Постанова Полтавський апеляційний суд № 537/333/26

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 537/333/26 Номер провадження 33/814/647/26Головуючий у 1-й інстанції ФАДЄЄВА С. О. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2026 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі: судді Пікуля В.П., з секретарем судового засідання Філоненко О.В., за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , представника потерпілого адвоката Чупілко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Крюківського районного суду м. Кременчука від 01 квітня 2026 року про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, стосовно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , В С Т А Н О В И В: Зміст оскаржуваної постанови Постановою судді Крюківського районного суду м. Кременчука від 01 квітня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю події та складу правопорушення. Визнано винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 850,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн судового збору. Згідно з постановою судді, 19 січня 2026 року о 16:05 год ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «ЗАЗ Daewoo», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по другорядній дорозі вул. Покровської у м. Кременчуці, при виїзді на головну дорогу вул. Старшого лейтенанта Кагала, 38 не надав перевагу в русі автомобілю «Daewoo Nubira», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі вул. Старшого лейтенанта Кагала, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП) та автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. З протоколу вбачається, що своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 16.11 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР України). Позиції осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Із постановою судді не погодився ОСОБА_1 , який в апеляційній скарзі просить скасувати повністю постанову судді Крюківського районного суду м. Кременчука від 01 квітня 2026 року по справі № 537/333/26 та прийняти нову постанову, якою закрити справу за відсутністю події та складу правопорушення у його діях. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в постанові суду неправильно вказано назву автомобіля; у протоколі не вказано механізм ДТП; матеріали справи не містять інформації про матеріальні збитки; працівники поліції порушили вимоги статті 268 КУпАП; матеріали справи не містять доказів вчинення ДТП саме скаржником. Щодо явки та позиції учасників провадження в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 в судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу підтримав та просив скасувати постанову місцевого суду, а провадження по справі закрити. Представник потерпілого адвокат Чупілко М.В. взявши участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції просила постанову судді залишити без змін, як законну та обґрунтовану, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити. Потерпілий, який був належним чином повідомлений про розгляд у справі, в судове засідання не з`явився. Мотиви суду Згідно вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Як вбачається зі статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. Відповідно до положень статті 124 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Предметом будь-якої ДТП є життя і здоров`я учасників дорожнього руху, транспортні засоби та інші споруди шляхів, які пошкоджені в процесі ДТП, та діяння водіїв й інших учасників дорожнього руху, що привели до ДТП. Згідно зі статтею 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, ПДР України та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху. За змістом пункту 2.3 (б) ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Відповідно до пункту 1.10 ПДР України дати дорогу - вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість. Згідно з пункту 16.11 ПДР на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху. Всупереч твердженням скаржника в апеляційній скарзі, всі обставини ДТП судом першої інстанції встановлені належним чином, а доказам надана належна правова оцінка. Суд першої інстанції правильно вказав, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 570850 від 20 січня 2026 року; схемою місця ДТП від 19 січня 2026 року; показаннями потерпілого ОСОБА_2 . З відеозапису події вбачається час та місце скоєння правопорушення, відсутність регулювання дорожнього руху, оскільки світлофори у момент події не працювали, а також рух транспортного засобу «ЗАЗ Daewoo», д.н.з. НОМЕР_1 , на перехресті нерівнозначних доріг з другорядної дороги на головну без надання переваги в русі автомобілю потерпілого, який рухався по головній дорозі. Апеляційний суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те посадовою особою, як передбачено приписами статті 255 КУпАП, та відповідає вимогам статті 256 цього Кодексу, а тому є належним та допустимим доказом по справі. При цьому суд першої інстанції, обґрунтовано вказав, що докази надані до справи про адміністративне правопорушення узгоджуються між собою та доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, з даним висновком погоджується і суд апеляційної інстанції. Щодо доводів апеляційної скарги Твердження скаржника, що в матеріалах справи неправильно зазначено назву транспортного засобу не дає підстави для скасування постанови, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів, для встановлення вини саме ОСОБА_1 в ДТП, що мало місце 19 січня 2026 року о 16:05 год на перехресті вул. Покровської та вул. Старшого лейтенанта Кагала, 38 в м. Кременчуці. Доводи апеляційної скарги, що протокол складено