Постанова 4824 № 758/13013/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 758/13013/25 № апеляційного провадження: 22-ц/824/7027/2026 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 червня 2026 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Болотова Є.В., суддів: Музичко С.Г., Фінагеєва В.О., розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 15 грудня 2025 року, ухваленого під головуванням судді Левицької Я.К.,- встановив: У серпні 2025 року ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» звернулось до суду із названим позовом. ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 46 283 грн 31 коп., сплачений судовий збір за подання позовної заяви та понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 9 200 грн 00 коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26 липня 2018 року між АТ «Альфа Банк» та відповідачем шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної лінії. Ліміт - 200 000 грн 00 коп., процентна ставка - 35, 99 % річних. 20 вересня 2021 року між АТ «Альфа Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу, за яким до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором. ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» зазначало, що відповідачем порушені умови кредитного договору, у зв`язку із чим виникла заборгованість у розмірі 46 283 грн 31 коп., яка підлягає стягненню в судовому порядку. Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 15 грудня 2025 року названий позов задоволено. Стягнутоз ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором від 26 липня 2018 року в розмірі 46 283 грн 31 коп. Стягнутоз ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3 028 грн 00 коп. та понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 200 грн00 коп. У стягненнірешти судових витрат відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права та неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із доведеності та обгрунтованості вимог позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 46 283 грн 31 коп. Відповідачем належним чином не виконано взяті на себе зобов`язання щодо сплати заборгованості за укладеним кредитним договором від 26 липня 2018 року. Стягуючи із відповідача понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 4 200 грн 00 коп., судом першої інстанції враховано критерій співмірності заявленого розміру витрат із обсягом виконаної адвокатом роботи. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції. Встановлено, що 26 липня 2018 року між АТ «Альфа Банк» та відповідачем шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної лінії. Ліміт - 200 000 грн 00 коп., процентна ставка - 35, 99 % річних. Обов`язковий мінімальний платіж у розмірі 5 % від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн 00 коп., дата сплати якого визначається відповідно до умов додатку № 4 до договору. ОСОБА_1 особисто підписано оферту на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії та паспорт споживчого кредиту. 20 вересня 2021 року між АТ «Альфа Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу, за яким до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором. Обґрунтовуючи позовну заяву, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» зазначило, що відповідачем порушені умови кредитного договору, у зв`язку із чим виникла заборгованість у розмірі 46 283 грн 31 коп. Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. Згідно ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Положеннями ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно ч. 1 ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Встановлено, що оферта на укладення угоди про обслуговування кредитної картки на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26 липня 2018 року підписана позичальником власноручним підписом. Звертаючись до суду із апеляційною скаргою, ОСОБА_1 не заперечував факт підписання кредитного договору та отримання грошових коштів. Відтак, підписання відповідачем кредитного договору підтверджено належними та допустимими доказами. На обгрунтовування позовних вимог, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» до матеріалів справи долучено виписку по особовому рахунку ОСОБА_1 , якою підтверджено відкриття АТ «Альфа Банк» відповідачу кредитної лінії. Дослідивши долучено виписку по особовому рахунку відповідача, колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 починаючи з липня 2018 року користувався наданими кредитними коштами. Так, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 31травня 2022 року у справі № 194/329/15-ц, загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, якими суд керувався при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо. Суд має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву, оскільки за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти». Сам по собі наданий стороною позивача розрахункузаборгованості не підтверджує наявності у відповідача заборгованості саме в зазначеному розмірі. Верховним Судом у постановах від 27 березня 2020 року у справі № 703/3063/18 та від 14липня 2021року у справі № 641/2207/18 зазначено, що наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості не є безспірним доказом існування між сторонами договірних відносин та розміру боргу. Надана ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» виписка з особового рахунку відповідача є достатнім доказом підтвердження наявності заборгованості та факту надання ОСОБА_1 кредитних коштів у заявлених розмірах, оскільки вказаний документ є первинним документом, що підтверджує факт безготівкової видачі коштів відповідачу. Розв`язуючи спір, судом першої інстанції обгрунтовано визнано доведеними позовні вимоги ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 46 283 грн 31 коп. З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обгрунтовано стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» витрати на правничу допомогу в розмірі 4 200 грн 00 коп. Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не встановлено належним чином відступлення права вимоги АТ «Альфа Банк» на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», колегія суддів відхиляє, оскільки долучена до матеріалів справи копія реєстру договорів підтверджує факт набуття позивачем права вимоги до відповідача за кредитним договором. Для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29 червня 2021 у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 у справі № 5026/886/2012). Враховуючи вищевикладене, долучена до матеріалів справи копія договору факторингу № 3 від 20 вересня 2021 року та копія реєстру договорів підтверджують факт набуття позивачем права вимоги до відповідача за кредитним договором. Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не перевірено наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором, колегія суддів оцінює критично, оскільки вони в ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження. Судом першої інстанції обгрунтовано стягнуто із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 46 283 грн 31 коп., нарахування якої відповідає положенням підписаного відповідачем паспорту споживчого кредиту, оферти на укладення угоди та долученому до матеріалів справи розрахунку заборгованості. ОСОБА_1 долучений позивачем розрахунок належними та допустимими доказами не спростовано. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом при вирішенні спору були порушені норми матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 15 грудня 2025 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає. Оскільки в силу положень п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України дана справа є малозначною, тому у відповідності до ч. 3 ст. 389 ЦПК України винесена постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає. Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382, 389 Цивільного процесуального кодексу України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Подільського районного суду міста Києва від 15 грудня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст складено 03 червня 2026 року. Суддя-доповідач Є.В. Болотов Судді: С.Г. Музичко В.О. Фінагеєв