Постанова Сумський апеляційний суд № 591/1854/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2026 року м.Суми Справа №591/1854/23 Номер провадження 22-ц/816/206/26 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач), суддів - Криворотенка В. І. , Сидоренко А. П. з участю секретаря судового засідання Назарової О.М., у присутності: представника позивача Департаменту комунального майна Сумської міської ради Парфененка Максима Сергійовича представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Кузченко Тетяни Миколаївни, розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником адвокатом Кузченко Тетяною Миколаївною, на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 06 лютого 2025 року у складі судді Клименко А.Я., ухваленого в м. Суми, в цивільній справі за позовом Управління комунального майна Сумської міської ради, правонаступником якого є Департамент комунального майна Сумської міської ради, до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, стягнення пені та штрафу, в с т а н о в и в : У березні 2023 року Управління комунального майна Сумської міської ради звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просило розірвати договір купівлі-продажу нежитлового приміщення на аукціоні від 07 лютого 2022 року №5, укладений між Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради та ОСОБА_1 на нежитлове приміщення площею 866 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 712 666 грн 86 коп. та штраф в сумі 200 500 грн 00 коп. Свої вимоги мотивувало тим, що 07 лютого 2022 року між Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, правонаступником якого є Управління комунального майна Сумської міської ради, та переможцем аукціону ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення на аукціоні за №5 площею 866 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач, за умовами цього договору зобов`язався до 08 березня 2022 року сплатити власні кошти у розмірі 3 911 630 грн 00 коп. за придбане нерухоме майно. Однак, відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань за договором, як у визначений цим договором строк, так і станом на час звернення до суду з позовом, що відповідно до положень п. 12.2 та розділу 7 укладеного між сторонами договору є підставою для його розірвання та стягнення з відповідача пені та штрафу. Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 06 лютого 2025 року позов Управління комунального майна Сумської міської ради задоволено. Розірвано договір купівлі-продажу нежитлового приміщення на аукціоні №5 від 07 лютого 2022 року, укладений між Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради та ОСОБА_1 на нежитлове приміщення площею 866 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Управління комунального майна Сумської міської ради 712 666 грн 86 коп. пені, 200 500 грн 00 коп. штрафу та 16 381 грн 50 коп. витрат по сплаті судового збору. Не погоджуючись із вказаним рішенням в частині стягнення пені та штрафу, ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Кузченко Т.М., подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що рішення суду в оскаржуваній частині не відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог про стягнення з відповідача пені та штрафу відмовити. Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що суд першої інстанції безпідставно не врахував, що невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань безпосередньо пов`язано з непереборними обставинами, що не залежали від відповідача, а саме початком воєнної агресії рф проти України, що супроводжувалася постійними ракетними обстрілами, зокрема і території Сумської територіальної громади. Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 листами від 13 травня 2022 року, 20 червня 2022 року, 29 липня 2022 року та 07 березня 2023 року повідомляв продавця про неможливість виконання умов договору з посиланням на п. 10.4 договору, у свою чергу, продавець в листі від 10 червня 2022 року фактично погодився, що настали форс-мажорні обставини. Зазначає, за обставин даної судової справи піддягає застосуванню положення ч. 1 та 2 ст. 614, ч. 3 ст. 551 ЦК України. Вважає, що в даному випадку розмір заявленої позивачем неустойки хоч і передбачений умовами договору, однак є необґрунтованим та несправедливим. Наголошує на тому, що фактично нерухоме майно, яке було об`єктом приватизації , не вибуло із власності та користування позивача (продавця), відповідно він і не поніс та не міг понести будь-які витрати, збитки, що пов`язані з поверненням такого майна у свою власність (користування), на відновлення яких має бути стягнута заявлена неустойка. На переконання заявника апеляційної скарги, позивач використовує неустойку, як спосіб збагачення, джерело отримання невиправданих додаткових прибутків, перетворюючи превентивну функцію неустойки у каральну, що є неприпустимим. Позивачем відзиву на апеляційну скаргу, у визначений апеляційним судом строк, подано не було. Ухвалою Сумського апеляційного суду від 02 червня 2026 року залучено Департамент комунального майна Сумської міської ради в якості правонаступника позивача Управління комунального майна Сумської міської ради. