Постанова Київський апеляційний суд № 759/14174/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 759/14174/25 № апеляційного провадження: 22-ц/824/6167/2026 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 червня 2026 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Болотова Є.В., суддів: Музичко С.Г., Фінагеєва В.О., розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 06 листопада 2025 року, ухваленого під головуванням судді Шум Л.М.,- встановив: У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з названим позовом. Позивач просив стягнути з ОСОБА_2 понесені витрати на проведення судової автотехнічної експертизи у розмірі 11 360 грн 00 коп., суму франшизи у розмірі 3 200 грн 00 коп. та завдану моральну шкоду у розмірі 10 000 грн 00 коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 червня 2024 року по вул. Авіаконструкторів, 12 в м. Києві, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Tesla Model S», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , та автомобіля «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 . Винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди визнано відповідача. Під час розгляду справи за № 759/13054/24 проведено судову автотехнічну експертизу, оплату якої покладено на ОСОБА_1 . Враховуючи, що позивачу виплачено страхове відшкодування за мінусом франшизи, ОСОБА_1 просив стягнути із відповідача суму франшизи у розмірі 3 200 грн 00 коп., завдану моральну шкоду у розмірі 10 000 грн 00 коп. та понесені витрати на проведення судової автотехнічної експертизи у розмірі 11 360 грн 00 коп. Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 06 листопада 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 11 360 грн 00 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду в розмірі 1 000 грн 00 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 211 грн 20 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Представником ОСОБА_2 Святошинського районного суду міста Києва від 06 листопада 2025 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржується, відтак апеляційним судом не переглядається. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості вимог ОСОБА_1 про стягнення із відповідача понесених витрат на оплату судової автотоварознавчої експертизи. Згідно копії платіжної інструкції від 14 жовтня 2024 року позивачем сплачено вартість проведеної експертизи у розмірі 11 360 грн 00 коп. Враховуючи, що за результатами судового розгляд справи за № 759/13054/24 відповідача визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, судом стягнуто із ОСОБА_2 понесені витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи. Враховуючим відсутність належних та допустимих доказів перебування позивача у постійній напрузі та отримання душевних страждань, позовну вимогу про стягнення моральної шкоди задоволено частково та стягнуто із відповідача грошові кошти у розмірі 1 000 грн 00 коп. Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції. Встановлено, що 12 червня 2024 року по вул. Авіаконструкторів, 12 в м. Києві, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Tesla Model S», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , та автомобіля «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 . Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 23 квітня 2025 року у справі за № 759/13054/24 провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП за закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП, встановлених для накладення адміністративного стягнення. Під час судового розгляду в рамках справи за № 759/13054/24 призначено судову автотехнічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання: 1) З якою швидкістю рухався автомобіль автомобілем «Tesla Model S», д.н.з. НОМЕР_1 , до зіткнення з автомобілем «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_2 ? 2) Чи відповідали дії водіїв автомобілів «Tesla Model S», д.н.з. НОМЕР_1 , та «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_2 , технічним вимогам правил дорожнього руху України та чи є в їх діях причинних зв`язок з ДТП? 3) Дії кого з водіїв автомобілів «Tesla Model S», д.н.з. НОМЕР_1 та/чи «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_2 , що не відповідали технічним вимогам правил дорожнього руху України, стали причиною зіткнення транспортних засобів «Tesla Model S», д.н.з. НОМЕР_1 , та/чи «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_2 ? 4) Чи мали «Tesla Model S», д.н.з. НОМЕР_1 , та/чи «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_2 , технічну можливість уникнути ДТП? Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська, 6). Оплату проведення експертизи покладено на ОСОБА_1 . Згідно висновку судової автотехнічної експертизи в даній дорожній обстановці з технічної точки зору водій автомобіля «Tesla» не мав технічної можливості уникнути даної ДТП. В діях водія автомобіля «Tesla» невідповідностей вимогам ПДР України не вбачається. В даній дорожній обстановці водій автомобіля «Toyota» мав технічну можливість уникнути даної ДТП шляхом виконання вимог п. 13.1 ПДР України. З технічної точки зору дії водія автомобіля «Toyota» не відповідали вимогам п. 13.1 ПДР України, та з технічної точки зору дана невідповідність знаходилась в причинному зв`язку з виникненням ДТП. В даній дорожній обстановці, саме дії водія автомобіля «Toyota», що не відповідали вимогам п. 13.1 ПДР України, та знаходились в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП є причиною виникнення даної ДТП. Згідно копії платіжної інструкції 2.69324101.1 від 14 жовтня 2024 року ОСОБА_1 сплачено вартість проведення автотоварознавчої експертизу у розмірі 11 360 грн 00 коп. На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 застрахована ПрАТ «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-220142863. Згідно копії листа про прийняте рішення ПрАТ «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» від 05 червня 2025 року, розмір франшизи становить 3 200 грн 00 коп., сума страхового відшкодування - 36 057 грн 41 коп., належна сума страхового відшкодування - 36 057 грн 41 коп. Обґрунтовуючи поданий позов, ОСОБА_1 зазначив, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 позивачу завдано маральну шкоду, яку він оцінює у розмірі 10 000 грн 00 коп. Позивач вважає, що із відповідача має бути стягнуто понесені витрати на проведення судової автотехнічної експертизи у розмірі 11 360 грн 00 коп. та сума франшизи у розмірі 3 200 грн 00 коп. Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. За ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Згідно ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана:з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди. Положенням ч. 1 ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статі. Заст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Суд визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди з урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (ч. 3 - 4 ст. 23 ЦК України). Судом встановлено, що постановою Святошинського районного суду м. Києва від 23 квітня 2025 року у справі за № 759/13054/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП за закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП, встановлених для накладення адміністративного стягнення. Під час судового розгляду в рамках справи за № 759/13054/24 призначено судову автотехнічну експертизу, оплату покладенона ОСОБА_1 . Згідно копії платіжної інструкції 2.69324101.1 від 14 жовтня 2024 року ОСОБА_1 сплачено вартість проведення автотоварознавчої експертизу у розмірі 11 360 грн 00 коп. Враховуючи, що згідно висновку судової автотехнічної експертизи саме дії водія автомобіля «Toyota» ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 13.1 ПДР України та знаходились в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, колегія суддів вважає обґрунтованими вимоги ОСОБА_1 про стягнення із відповідача понесених витрат на проведення експертизи у розмірі 11 360 грн 00 коп. Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не узгоджується із засадами розумності, добросовісності, справедливості та правової визначеності, а також не забезпечує передбачуваності застосування процесуальних норм, отже, не є такою, що відповідає принципу верховенства права. Положеннями ст. 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та, з урахуванням інших обставин, зокрема тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках, ступеню зниження престижу і ділової репутації позивача. При цьому, виходити слід із засад розумності, виваженості та справедливості. Відтак, суд, оцінивши обставини справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 , які перебувають у причинному зв`язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди,ОСОБА_1 завдано моральної шкоди. Враховуючи вимоги розумності і справедливості, характер завданих страждань ОСОБА_1 , колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо стягнення із ОСОБА_2 на користь позивача 1 000 грн 00 коп. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального або процесуального правата висновків суду не спростовують. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 06 листопада 2025 року ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає. Оскільки в силу положень п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України дана справа є малозначною, тому у відповідності до ч. 3 ст. 389 ЦПК України винесена постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає. Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 06 листопада 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст складено 03 червня 2026 року. Суддя-доповідач Є.В. Болотов Судді: С.Г. Музичко В.О. Фінагеєв