиконаного зобов`язання нарахувати та виплатити грошові кошти на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у в Чернігівській області цих коштів для забезпечення належної реалізації права позивача. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийнятті ухвали неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що стало підставою для неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду скасувати та ухвалити постанову про задоволення заяви. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року скасувати. Заяву ОСОБА_1 задовольнити. Змінити спосіб та порядок виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року у справі №620/6670/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії шляхом стягнення з суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (ЄДРПОУ 21390940) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) нараховану, але невиплачену суму в розмірі 23533,33грн (двадцять три тисячі п`ятсот тридцять три грн 33 коп). Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України. Суддя-доповідач: Бужак Н.П. Судді: Кобаль М.І. Файдюк В.В.