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, яка підтримала доводи апеляційної скарги, заперечення проти апеляційної скарги представника позивача, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. За приписами частин 1, 4 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив, що 07 лютого 2022 року між Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення на аукціоні, відповідно до умов якого продавець на підставі рішення Сумської міської ради від 27 січня 2021 року №181-МР «Про затвердження переліку об`єктів, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні», наказу Департаменту від 17 січня 2022 року №06.01-10/11 «Про затвердження протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2021-12-22-000039-1 від 10.01.2022», протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2021-12-22-000039-1 від 10.01.2022, зобов`язується передати у власність покупцю нежитлове приміщення, площею 866,6 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі об`єкт приватизації) і є комунальної власністю територіальної громади м. Суми, а покупець зобов`язується прийняти вказаний об`єкт приватизації, сплатити його ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі, та здійснити реєстрацію об`єкта згідно з законодавством України (а.с. 5-7). Відповідно до пунктів 1.2., 1.5., 2.2. цього договору право власності на об`єкт приватизації переходить до покупця після державної реєстрації в установленому законом порядку права власності на об`єкт приватизації, яка здійснюється після сплати в повному обсязі ціни продажу об`єкта приватизації. Про факт повного розрахунку зазначається в акті передачі, який складається відповідно до розділу 3 цього договору. Вказаний в цьому договорі об`єкт приватизації продано за 4 010 000 грн 00 коп. без ПДВ. Порядок перерахування ціни продажу об`єкта приватизації, що становить 4 010 000 грн 00 коп. проводиться таким чином: гарантійний внесок в розмірі 98 370 грн 00 коп., без ПДВ оператора електронного майданчика ТОВ «ЗАКУПКА.ПРОМ.УА» перераховує на рахунок IBAN: UA898999980314121905000018540, отримувач: ГУК Сум.обл/Сумська МТГ/31030000, код отримувача (ЄДРПОУ): 37970404 в рахунок оплати ціни продажу об`єкта приватизації протягом п`яти робочих днів з дня опублікування цього договору в електронній торговій системі; власні кошти в розмірі 3 911 630 грн 00 коп. без ПДВ покупець перераховує на вищевказаний рахунок протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Розділом 7 цього договору сторонами визначена відповідальність покупця. Зокрема, у разі порушення покупцем строку оплати за об`єкт приватизації, вказаного в пункті 2.2.2. цього договору, він сплачує пеню в сумі недоїмки, яка нараховується в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. У разі несплати коштів за об`єкт приватизації відповідно до умов цього договору протягом 30 днів з дати укладення договору та його нотаріального посвідчення покупець сплачує на користь органу приватизації неустойку в розмірі 5 відсотків від ціни об`єкта приватизації. У разі несплати коштів згідно з договором купівлі-продажу разом з неустойкою протягом 30 днів договір купівлі-продажу підлягає розірванню. 28 квітня 2022 року Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради надіслано ОСОБА_1 лист, в якому просив терміново повідомити про причини порушення ним зобов`язання, визначеного пунктом 2.2.2. договору купівлі-продажу від 07 лютого 2022 року та про наміри щодо придбання нежитлового приміщення, площею 866,6 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом повного розрахунку за нього (а.с .49-50). 13 травня 2022 року ОСОБА_1 надіслано Департаменту забезпечення ресурсних платежів відповідь, в якій, посилаючись на ситуацію, що склалася щодо військової агресії рф проти України та введення воєнного стану в Україні, він зазнає суттєві фінансові труднощі та через що створюються умови погіршення спроможності вчасно виконувати зобов`язання за укладеним договором, у зв`язку з чим просить відтермінувати виконання та не застосовувати пункти 2.2.2., 3.1., 4.2., 5.1.1., 7.1., 7.2., 7.3, 7.4.,10.3.,10.4 договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, у зв`язку з настанням обставин непереборної сили (а.с. 51-52). У відповідь на вказаний лист ОСОБА_1 , Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради листом від 10 червня 2022 року просив термінового надати інформацію про конкретні заходи (події), запроваджені під час воєнного стану з 24 лютого 2022 року, які не дозволили ОСОБА_1 сплатити вчасно грошові кошти відповідно до пункту 2.2.2. договору купівлі-продажу, причинно-наслідковий зв`язок між ними та інформацію стосовно строку відтермінування виконання вищевказаного зобов`язання (а.с. 53-54). Листом від 20 червня 2022 року ОСОБА_1 повідомив Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, що він є фізичною особою підприємцем та здійснює свою діяльність у сфері реклами та ресторанного господарства станом на 23 лютого 2022 року було працевлаштовано 12 осіб. З початку військової агресії рф проти України і введення воєнного стану в Україні, він практично припинив свою підприємницьку діяльність, при цьому взявши на себе обов`язок по сплаті працівникам заробітної плати та перерахування до державного та місцевого бюджетів коштів без здійснення господарської діяльності. Вказані обставини складають неабиякі труднощі під час виконання укладеного між ними договору . Просив повторно відтермінувати виконання та не застосовувати пункти 2.2.2, 3.1., 4.2., 5.1.1., 7.1., 7.2., 7.3., 7.4., 10.3., 10.4. договору купівлі-продажу нежитлового приміщення у зв`язку з настанням обставин непереборної сили (а.с. 55). У відповідь на вказаний цей лист ОСОБА_1 , Департамент забезпечення ресурсних платежів листом від 01 липня 2022 року, з посиланням на Регламент засвідчення Торгово-промислової палати України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереробної сили), затвердженого рішенням президії Торгово-промислової палати України від 15 липня 2014 року №40(3), яким визначено, що не вважаються форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) фінансова та економічна криза, відсутність у боржника необхідних коштів тощо, повторно просив термінового надати інформацію стосовно строку відтермінування перерахування коштів за об`єкт приватизації та про результати розгляду можливості сплати коштів у найкоротший строк (а.с. 56). 29 липня 2022 року ОСОБА_1 повторно надіслав Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради лист, в якому зазначив, що ст. 3.2. Регламенту, на який посилався Департамент, застосовується у мирний час, та просив відтермінувати виконання та не застосовувати пункти 2.2.2, 3.1., 4.2., 5.1.1., 7.1., 7.2., 7.3., 7.4., 10.3., 10.4. договору купівлі-продажу нежитлового приміщення у зв`язку з настанням обставин непереборної сили (а.с. 57-59). У листі, датованому 07 лютого 2023 року, Управління комунального майна Сумської міської ради просило ОСОБА_1 терміново повідомити про причини порушення зобов`язання, визначеного пунктом 2.2.2. договору купівлі-продажу від 07 лютого 2022 року, станом на поточну дату та про намір щодо придбання нежитлового приміщення, шляхом повного розрахунку за нього у найближчий час. В іншому випадку, управління буде вимушено порушити питання про розірвання договору купівлі-продажу у судовому порядку, оскільки обставини непереборної сили, на які той посилався, продовжується більше 3-х місяців (а.с. 60-61). У відповідь на вказаний лист Управління, ОСОБА_1 , посилаючись на ситуацію, що склалася щодо військової агресії рф проти України та введення воєнного стану в Україні вказав, що він зазнав суттєвих фінансових втрат та труднощів, через що створилися умови за яких виконання зобов`язання за договором є неможливим, у зв`язку з чим, враховуючи положення пунктів 10.1., 10.4., 12.2., 12.5. договору, просив його розірвати, у зв`язку з настанням обставин непереборної сили (а.с. 62-65). 09 лютого 2024 року першим віце-президентом ТПП України Михайлом Непран складено висновок (довідка) про істотну зміну обставин, в якій зазначено, що підтверджуються за договором від 07 лютого 2022 року настання істотної зміни обставин, пов`язаної з воєнною агресією рф проти України, введенням воєнного стану та постійної атаки ворога з повітря всіх регіонів країні, в тому числі Сумського, що призвело до евакуації населення та бізнесу Сумщини в більш безпечні місця на захід країни та за кордон, що в свою чергу призвело до різкого падіння ринку реклами, сфери харчування (види діяльності заявника як ФОП) з березня 2022 року по теперішній час. Тому, відповідно, виконання зобов`язання в частині оплати приміщення за договором від 07 лютого 2022 року, у визначені договором строки, є неможливим з причин, що не залежали від дій жодної із сторін договору. У зв`язку з настанням істотної зміни обставин згідно зі ст. 652 ЦК України ОСОБА_1 має право звернутися до Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради щодо перегляду та внесення змін до умов договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 07 лютого 2022 року щодо перенесення термінів оплати по договору до 31 грудня 2024 року (а.с. 121-132). У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. За вимогами ч. 1 ст. 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів. У рішенні від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04, пункт 24) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) закріпив поняття «суд, встановлений законом», яке стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність. Суд «встановлений законом» має бути утворений безпосередньо на підставі закону, діяти в законному складі в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції. Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції. Під час вирішення спору насамперед необхідно вирішити питання про його юрисдикційність, а, отже, про належний суд, який має розглядати справу. Встановлено, що спір виник з приводу невиконання відповідачем умов укладеного з Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради договору купівлі-продажу нежитлового приміщення на аукціоні від 07 лютого 2022 року, у зв`язку з чим позивач просив розірвати цей договір та стягнути передбачену умовами цього договору неустойки. Зі змісту договору купівлі-продажу нежитлового приміщення на аукціоні від 07 лютого 2022 року вбачається, що цей договір укладено в порядку приватизації комунального майна, що регулюється положеннями Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна». У частині першій статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Згідно з пунктами 1, 2 і 6 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду; справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. Згідно з ч. 1 ст. 30 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» спори щодо приватизації державного або комунального майна, крім спорів, які виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів, вирішуються господарським судом у порядку, встановленому ГПК України, крім випадків, коли сторони погодили передачу таких спорів на вирішення міжнародному комерційному арбітражу відповідно до частини дванадцятої статті 26 цього Закону. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 березня 2020 року в справі № 813/2616/18 виснувала, що за загальним правилом спори щодо приватизації комунального майна відносяться до юрисдикції господарських судів. Винятки з цього правила можливі, якщо спори щодо приватизації виникають із публічно-правових відносин і тоді, коли ці спори, як чітко через сполучник «та» прописано в законі, віднесені до компетенції адміністративних судів. Відповідно до статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на спори, пов`язані з приватизацією. Отже, за загальним правилом спори щодо приватизації державного або комунального майна належать до господарської юрисдикції незалежно від суб`єктного складу сторін спору щодо відчуження майна - як юридичних, так і фізичних осіб. Також Велика Палата Верховного Суду в постанові від18 грудня 2019 року в справі № 559/2664/15-ц зазначила, що господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за умови наявності у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом. Господарські суди вирішують усі спори між суб`єктами господарської діяльності, а також спори, пов`язані з приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду). Відтак з урахуванням характеру спірних відносин справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а пред`явлення позову до ОСОБА_1 , як фізичної особи, фізичної особи, а не суб`єкта підприємницької діяльності, не змінює правової природи юридичного спору та в цьому випадку не є підставою для вирішення його в порядку цивільного судочинства. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Проте, на вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов до помилкового висновку, що заявлений в цій справі спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги. Ураховуючи, що суд першої інстанції порушив правила юрисдикції загальних судів, визначені статтями 19-22 ЦПК, що є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції скасовує оскаржене рішення повністю з закриттям провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої ст. 255 ЦПК України, а саме: справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Частиною 1 статті 256 ЦПК України встановлено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі. З огляду на те, що колегія суддів вирішила на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі, вона відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України роз`яснює позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Сумського апеляційного суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції. Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, п. 4 ч. 1 ст. 374, ч.ч. 1, 2 ст. 377, ст. 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції у х в а л и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником адвокатом Кузченко Тетяною Миколаївною, задовольнити частково. Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 06 лютого 2025 рокускасувати. Провадження у справі №591/1854/23 за позовом Управління комунального майна Сумської міської ради, правонаступником якого є Департамент комунального майна Сумської міської ради, до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, стягнення пені та штрафу - закрити. Роз`яснити Департаменту комунального майна Сумської міської ради право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Сумського апеляційного суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складене 2 червня 2026 року. Головуючий - О. І. Собина Судді: В. І. Криворотенко А. П. Сидоренко