LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855320/54857/24

від 27.05.2026 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/54857/24 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 травня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Файдюка В.В., секретар судового засідання Заліська Є.Я., за участі представника позивача Ходака В.В., представника відповідача Адамишина А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального Управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального Управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області в особі Білоцерківського об`єднаного відділу, про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : Рух справи. 21.11.2024 ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального Управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області в особі Білоцерківського об`єднаного відділу, в якому просить: - визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби в місті Києві та Київській області про скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві від 14.09.2015 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про громадянство України» ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ); - зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби в місті Києві та Київській області (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-А) видалити (виключити) з інформаційної підсистеми «Недійсні документи» Єдиної інформаційної аналітичної системи управління міграційними процесами ДМС України інформацію (відомості) про недійсність паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Голосіївським РВ ГУДМС України в м. Києві 16.12.2015. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірним рішенням відповідача від 29.09.2023 було скасовано інше рішення ГУ ДМС України в м. Києві від 14.09.2015 про оформлення та набуття позивачем громадянства України за територіальним походженням, яке є незаконним та таким, що порушує права позивача, оскільки відповідач не встановив і не надав достатні та належні докази факту подання позивачем свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів при оформленні паспорта громадянина України, тобто спірне рішення прийняте всупереч статті 21 Закону України «Про громадянство України» та підлягає скасуванню. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.11.2025 р. позовні вимоги задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби в місті Києві та Київській області про скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві від 14.09.2015 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про громадянство України» ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ); зобов`язано Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби в місті Києві та Київській області видалити (виключити) з інформаційної підсистеми «Недійсні документи» Єдиної інформаційної аналітичної системи управління міграційними процесами ДМС України інформацію (відомості) про недійсність паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Голосіївським РВ ГУДМС України в м. Києві 16.12.2015. Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції зробив висновок, що відповідачами не доведено належними та допустимими доказами правомірність спірного рішення. Зокрема, судом першої інстанції наголошено, що відповідач не надав беззаперечні докази того, що позивачем набуто громадянство України внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, тому на переконання суду відповідач дійшов передчасних висновків щодо наявність правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення. Беручи до уваги викладене, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, відтак як наслідок суд визнав його протиправними та таким, що підлягає скасуванню. Щодо іншої позовної вимоги, то суд першої інстанції зазначив, оскільки суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення, тому і похідна вимога про зобов`язання відповідача вилучити відомості про недійсність паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Голосіївським РВ ГУДМС України в м. Києві 16.12.2015, підлягає задоволенню. Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення прийняте суб`єктом владних повноважень відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки підстави для набутті позивачем громадянства України за територіальним походженням були відсутні, а позивачем під час оформлення набуття громадянства України відповідно до частини 1 статті 8 Закону № 2235-ІІІ було подано неправдиві відомості. Апелянт наголошує, що позивач отримав громадянство за територіальним походженням, нібито, його діда ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Новоселиця Літиського району Вінницької області, тобто батька матері позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проте, згідно листа Київського науково-дослідницького інституту судових експертиз від 26.09.2023 року № 14414/16190-3-23/35, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 і позивач є тотожними особами, внаслідок чого, апелянт вважає, що позивач отримав громадянство України внаслідок обману. Також, апелянт наголосив, що в ході відібрання пояснень ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (з 1958 р. дружини ОСОБА_3 ) та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (доньки ОСОБА_3 ), останні повідомили, що ним невідомі такі особи як ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_8 (нібито дружина ОСОБА_3 ) та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що на думку апелянта є належними доказами щодо отримання позивачем громадянства України внаслідок обману. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2026 відкрито апеляційне провадження та витребувано справу зі суду першої інстанції, та після надходження судової справи, ухвалою від 30.03.2026 призначено до слухання, а 16.04.2026 призначено до слухання у відкрите судове засідання. З поважних причин слухання справи продовжувалось. У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Сторони подали додаткові письмові пояснення. Крім того, представником відповідача подані додаткові докази, зокрема Висновок експерта проведеної судової портретної експертизи від 09.02.2026 № 10418/25-35.2, відповідно до якої на фотознімках позивача та ОСОБА_5 , зображена одна і та ж особа. Проте, колегія суддів не приймає наданий Висновок, оскільки цей доказ поданий з порушенням положень ст.308 КАС України, тобто суду першої інстанції не подавався, суд першої інстанції цей доказ не досліджував, крім того, це експертне дослідження проведено відповідачем у лютому 2026, тобто після прийняття відповідачем у вересні 2023 року спірного рішення. Отже, цей документ не є належним та допустимим доказом з огляду на положення ст.77 та ст.308 КАС України. Крім того, клопотання відповідача про залучення третьою особою Державне бюро розслідування, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки не вважає, що розгляд цього спору може вплинути на права, обов`язки чи інтереси вказаної юридичної особи. