Постанова Київський апеляційний суд № 372/4866/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2026 року м. Київ єдиний унікальний номер судової справи 372/4866/24 номер провадження № 22-ц/824/4292/2026 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - суддіЛапчевської О.Ф., суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І., за участю секретаря судового засідання Єфіменко І.О., учасники справи: відповідач ОСОБА_1 , представник відповідача Білецька Н.С., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Білецької Наталії Степанівни на рішення Обухівського районного суду Київської області від 01 жовтня 2025 року /суддя Зінченко О.М./ та на додаткове рішення Обухівського районного суду Київської області від 10 жовтня 2025 року /суддя Зінченко О.М./ у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа: Українська міська державна нотаріальна контора, ОСОБА_5 , Українська міська рада Київської області про скасування свідоцтва про спадщину, державної реєстрації права власності, - В С Т А Н О В И В: 05.09.2025 р. позивач через свого представника адвоката Філоненка А.П. звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_5 , Українська міська Державна нотаріальна контора про скасування свідоцтва про спадщину, державної реєстрації права власності. Просить суд визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане державним нотаріусом Української міської державної нотаріальної контори Антонченко Олександрою Владиславівною, 03.05.2019 р., за реєстровим №624, яке було видано ОСОБА_4 . Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане державним нотаріусом Української міської державної нотаріальної контори Антонченко Олександрою Владиславівною, 03.05.2019 р., за невідомим реєстровим номером, яке було видано ОСОБА_1 . Скасувати запис про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223188000:01:060:0027, площею 0.1250 га, розташована за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 . Скасувати запис про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223188000:01:060:0028, з невідомою площею, розташована за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 . Скасувати запис про реєстрацію права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна 2932332232120). Скасувати запис про реєстрацію права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна 2932319532120). Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 01 жовтня 2025 року позов ОСОБА_3 задоволено повністю. Визнано недійсним Свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане державним нотаріусом Української міської державної нотаріальної контори Антонченко О.В., 03.05.2019 року, за реєстровим № 624, яке було видано ОСОБА_4 . Визнано недійсним Свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане державним нотаріусом Української міської державної нотаріальної контори Антонченко О.В., 03.05.2019 року, за невідомим реєстровим номером, яке було видано ОСОБА_1 . Скасовано запис про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223188000:01:060:0027, площею 0,1250 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 . Скасовано запис про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223188000:01:060:0028, розташовану за адресою АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_1 . Скасовано запис про реєстрацію права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2932332232120. Скасовано запис про реєстрацію права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2932319532120. /т. 2 а.с. 87-95/ Додатковим рішенням Обухівського районного суду Київської області від 10 жовтня 2025 року стягнуто солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_3 судові витрати понесені нею за наданням професійної правничої допомоги у розмірі 20000,00 грн. /т. 2 а.с. 112-113/ Не погоджуючись з указаними рішеннями, представник ОСОБА_1 - адвокат Білецька Н.С. звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду в частині вимог до ОСОБА_1 , ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові, а також скасувати додаткове рішення в частині стягнення витрат з ОСОБА_1 . Апелянт вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим з огляду на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність фактів, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права (ч. 1 ст. 376 ЦПК України). Наголошувала, що заповіт від 20.03.2008 року, посвідчений секретарем Трипільської сільської ради, є нікчемним правочином у зв`язку з грубим порушенням вимог до його форми та порядку посвідчення (ст. 1257, ч. 2 ст. 1247, ст. 1248, ст. 1253 ЦК України). Зокрема, заповіт підписано іншою особою без зазначення причин, з якими заповідач не міг підписати його особисто, та без присутності двох свідків. Вказувала, що ОСОБА_6 з дитинства мав вроджену глухонімоту, не вмів читати та писати, що підтверджується медичними документами, тому не міг усвідомлювати зміст заповіту та висловити свою волю. Суд першої інстанції відмовив у витребуванні доказів, допиті свідка ОСОБА_7 , не дав належної оцінки показам свідків та письмовим доказам, чим порушив принципи змагальності, безпосередності та повноти дослідження доказів (ст. 12, 76-81, 89 ЦПК України). Суд був упередженим, оскільки відмовив у задоволенні заяви про відвід судді та клопотань про зупинення провадження у справі. Позивачка пропустила строк для прийняття спадщини за заповітом, а відповідачки, як спадкоємиці першої черги за законом, правомірно прийняли спадщину. Додаткове рішення про стягнення витрат є незаконним, оскільки не враховано критерії розумності та співмірності витрат (ст. 137 ЦПК України). Позивачка, відповідачка ОСОБА_4 , треті особи в судове засідання не з`явились, про