Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/6438/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/6438/24 Суддя першої інстанції: Лапій С.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Файдюка В.В., суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови, - В С Т А Н О В И В : У лютому 2024 року Головне управління ДПС у м. Києві (далі - позивач, ГУ ДПС у м. Києві) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач, ВПВР УЗПВР у м. Києві та Київській області), в якому просило скасувати постанову НОМЕР_1 від 15 вересня 2023 року про накладення штрафу на ГУ ДПС у м. Києві у розмірі 5 100 грн. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року, 18 липня 2025 року ГУ ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на момент прийняття спірної постанови ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року у справі №640/63/21 переглядалася Верховним Судом, що свідчить про наявність поважних причин для невиконання рішення суду у цій справі, яке у подальшому було виконано ГУ ДПС у м. Києві. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 19 травня 2026 року. Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2026 року продовжено строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін та призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 02 червня 2026 року. Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року - без змін, виходячи з такого. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2022 року у справі №640/63/21, зокрема, зобов`язано ГУ ДПС у м. Києві поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 платником єдиного податку ІІІ групи з 31.12.2018, шляхом включення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до реєстру платників єдиного податку. 20 квітня 2023 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Барабаш Тетяною Олегівною було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №640/63/21, виданого 14 грудня 2022 року Окружним адміністративним судом міста Києва. 10 травня 2023 року ГУ ДПС у м. Києві листом №14074/5/26-15-24-01-19-18 повідомило ВПВР УЗПВР у м. Києві та Київській області про те, що на момент написання відповіді готується апеляційна скарга на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2022 року у справі №640/63/21 з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, а тому відсутні підстави для виконання постанови від 20 квітня 2023 року в частині поновлення реєстрації платника єдиного податку. 15 вересня 2023 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Барабаш Тетяною Олегівною було прийнято постанову про накладення штрафу у виконавчому провадженні НОМЕР_1, якою за невиконання рішення суду у повному обсязі відповідно до резолютивної частини накладено на боржника - ГУ ДПС у м. Києві, штраф на користь держави у розмірі 5 100 грн. Вважаючи цю постанову протиправною, ГУ ДПС у м. Києві звернулося в Київський окружний адміністративний суд з цим позовом. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, Київський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що подання апеляційної скарги на рішення суду, яке вже перебуває на примусовому виконанні, не є поважною причиною для невиконання такого судового акта, а відтак відповідачем було правомірно винесено оспорювану постанову, якою на позивача накладено штраф. Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке. Згідно з частиною першою статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. Частиною п`ятою статті 26 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Згідно з частиною шостою статті 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). Частиною третьою статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. Відповідно до частини першої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. Частиною другою статті 63 Закону №1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. При цьому за правилами частини першої статті 75 указаного Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. Колегія суддів звертає увагу, що обов`язковість судових рішень гарантується статтею 129-1 Конституції України. Відтак, судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права та є практикою, несумісною з положеннями Конвенції. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що накладення штрафу за невиконання рішення, яке зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення). Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання судового рішення варто з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мала вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений їй строк. У цьому взаємозв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII. Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення. Як вже було встановлено вище, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2022 року у справі №640/63/21, зокрема, зобов`язано ГУ ДПС у м. Києві поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 платником єдиного податку ІІІ групи з 31.12.2018, шляхом включення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до реєстру платників єдиного податку. Як встановлено в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2023 року у справі №640/63/21, копія цього судового рішення була надіслана одержувачу - Головному управлінню ДПС у м. Києві в його електронний кабінет та доставлено до електронного кабінету 07 жовтня 2022 року о 14:44. Однак, апеляційну скаргу вказана особа подала до суду апеляційної інстанції лише 17 травня 2023 року, тобто після тридцяти днів з дня отримання копії рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2022 року. Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У свою чергу згідно із статтею 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша). Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (пункт 1 частини другої). Отже, за загальним правилом, як правильно підкреслив суд першої інстанції, рішення суду у справі №640/63/21 набрало законної сили 06 листопада 2022 року, що свідчить про те, що з цього моменту у ГУ ДПС у м. Києві виник обов`язок з його виконання. Подання ж апеляційної скарги на рішення суду у справі №640/63/21 після набрання ним законної сили не скасовує його чинність, а лише може бути підставою для зупинення його дії згідно з частиною четвертою статті 300 КАС України. Водночас, як свідчать матеріали справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2022 року. Указана ухвала суду апеляційної інстанції залишена без змін постановою Верховного Суду від 18 січня 2024 року. При цьому, попри викладене, ГУ ДПС у м. Києві не було забезпечено виконання рішення суду у справі №640/63/21 й після 14 серпня 2023 року - дня постановлення ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження. Посилання апелянта на те, що на час направлення відповідачу повідомлення від 10 травня 2023 року №14074/5/26-15-24-01-19-18 про неможливість виконання рішення суду у справі №640/63/21 з огляду на підготовку матеріалів для його апеляційного оскарження колегія суддів оцінює критично, оскільки, як було зазначено вище, рішення суду у цій справі набрало законної сили 06 листопада 2022 року, а тому мало бути виконане ГУ ДПС у м. Києві. Твердження позивача в апеляційній скарзі про те, що оскільки ухвалою Верховного Суду від 13 вересня 2023 року було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року у справі №640/63/21, то останнє мало поважні причини невиконання рішення суду у справі №640/63/21 колегія суддів вважає безпідставним з огляду на зміст положень статті 255 КАС України, на яких було наголошено вище. У свою чергу доказів, що рішення суду у справі №640/63/21 було виконано до моменту прийняття спірної у цій справі постанови у межах виконавчого провадження НОМЕР_1, матеріали справи не містять. Враховуючи правове регулювання спірних правовідносин та встановлені вище обставини справи, зокрема, відсутність факту виконання позивачем (боржником) судового рішення без поважних на те причин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність спірної постанови та як наслідок, відсутність підстав для її скасування. Судовою колегією враховується, що згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року є обґрунтованим та ухваленим з дотриманням норм матеріального і процесуального права, в той час як доводи апеляційної скарги НСЗ України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись статтями 139, 242-244, 250, 287, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач В.В. Файдюк Судді О.В. Карпушова Є.І. Мєзєнцев Повне судове рішення виготовлено 02 червня 2026 року.