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Обставини справи. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 14.09.2015 ГУ ДМС в м. Києві прийнято рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України» ОСОБА_9 Голосіївським РВ ГУ ДМС України в м. Києві документовано ОСОБА_9 та видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , відповідно до якого згідно заяви останнього, змінено прізвище з ОСОБА_9 на ОСОБА_10 . Рішенням ЦМУ ДМС у м. Києві та Київської області від 29.09.2023 скасовано рішення ГУ ДМС України в м. Києві від 07.09.2015 про оформлення набуття громадянства України на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України» ОСОБА_11 ) ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що громадянство України було набуто шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей. Відповідно до вищевказаного рішення громадянство України набуто внаслідок подання неправдивих відомостей, за наявності яких особа не може набути громадянства України, а саме: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлено набуття громадянства України відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України» за територіальним походженням (за фактом народження діда на території України до 24.08.1991 року). Доказів щодо направлення відповідачем на адресу позивача спірного рішення в матеріалах справи відсутні. Проте, 23.10.2024 адвокат позивача Рябчук І.В. звернувся до відповідача із адвокатським запитом щодо питання скасування громадянства позивача, на що 01.11.2024 отримав відповідь з відповідною інформацію про наявність спірного рішення (а.с19, 21). 21.11.2024 позивач звернувся з цим позовом, внаслідок чого строк звернення до суду з цим позовом не є пропущеним. Вказані обставини підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами, і не є спірними. Нормативно-правове обґрунтування. Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 4 Конституції України встановлено, що підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом. Згідно статті 25 Конституції України громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство. Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що:

1. Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

2. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Закон України «Про громадянство України» визначає правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Згідно пункту 2 статті 6 Закону України «Про громадянство України» громадянство України набувається за територіальним походженням. Стаття 8 Закону України «Про громадянство України» передбачає, що особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її неповнолітні діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням. Рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 7, 8, 10-13, 15 цього Закону внаслідок подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України, у тому числі невиконання зобов`язання, взятого особою у зобов`язанні припинити іноземне громадянство (підданство), в декларації про відмову від іноземного громадянства або в декларації про відсутність іноземного громадянства (ч. 1 ст. 21 Закону України «Про громадянство України»). Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України визначено Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 № 215 (далі - Порядок № 215). Згідно з пунктом 28 Порядку № 215 (в редакції, чинній на момент подачі позивачем заяви про набуття громадянства України за територіальним походженням), для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, дід чи баба якої народилися до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент їх народження до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону), подає документи, передбачені підпунктами «а» - «в» пункту 24 цього Порядку, а також: а) документ, що підтверджує факт народження діда чи баби заявника на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту; б) документи, що засвідчують родинні стосунки заявника відповідно з дідом чи бабою, які народилися на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту. Відповідно до пункту 88 Порядку № 215 (в редакції, чинній на момент скасування рішення про набуття позивачем громадянства України) для скасування рішень про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону органами міграційної служби, дипломатичними представництвами чи консульськими установами України готуються такі документи: а) подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України; б) документи, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням (стаття 8 Закону) або була поновлена у громадянстві України (стаття 10 Закону) шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України (довідка територіального органу Державної міграційної служби України, дипломатичного представництва чи консульської установи про те, що іноземець, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, не подав документ про припинення цього громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації його громадянином України, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства не існують (частина п`ята статті 8 та частина друга статті 10 Закону); інформація територіального органу Державної міграційної служби України про те, що іноземець, який подав декларацію про відмову від іноземного громадянства, не повернув паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави (частина восьма статті 8 та частина сьома статті 10); інформація про те, що на момент реєстрації громадянином України існували підстави, за наявності яких особа не поновлюється у громадянстві України (частини перша та друга статті 10 з урахуванням частини п`ятої статті 9 Закону; частина п`ята статті 10 Закону); інформація про інші неправдиві відомості та фальшиві документи, які були подані для набуття громадянства України відповідно до статей 8 та 10 Закону, або інформація про приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України відповідно до статей 8 та 10 Закону. Пунктом 89 Порядку № 215 передбачалося, що Управління, відділ (сектор) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, до якого подано документи щодо встановлення або оформлення належності до громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України. Головне управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі перевіряє відповідність оформлення документів щодо встановлення або оформлення належності до громадянства України вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов`язує належність особи до громадянства України (п. 90 Порядку № 215). Згідно п. 93 Порядку № 215 Управління, відділ (сектор) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, до якого подано документи щодо оформлення набуття громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України. Наказом Міністерства внутрішніх справ від 16.08.2012 № 715, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за № 1549/21861, затверджені Зразки документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, згідно з формами, що додаються. Подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України затверджене за формою 41 і передбачає, що до подання додаються: (документи, які підтверджують, що особа набула громадянства України за територіальним походженням чи була поновлена в громадянстві України шляхом обману; унаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів; приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не могла набути громадянства України, чи невиконання поданого зобов`язання про припинення іноземного громадянства). Також у прийнятому рішенні про скасування громадянства на підставі наведеного подання зазначається: скасувати у зв`язку з тим, що громадянство України було набуто: (шляхом обману; унаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів; приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не могла набути громадянства України). Висновок суду. Отже, зі системного аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що скасування рішення про оформлення набуття громадянства відбувається на підставі документів, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України. Скасування рішення про оформлення набуття громадянства потребує наявності достатніх і належних доказів щодо встановлення факту подання особою свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України, чи невиконання узятого зобов`язання. Крім того, встановленню підлягають також факти, підтверджуючі провину або злочинний намір, подачу завідомо хибних відомостей, обман заявника при отриманні ним паспорта громадянина України. Такий висновок зроблено судом першої інстанції з урахуванням сталої судової практики, зокрема, правових позицій Верховного Суду, зроблених у постановах при розгляді справ №№ №820/1293/16, 2040/5642/18, 815/3575/15, 520/4398/19 та інші. Так, матеріалами справи підтверджено, що відповідач прийняв спірне рішення на підставі єдиного документа, а саме на підставі листа Київського науково-дослідницького інституту судових експертиз від 26.09.2023 року № 14414/16190-3-23/35, в якому вказано, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 і позивач є тотожними особами. Вказана обставина підтверджена Поданням про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України від 29.09.2023, складене головним спеціалістом Голосіївського ЦМУ ДМС в м.Києві та Київської області Горчар А. (а.с. 22-25). Вказану обставину апелянтом не спростовано. Отже, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про передчасність висновків відповідача про отримання позивачем громадянства України внаслідок обману, оскільки вищенаведений лист Київського науково-дослідницького інституту судових експертиз від 26.09.2023 року № 14414/16190-3-23/35 не є належним доказом з огляду на положення ст.72-78 КАС України. Щодо Висновку експерта про проведення судової портретної експертизи від 09.02.2026 № 10418/25-35.2, то як вже було зазначено вище, вказаний документ не підлягає прийняттю до уваги, оскільки подана з порушенням положень ст.308 КАС України, а саме суду першої інстанції не подавався, суд першої інстанції цей доказ не досліджував, внаслідок чого суд першої інстанції не міг надати оцінку цьому документу, а суд апеляційної інстанції перевіряє правильність висновків суду першої інстанції на час прийняття ним рішення, тобто станом на 26.11.2025 рік. Вказане же експерте дослідження проведено відповідачем у лютому 2026, тобто після прийняття відповідачем у вересні 2023 року спірного рішення і після прийняття судом першої інстанції 26.11.2025 року рішення. Отже, цей документ не є належним та допустимим доказом з огляду на положення ст.77 та ст.308 КАС України. Проте, слід наголосити, передчасність прийняття відповідачем такого висновку як спірне рішення про скасування громадянства України є підставою для повторної перевірки з урахуванням висновків суду у цій справі. Отже, апелянт як суб`єкт владних повноважень не надав суду належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження правомірності спірного рішення. Абзацом 2 частини 2 статті 77 КАС України чітко визначено, що відповідачі мали надати суду першої інстанції усі наявні у них докази, які суд першої інстанції оцінює при прийнятті рішення у справі. Частина 2 цієї статті передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що доводи апелянта не заслуговують уваги оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції. Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Таким чином, слід констатувати, що суд першої інстанції для захисту прав позивача обрав правильний спосіб відновлення порушеного права, а саме зобов`язав Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби в місті Києві та Київській області видалити (виключити) з інформаційної підсистеми «Недійсні документи» Єдиної інформаційної аналітичної системи управління міграційними процесами ДМС України інформацію (відомості) про недійсність паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Голосіївським РВ ГУДМС України в м. Києві 16.12.2015. Це не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача, оскільки такий спосіб відповідає завданню адміністративного судочинства, а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спору у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичної особи з боку суб`єкта владних повноважень. Щодо всіх інших доводів апелянта, колегія суддів наголошує, що рішенням ЄСПЛ у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід. Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Отже, всі інші доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції. Справу розглянуто в межах доводів апеляційної скарги. Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Повний текст виготовлено 02.06.2026. Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального Управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 р. - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального Управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області в особі Білоцерківського об`єднаного відділу, про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Колегія суддів: О.В. Карпушова О.В. Епель О.В. Файдюк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»