час та дату судового розгляду повідомлені належним чином. Українська міська державна нотаріальна контора звернулась з клопотанням про розгляд справи за відсутності їх представника. ОСОБА_3 звернулась з клопотанням про перенесення розгляду справи у зв`язку з відвідуванням лікаря 26.05.2026 р., як наслідок, неможливістю прибути в Україну. Колегія суддів апеляційного суду вказане клопотання відхиляє, оскільки справа у провадженні апеляційного суду знаходиться з січня 2026 року, позивачу було надано достатньо часу для визначення з позицією у справі, позивачка про розгляд справи в режимі відеоконференції не клопотала, прийом у лікаря призначено не на день засідання, перешкод приймати участь онлайн у клопотанні не названо, об`єктивних підстав для її обов`язкового очного заслуховування в суді апеляційної інстанції не вказано, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за її відсутності, відсутності ОСОБА_4 і належним чином повідомлених третіх осіб, у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення апелянта та її представника, які з`явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню в частині оскаржених вимог до відповідача ОСОБА_1 , на підставі наступного. Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_3 є інвалідом 1 групи підгрупа Б, що підтверджується копіями посвідчення серії НОМЕР_1 від 20.07.2018 р. та довідки МСЕК від 18.06.2020 р. (а.с.11-12) З копії заповіту від 20.03.2008 р. вбачається, що ОСОБА_6 на випадок його смерті зробив таке розпорядження: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати йому на день його смерті і на що він за законом матиме право заповів своїм онукам ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в рівних частинах кожній. За хворого ОСОБА_6 заповіт підписано ОСОБА_8 . Даний заповіт було посвідчено секретарем Трипільської сільської ради Хапкової В.І. (а.с.13) ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 22.08.2024 р. (а.с.15) Згідно свідоцтва про право власності від 19.09.2011 р. ОСОБА_6 на праві приватної власності належав житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.14 т.1) Державним нотаріусом Української міської державної нотаріальної контори Антонченко О.В. було відкрито спадкову справу №13/2017 і 03.05.2019 р. видано Свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на 1/2 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 спадкоємець ОСОБА_1 , та на 1/2 частку жилого будинку спадкоємиць ОСОБА_4 реєстровий номер 624. (а.с.16 т.1) Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта 388861928 від. 30.07.2024 р. за ОСОБА_1 зареєстроване право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2932319532120 (а.с.18 т.1) Витягом з Державного реєстру речових прав 377713472 від 08.05.2024 р. підтверджується, що за ОСОБА_4 зареєстроване право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2932332232120. (а.с.20 т.1) Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6100589332023 від 13.10.2023 р. підтверджується, що за ОСОБА_4 зареєстроване право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223188000:01:060:0027, площею 0,1250 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1 . (а.с.19 т.1) Крім того, як вбачається з позову за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223188000:01:060:0028, з невідомою площею, розташовану за адресою АДРЕСА_1 . Довідкою МСЕК №351765 від 29.05.2009 р. підтверджується, що ОСОБА_6 був інвалідом з дитинства 2 групи по слуху (а.с.62 т.1) Копією довідки №1 КНП Обухівської районної ради «Обухівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Трипільська амбулаторія загальної практики сімейної медицини» підтверджується що ОСОБА_6 , 1937 р.н. с. Трипілля за період спостереження в Трипільській медичній амбулаторії був дійсно глухонімим від народження. (а.с.63 т.1) Постановляючи оскаржене судове рішення, суд першої інстанції керувався статтями 1216, 1217, 1223, 1233-1236, 1247-1249, 1253, 1257, 1301 ЦК України про порядок спадкування за заповітом і за законом, вимоги до форми та посвідчення заповіту, підстави визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним; статтею 392 ЦК України щодо захисту порушеного права; статтями 3, 12, 76-81, 89, 263, 265, 270 ЦПК України щодо принципів цивільного судочинства, оцінки доказів, повноти та всебічності їх дослідження, розподілу судових витрат. Судом першої інстанції зроблено висновок про те, що заповіт ОСОБА_6 від 20.03.2008 року є чинним, видача свідоцтв про право на спадщину за законом відповідачкам порушила права позивачки як спадкоємця за заповітом, а тому свідоцтва підлягають визнанню недійсними, а записи про державну реєстрацію права власності - скасуванню. Також суд визнав доведеним факт понесення позивачкою витрат на професійну правничу допомогу. Однак з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна з наступних підстав. Відповідно до частини 1 статті 1223 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом і за законом. Спадкування за законом має місце, якщо заповідач не склав заповіту або заповіт не охоплює всього майна, що належало йому на час смерті. Згідно з частиною 1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Частиною 2 цієї статті передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, повинен звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу відкриття спадщини. Спадкодавець ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно, строк для прийняття спадщини за заповітом закінчився 16 травня 2017 року. Матеріалами справи не підтверджується, що позивачка ОСОБА_3 у встановлений законом шестимісячний строк зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом від 20.03.2008 року. Дослідженою спадковою справою встановлено, що Українською міською державною нотаріальною конторою здійснено запит щодо наявності заповіту, знайдено посвідчений 09.03.1995 р. заповіт за реєстровим №2у-477 померлого ОСОБА_6 , водночас за архівною довідкою рік народження заповідача 1925 р., отже встановлено, що це інша особа, інший заповіт, будь-які заповіти після ОСОБА_6 1937 р.