Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/39504/23
від 12.05.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/39504/23 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 травня 2026 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - Осіпової О.О., суддів - Златіна С.В., Воловика С.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А : Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 р. адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ЄДРПОУ 22933548, місцезнаходження: вул. Андрія Саєнка, 10, м. Фастів, Київська обл, 08500) (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю. Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії позивачу без обмеження максимального розміру, у розмірі 80% від сум грошового забезпечення, визначеного на підставі довідок Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України: від 19.09.2023 № 849 - починаючи з 01.04.2019; від 19.09.2023 № 850 - починаючи з 01.03.2022; від 19.09.2023 № 855 - починаючи з 01.03.2023. Зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії у розмірі 80% від сум грошового забезпечення, починаючи з 01.04.2019, з урахуванням розміру грошового забезпечення, визначеного відповідно до довідки Центру забезпечення службової Діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України від 19.09.2023 № 849 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії у розмірі 80% від сум грошового забезпечення, починаючи з 01.03.2022, з урахуванням розміру грошового забезпечення, визначеного відповідно до довідки Центру забезпечення службової Діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України від 19.09.2023 № 850 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії у розмірі 80% від сум грошового забезпечення, починаючи з 01.03.2023, з урахуванням розміру грошового забезпечення, визначеного відповідно до довідки Центру забезпечення службової Діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України від 19.09.2023 № 855 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум. Стягнуто на користь позивача судовий збір у розмірі 1 073 грн 60 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - відповідача. 19.01.2026 вх. № 2554 до Київського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення, обґрунтована тим, що рішення суду, яким відповідача зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу без обмеження максимальним розміром, тривалий час не виконується, незважаючи на набрання ним законної сили та відкриття виконавчих проваджень. Позивач зазначив, що відповідачем на виконання рішення суду було проведено лише розрахунок належної до виплати заборгованості, однак фактична виплата коштів позивачу не здійснена. Згідно з розрахунком доплати (виплати, утримання) пенсії за пенсійною справою № 1001030699, за період з квітня 2019 року по грудень 2023 року нараховано, але не виплачено заборгованість у загальному розмірі 1 300 605 грн 31 коп. Посилаючись на положення частини третьої статті 378 КАС України, заявник вказав, що рішення суду не виконується понад два місяці, а тому наявні підстави для зміни способу та порядку його виконання шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області нарахованої, але невиплаченої суми заборгованості. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 р. заяву позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення задоволено. Змінено спосіб і порядок виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 у справі № 320/39504/23 з: "Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії у розмірі 80% від сум грошового забезпечення, починаючи з 01.04.2019, з урахуванням розміру грошового забезпечення, визначеного відповідно до довідки Центру забезпечення службової Діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України від 19.09.2023 № 849 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії у розмірі 80% від сум грошового забезпечення, починаючи з 01.03.2022, з урахуванням розміру грошового забезпечення, визначеного відповідно до довідки Центру забезпечення службової Діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України від 19.09.2023 № 850 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії у розмірі 80% від сум грошового забезпечення, починаючи з 01.03.2023, з урахуванням розміру грошового забезпечення, визначеного відповідно до довідки Центру забезпечення службової Діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України від 19.09.2023 № 855 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум" на: "Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 нараховану, але невиплачену суму пенсії в розмірі 1 300 605 грн 31 коп". Не погоджуючись з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 р., відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу суду першої інстанції. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що, на думку відповідача, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права при задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення. Відповідач зазначає, що рішенням суду від 20 листопада 2023 р. у справі № 320/39504/23 відповідача було саме зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсії, а не стягнуто конкретну суму коштів. На думку відповідача, зміна способу виконання рішення шляхом безпосереднього стягнення 1 300 605 грн 31 коп фактично змінює зміст судового рішення та виходить за межі первісних позовних вимог. Відповідач також посилається на те, що суд першої інстанції не врахував положення ст. 378 КАС України, відповідно до яких зміна способу виконання допускається лише у виняткових випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду. На переконання відповідача, позивачем не доведено наявності таких обставин. Крім того, у скарзі вказується, що суд першої інстанції безпідставно змінив спосіб виконання рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення коштів, оскільки, на думку відповідача, це є різними за своєю правовою природою способами захисту. Відповідач стверджує, що стягнення конкретної суми фактично створює нове грошове зобов`язання, яке не було предметом розгляду у справі. Також відповідач посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 30.01.2018 в якій на думку скаржника, зазначено про неможливість зміни способу виконання рішення шляхом стягнення коштів у справах, де рішенням суду суб`єкта владних повноважень було зобов`язано вчинити певні дії. Окремо відповідач наголошує, що заборгованість, визначена у розрахунку пенсії, сама по собі не свідчить про наявність підстав для зміни способу виконання рішення, а тому, на думку апелянта, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви позивача. Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Неподання відзиву відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає перегляду судового рішення судом апеляційної інстанції та розгляду справи за наявними у ній матеріалами. Апеляційний розгляд справи відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів. Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує наступне. Положенням ч. 1 ст. 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Згідно з ч.ч. 2 та 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані ст. 378 КАС України. Положеннями абз. 1 ч. 1 ст. 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Згідно з ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Водночас, з 19.12.2024 положення ч. 3 ст. 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 № 4094-IX (далі - Закон № 4094-IX) були доповнені абз. 2 такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат». Ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати. Згідно із п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом. Як зазначено у пояснювальні записці до проєкту Закону № 4094-ІХ (https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/pubFile/1861803), він був ухвалений як елемент виконання Україною зобов`язань у межах групи справ Іванов (№ 40450/04)та Бурмич (№ 46852/13) і Національної стратегії розв`язання проблеми невиконання судових рішень, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 1218-р. Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов`язку суб`єкта владних повноважень. Зміни до ч. 3 ст. 378 КАС України, внесені Законом № 4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення. З цього приводу апеляційний суд зазначає, що прийняттям Закону № 4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію ст. 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення. Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 129-1 Конституції України. Під час розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення судом встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 зобов`язано відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії у розмірі 80% від сум грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.04.2019, 01.03.2022 та 01.03.2023, на підставі довідок Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України від 19.09.2023 № 849, № 850 та № 855, з урахуванням раніше виплачених сум. На виконання вказаного судового рішення відповідачем проведено перерахунок пенсії та нараховано позивачу заборгованість у розмірі 1 300 605 грн 31 коп., що підтверджується розрахунком доплати (виплати, утримання) пенсії за пенсійною справою № 1001030699 від 27.12.2023 за період з квітня 2019 року по грудень 2023 року, однак зазначена сума позивачу фактично не виплачена. Крім того, постановами державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 30.12.2025 відкрито виконавчі провадження ВП № 79894127, ВП № 79894172 та ВП № 79894223 з примусового виконання виконавчих листів, виданих у справі № 320/39504/23, однак рішення суду боржником у повному обсязі не виконано. Отже, у цій ситуації наявний факт невиконання відповідачем рішення суду, яке набрало законної сили, щодо виплати на користь позивача перерахованої пенсії протягом більш ніж двох місяців, що свідчить про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання судового рішення шляхом стягнення з боржника нарахованої, але невиплаченої суми заборгованості. Застосовуючи абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України під час розгляду заяви, суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили ще 21.12.2023, не було виконане у частині виплати грошових коштів, процесуальний закон передбачає можливість зміни способу виконання із зобов`язання вчинити дії (перерахувати та виплатити) на стягнення конкретної нарахованої, але невиплаченої суми, яка становить 1 300 605 грн 31 коп., з відповідача. Таким чином, застосування процесуального механізму, передбаченого абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення з відповідача нарахованої, але невиплаченої суми є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина. Суд відхиляє доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, щодо неможливості заміни зобов`язання вчинити дії на стягнення коштів, оскільки такий підхід є таким, що не враховує змін, які відбулися у ст. 378 КАС України згідно із Законом № 4094-IX. Суд вважає неправомірним будь-який формалістичний підхід до тлумачення ст. 378 КАС України, який дозволяє суб`єкту владних повноважень зловживати процесуальними правами шляхом затягування виконання рішення, особливо у випадках, коли такий підхід нівелює реальне поновлення прав заявника. Якщо виконання рішення про зобов`язання вчинити дії блокується неправомірною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, суд зобов`язаний обрати інший спосіб виконання, який забезпечить безумовне і реальне поновлення прав, а саме - стягнення коштів. У свою чергу зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості у розмірі 1 300 605 грн 31 коп., є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем. Апеляційний суд наголошує, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, повноту встановлення фактичних обставин справи та їх правову оцінку, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Оскільки суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів згідно із ст. 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги залишає її без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 322, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - залишити без задоволення. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 р. про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 320/39504/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України. Суддя-доповідач О.О. Осіпова Суддя С.В. Златін Суддя С.В. Воловик