Постанова Дніпровський апеляційний суд № 205/12235/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2359/26 Справа № 205/12235/23 Суддя у 1-й інстанції - Грона Д. С. Суддя у 2-й інстанції - Макаров М. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2026 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого судді Макарова М.О. суддів Городничої В.С., Петешенкової М.Ю. при секретарі Пікос А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новокодацького районного суду міста Дніпра від 05 листопада 2025 року по справі за скаргою ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка Андрія Сергійовича, - В С Т А Н О В И Л А : У жовтні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою на постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрія Сергійовича про відкриття виконавчого провадження № 79425152, № 79425388, № 79425279 від 24.10.2025, які надалі були об`єднані в виконавче провадження № 79440133 від 24.10.2025 Скарга мотивована тим, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2025 року у справі № 205/12235/23 з нього на користь ОСББ «Велика Діївська 4-5» стягнуто 20 223,03 грн заборгованості по внескам співвласників будинку, судовий збір у розмірі 2 684,00 грн, витрати на правничу допомогу, які, з урахуванням постанови Дніпровського апеляційного суду, складають 3 000,00 грн. Вказує, що він звертався із заявою про розстрочення виконання рішення до Новокодацького районного суду міста Дніпра. Ухвалою суду від 21.10.2025 у задоволенні цієї заяви йому було відмовлено. Також вказує, що звернувся до стягувача для отримання реквізитів для самостійного виконання рішення справи у справі № 205/12235/23. Скаржник вважає, що вказані постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження були винесені у справі, розгляд якої не закінчено, а виконавчі листи для примусового виконання стягувачем направлені передчасно. У зв`язку з викладеним просив постанови про відкриття виконавчого провадження у справі скасувати. Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 05 листопада 2025 року у задоволенні скарги відмовлено. Ухвала суду мотивована недоведеністю оскаржуваних вимог. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати та задовольнити його скаргу в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що державний виконавець не перевірив та не надав реквізитів для самостійного погашення заборгованості та чи закінчений розгляд справи щодо розстрочення рішення суду. Вважає, що відсутні законодавчі механізми що дозволяють отримати інформацію про банківські реквізити стягувача, якщо вони відсутні в рішенні або виконавчому листі є правовою невизначеністю, дискримінацією та неконституційністю ЗУ Про виконавче провадження. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав. Так, матеріалами справи встановлено, що Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2025 року у справі № 205/12235/23 з ОСОБА_2 на користь ОСББ «Велика Діївська 4-5» стягнуто 20 223,03 грн заборгованості по внескам співвласників багатоквартирного будинку, судовий збір у розмірі 2 684,00 грн та, з урахуванням постанови Дніпровського апеляційного суду від 23.09.2025, витрати на правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн. Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що порушень в діях приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка А. С. під час відкриття виконавчих проваджень № 79425152, № 79425388, № 79425279 від 24.10.2025, які надалі були об`єднані в виконавче провадження № 79440133 від 24.10.2025. Під час вчинення виконавчих дій у цих провадженнях приватний виконавець діяв в межах своїх повноважень та з дотриманням норм діючого законодавства. Підстав для відмови у прийнятті виконавчого документа або підстав не стягнення заборгованості в примусовому порядку у приватного виконавця не було. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. За правилами ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення. Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). Судове рішення у справі № 205/12235/23 набрало законної сили 23.09.2025, тобто з цієї дати у апелянта ОСОБА_2 виник обов`язок самостійно виконати рішення суду на користь ОСББ «Велика Діївська 4-5» по сплаті заборгованості. З 24 вересня 2025 року та до 22 жовтня 2025 року, тобто до звернення стягувача із заявою про відкриття виконавчого провадження до приватного виконавця, вказаний обов`язок скаржником виконаний не був. Доводи апелянта про те, що у боржника відсутні будь-які законодавчі механізми, що дозволяють отримати інформацію про банківські реквізити стягувача, якщо вони відсутні в рішенні або виконавчому листі, як відсутні і способи впливу на стягувача, який відмовляється надати реквізити, що перетворює процес добровільного виконання в практично нездійсненну місію, колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки вищезазначене жодним чином не підтверджує вчинення порушень приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченком А.С. під час відкриття виконавчих проваджень № 79425152, № 79425388, № 79425279 від 24.10.2025, які надалі були об`єднані в виконавче провадження № 79440133 від 24.10.2025. Порушень норм матеріального або процесуального права, які могли б призвести до скасування ухвали суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції не встановлено. З урахування наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є необгрунтованими, а тому не має підстав для її задоволення. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Новокодацького районного суду міста Дніпра від 05 листопада 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Вступна та резолютивна частина постанови проголошена 26 травня 2026 року. Повний текст судового рішення складено 03 червня 2026 року. Головуючий суддя М.О. Макаров Судді В.С. Городнича М.Ю. Петешенкова