Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/6519/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "25" травня 2026 р. Справа№ 910/6519/24 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Майданевича А.Г. суддів: Суліма В.В. Крижного О.М. за участю секретаря судового засідання : Гончаренка О.С. за участю представників сторін від позивача: Колток О.М. від відповідача: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2026, повний текст якого складений 23.03.2026, у справі № 910/6519/24 (суддя Маринченко Я.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» про стягнення штрафних санкцій у розмірі 1 814 534,05 грн ВСТАНОВИВ: Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/6519/24 задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі-позивач, ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» (далі-відповідач, ТОВ ««Теплоенергокомплект») витрати зі сплати сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 32 661,61 грн. Задовольняючи заяву ТОВ «Теплоенергокомплект» суд першої інстанції зазначив, що при ухваленні рішення від 05.08.2025 питання щодо відшкодування відповідачу витрат на сплату судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 32 661,61 грн (згідно з платіжною інструкцією № 3496 від 26.09.2024) вирішено не було. Враховуючи повну відмову у задоволенні позову та підтвердження понесених відповідачем витрат, суд першої інстанції дійшов висновку, що витрати ТОВ «Теплоенергокомплект» зі сплати судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції підлягають стягненню з позивача. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2026 у справі №910/6519/24 скасувати та ухвалити нове, яким у заяві ТОВ «Теплоенергокомплект» відмовити у повному обсязі. Апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що спір між сторонами виник саме внаслідок неправомірних дій відповідача. Отже, апелянт наполягає, що, у даному випадку, відповідно до ч.9 ст. 129 ГПК України, наявні підстави для покладення всіх судових витрат на відповідача, як на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник даний спір. Також апелянт звертає увагу, що діяльність позивача має важливе значення для економічної та енергетичної безпеки України, а тому безпідставне стягнення з ТОВ «Оператор ГТС України» надмірних сум негативно впливає на державу. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу Відповідач своїм правом згідно з ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на апеляційну скаргу не надав, що відповідно до ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 10.04.2026 апеляційну скаргу ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2026 у справі № 910/6519/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Шапран В.В., Крижний О.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2026 у справі № 910/6519/24 та призначено її до розгляду на 11.05.2026. Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 07.05.2026, у зв`язку з перебуванням судді Шапрана В.В. у відпустці з 11.05.2026, апеляційну скаргу ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2026 у справі № 910/6519/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Крижний О.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2026 апеляційну скаргу ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2026 у справі № 910/6519/24 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Крижний О.М. У судовому засіданні 11.05.2026 протокольною ухвалою оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги до 25.05.2026. Явка представників учасників справи Представник відповідача у судове засідання, призначене на 25.05.2026, не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином шляхом доставлення електронного документу до електронного кабінету, що підтверджується довідками наявними у матеріалах справи. Проте представник відповідача надав свої пояснення у судовому засіданні 11.05.2026. Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка сторін обов`язковою в судове засідання не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача. Позиції учасників справи Представниця позивача у судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду 25.05.2026 підтримала доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просила її задовольнити, додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 19.03.2026 скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення відмовити. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції. Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів. Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин. Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження спричинені цим станом, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа №910/6519/24 розглядалась протягом розумного строку. Так, колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга в межах викладених скаржником доводів та вимог не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Теплоенергокомплект» про стягнення штрафних санкцій у розмірі 1 814 534,05 грн. Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.08.2024 у справі № 910/6519/24 позовну заяву ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Теплоенергокомплект» на користь ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» 566 193,74 грн - пені, 341 073,29 грн -штрафу та 27 218,01 грн - судового збору. В іншій частині позовних вимог про стягнення 566 193,74 грн - пені та 341 073,28 грн штрафу, відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2024 у справі № 910/6519/24 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 907 267,02 грн штрафних санкцій та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Постановою від 03.12.2024 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2024 у справі № 910/6519/24. Постановою Верховного Суду від 18.02.2025 у справі №910/6519/24 касаційну скаргу ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» залишено без задоволення. Касаційну скаргу ТОВ «Теплоенергокомплект» задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 у справі №910/6519/24 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.08.2025 року у задоволенні позову відмовлено. 08.08.2025 через підсистему «Електронний суд» Господарського суду міста Києва від ТОВ «Теплоенергокомплект» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №910/6519/24 (а.с. 137-138 т.3). Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2025 відкладено вирішення заяви ТОВ «Теплоенергокомплект» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/6519/24 до повернення матеріалів справи № 910/6519/24 до Господарського суду міста Києва (а.с. 134-135 т. 4). Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 апеляційну скаргу ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2025 у справі № 910/6519/24 залишено без змін (а.с. 200-209 т.3). Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 заяву ТОВ «Теплоенергокомплект» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/6519/24 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» на користь ТОВ «Теплоенергокомплект» витрати на правову допомогу у розмірі 6 300,00 грн. В іншій частині заяви ТОВ «Теплоенергокомплект» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/6519/24 відмовлено (а.с. 239-242 т.3). Постановою Верховного Суду від 28.01.2026 у справі №910/6519/24 касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2025, постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 (в оскаржуваній частині) у справі №910/6519/24 - без змін (а.с.53-89 т.4). 02.03.2026 на виконання додаткової постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.02.2026 у справі №910/6519/24 Господарським судом міста Києва видано наказ до примусового виконання. 02.03.2026 на виконання додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 у справі №910/6519/24, яка залишена без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 28.01.2026 Господарським судом міста Києва видано наказ до примусового виконання. Станом на 11.03.2026 до Господарського суду міста Києва повернуто матеріали справи №910/6519/24 після розгляду касаційної скарги ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2025, постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 та на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2026 прийнято заяву ТОВ «Теплоенергокомплект» від 08.08.2025 про ухвалення додаткового рішення у справі №910/6519/24 та призначено її до розгляду. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/6519/24 задоволено. Стягнуто з ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» на користь ТОВ «Теплоенергокомплект» витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 32 661,61 грн. Задовольняючи заяву ТОВ «Теплоенергокомплект» суд першої інстанції зазначив, що при ухваленні рішення від 05.08.2025 питання щодо відшкодування відповідачу витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 32 661,61 грн (згідно з платіжною інструкцією № 3496 від 26.09.2024) вирішено не було. Враховуючи повну відмову у задоволенні позову та підтвердження понесених відповідачем витрат, суд першої інстанції дійшов висновку, що витрати ТОВ «Теплоенергокомплект» зі сплати судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції підлягають стягненню з позивача. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Відповідно до ч. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті. Згідно зі ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати. Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Судом першої інстанції встановлено, що за результатами нового розгляду рішенням Господарського суду міста Києва від 05.08.2025, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 та постановою Верховного Суду від 28.01.2026 у справі №910/6519/24, у задоволенні позовних вимог ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» відмовлено у повному обсязі. Проте, як вбачається з матеріалів справи, при ухваленні рішення Господарським судом міста Києва від 05.08.2025 не вирішено питання щодо відшкодування відповідачу витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 32 661,61 грн (згідно з платіжною інструкцією № 3496 від 26.09.2024). Таким чином, враховуючи, що позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та відповідачем підтверджено понесені судові витрати, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що витрати ТОВ «Теплоенергокомплект» зі сплати судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції підлягають стягненню з позивача. З огляду на вищевикладене, підлягає стягненню з ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» на користь ТОВ «Теплоенергокомплект» витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 32 661,61 грн. Водночас, колегія суддів відхиляє доводи позивача про те, що оскільки спір між сторонами виник саме внаслідок неправомірних дій відповідача, наявні підстави для покладення всіх судових витрат на відповідача, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо апеляційний суд скасовує або змінює рішення першої інстанції на користь відповідача, розподіл витрат переглядається на його користь. Частина 9 статті 129 ГПК України справді наділяє суд правом покласти судові витрати на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір, незалежно від результатів. Проте, ця норма є дискреційним правом, а не імперативним обов`язком суду. Апелянт повинен беззаперечно довести, що мало місце свідоме зловживання процесуальними правами, а не звичайна різниця в трактуванні договірних умов чи законодавства. Просте подання позову та доведення обставин, з якими не погоджується інша сторона, є реалізацією конституційного права на судовий захист. Наявність господарського спору сама по собі не означає "неправильних дій" чи делікту відповідача в розумінні вказаної статті. Відповідач мав право відстоювати свою позицію в суді, що є реалізацією його права на судовий захист. Апелянт не надав належних та допустимих доказів того, що відповідач умисно затягував розгляд справи, подавав завідомо безпідставні клопотання чи іншим чином зловживав своїми процесуальними правами під час розгляду в суді першої інстанції. Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, при вирішенні питання про розподіл витрат суд має також враховувати поведінку обох сторін та пропорційність витрат. Суд апеляційної інстанції керується тим, що розподіл судових витрат має відображати реальний баланс інтересів сторін. Оскільки у задоволенні вимог апелянта (позивача) відмовлено повністю, підстави для відступлення від принципу пропорційності відсутні. Обвинувачення відповідача у виникненні спору не є безумовною підставою для стягнення всіх витрат без урахування результатів розгляду справи. Доводи апеляційної скарги позивача були ретельно досліджені колегією суддів та відхилені як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо обґрунтованості заявленої суми. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України). Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України). Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України). Апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції. Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване додаткове рішення суду прийнято у відповідності з вимогами процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається. Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2026 у справі № 910/6519/24 задоволенню не підлягає. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2026 у справі № 910/6519/24 слід залишити без змін. Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2026 у справі № 910/6519/24 залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2026 у справі № 910/6519/24 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/6519/24 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Повна постанова складена та підписана 01.06.2026. Головуючий суддя А.Г. Майданевич Судді В.В. Сулім О.М. Крижний