з порушеннями не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи з огляду на викладене нижче. Відповідно до пункту 1 розділу 9 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року (далі - Інструкція) передбачено, що у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці ДТП складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються: схема місця ДТП, яку підписують учасники ДТП та поліцейський; пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності); показання технічних приладів (у разі їх наявності); показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності); інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі. Згідно пункту 4 розділу 9 Інструкції на схемі місця ДТП графічно зображуються та фіксуються такі об`єкти: ділянка дороги, на якій сталась ДТП; сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив`язка об`єктів та слідів; транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїжджої частини та сталих орієнтирів; сліди гальмового шляху коліс транспортних засобів: їх розміщення відносно елементів проїжджої частини; довжина від їх початку до кожного колеса транспортного засобу із зображенням місць розривів; довжина слідів на ділянках з різним покриттям; інші сліди та предмети, що стосуються пригоди: розміщення частин та об`єктів (уламки кузова, частинки фарби, уламки скла, осипання ґрунту, сліди рідини), що відокремилися від транспортного засобу, відносно елементів проїжджої частини, транспортних засобів; площа розсіювання уламків скла, осипання ґрунту; координати місця зіткнення, наїзду відносно сталих орієнтирів; ширина проїжджої частини разом з роздільними смугами; ширина тротуарів, узбіччя; розміри ділянок з різним станом дорожнього покриття; розміри та розміщення дефектів дорожнього покриття; розташування дорожньої розмітки; розташування світлофорів, дорожніх знаків та інших засобів технічного регулювання дорожнього руху; розташування шлагбаума, засобів сигналізації, дорожніх знаків на підході до залізничного переїзду. В обов`язковому порядку на схемі місця ДТП заповнюється таблиця дорожніх умов та зазначаються назви об`єктів, зображених на схемі. На зворотному боці схеми місця ДТП зазначаються: марка (модель) пошкодженого транспортного засобу; номерний знак транспортного засобу; власник (співвласник) транспортного засобу; серія та номер полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та назва страхової організації, яка його видала, а у разі його відсутності - посвідчення відповідної категорії осіб, для яких наявність полісу не є обов`язковою; перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, які сталися внаслідок ДТП; вид пригоди; кількість учасників ДТП; результати огляду на стан сп`яніння (у випадку його проведення); тип транспортного засобу. Зазначена інформація підтверджується підписами водіїв транспортних засобів. Відповідно до пункту 8 розділу 9 Інструкції якщо при ДТП один з його учасників зник з місця пригоди, поліцейський оформляє схему місця ДТП, відбирає пояснення в потерпілого, свідків (у разі їх наявності), встановлює наявність засобів зовнішнього відео-, фотоспостереження та невідкладно повідомляє уповноважену особу підрозділу поліції, відповідальну за розшук осіб, що зникли з місця ДТП. Остання зобов`язана вжити всіх можливих заходів для встановлення винуватців ДТП та обставин її вчинення в найкоротший строк, але не більше двох місяців. Отже, нормами вищевказаної Інструкції не передбачено визначення механізму вчинення ДТП та розміру завданих збитків під час оформлення матеріалів за статтею 124 КУпАП; сама форма протоколу не передбачає вказання додатків до нього, а доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 не ознайомлено з протоколом спростовується самим протоколом, в якому містяться підписи скаржника. При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відмова потерпілого надати автомобіль для огляду експерту, якого запросив сам ОСОБА_1 , є його правом. Поряд з іншим, посилання скаржника, що на фотознімках наданих останнім відсутні пошкодження транспортного засобу особи, відносно якої складено протокол не дає підстав для скасування постанови, оскільки якість наданих до матеріалів фотографій не дає можливості суду беззаперечно встановити наявність чи відсутність пошкоджень на автомобілі скаржника. Суд апеляційної інстанції повторно зауважує, що матеріали справи містять достатньо доказів для встановлення вини ОСОБА_1 у вчинення правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП за викладених у протоколу обставин. Висновки суду Отже, вищенаведені доводи які викладені в апеляційній скарзі та наведені в ході апеляційного розгляду щодо незаконності судового рішення, жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції. Відповідно до положень частини 7 статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Враховуючи викладене, висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та кваліфікація його дій за статтею 124 КУпАП є правильною та обґрунтованою. Стягнення накладене у відповідності з вимогами статті 33 КУпАП, у межах, установлених цим Кодексом Судове рішення належним чином мотивоване і відповідає вимогам статті 283 КУпАП. Порушень закону, які були б підставою для скасування постанови суду не встановлено. Відповідно до пункту 1 частини 8 статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Враховуючи викладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Керуючись статтею 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову судді Крюківського районного суду м. Кременчука від 01 квітня 2026 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду В.П. Пікуль