н. відсутні. /а.с. 121-122/ Державним нотаріусом Української міської державної нотаріальної контори Антонченко О.В. 03 травня 2019 року видано свідоцтва про право на спадщину за законом: на 1/2 частку житлового будинку на ім`я ОСОБА_1 та на 1/2 частку на ім`я ОСОБА_4 . (т. 1 а.с. 127, 129) Позивачка звернулася до суду з позовом лише 05 вересня 2025 року, тобто майже через 9 років після відкриття спадщини. У позовній заяві позивачка зазначає, що про існування заповіту дізналася лише в липні 2024 року. Однак вказані обставини не підтверджені жодними належними доказами (статті 76, 77 ЦПК України). Крім того, звертаючись до суду, позивачка не ставила питання про поновлення пропущеного строку для прийняття спадщини, не зверталася з відповідним позовом та не надала жодних доказів поважності причин пропуску такого строку. Судом першої інстанції вказане питання поновлення пропущеного строку та поважність підстав не вирішувалось. На момент смерті заповідача (16.11.2016) позивачка ОСОБА_3 була повнолітньою та повністю дієздатною. Інвалідність їй встановлено у 2018 році, тобто вже після закінчення строку для прийняття спадщини. Про розподіл спадщини між двома доньками померлого, вона, як його онука і донька однієї зі спадкоємиць також була обізнана. Відповідно до частини 1 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, суд може визначити додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини, якщо спадкоємець пропустив цей строк з поважної причини. Позивачка не скористалася таким правом та не надала суду доказів поважності причин пропуску строку. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивачка пропустила строк для прийняття спадщини за заповітом без поважних причин і не набула статусу спадкоємця за заповітом, на що суд першої інстанції уваги не звернув Відповідно, відповідачка ОСОБА_1 як спадкоємця першої черги за законом правомірно прийняла спадщину. Враховуючи викладене, підстави для визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого на ім`я ОСОБА_1 , та скасування записів про державну реєстрацію права власності на майно, зареєстроване за нею, відсутні. Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується лише ОСОБА_1 - в іншій частині щодо видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_4 апеляційним судом не переглядається. Щодо доводів ОСОБА_3 про зупинення провадження, висловлених у клопотанні про відкладення розгляду справи, суд вказує на те, що згідно з вимогами ч. 6 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. (Постанова ВС у складі Об`єднаної палати КСЦ від 14.02.2022 року у справі №357/10397/19, Постанова ВС від 26.10.2022 року у справі № 206/6366/17) У справі 372/241/25 надавалась оцінка оспорюваному заповіту, постановою Київського апеляційного суду від 12.02.2026 року застосовано наслідки недійсності нікчемного заповіту ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), 1937 року народження, від 20 березня 2008 року, посвідченого секретарем Трипільської сільської ради Обухівського району Київської області Хапковою В. І., зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за №

98. Виключено зі Спадкового реєстру відомості про реєстрацію заповіту ОСОБА_6 , посвідченого 20 березня 2008 року секретарем Трипільської сільської ради Хапковою В. І. за № 98 (номер запису у Спадковому реєстрі - 48298153). 17 березня 2026 року відкрито касаційне провадження. У нашій справі апеляційний суд оцінки заповіту не надав, у позові відмовлено з інших підстав, отже, відсутній тісний матеріально правовий зв`язок, а факти, встановлені у справі 372/241/25, не будуть мати преюдиційного значення для нашого розгляду. Щодо судових витрат: оскільки у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 слід відмовити, додаткове рішення суду в частині стягнення з неї судових витрат також підлягає скасуванню (ст. 141 ЦПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, - У Х В А Л И В : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Білецької Наталії Степанівни на рішення Обухівського районного суду Київської області від 01 жовтня 2025 року та на додаткове рішення Обухівського районного суду Київської області від 10 жовтня 2025 року - задовольнити. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 01 жовтня 2025 року та додаткове рішення Обухівського районного суду Київської області від 10 жовтня 2025 року в оскарженій частині - скасувати. Ухвалити в цій частині нове судове рішення яким відмовити: у визнанні недійсним Свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане державним нотаріусом Української міської державної нотаріальної контори Антонченко О.В., 03.05.2019 року, за невідомим реєстровим номером, яке було видано ОСОБА_1 ; у скасуванні запису про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223188000:01:060:0028, розташовану за адресою АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_1 . у скасуванні запису про реєстрацію права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2932319532120. Додаткове рішення Обухівського районного суду Київської області від 10 жовтня 2025 року скасувати в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 судових витрат понесених нею за надання професійної правничої допомоги, відмовивши у вимозі до ОСОБА_1 . Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Головуючий: Судді: